Постанова

від 16.02.2024 по справі 405/2366/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2024 року м. Кропивницький

справа № 405/2366/23

провадження № 22-ц/4809/214/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Акціонерне товариство «Ельворті»,

розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справуза апеляційною скаргою адвоката Повалій Олени Василівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 вересня 2023 року у складі судді Іванової Л. А. і

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовної заяви

В квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Ельворті» (далі АТ «Ельворті») та просив стягнути на свою користь в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з отриманим професійним захворюванням суму грошових коштів у розмірі 245000 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Позовна заявамотивована тим,що ОСОБА_1 з 11.11.1997 по 22.09.2009 працював з повним робочим днем у енергоцеху Кіровоградського ВАТ по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона Зірка», яке в подальшому було перейменоване на АТ «Ельворті».

За час роботи на вказаному підприємстві позивач отримав професійне захворювання, яке виникло внаслідок роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці на робочих місцях Кіровоградського ВАТ «Червона Зірка», ВАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка», та Інгульської шахти ДП «Схід ГЗК», та недосконалістю технологічного процесу.

ОСОБА_1 первинно та безтерміново визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 60% та встановлено третю групу інвалідності безтерміново.

Позивач зазначав, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, адже він тривалий час пропрацював на роботі в небезпечних умовах праці у відповідача, в зв`язку з чим отримав професійні захворювання, втратив працездатність.

Моральна шкода полягає у тому, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу фізично та морально страждає, порушено його звичний уклад життя, він не в змозі виконувати навіть легку чоловічу роботу, а фізичні навантаження не дають йому вільно дихати та вільно рухатись та ходити, він змушений часто звертатися в лікувальні заклади та проходити постійне лікування.

Крім того, у зв`язку з втратою професійної працездатності позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, фізичний біль, незважаючи на постійні курси лікування, які дають лише деяке тимчасове полегшення його стану, повне відновлення його стану здоров`я неможливе, що свідчить про незворотність такої втрати як здоров`я.

Враховуючи зазначене, позивач вважав виваженим та справедливим розмір відшкодування йому моральної шкоди в сумі 245 000 грн, розмір якої відповідатиме глибині тих моральних страждань, які він зазнав внаслідок втрати професійної працездатності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 до АТ «Ельворті» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання в розмірі 245000 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів залишено без задоволення.

Судові витрати по справі віднесено за рахунок держави.

Рішення суду мотивовано тим, що після звільнення 22.09.2009 з АТ «Ельворті», в період з 12.10.2009 по 26.04.2019, що становить більше дев`яти років, позивач працював в особливо важких та особливо шкідливих умовах праці на гірничих підприємствах, якими є ЗАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка» та Інгульська шахта ДП «Схід ГЗК», звідки і був звільнений у зв`язку із виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи.

Наданий позивачем Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 19 серпня 2019 року стосується безпосередньо роботи позивача на Інгульській шахті ДП «Схід ГЗК».

Крім того, суд першої інстанції вважав, що позивачем не доведено наявністьюридичних фактів, що складають підставу обов`язку роботодавця відшкодувати моральну шкоду.

Короткий зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Повалій О. В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , просить рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з АТ «Ельворті» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з отриманим професійним захворюванням суму грошових коштів у розмірі 245000 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є таким, що не відповідає обставинам справи, та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції у неповному обсязі дослідив обставини справи, прийшов до хибного висновку про те, що позивач не має права на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, оскільки основну частину стажу, а саме у період з 18 липня 2012 року по 26 квітня 2019 року, ОСОБА_1 працював у шахті «Інгульська» виробничого структурного підрозділу ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

Крім того, судом першої інстанції не було враховано, що пунктом 17 Акту розслідування причин професійного захворювання встановлено, що професійне захворювання у позивача виникло внаслідок роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці на робочих місцях Кіровоградського ВАТ «Червона Зірка», ВАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка», та Інгульської шахти ДП «Схід ГЗК», та недосконалості технологічного процесу.

Таким чином, позивач вважає, що Актом розслідування причин професійного захворювання позивача підтверджується, що відповідач є винним у тому, що робота в шкідливих та небезпечних умовах праці на даному підприємстві із недотриманням належних умов праці негативно вплинула на здоров`я позивача, внаслідок чого він зазнає моральних страждань.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

Від АТ «Ельворті» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 вересня 2023 року без змін.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою.

