Вирок

від 13.02.2024 по справі 461/913/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/913/22

Провадження № 1-кп/461/116/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2024 м.Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140050003559 від 15.08.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великосілки, Кам`янка Бузького району, Львівської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.28 - ч.2 ст.366 КК України

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом Управління народної освіти Львівської ОДА №72-к від 10.08.1993 призначений на посаду директора Обласної дитячо-юнацької спортивної школи, яка в подальшому отримала назву Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівська обласна дитячо-юнацька спортивна школа» (ЄДРПОУ 45545274), юридична адреса: м. Львів, вул. У.Самчука, 8.

01.08.2018між Комунальнимзакладом Львівськоїобласної ради«Львівської обласноїдитячо-юнацькоїспортивної школи»,в особідиректора ОСОБА_4 ,з однієїсторони таТзОВ «Багор»(ЄДРПОУ40814673),в особідиректора ОСОБА_7 ,укладено договірпро закупівлю№1про те,що Підрядникзобов`язується власнимисилами ізасобами,в обумовленийстрок увідповідності дозамовлення івимог проектно-кошторисноїдокументації,будівельних нормта правилвиконати роботина об`єкті:«Реконструкція спортивногозалу Львівськоїобласної ДЮСШпо вул.Уласа Самчука,8у м.Львові» (45454000-4 Реконструкція), а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи. Договірна ціна на момент укладання Договору є твердою і становить 4 450 000,00 грн. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення печатками та діє до 31 грудня 2019 року, або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань, а в частині розрахунків до повного його виконання.

07.08.2018між Комунальнимзакладом Львівськоїобласної ради«Львівської обласноїдитячо-юнацькоїспортивної школи»(надаліЗамовник),в особідиректора ОСОБА_4 ,з однієїсторони таТзОВ «Багор»(ЄДРПОУ40814673)(надаліПідрядник),в особідиректора ОСОБА_7 ,укладено додатковуугоду №1до договорупідряду №1від 01.0.2018про таке:Викласти уновій редакціїп.3.1.,а саме: Договірна ціна на момент укладення Договору є твердою і становить: 4 450 000.00 грн., в тому числі ПДВ 741 666,00 грн. Вартість робіт по даному Договору в межах бюджетного фінансування на 2018 рік становить 2 879 262,00 грн. в тому числі ПДВ 479 877,00 грн.

27грудня 2018року, ОСОБА_4 ,перебуваючи напосаді директораКЗ ЛОРЛОДЮСШ,будучи службовоюособою уповноваженоюна здійсненняорганізаційно -розпорядчих таадміністративно -господарських функцій,зловживаючи службовимстановищем,діючи умисно,з метоюодержання неправомірноївигоди дляіншої юридичноїособи,а самеТзОВ «Багор»,всупереч інтересамслужби,достовірно знаючипро те,що підчас виконанняробіт наоб`єкті «Реконструкціяспортивного залуЛьвівської обласноїДЮСШ повул.Уласа Самчука,8у м.Львові» (45454000-4 Реконструкція), підрядником ТзОВ «Багор» об`єми фактично виконаних робіт не відповідають акту №3 форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, вніс до нього недостовірні відомості щодо об`ємів та вартості фактично виконаних робіт, які в дійсності не були виконані, на загальну суму 272 542,00 грн., після чого підписав його як керівник та засвідчив печаткою підприємства, не зважаючи на те, що йому було достовірно відомо про те, що об`єми робіт та їх вартість не відповідали вказаному акту, такі не були перевірені ФОП ОСОБА_8 , який виконував функції здійснення технічного нагляду по вказаному об`єкту.

