Постанова

від 19.02.2024 по справі 902/889/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року Справа № 902/889/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Грязнов В.В. , суддя Тимошенко О.М.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення господарського суду Вінницької області від 31.10.2023 (повний текст - 06.11.2023) у справі №902/889/23 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул.Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21036)

до Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області (вул.Ботанічна, 24, м.Вінниця, 21010)

про стягнення 101888,94 грн

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до ч.13 ст.8, ч.3 ст.252 та ч.ч.2, 10 ст.270 ГПК України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 31.10.2023 у справі №902/889/23 відмовлено у позові Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області про стягнення 101888,94 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В скарзі апелянт звертає увагу, що згідно з пунктом 15 Порядку, суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачуються платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства, за місцем проведення першої державної реєстрації в Україні легкового автомобіля в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС.

Апелянт вважає, що суд не надав належної оцінки тому факту, що згідно з пп.7 п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22 грудня 2014 №28- зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 за №40/26485 (зі змінами), головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому соціальному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсійні виплати.

Зазначає, що звірки правильності, повноти нарахування та своєчасності перерахування збору Сервісним центром при набутті права власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації проводилась за періоди: з 01.04.2019 по 30.06.2019 (№0541); з 01.01.2019 по 31.03.2019 (№0541); з 01.07.2019 по 30.09.2019 (№0541); з 01.10.2019 по 31.12.2019 (№0541).

За результатами зазначених вище перевірок сформовано Акти №12 від 02.12.2022, №15 від 14.12.2022, №17 від 22.12.2022, №18 від 29.12.2022, копії яких додаються та виявлено порушення п.8 ст.4 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та п.14 та п.15 Порядку 1740, а саме: встановлено 49 випадків порушень щодо несплати або несплати в повному обсязі збору на загальну суму 326 214,93 грн., з яких станом на 25 квітня 2023 року відшкодовано 34 випадки на 224325,99 грн.

Залишаються невідшкодованими 15 випадків на загальну суму - 101888,94 грн, що слугувало підставою подальшого звернення до суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Стверджує, що 25.04.2023 між Головним управлінням та ТСЦ №0541 РСІД МВС у Вінницькій області було підписано акт звірки щодо сум несплаченого збору з операцій при набутті права власності на легкові автомобілі, яким підтверджено залишок несплаченої суми. Підписання вказаного акту звірки посадовою особою відповідача свідчить про визнання останнім не тільки суми заборгованості, а й самого факту наявності такої заборгованості.

Заборгованість утворилась саме через неналежне виконання свої обов`язків Регіональним сервісним центром МВС у Вінницькій області, адже відповідачем при проведенні реєстрації легкових автомобілів не було перевірено факт сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

За твердженнями апелянта при винесенні оскаржуваного рішення, суд мав врахувати, що спір між сторонами виник саме через неправомірні дії відповідача та невиконання свого обов`язку щодо забезпечення повноти сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

На підставі викладеного просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 31.10.2023 у справі №902/889/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в повному обсязі.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/889/23 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М.

Листом суду апеляційної інстанції від 05.12.2023 матеріали справи №902/889/23 витребувано з господарського суду Вінницької області.

05.12.2023 від скаржника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме - квитанцію про сплату судового збору у розмірі 4026,00 грн.

15.12.2023 матеріали справи №902/889/23 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 18.12.2023, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Коломис В.В. з 18.12.2023 по 12.01.2024, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №902/889/23.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/889/23 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Грязнов В.В., суддя Тимошенко О.М.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення господарського суду Вінницької області від 31.10.2023 у справі №902/889/23. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу у строк до 05.01.2024 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.

04.01.2024 до суду від члена ліквідаційної комісії з ліквідації Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві відповідач, зокрема, зазначає, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в обов`язковому порядку сплачується підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, фізичними особами, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону.

Відповідач у справі є державним органом на який покладено завдання та функції, спрямовані на реалізацію повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері надання сервісних послуг.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача - Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області про стягнення заборгованості по збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при набутті права власності на легкові автомобілі в сумі 101888,94 грн.

На думку відповідача судом вірно було встановлено, що платниками збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при набутті права власності на легкові автомобілі, є громадяни: - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ); ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ); ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ); ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ); ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ); ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ); ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_8 ); ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 ); ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_10 ); ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_11 ); та Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Комфорт АБ» (ЄДРПОУ 41610283).