За приписами ч. 1ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 13ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки ціна позову становить 245 000 грн, тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму (станом на 01.01.2023 становило 268 400 грн, станом на 01.01.2024 становить 302800 грн), апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367ЦПКУкраїни межах, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працював у Кіровоградському відкритому акціонерному товаристві по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка» (нині АТ «Ельворті») в період з 11.11.1997 по 07.06.1998 на посаді електрогазозварника в енергоцеху; 08.06.1998 переведений в ливарних цех № 8 електрозварником ручного зварювання, виконуючого роботу з електрозварювання з підігрівом четвертого розряду; 08.07.1999 переведений електрозварником ручного зварювання, виконуючого роботу з електрозварювання з підігрівом п`ятого розряду в ливарному цеху; 01.07.2002 переведений прибиральником в ливарний цех, зайнятим прибиранням відпрацьованої землі в бункерах та тунелях третього розряду; 22.09.2009 звільнений на підставі ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

Після звільнення позивача з Кіровоградського відкритогоакціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка» (нині АТ «Ельворті») позивач в період з 12.10.2009 по 13.07.2012 працював у ЗАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка» підземним електрогазозварником 4-го розряду з повним робочим днем під землею на підземну ділянку гірничокапітальних робіт «Кіровоградський».

З 18 липня 2012 року ОСОБА_1 прийнятий підземним електрогазозварником з повним робочим днем у підземних умовах по п`ятому розряду а Інгульську шахту Східного ГЗК м.Кіровоград, з 27.08.2014 переведений підземним електрогазозварником з повним робочим днем у підземних умовах по шостому розряду, а 26.04.2019 звільнений у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 19.08.2019 (Форма П-4) Інгульської шахти Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», затвердженого т.в.о. начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області Заніздрою В. А., проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання хворого ОСОБА_1 , професія: підземний електрогазозварник:

1. Радикулопатіяпопереково-крижова L4, L5, S1 білатеральна з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та периферичним нейросудинним синдромом нижніх кінцівок.

2. Деформуючий остеоартроз у поєднанні з періартрозом колінних (ПФ другого ступеня) та ліктьових (ПФ першого-другого ступеня) суглобів, двобічний плечолопатковийперіартроз (ПФ другого ступеня).

3. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пилотоксичний бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група «А». Легенева недостатність першого ступеня.

4. Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).

Стаж роботи: 21 рік 03 місяці 03 дні (загальний); 21 рік 03 місяці 03 дні ( у цеху в умовах впливу шкідливих факторів); 09 років 06 місяців 11 днів (за професією); підземний електрогазозварник 09 років 06 місяців 11 днів.

Встановлено, що професійне захворювання ОСОБА_1 виникло за таких обставин:робота в шкідливих та небезпечних умовах праці на робочих місцях Кіровоградського ВАТ «Червона Зірка», ВАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка» та Інгульської шахти ДП «Схід ГЗК», недосконалість технологічного процесу.

Відповідно до п. 18 Акту причинами виникнення професійного захворювання позивача є: запиленість повітря робочої зони (концентрація пилу), у тому числі вміст вільного двоокису кремнію: середній - 2,4 мг/м3, максимальний - 2,4 мг/м3 при нормі 2,0 мг/м3; шкідливі речовини: заліза оксид: середній - 12,2 мг/м3, максимальний - 11,9 мг/м3при нормі 6,0 мг/м3,вуглецю оксид: середній - 17,0 мг/м3,максимальний - 17,0 мг/м3при нормі 20,0 мг/м3,зварювальний аерозоль: середній - 5,6 мг/м3,максимальний - 5,6мг/м3при нормі 1,0 мг/м3. Рівень вологості та рухомості повітря вологість 99% при нормі 60-95%,рухомість 0,35 м/с при нормі 0,3-2,0 м/с. Рівень фізичного перевантаження, а саме: час перебування в незручній робочій позі складає до 58,9% при нормі до 25% часу зміни, кількість вимушених (більше 30°) нахилів корпусу за зміну становить 120-300 при нормі 51-100 відносяться до III класу 2 ступеню важкості трудового процесу. Величина динамічного навантаження при загальному навантаженні до 142,8 при нормі до 90 (кг/м). Маса вантажу, що підіймається та переміщується до 32,0 при нормі до 30 кг.За показниками напруженості трудового процесу (особистий ризик) та нерегулярна змінність роботи з роботою у нічну зміну III клас 2 ступінь напруженості трудового процесу.