В подальшому, 27 грудня 2018 року ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, зловживаючи службовим становищем, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, а саме ТзОВ «Багор», всупереч інтересам служби підписав платіжне доручення №184 від 27.12.2018, на підставі якого Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи» на рахунок ТзОВ «Багор» (ЄДРПОУ 40814673) № НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти за виконані роботи на об`єкті: «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДТОСТТІ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові» (45454000-4 - Реконструкція) за договором №1 від 01.08.2018 укладеним між Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи» та ТзОВ «Багор» (ЄДРПОУ 40814673), відповідно до Акту форми КБ-2в №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, в тому числі і за роботи, об`єми яких не відповідають фактично виконаним, чим заподіяв Комунальному закладу Львівської обласної ради «Львівській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі» матеріальну шкоду на загальну суму 272 542,00 грн., яка відповідно до примітки до ст.364 КК України в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не вважав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкриміновано, та пояснив, що він діяв виключно в інтересах КЗ ЛОР ЛОДЮСШ, з метою швидкого та якісного виконання реконструкції спортивного залу КЗ ЛОР ЛОДЮСШ по вул. Уласа Самчука, буд.8, у м. Львові. ОСОБА_4 повідомив, що за три дні до кінця бюджетного року ним було отримано субвенцію у сумі 1159006 грн. 20 коп. на реконструкцію спортивного залу КЗ ЛОР ЛОДЮСШ. Ці кошти мали бути використані до кінця року та перераховані підряднику ТОВ «БАГОР» за виконані роботи, в противному випадку вони мали б бути повернутими до бюджету. ОСОБА_4 ствердив, що на момент перерахунку коштів підряднику ТОВ «БАГОР», згідно акту виконаних робіт №3 від 27.12.2018, роботи, зі слів керівника підрядної компанії ОСОБА_7 , були виконані. ОСОБА_4 зазначив, що перевірити обсяг виконаних робіт з реконструкції на відповідність до переліку затверджених робіт та підписати акт виконаних робіт в інженера технічного нагляду за такий короткий строк виявилось неможливим. ОСОБА_4 повідомив, що жодних письмових зауважень інженер з технічного нагляду протягом проведення робіт з реконструкції йому не надавав, відтак сумніватися у доброчесності підрядника на той момент підстав в нього не було. ОСОБА_4 пояснив, що у випадку ж нездійснення перерахунку коштів, реконструкція об`єкту була б зірвана на невизначений термін, бо вдруге невикористану субвенцію установі вже могли і не надати. ОСОБА_4 пояснив, що думав виключно про інтереси дітей та служби, та не хотів, щоб роботи з реконструкції були зупинені. Також, ОСОБА_4 повідомив, що підрядник ТОВ «БАГОР» надав Гарантійний лист про завершення усіх робіт з реконструкції в термін до 31.01.2019. ОСОБА_4 зазначив, що роботи підрядником були виконані та завершені, але, на думку експертів, неякісно та не в повному обсязі. ОСОБА_4 зазначив, що він діяв виключно в інтересах служби та намагався відвернути будь-які негативні наслідки для школи.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 винним себе не вважав, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, повністю доведена зібраними у справі доказами, а саме:

показами свідка ОСОБА_9 , який працює головним державним аудитором, який повідомив, що у 2019 році КЗ ЛОР ЛОДЮСШ проводилася ревізія, про що складено відповідний акт від 31.07.2019, який включав період з 01.01.2016 по 30.06.2019. ОСОБА_9 повідомив, що під час проведення ревізії досліджено тендер по об`єкту «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові» на суму 4 450 000,00 грн. Окрім того, свідок зазначив, що не пригадує, чи на момент складання акту ревізії були усунуті недоліки;

показами свідка ОСОБА_10 , який працював у 2018-2020 роках заступником директора з господарської діяльності у КЗ ЛОР «Львівська обласна дитячо-юнацька спортивна школа» на момент підписання акту виконаних робіт №3, та займався закупівлею товарів для прибирання, організацією прибиральників, майстрів, сантехніків. ОСОБА_10 повідомив, що на об`єкті проводився технагляд, який здійснювався чоловіком на ім`я ОСОБА_11 , однак про наявність будь яких офіційних зауважень щодо робіт по об`єкту «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові» йому не відомо, як і не відомо щодо підписання буль яких документів чи рахунків по вказаному об`єкту. Також, ОСОБА_10 зазначив, що у ОСОБА_4 відсутні спеціальні знання у сфері будівництва, відповідна технічна освіта, а також зазначив, що у штаті школи був відсутній фахівець з технічних питань з будівництва;

