Постанова

від 01.11.2023 по справі 910/20130/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2023 р. Справа№ 910/20130/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Прохорова Максима Володимировича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 (повний текст ухвали складено 01.06.2023)

за скаргою фізичної особи - підприємця Прохорова Максима Володимировича

на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Маляра Яна Анатолійовича з виконання наказу господарського суду міста Києва від 27.03.2023

у справі № 910/20130/21 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Одеський коньячний завод"

до фізичної особи-підприємця Прохорова Максима Володимировича

про стягнення 3 283 682,15 грн,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи та короткий зміст судових рішень

Приватне акціонерне товариство "Одеський коньячний завод" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця Прохорова Максима Володимировича про стягнення 3 283 682,15 грн, з яких: 328 916,00 грн заборгованості за неналежне виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору про надання послуги у сфері інформаційних технологій від 26.06.2020 № 12/06-20; 20 100,45 грн 0,5% штрафу та 2 934 665,70 грн пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2022, (яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 залишено без змін) позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з фізичної особи - підприємця Прохорова Максима Володимировича на користь Приватного акціонерного товариства "Одеський коньячний завод" 328 916,00 грн попередньої оплати; 20 100,45 грн штрафу; 2 934 665,70 грн пені та 49 255,23 грн судового збору.

На виконання вищезгаданих судових рішень, Господарським судом міста Києва 27.03.2023 видано відповідний наказ у даній справі.

В подальшому, відповідач подав до суду першої інстанції скаргу про на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Маляра Яна Анатолійовича з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.03.2023, в якій заявник просив суд: визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Маляра Яна Анатолійовича щодо самостійного визначення ним частки у розмірі на об`єкт нерухомого майна: квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 визнати неправомірною та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.04.2023, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Маляром Яном Анатолійовичем в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2; зняти (скасувати) арешт на частку в розмірі на об`єкт нерухомого майна: квартиру за адресою місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 29 квартира 89, накладений приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Маляром Яном Анатолійовичем у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 (постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.04.2023).

Вищевказана скарга обґрунтована тим, що на думку відповідача, дії приватного виконавця, якими останній самовільно визначив розмір частки ОСОБА_2. у розмірі у спільному сумісному володінні квартирою за адресою місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 29 квартира 89, і здійснив опис та арешт, є неправомірними та такими, що суперечать нормам та вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження".

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 відмовлено у задоволенні скарги фізичної особи - підприємця Прохорова Максима Володимировича на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Маляра Яна Анатолійовича з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі № 910/20130/21.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, фізична особа-підприємець Прохоров Максим Володимирович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд: скасувати повністю ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі № 910/20130/21 про визнання неправомірною та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.04.2023, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Маляром Яном Анатолійовичем в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2, та ухвалити нове рішення по справі, яким вимоги скарги задовольнити в повному обсязі; визнати неправомірною та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.04.2023, винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Маляром Яном Анатолійовичем в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Короткий зміст апеляційної скарги позивача та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що суд першої інстанції не вжив жодних заходів для з`ясування достовірності даних щодо наявності або відсутності прав спільної часткової власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, за твердженням відповідача, місцевий господарський суд повністю проігнорував зміст договору міни, з якого вбачається спільна сумісна власність без визначення часток ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно відповіді КП КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 23.05.2023 за вих. № 062/14-6889 (И-2023), посилаючись на відповідь КП КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 14.04.2023 № 062/14-4898 (И-2023) надану виконавцем, та зробив необґрунтований висновок про наявність визначених часток.

До Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній наголосив на тому, що в договорі міни від 17.05.1995 та реєстраційному написі на ньому частки співвласників не визначені, що в свою чергу свідчить про перебування квартири у спільній сумісній власності, а не в спільній частковій власності.

Натомість місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі було надано оцінку норм права стосовно спільної часткової власності, тоді як положення норм права про спільну сумісну власність взагалі не було досліджено.

Короткий зміст відзиву приватного виконавця на пояснення та апеляційну скаргу відповідача та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, приватний виконавець наголошує на тому, що: відповідачем не надано доводів щодо помилковості висновку суду першої інстанції стосовно виду власності, а саме спільної часткової власності боржника; приватний виконавець діяв на підставі офіційної відповіді КП КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації" № 062/14-4898 (И-2023) від 14.04.2023, яка на день вчинення виконавчих дій не визнана незаконною чи помилковою; від КП КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації" наявні чотири відповіді (одна на запит приватного виконавця на підставі якої здійснено опис та арешт майна, дві відповіді на запит адвоката боржника (одна з яких з потрібним зазначенням) та відповідь на запит нотаріуса для здійснення переносу даних) у трьох з чотирьох відсутні зазначення щодо спільної сумісної власності; адвокатом боржника зазначено ст. 112 ЦК УРСР (яка діяла на час вчинення правочину), яка не визначає порядок набуття право власності, а є загальною нормою яка констатує наявність спільної сумісної та спільної часткової власності.

Узагальнений виклад позиції позивача

Позивач не скористався правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 у справі № 910/20130/21 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку. Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначено головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду), справу № 910/20130/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Прохорова Максима Володимировича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі № 910/20130/21 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Тарасенко К.В., Шаптали Є.Ю.; призначено справу № 910/20130/21 до розгляду на 09.10.2023.

09.10.2023 судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 розгляд справи № 910/20130/21 призначено на 01.11.2023.

В судове засідання, яке відбулося 01.11.2023, з`явилися представник відповідача та приватний виконавець, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наступними документами: довідкою про доставку електронного листа - ухвали від 11.10.2023 на його електронну адресу; поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали від 11.10.2023).

Враховуючи, що явка представника позивача у судове засідання не була визнана судом апеляційної інстанції обов`язковою, апеляційний господарський суд визнав можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника позивача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та приватного виконавця, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно зі ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 наголошувала на тому, що якщо наявний спір стосовно визначення частки боржника у спільному майні, звернення виконавця до суду завжди за своєю суттю має характер позовної заяви (незалежно від її назви), оскільки вона звернена до суду з метою вирішення матеріального спору.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку існує спір стосовно визначення частки відповідача (боржника), оскільки за договором міни від 17.05.1995 боржник у 6 (шестирічному) віці набув право спільної сумісної власності зі своїм батьком ОСОБА_1., який діяв на момент вчинення вказаного правочину від імені боржника на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Тобто, відповідач на момент укладення договору міни від 17.05.1995 не брав і не міг брати фінансової участі у набутті права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , на яку приватним виконавцем вчинено певні виконавчі дії, на підставі постанови від 03.05.2023 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про відмову у задоволенні скарги фізичної особи - підприємця Прохорова Максима Володимировича на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Маляра Яна Анатолійовича з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі № 910/20130/21.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, не відповідають обставинам справи.

Судові витрати

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на приватного виконавця.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Прохорова Максима Володимировича задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі № 910/20130/21 - скасувати.

Задовольнити скаргу фізичної особи - підприємця Прохорова Максима Володимировича на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Маляра Яна Анатолійовича.

Визнати неправомірною та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.04.2023 винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Маляра Яном Анатолійовичем в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Зняти (скасувати) арешт на частку у розмірі на об`єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , накладений приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Маляром Яном Анатолійовичем у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 (постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.04.2023).

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Маляра Яна Анатолійовича (01001, місто Київ, вулиця Мала Житомирська, 6) на користь фізичної особи - підприємця Прохорова Максима Володимировича ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/20130/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.02.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Є.Ю. Шаптала