Постанова

від 14.02.2024 по справі 639/6070/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 639/6070/23 Головуючий суддя І інстанції Гаврилюк С. М.

Провадження № 22-ц/818/300/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: витребування майна із чужого незаконного володіння

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Качмара Вячеслава Олександровича на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2023 року, по цивільній справі № 639/6070/23, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Пак» про витребування майна та стягнення суми,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Пак», в якій просить: витребувати у відповідача на користь позивача екструдерну машину для виробництва стикових плівок, 2015 р., модель ULD-GF-H45D, виробник JANDI`S INDUSTRIAL CO. LTD. TAIWAN; термоформовачну машину для виробництва пластикових пакетів, 2015 р. модель ULD-GF-A836E, виробник JANDI`S INDUSTRIAL CO. LTD. TAIWAN; стягнути з відповідача на користь позивача 49808,95 грн (сорок п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім гривень 70 копійок), з яких: 25419,35 грн заборгованість з орендної плати, 5328,76 грн неустойка на суму несплаченої орендної плати, 591,94 грн три проценти річних на суму несплаченої орендної плати, 17161,29 грн неустойка за неповернення обладнання у розмірі подвійної плати за найм речі; зазначити в рішенні про нарахування трьох процентів річних на заборгованість відповідача з орендної плати у розмірі 25419,35 грн до моменту виконання рішення; зазначити в рішенні про нарахування неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі (4000,00 грн за один місяць) за час прострочення відповідачем повернення позивачу екструдерної машини для виробництва стикових плівок, 2015 р., модель ULD-GF-H45D, виробник JANDI`S INDUSTRIAL CO. LTD. TAIWAN та термоформовачної машини для виробництва пластикових пакетів, 2015 р. модель ULD-GF-A836E, виробник JANDI`S INDUSTRIAL CO. LTD. TAIWAN.

Одночасно позивачем подано до суду заяву про забезпечення даного позову, в якій просить накласти арешт на залізобетонні нежитлові виробничі приміщенні під літерами «П-1», «П-2», загальною площею 769,2 кв.м., та цегляні складські приміщення під літерою П-1 загальною площею 116,1 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Роял Пак».

Заява підписана представником позивача адвокатом Качмаром Вячеславом Олександровичем, який діє на підставі ордеру.

Заява обґрунтована тим, що у відповідача відсутні основні засоби та готова продукція, на які може бути звернуто стягнення у разі задоволення позовних вимог позивача. Позивач стверджує, що мають місце обставини приховування або відчуження відповідачем належного йому майна, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Відповідачу належать залізобетонні нежитлові виробничі приміщенні під літерами «П-1», «П-2», загальною площею 769,2 кв.м., та цегляні складські приміщення під літерою П-1 загальною площею 116,1 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

На думку позивача, накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно не створить для відповідача перешкод у здійсненні ним господарської діяльності, та накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно створить для позивача належні гарантії виконання рішення суду та убезпечить позивача від дій, спрямованих на виведення майна та коштів з власності ТОВ «Роял Пак» та на завдання шкоди законним майновим інтересам позивача.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 18 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Качмар В.О. посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить ухвалу скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування скарги зазначив, що син позивача ОСОБА_2 є учасником ТОВ «Роял Пак» та був директором ТОВ «Роял ПАК» в період з 01.08.2017 до квітня 2023 року. Від сина позивачу відомо, що в період до 24.02.2022 ТОВ «Роял ПАК» здійснювало діяльність з виробництва виробів із поліетилену. З початком військових дій в передмісті м. Харкова виробництво поліетиленових виробів було припинено.

Вказує, що в належних ТОВ «Роял ПАК» приміщеннях зберігалось належне ТОВ «Роял ПАК» на праві власності та на праві користування обладнання виробничі станки для виготовлення виробів із поліетилену.

У зв`язку з наявною загрозою для життя та здоров`я, яка була обумовлена постійними обстрілами міста Харкова, ОСОБА_2 разом зі своєю сім`єю виїхав на захід України. Виробництво на ТОВ «Роял ПАК» було припинено, вхід на огороджену територію, на якій знаходиться ТОВ «Роял ПАК» та вхід в приміщення ТОВ були зачинені, доступ до території мав тільки ОСОБА_2 .

Вказує, що ОСОБА_3 належить 52% участі в статутному капіталі ТОВ «Роял ПАК», тому ОСОБА_3 не обмежений у можливості прийняти рішення про відчуження належного ТОВ «Роял ПАК» нерухомого майна або рішення про передачу такого майна в іпотеку і позивач, який має меншу частку - 48% участі в статутному капіталі ТОВ «Роял ПАК» не може цьому завадити.

Відповідно до виданого керівником ТОВ «Роял ПАК» та учасником ТОВ «Роял ПАК» ОСОБА_3 протоколу інвентаризаційної комісії від 01.05.2023 року за даними інвентаризації у ТОВ «Роял ПАК» відсутні основні засоби, запаси, готова продукція та наявні грошові кошти в розмірі 15674,30 грн.

Вважає що накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно не створить для відповідача перешкод у здійсненні відповідачем господарської діяльності оскільки відповідач продовжуватиме безперешкодно використовувати таке нерухоме майно у своїй діяльності.

Позивач вважає, що накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно створить для позивача належні гарантії виконання можливого рішення суду та убезпечить позивача від дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , спрямованих на виведення майна та коштів з власності ТОВ «Роял ПАК» та на завдання шкоди законним майновим інтересам позивача.

Вказує, що на належне відповідачу нерухоме майно відповідно до закону може бути звернуто стягнення в порядку примусового виконання рішення суду про стягнення з відповідача коштів. Тому належне відповідачу нерухоме майно є належним забезпечувальним джерелом відносно вимог позивача про стягнення з відповідача коштів, а застосований судом захід забезпечення позову є відповідним до предмета спору.

Суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову на підставі припущення про наявність обставин, які перешкоджають задоволенню заяви про забезпечення позову. Такі припущення суду не ґрунтуються на наявних у справі доказах та не гуртуються на відомостях, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Колегія суддів,відповідно дост.ст.367,368ЦПК Українивислухала доповідьсуддю-доповідача,пояснення представникаапелянтки ОСОБА_1 -адвоката КачмараВ.О.,за відсутностіінших учасниківсправи,належним чиномповідомлених просудове засідання,що відповіднодо ст.ст.131,372ЦПК Українине перешкоджаєрозгляду скарги, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказаним вимогам оскаржене судове рішення відповідає.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції своє рішення мотивував наступним.

З матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом позову у даній справі є витребування позивачем у відповідача майна: екструдерної машини для виробництва стикових плівок, та термоформовачної машини для виробництва пластикових пакетів; а також стягнення з відповідача на користь позивача грошової суми. Ціна позову 511058,95 грн.

Тобто, нерухоме майно - залізобетонні нежитлові виробничі приміщенні під літерами «П-1», «П-2», загальною площею 769,2 кв.м., та цегляні складські приміщення під літерою П-1 загальною площею 116,1 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на яке позивач просить накласти арешт, не є предметом позову по даній справі.

Отже, заходи забезпечення позову, які позивач просить суд застосувати, не є співмірними заявленим вимогам та не пов`язані з предметом позову про витребування майна та стягнення суми.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Нормами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

У статті 77 ЦПК України вказано про належність доказів:

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

У статті 78 ЦПК України зазначено про допустимість доказів:

1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Про достатність доказів вказано у ст. 80 ЦПК України:

1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.

За ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до проявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам було роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п. п. 2-3, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у п.п. 1-9 цієї частини.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, представник позивачки посилався на те, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав і законних інтересів у разі задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ТОВ «Роял Пак», в якій просить: витребувати у відповідача на користь позивача екструдерну машину для виробництва стикових плівок, 2015 р., модель ULD-GF-H45D, виробник JANDI`S INDUSTRIAL CO. LTD. TAIWAN; термоформовачну машину для виробництва пластикових пакетів, 2015 р. модель ULD-GF-A836E, виробник JANDI`S INDUSTRIAL CO. LTD. TAIWAN; стягнути з відповідача на користь позивача 49808,95 грн (сорок п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім гривень 70 копійок), з яких: 25419,35 грн заборгованість з орендної плати, 5328,76 грн неустойка на суму несплаченої орендної плати, 591,94 грн три проценти річних на суму несплаченої орендної плати, 17161,29 грн неустойка за неповернення обладнання у розмірі подвійної плати за найм речі; зазначити в рішенні про нарахування трьох процентів річних на заборгованість відповідача з орендної плати у розмірі 25419,35 грн до моменту виконання рішення; зазначити в рішенні про нарахування неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі (4000,00 грн за один місяць) за час прострочення відповідачем повернення позивачу екструдерної машини для виробництва стикових плівок, 2015 р., модель ULD-GF-H45D, виробник JANDI`S INDUSTRIAL CO. LTD. TAIWAN та термоформовачної машини для виробництва пластикових пакетів, 2015 р. модель ULD-GF-A836E, виробник JANDI`S INDUSTRIAL CO. LTD. TAIWAN.

Також позивачем подано до суду заяву про забезпечення даного позову, в якій просить накласти арешт на залізобетонні нежитлові виробничі приміщенні під літерами «П-1», «П-2», загальною площею 769,2 кв.м., та цегляні складські приміщення під літерою П-1 загальною площею 116,1 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Роял Пак».

Зазначені у заяві вимоги щодо забезпечення позову стосуються арешту нерухомого майна, яке належить відповідачу на праві власності, але предметом позову є витребування іншого майна, а саме устаткування та стягнення суми, тому такі забезпечувальні заходи дійсно виходять поза межі предмету спору, а тому вони не відповідають принципу пропорційності, ст. 11 ЦПК України та не заслуговують на їх задоволення.

Крім того, зазначена нерухомість, як пояснив представник апелянтки в суді апеляційної інстанції, використовуються у виробничому процесі, а тому колегія суддів також звертає увагу, що накладення арешту на таке майно фактично створить перешкоди у виробничій діяльності підприємства, що також є непропорційним втручанням у господарську діяльність відповідача.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про забезпечення позову, надав належну оцінку доводам заявника щодо необхідності вжиття зазначених у заяві заходів забезпечення позову, врахував розумність, обґрунтованість вимог заявника щодо забезпечення позову, дав оцінку наявності зв`язку між запропонованим заявником заходом забезпечення позову і предметом позову, заявленими позивачем позовними вимогами, дав оцінку необхідності застосування таких заходів забезпечення позову з метою фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову, а також дав оцінку імовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, та дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви, з яким погоджується колегія суддів апеляційного суду.

З огляду на зміст позовних вимог та запропоновані позивачем заходи забезпечення позову, на необхідність дотримання балансу між інтересами позивача та відповідача, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що запропонований позивачем захід забезпечення позову є неспівмірним з позовними вимогами та в значній мірі необґрунтовано обмежує права відповідача, в результаті чого надає додаткову перевагу інтересам позивача над інтересами відповідача, чим порушує забезпечення гарантування збалансованості інтересів сторін.

За таких обставин суд правильно відмовив в задоволенні заяви. Ухвала постановлена із дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги цього висновку не спростували, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Качмара Вячеслава Олександровича залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 19 лютого 2024 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегія І.В.Бурлака.

Ю.М.Мальований.