показами свідка ОСОБА_12 , яка працює інспектором з кадрів КЗ ЛОР «Львівська обласна дитячо-юнацька спортивна школа», та яка повідомила, що у 2018 році фірмою «БАГОР» проводилися роботи по об`єкту «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові». Також, ОСОБА_12 повідомила, що за час роботи ОСОБА_4 на посаді директора КЗ ЛОР ЛОДЮСШ жодних скарг щодо неналежного виконання ним його обов`язків не надходило. ОСОБА_12 зазначила, що ОСОБА_4 є добросовісною, порядною та відповідальною людиною, а факти щодо можливих домовленостей директора школи та директора ТОВ «Багор» їй не відомі. Свідок повідомила, що їй не відома будь яка інформація щодо підписання та складання актів виконаних будівельних робіт чи перерахування коштів згідно актів, однак їй відомо про існування Гарантійного листа про завершення усіх робіт з реконструкції, оскільки у грудні 2018 року вона такий роздруковувала на прохання директора ТОВ «БАГОР»;

показами свідка ОСОБА_8 , який був інженером з технічного нагляду по об`єкту «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові». ОСОБА_8 повідомив суду, що він не повідомляв офіційно підрядника, замовника та відповідну інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю про свої зауваження щодо виконуваних робіт згідно акту №3. Також, ОСОБА_8 зазначив, що не вів журнали авторського і технічного нагляду на об`єкті, не фіксував відхилень від проектних рішень, недоліків (дефектів) та недоробок з метою їх усунення та повторного пред`явлення робіт для здійснення технічного нагляду;

показами свідка ОСОБА_13 , яка є головним судовим експертом та проводила судову будівельно технічну експертизу по об`єкту «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові». ОСОБА_13 повідомила, що у висновку експертизи викладені усі фактичні дані, встановлені під час проведення такої, однак у зв`язку з тим, що експертиза проводилась три роки тому, вона не може чітко передати обставини проведення такої. Окрім того, ОСОБА_13 повідомила, що в результаті проведених досліджень встановлено невідповідність об`ємів фактично виконаних будівельних робіт та об`ємів робіт, зазначених в актах приймання виконаних робіт, різниця якої становить 354 011 грн. Також, ОСОБА_13 повідомила, що вартість виконаних по об`єкту робіт висновком експертизи не встановлювалося, оскільки таке питання не ставилось перед експертною установою. Окрім того, ОСОБА_13 зазначила, що вона є експертом з будівельно технічної експертизи, а не економістом, відтак не може встановлювати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Крім показів свідків, отриманих у судових засіданнях, обставини злочину та винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, підтверджується наступними доказами, а саме:

даними, які містяться в повідомленні першого заступника начальника Західного офісу Держаудитслужбт Державної аудиторської служби України ОСОБА_14 №03-01-17/5673-2019 від 12.09.2019, у якому йдеться про встановлені ревізією фінансові порушення;

даними, які містяться в акті Західного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України №03-01-21/4 від 31.07.2019, складеного за результатами ревізії окремих питань фінансово господарської діяльності КЗ ЛОР «Львівська обласна дитячо юнацька спортивна школа» за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, у якому йдеться про встановлені розбіжності між фактично виконаними обсягами та обсягами вказаними у актах виконаних робіт форми КБ-2в. Так, проведеними обмірами встановлено виконання робіт не в повному обсязі по циклюванню підлоги, поліпшеному фарбуванню підлоги колером олійним по дереву, улаштування плінтусів полівінілхлоридних на шурупах, внаслідок чого завищено вартість виконаних робіт. Внаслідок вищенаведеного, в порушення вимог п.6.4 ДСТУ Б Д.1.1- 1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 №293, завищено вартість робіт на загальну суму 117 608 грн з ПДВ;

даними, які містяться в наказі директора КЗ ЛОР ЛОДЮСШ ОСОБА_15 №57 від 13.06.2019 про створення комісії;

даними, які містяться в акті обстеження від 25.06.2019;

даними, які містяться в акті перерахунку;

даними, які містяться в акті проведення звірки розрахунків від 02.07.2019;

письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 31.07.2019;

даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДАСУ від 13/0169/2019пр, згідно якого ОСОБА_4 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.164-2 КУпАП;

даними, які містяться в акті приймання виконаних будівельних робіт №4 за серпень 2019 року, підписаний ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ;