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДП «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про наявність хронічного професійного захворювання від 06.08.2019 № 1303, який виданий на підставі протоколу засідання лікарсько-експертної комісії від 06.08.2019 № 1303 ОСОБА_1 має діагноз вперше виявленого професійного захворювання (отруєння): радикулопатіяпопереково-крижова L4, L5, S1 білатеральна з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та периферичним нейросудинним синдромом нижніх кінцівок.Деформуючий остеоартроз у поєднанні з періартрозом колінних (ПФ другого ступеня) та ліктьових (ПФ першого-другого ступеня) суглобів, двобічний плечолопатковийперіартроз (ПФ другого ступеня). Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пилотоксичний бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група «А». ЛН першого ступеня.Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху). Захворювання професійні, 06.08.2019.

Відповідно до анамнезу хвороби: згідно з наданої медичної документації біль у великих суглобах кінцівок та попереку турбує з 2014, періодично лікувався стаціонарно, амбулаторно та в умовах денного стаціонару.

Згідно з довідкою МСЕК серії 12 ААБ № 565601 від 24.09.2019 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 18.09.2019. Причиною інвалідності єпрофесійне захворювання. За висновком про умови та характер праціпротипоказанезначне фізичне навантаження, в умовах пилу та шуму.

Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 012258 ОСОБА_1 24.09.2019 визначено ступінь втрати професійної працездатності 60 % з 18.09.2019, проф. захворювання.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 рокукожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15Цивільного кодексу України(далі -ЦК України)передбачено, щокожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За частиною першоюстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Статтею46 Конституції Українивизначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до вимог статей23,1167 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідност. 4 Закону України «Про охорону праці»державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно зіст. 6 Закону України «Про охорону праці»умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Відповідно дост.13 Закону України «Про охорону праці»роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до вимогстатті 173 КЗпП Українишкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частинами першою - третьоюстатті 153 КЗпП Українина всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (стаття 237-1 КЗпП України).

Тобто відповідно до вказаної норми за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Оскількизаконпокладає обов`язок створення безпечних і нешкідливих умов праці, власник або уповноважений ним орган несе відповідальність за моральну шкоду, заподіяну потерплому внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних умов праці.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 362/5580/15-ц (провадження № 61-8552св18) та від 04 грудня 2019 року у справі № 344/9109/18 (провадження № 61-14480св19).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно записів в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 позивач працював у Кіровоградському відкритому акціонерному товаристві по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка» (нині АТ «Ельворті») в період з 11.11.1997 по 07.06.1998 на посаді електрогазозварника в енергоцеху.

08.06.1998 позивач був переведений в ливарних цех № 8 електрозварником ручного зварювання, виконуючого роботу з електрозварювання з підігрівом четвертого розряду.

08.07.1999 ОСОБА_1 був переведений електрозварником ручного зварювання, виконуючого роботу з електрозварювання з підігрівом п`ятого розряду в ливарному цеху, а 01.07.2002 був переведений прибиральником в ливарний цех, зайнятим прибиранням відпрацьованої землі в бункерах та тунелях третього розряду та 22.09.2009 звільнений на підставі ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

Після звільнення позивача з Кіровоградського відкритогоакціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка» (нині АТ «Ельворті») позивач в період з 12.10.2009 по 13.07.2012 працював у ЗАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка» підземним електрогазозварником 4-го розряду з повним робочим днем під землею на підземну ділянку гірничокапітальних робіт «Кіровоградський».

З 18 липня 2012 року ОСОБА_1 прийнятий підземним електрогазозварником з повним робочим днем у підземних умовах по п`ятому розряду а Інгульську шахту Східного ГЗК м. Кіровоград, а з 27.08.2014 переведений підземним електрогазозварником з повним робочим днем у підземних умовах по шостому розряду.

26 квітня 2019 року позивач був звільнений у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України (а. с. 9-11).