даними, які містяться в підсумковій відомості ресурсів об`єкту «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові» (45454000-4 - Реконструкція) (витрати по факту);

даними, які містяться в розрахунку загальновиробничих витрат на загальнобудівельні роботи;

даними, які містяться в договорі про закупівлю №1 від 01.08.2018, укладеного між КЗ ЛОР ЛОДЮСШ та ТзОВ «Багор»;

даними, які містяться в довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2018 рік;

даними, які містяться в акті приймання виконаних будівельних робіт №1 від 13.11.2018;

даними, які містяться в підсумковій відомості ресурсів по об`єкту «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові» (45454000-4 - Реконструкція);

даними, які містяться в розрахунку загальновиробничих витрат на загальнобудівельні роботи;

даними, які містяться в довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 рік;

даними, які містяться в акті приймання виконаних будівельних робіт №2 за грудень 2018 року;

даними, які містяться в підсумковій відомості ресурсів по об`єкту «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові» (45454000-4 - Реконструкція) (звітний період грудень 2018 року);

даними, які містяться в розрахунку загальновиробничих витрат на загальнобудівельні роботи;

даними, які містяться в довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 27.12.2018;

даними, які містяться в акті приймання виконаних будівельних робіт №3 за грудень 2018 року;

даними, які містяться в підсумковій відомості ресурсів по об`єкту «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові» (45454000-4 - Реконструкція) (звітний період грудень 2018 року);

даними, які містяться в розрахунку загальновиробничих витрат на загальнобудівельні роботи;

даними, які містяться в акті приймання виконаних будівельних робіт №4 за серпень 2019 року;

даними, які містяться в підсумковій відомості ресурсів по об`єкту «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові» (45454000-4 - Реконструкція);

даними, які містяться в розрахунку загальновиробничих витрат на загальнобудівельні роботи;

даними, які містяться у виписках по рахунках, платіжних дорученнях та рахунках фактурах;

даними, які містяться у зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва об`єкту «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові»;

даними, які містяться в постанові про накладення адміністративного стягнення №13/0106/2019пн від 29.08.2019, згідно якого ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-2 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 238 грн.;

даними, які містяться в наказі №72-к від 10.08.1993, згідно якого ОСОБА_4 призначено на посаду директора обласної дитячо юнацької спортивної школи;

даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 23.04.2024;

даними, які містяться у висновку експерта за результатами проведення судової будівельно технічної експертизи № 7721 від 05.05.2021, яким встановлено, що обсяги виконаних робіт по об`єкту «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові» частково не відповідають будівельним роботам, що відображені в акті приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, КБ-3: №3 за грудень 2018 року та № 4 за серпень 2019 року. Різниця невідповідності об`ємів фактично виконаних будівельних робіт та об`ємів робіт, зазначених в актах приймання виконаних робіт, становить в цінах на дату складання актів приймання виконаних робіт 354 011 грн. При складанні актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в КБ-3 по об`єкту «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові» за порядком складання та оформленням було дотримано вимоги державних будівельних норм, за винятком відсутності у довідках номера договору та дати їх підписання. Вирішення питання щодо завдання матеріальних збитків внаслідок виявлених порушень, не належить до компетенції експерта- будівельника. В результаті проведених досліджень експертом встановлена невідповідність об`ємів фактично виконаних будівельних робіт та об`ємів робіт, зазначених в актах приймання виконаних робіт, різниця невідповідності становить 354 011 грн.;

даними, які містяться в протоколі огляду диску, на якому знаходиться інформація про рух коштів ТОВ «Багор» по рахунку № НОМЕР_1 за перід з 01.08.2018 по 01.01.2020;

даними, які містяться в договорі на виконання експертизи проекту будівництва №159 від 06.07.2018, укладеного між ТОВ «Гробал промпостач» та Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи»;

даними, які містяться у експертному звіті щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові»;

даними, які містяться у статуті Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи»;

даними, які містяться в додатковій угоді №1 про здійснення окремих функцій замовника, включаючи здійснення технічного нагляду по об`єкту «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові», укладеній між директором Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи» ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_8 ;

даними, які містяться у статуті ТОВ «Багор»;

даними, які містяться у робочому проектів об`єкту «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові».

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з обвинувальним актом органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у зловживанні службовим становищем, тобто у вчиненні умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Проаналізувавши та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення, суд дійшов таких висновків.

Щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.364 КК України, суд зазначає наступне.

Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох ознак у їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб. Діяння має бути з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи; 3) заподіяння такими діями тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Суб`єктивна сторона службового зловживання характеризується умисною чи змішаною формою вини. При цьому діяння вчинюється лише з прямим умислом, а щодо наслідків вина може бути як у формі умислу, так і необережності. У цілому злочин визнається умисним.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони службового зловживання є мотив: а) корисливі мотиви; б) інші особисті інтереси; в) інтереси третіх осіб.

Корисливі мотиви полягають у прагненні особи шляхом зловживання своїм службовим становищем одержати матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди. Інші особисті інтереси виявляються у прагненні шляхом використання службового становища здобути різноманітні вигоди нематеріального характеру. Інтереси третіх осіб можуть мати як матеріальний, так і нематеріальний характер і полягають, наприклад, у прагненні догодити начальству, надати переваги, пільги та привілеї або звільнити від обов`язків родичів, членів сім`ї, знайомих та інших осіб. Третіми особами, в інтересах яких особа зловживає своїм службовим становищем, можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

На переконання суду, в діях ОСОБА_4 відсутня як об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, так і суб`єктивна сторона даного злочину, оскільки в діях обвинуваченого відсутня обов`язкова ознака - зловживання службовим становищем всупереч інтересів служби, мета одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

Згідно Постанови Верховного Суду України у справі №5-97кс15 від 09 липня 2015року використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби (у разі настання відповідних наслідків) є злочином, лише якщо воно вчинене з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи. Тобто, з урахуванням положень, зазначених у примітці до статті 3641 КК, згідно з якою під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби в інтересах, відмінних від інтересів одержання неправомірної вигоди, за загальним правилом перестало бути кримінально караним діянням.

Згідност.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі «Коробов проти України» зазначив, що стандартом у кримінальному провадженні має бути доведення винуватості «поза всяким сумнівом», чого у даному кримінальному провадженні прокурором стосовно обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2ст.364 КК Українине здійснено.

Відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.

Статтею 338 КПК України передбачена можливість зміни прокурором правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення. Прокурор під час судового провадження своїм правом на зміну правової кваліфікації обвинувачення не скористався.

Проте, відповідно до ч.3 ст.337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Частина 2 ст.367 КК України передбачає відповідальність за вчинення службової недбалості, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки .

Об`єктивна сторона службової недбалості характеризується: 1) діянням, яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні службових обов`язків через несумлінне ставлення до них; 2) наслідками у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам фізичних чи юридичних осіб, державним чи громадським інтересам (ч.1) чи тяжких наслідків (ч.2); 3) причинним зв`язком між вчиненим діянням та наслідками.

Службова недбалість може виявлятися у формі: а) бездіяльності, коли суб`єкт повністю не виконує покладені на нього службові обов`язки, або б) дії, коли покладені на нього службові обов`язки хоча і виконуються, але неналежним чином - не так, як того потребують інтереси служби, тобто не відповідно до закону та умов, що склалися, або відповідно до них, але неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччі з встановленим порядком тощо.

Суб`єктивна сторона службової недбалості в даному випадку виявляється в необережній формі вини ОСОБА_4 як щодо діяння, так і щодо його наслідків.

Отже, суд дійшов висновку, що в діях обвинуваченого відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.364 КК України, а саме те, що ОСОБА_4 , будучи директором школи, вчинив умисне використання службового становища всупереч інтересам Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна дитячо-юнацька спортивна школа», з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної чи юридичної особи, що спричинило тяжкі наслідки.