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДП «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про наявність хронічного професійного захворювання від 06.08.2019 № 1303, який виданий на підставі протоколу засідання лікарсько-експертної комісії від 06.08.2019 № 1303, ОСОБА_1 має діагноз вперше виявленого професійного захворювання (отруєння): радикулопатіяпопереково-крижова L4, L5, S1 білатеральна з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та периферичним нейросудинним синдромом нижніх кінцівок.Деформуючий остеоартроз у поєднанні з періартрозом колінних (ПФ другого ступеня) та ліктьових (ПФ першого-другого ступеня) суглобів, двобічний плечолопатковийперіартроз (ПФ другого ступеня). Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пилотоксичний бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група «А». ЛН першого ступеня.Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).Захворювання професійні, 06.08.2019 (а. с. 19-20).

Згідно п. 14 Акту розслідування причин виникнення професійного захворювання 20серпня 2019року, затвердженим управлінням Держпраці у Кіровоградській області форми П-4, ОСОБА_1 встановлено діагноз:

-радикулопатія попереково-крижова L4,L5, S1, білатеральна з вираженими статико-динамічнимипорушеннями, стійким больовим та периферичним нейросудинним синдромом нижніх кінцівок;

-деформуючий остеоартроз у поєднанні з пері артрозом колінних ( ПФ другого ступеня) таліктьових«ПФ першого-другого ступеня) суглобів,двобічний плечолопатковий періартроз ( ПФдругогоступеня):

-хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пилотоксичний бронхітпершоїстадії, емфізема легень першої стадії), група А. Легенева недостатність першого ступеня;

-нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).

Відповідно до п. 15 зазначеного Акту у позивача відсутні раніше встановлені хронічні професійні захворювання.

Пунктом 16 вказаного Акту встановлено, що позивач на момент розслідування перебуває на амбулаторному лікуванні.

Згідно п. 17 Акту розслідування причин виникнення професійного захворювання професійне захворювання виникло за таких обставин:

робота в шкідливих та небезпечних умовах праці на робочих місцях Кіровоградського ВАТ «Червона Зірка», ВАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка», та Інгульської шахти ДП «Схід ГЗК», недосконалість технологічного процесу.

Згідно п. 18 зазначеного Акту причинами виникнення професійного захворювання є:

Запиленість повітря робочої зони, у тому числі вміст вільного двоокису кремнію: середній - 2,4мг/м3, максимальний - 2,4 мг/мЗпри нормі 2,0 мг/мЗ.

Шкідливі речовини:

- заліза оксид: середній 12,2 мг/мЗ, максимальний-11,9 мг/мЗпри нормі 6,0 мг/мЗ;

- вуглецю оксид: середній 17,0 мг/мЗ, максимальний -17,0 мг/мЗпри нормі 20,0 мг/мЗ;

- зварювальний аерозоль: середній-5,6 мг/мЗ, максимальний-5,6 мг/мЗпри нормі 1,0 мг/мЗ.

Рівень вологості та рухомості повітря:

- вологість 9% при нормі 60-95%;

- рухомість 0,35 м/с при нормі 0,3-2,0 м/с (а. с. 15-17).

Згідно копії довідки Медико-соціальної експертної комісії від 24.09.2019 серії 12ААА № 012258 позивачу первинно та безтерміново визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 60%, при цьому зазначено про потребу позивача в медикаментозному лікуванні, лікуванні в ЛПЗ, санаторно-курортному лікуванні 1 раз на 3 роки (а. с. 18).

Відповідно до копії довідки Медико-соціальної експертної комісії від 24.09.2019 серії 12ААБ № 565601 позивачу встановлено третю групу інвалідностібезтерміновота зазначено про протипоказання роботи в умовах значного фізичного навантаження, пилу, шуму (а. с. 19).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до реєстру.

З аналізу відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 05 травня 2023 року, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання задоволено частково.

Стягнуто з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з отриманим професійним захворюванням, суму грошових коштів у розмірі 120 000 грн з урахуванням податків з доходів фізичних осіб.