Дії ОСОБА_4 судом кваліфікуються за ч.2 ст.367 КК України, у зв`язку з тим, що 27 грудня 2018 року обвинувачений, будучи директором Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна дитячо-юнацька спортивна школа» (ЄДРПОУ 45545274), юридична адреса: м. Львів, вул. У.Самчука, 8, маючи досвід та реальну можливість перевірити роботи по об`єкту «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові» (45454000-4 Реконструкція), через свою злочинну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, отримав та підписав акт №3 форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, із недостовірними даними щодо об`ємів та вартості фактично виконаних робіт, які в дійсності не були виконані, на загальну суму 272 542,00 грн. В подальшому, 27 грудня 2018 року ОСОБА_4 підписав платіжне доручення №184 від 27.12.2018 на підставі якого Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи» на рахунок ТзОВ «Багор» (ЄДРПОУ 40814673) № НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти за виконані роботи на об`єкті: «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДТОСТТІ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові» (45454000-4 - Реконструкція) за договором №1 від 01.08.2018 укладеним між Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи» та ТзОВ «Багор» (ЄДРПОУ 40814673), відповідно до Акту форми КБ-2в №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, в тому числі і за роботи, об`єми яких не відповідають фактично виконаним, чим заподіяв Комунальному закладу Львівської обласної ради «Львівській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі» матеріальну шкоду на загальну суму 272 542,00 грн., яка відповідно до примітки до ст.364 КК України в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками. Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_4 , які виразилися у неналежному виконанні своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, а саме шкоду Комунальному закладу Львівської обласної ради «Львівській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі» на загальну суму 272 542,00 грн.

Така зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення покращуватиме становище ОСОБА_4 , оскільки санкція, передбачена ч.2 ст.364 КК України (карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за якою кваліфіковано діяння органом обвинувачення є більш суворою, ніж санкція, передбачена ч.2 ст.367 КК України (карається позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого).

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_4 у скоєному доведена повністю та його дії підлягають кваліфікації за ч.2 ст.367 КК України, як службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Нормамистатті 12 КК Українивстановлено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Згідно п.3 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно санкції ч.2 ст.367 КК України передбачено максимальне покарання у видіпозбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого, а тому строк давності, який визначений відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України, за вчинення даного кримінального правопорушення становить п`ять років з дня його вчинення.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

ОСОБА_4 обвинувачується увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, яке мало місце 27 грудня 2018 року, за який передбачено максимальне покарання до п`яти років позбавлення волі, та з дня його вчинення пройшло більше п`яти років, що відповідно до ст.49 КК України є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності.

Строк притягнення ОСОБА_4 зач. 2 ст. 367 КК України на даний час минув.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Зі змісту ст.ст. 284, 288 КПК України вбачається, що підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Тобто, саме наявність цих процесуальних умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України.

Також суд зазначає, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.

Суд за наявності правових підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

При цьому відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, з`ясувавши позиції обвинуваченого та потерпілого, впевнившись в усвідомленні обвинуваченим наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, вважає, що кримінальне провадження №12019140050003559 від 15.08.2019 в частиніпро обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.367 КК України, слід закрити в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки з дня вчинення кримінального правопорушення пройшло більше п`яти років, відповідно до ст.49 КК України строки давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчилися.

Окрім того, відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора КЗ ЛОР ЛОДЮСТП, будучи службовою особою уповноваженою на здійснення організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, маючи умисел на внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей за попередньою змовою із директором ТзОВ «Багор», достовірно знаючи про фактичні об`єми виконаних робіт, та достовірно знаючи та усвідомлюючи, що об`єми фактично виконаних будівельних робіт по об`єкту: «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові» (45454000-4 - Реконструкція) не відповідають об`ємам робіт, зазначеним в акті приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та є меншими від об`ємів робіт, зазначених у вказаному акті, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою з директором ТзОВ «Багор» (ЄДРПОУ 40814673), з метою завищення об`єму фактично виконаних робіт, 27.12.2018 року, перебуваючи за адресою діяльності КЗ ЛОР ЛОДЮСІП, а саме у м. Львові, вул. Уласа Самчука, 8, та будучи наділеним правом підпису та скріплення відтиском круглої печатки Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи», яка перебувала в його розпорядженні, підписав та засвідчив печаткою підприємства, завідомо неправдивий Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 за грудень 2018 року в якому директором ТзОВ «Багор» (ЄДРПОУ 40814673), були внесені завідомо неправдиві відомості щодо об`ємів фактично виконаних робіт та їх вартості, які не відповідали виконаним роботам з циклювання підлоги, поліпшеного фарбування підлоги колером опійним по дереву, улаштування плінтусів поліхлорвінілових на трупах, укладанні лаг по плитах перекриття, улаштуванні звукоізоляції з каучукової стрічки, обгородження перилами покрівель та огородження для даху, не зважаючи на те, що йому було достовірно відомо про те, що об`єми робіт та їх вартість не відповідали вказаному акту, такі не були перевірені ФОП ОСОБА_8 , який виконував функції здійснення технічного нагляду по вказаному об`єкту, завищивши таким чином вартість виконаних робіт на загальну суму 272 542,00 грн.