Суд у вказаному рішенні, надаючи оцінку доказам, які були надані до суду першої інстанції позивачем у справі, що переглядається, встановив, що професійне захворювання ОСОБА_1 , яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло з вини ДП «Схід ГЗК», яким було допущено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

За змістом частини четвертоїстатті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Аналізуючи норми права, які регулюють спірні правовідносини, що виникли між сторонами, суд виходить з того, що власник або уповноважений ним орган несе відповідальність за моральну шкоду, заподіяну потерплому внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних умов праці, у випадку невиконання або неналежного виконання обов`язку створення безпечних і нешкідливих умов праці для працівника.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на Акт розслідування причин виникнення професійного захворювання від 20 серпня 2019 року, в якому було встановлено, що професійне захворювання ОСОБА_1 виникло за обставин роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці на робочих місцях Кіровоградського ВАТ «Червона Зірка», ВАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка», та Інгульської шахти ДП «Схід ГЗК», та недосконалістю технологічного процесу.

Разом з тим, відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об`єднанням профспілок.

Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» врегулювана Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі Порядок, в редакції, чинній на момент виниклих правовідносин).

Пунктом 3 Порядку визначено, що хронічне професійне захворювання (отруєння) - захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника виключно або переважно впливу шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, пов`язаних з роботою.

Усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню (п. 89 Порядку).

Відповідно до п. 96 Порядку за наявності ознак стійкої втрати професійної працездатності внаслідок хронічного професійного захворювання (отруєння) заклад охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або заклад охорони здоров`я за місцем його проживання направляє хворого на огляд до медико-соціальної експертної комісії для встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності.

За змістом п. 97 Порядку професійний характер хронічного захворювання (отруєння) встановлюється лікарсько-експертною комісією спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я, склад якої затверджує керівник такого закладу.

Висновок лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) видається працівникові, а його копія надсилається головному спеціалістові з професійної патології області або міста за місцем роботи або проживання працівника та територіальному органові Пенсійного фонду України (п. 100 Порядку)

Згідно п. 101 Порядку спеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я.

Працівникові видається під розписку медичний висновок лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою згідно з додатком 20 (п. 103 Порядку).

Відповідно до п. 105 Порядку після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів.

За змістом п. 110 Порядку роботодавець зобов`язаний в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування:

відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху);

необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці;

матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту;

приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння);

результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.

Роботодавець повинен забезпечити комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами та засобами зв`язку, організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування, у тому числі акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) (п. 111 Порядку).

Пунктом 112 Порядку передбачено, що комісія з розслідування зобов`язана:

розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння);

розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів;

провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння);

скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

Комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого (п. 113 Порядку).

Відповідно до п. 117 Порядку за результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 (далі - акт за формою П-4) згідно з додатком 21. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства.

Разом з тим, з аналізу наданого позивачем Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 19 серпня 2019 року вбачається, що до складу комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання не був включений представник АТ «Ельворті».

Піж час проведення розслідування відповідачем не надавались комісії відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.

Вказане свідчить про те, що комісією не було проведено оцінку умов праці ОСОБА_1 під час його робти в Кіровоградському ВАТ «Червона Зірка», яке в подальшому було перейменовано на АТ «Ельворті».

Наданий позивачем акт підтверджує тільки факт того, що хронічне професійне захворювання позивача виникло з вини ДП «Схід ГЗК», яким було допущено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, що додатково було встановлено рішенням Жовтоводського міського суду Кіровоградської області від 05 травня 2023 року у справі № 176/435/23, яке набрало законної сили.

З оглядуна викладенебезпідставними єдоводи апеляційноїскарги проте,щоАктом розслідування причин професійного захворювання позивача підтверджується, що АТ «Ельворті» є винним у тому, що робота в шкідливих та небезпечних умовах праці на даному підприємстві із недотриманням належних умов праці негативно вплинула на здоров`я позивача, внаслідок чого він зазнає моральних страждань.

Разом з тим, доказів того, що хронічне професійне захворювання ОСОБА_1 настало внаслідок невиконання або неналежного виконання обов`язку щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці відповідачем, матеріали справи не містять, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача завданої моральної шкоди.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом ст. 375ЦПК України судапеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першоїстатті 382ЦПК України судапеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки, апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382 - 384ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуадвоката ПовалійОлени Василівни,яка представляєінтереси ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 вересня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбаченихст.389 ЦПК України.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. Л. Карпенко