В подальшому, Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи» на рахунок ТзОВ «Багор» (ЄДРПОУ 40814673) № НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти за виконані роботи на об`єкті: «Реконструкція спортивного залу Львівської обласної ДЮСШ по вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові» (45454000-4 - Реконструкція) за договором №1 від 01.08.2018, укладеним між Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи» та ТзОВ «Багор» (ЄДРПОУ 40814673), відповідно до Акту форми КБ-2в №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, в тому числі і за роботи, об`єми яких не відповідають фактично виконаним, чим Комунальному закладу Львівської обласної ради «Львівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи» завдано матеріальну шкоду на загальну суму 272 542,00 грн., яка відповідно до примітки до ст.364 КК України в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Відтак, на думку органу досудового розслідування, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, що спричинили тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 - ч.2 ст. 366 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч.2 ст. 366 КК України, не вважав та пояснив, що ним не складались завідомо неправдиві офіційні документи, він не вносив до офіційних документів завідомо неправдиві відомості та не підробляв такі. ОСОБА_4 зазначив, що лише підписував акт виконаних робіт, який був складений директором ТзОВ «БАГОР».

Відповідно до ч.1ст.337 Кримінального процесуального кодексу України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Судом було допитано свідків, які на думку прокурора, підтверджують винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч.2 ст. 366 КК України, а також досліджено вище описані письмові докази.

Відтак, заслухавши в судовому засіданні обвинуваченого, свідків та дослідивши матеріали кримінального провадження, надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування на досудовому слідстві, а прокурором в судовому засіданні, не доведено наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч.2 ст. 366 КК України, а саме складання завідомо неправдивих офіційних документів чи внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

Об`єктивна сторона службового підроблення полягає у перекручуванні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Цей злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи.

Суб`єктивна сторона службового підроблення характеризується тільки прямим умислом, оскільки службова особа завідомо усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, які вносяться нею до офіційних документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 06.11.2009 визначено, що злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.

Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об`єкту злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Таку домовленість (або змову) може бути досягнуто лише шляхом обміну інформацією між учасниками і лише до моменту виконання його об`єктивної сторони. Хоча інформація може бути виражена не лише у вербальній формі, але й жестами та діями, але у будь-якому разі має бути доведено, що до початку вчинення злочину такий обмін інформацією відбувся, без чого не можна вважати, що між учасниками досягнуто домовленості (тобто змови).

Таким чином, будь-який обмін інформацією (вербальний чи невербальний) має не залишати сумнівів у тому, що між учасниками спілкування досягнуто домовленості про вчинення певного злочину.

Однак, на підставі аналізу доказів, описаних у вироку, виходячи з конкретних обставин провадження, встановлених під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що діям обвинуваченого не притаманні ознаки попередньої змови. Матеріали кримінальної справи не містять жодних доказів, які б свідчили про змову ОСОБА_4 з посадовою особою ТОВ «БАГОР» чи іншими особами з метою вчинення кримінального правопорушення.

Окрім того, в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт складання саме ОСОБА_4 завідомо неправдивих офіційних документів, чи внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, чи інше підроблення офіційних документів. ОСОБА_4 було лише підписано акти виконаних робіт, складені директором ТзОВ «БАГОР», та з внесеними саме ним (підрядником) відомостями у документ (який став підставою для перерахування коштів за виконані роботи).

Відповідно до ст.91 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини,які впливаютьна ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення,характеризують особуобвинуваченого,обтяжують чипом`якшують покарання,які виключаютькримінальну відповідальністьабо єпідставою закриттякримінального провадження; обставини,що єпідставою длязвільнення відкримінальної відповідальностіабо покарання; обставини,які підтверджують,що гроші,цінності таінше майно,які підлягаютьспеціальній конфіскації,одержані внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення та/абоє доходамивід такогомайна,або призначалися(використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушеннячи винагородиза йоговчинення,або єпредметом кримінальногоправопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом,або підшукані,виготовлені,пристосовані абовикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Згідно зі ч.1 ст.92 Кримінального процесуального кодексу України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, передбачених ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до ст.9 ч.1 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (№475/97-ВР).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року передбачено, що "при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про практику Суду як джерело права". Так, у справі "Barbera Massegu and Jabardov.Spain" від 6 грудня 1988 року (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного ("Barbera Massegu and Jabardov.Spain", judgment of December 1988. Series A no.146. p.33.77).

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, що визначено ч.1 ст.2 Кримінального кодексу України.

Згідно із ч.ч.2,4 ст.17 Кримінального процесуального кодексу України - ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 29 червня 1990 року "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку" з наступними змінами зазначено: вказати судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності його обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до п.п.18,19 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 1 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" суд має суворо додержуватися принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення (ч.1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що положення підпункту "а" п.3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті.

Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення.

Виходячи з позиції ЄСПЛ, який неодноразово зазначав, що наявність "обґрунтованої підозри" у вчинені правопорушення передбачає "наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин". І такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину.

Пункт 2 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі "Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії").

За аналізом всіх доказів в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч.2 ст. 366 КК України.

Суд зазначає, що беззаперечних доказів, які б прямо вказували на факт складання саме ОСОБА_4 завідомо неправдивих офіційних документів, чи внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, чи інше підроблення офіційних документів, які викладені в обвинувальному акті, не зібрано, а тому суд не приймає докази обвинувачення.

Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлено, зокрема, порядком оцінки доказів і визначення відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення в їх сукупності, дійшов висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів наявності складу в діях обвинуваченого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч.2 ст. 366 Кримінального кодексу України, в якому він обвинувачується і що в свою чергу виключає ухвалення обвинувального вироку та обвинувачений підлягає виправданню, оскільки в діях обвинуваченого відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч.2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

При проведенні судової будівельно технічної експертизи експертною установою було витрачено 16474,56 грн. Вказані витрати судом відносяться, у відповідності зі ст. 122 КПК України, до процесуальних витрат.

Відповідно до ст. 124 КПК України витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь експертної установи, лише при ухвалені судом обвинувального вироку.

Враховуючи, що обвинувачений звільняється від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв`язкуіз закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а також ОСОБА_4 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч.2 ст. 366 КК України, процесуальні витратиза проведення експертиз необхідно віднети за рахунок держави.

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат, враховується правовий висновок об`єднаної палати Верховного суду, який викладено в постанові від 12.09.2022 у справі №203/241/17.

Окрім того, разом з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12019140050003559 від 15.08.2019 до Галицького районного суду м.Львова надійшов цивільний позов Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна дитячо-юнацька спортивна школа» про стягнення з ОСОБА_4 шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 272542 грн.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі чи ухваленні виправдального вироку суперечить вказаним вище нормам закону.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 31.03.1989 року, «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» роз`яснено, що в разі закриття кримінальної справи цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілих можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 КПК України, суд залишає позов без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що цивільний позов Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна дитячо-юнацька спортивна школа» про стягнення з ОСОБА_4 про стягнення шкоди слід залишити без розгляду, та роз`яснити позивачу право на звернення з позовом у порядку цивільного судочинства.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Речові докази у кримінальному провадженнівідсутні.

Керуючись ст.ст.66, 67, 364, 366, 367 КК України, ст.ст. 100, 124, 290, 337, 338, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження12019140050003559 від 15.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч.2 ст. 366 Кримінального кодексу України та виправдати на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України за недоведеністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

Речові докази у кримінальному провадженнівідсутні.

Процесуальні витратиза проведення судової будівельно технічної експертизи віднести за рахунок держави.

Цивільний позов Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна дитячо-юнацька спортивна школа» про стягнення з ОСОБА_4 про стягнення шкоди - залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1