Відповідач вважає, що господарський суд Вінницької області дійшов до вірного висновку про відсутність у Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області права на пред`явлення до Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області позову про стягнення заборгованості по збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при набутті права власності на легкові автомобілі, позаяк останній не є платником відповідного збору.

Відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до частини першої пункту 4 Положення №28-2, головне управління фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

З наведеного вище вбачається, що саме на позивача покладено обов`язок контролю щодо правильності нарахування, обчислення повноти і своєчасності сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

На підставі викладеного відповідач просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області про стягнення заборгованості на суму 101888,94 грн - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 31.10.2023 - залишити без змін.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області у грудні 2022 проведено звірки правильності, повноти нарахування та своєчасності перерахування збору при набутті права власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Територіальних органах МВС з надання сервісних послуг в територіальному сервісному центрі №0541 Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області.

Вказані звірки правильності, повноти нарахування та своєчасності перерахування збору при набутті права власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації проводились за періоди: з 01.04.2019 по 30.06.2019 (№0541); з 01.01.2019 по 31.03.2019 (№0541); з 01.07.2019 по 30.09.2019 (№0541); з 01.10.2019 по 31.12.2019 (№0541).

За результатами зазначених вище перевірок сформовано Акти №12 від 02.12.2022, №15 від 14.12.2022, №17 від 22.12.2022, №18 від 29.12.2022, та виявлено порушення п.8 ст.4 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" із змінами та доповненнями, та п.14 та п.15 Порядку №1740, а саме: встановлено 49 випадків порушень щодо несплати або несплати в повному обсязі збору на загальну суму 326214,93 грн, з яких станом на 25 квітня 2023 року відшкодовано 34 випадки на 224325,99 грн.

Так, згідно акту від 02.12.2022 №12 при перевірці ТСЦ №0541 РСЦ МВС у Вінницькій області встановлено:

- недоплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 3346,96 грн. База оподаткування під час реєстрації автомобіля, яка здійснена 11.05.2019, склала 334748,94 грн. Згідно квитанції на суму 10043,00 грн щодо сплати збору з даної операції ОСОБА_1 , недоплата становить 3346,96 грн (334748,94*4%=13389,96-10043,00 = 3346,96);

- недоплату ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в сумі 5152,63 грн. База оподаткування під час реєстрації автомобіля, яка здійснена 17.05.2019, склала 363033,33 грн. Згідно квитанції на суму 9368,70 грн щодо сплати збору з даної операції ОСОБА_2 , недоплата становить 5152,63 грн (363 033,33*4%=14521,33-9368,70 =5152,63);

- недоплату ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в сумі 1008,50 грн. База оподаткування під час реєстрації автомобіля, яка здійснена 31.05.2019, склала 94750,00 грн. Згідно квитанції на суму 1834,00 грн щодо сплати збору з даної операції ОСОБА_3 , недоплата становить 1008,50 грн (94750,00*3% = 2842,50 = 2842,50-1834,00=1008,50);

- недоплату ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в сумі 584,82 грн. База оподаткування під час реєстрації автомобіля, яка здійснена 12.06.2019, склала 29494,08 грн. Згідно квитанції на суму 300,00 грн щодо сплати збору з даної операції ОСОБА_4 , недоплата становить 584,82 грн. (29494,08*3%=884,82 = 884,82-300,00= 584,82);

- несплату ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) в сумі 6911,53 грн. База оподаткування під час реєстрації автомобіля, яка здійснена 20.06.2019, склала 230384,17 грн. Під час звірки квитанцію не надано. Несплата становить 6911,53 грн (230384,17*3%=6911,53).

Згідно акту від 14.12.2022 №15 при перевірці встановлено:

- несплату ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) в сумі 625,89 грн База оподаткування під час реєстрації автомобіля, яка здійснена 05.03.2019, склала 20863,60 грн. Під час звірки квитанцію не надано. Несплата становить 625,89 грн (20863,60*3%= 625,89);

- недоплату ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ) в сумі 5656,30 грн. База оподаткування під час реєстрації автомобіля, яка здійснена 07.03.2019, склала 565686,07 грн. Згідно квитанції на суму 22628,00 грн щодо сплати збору з даної операції ОСОБА_7 , недоплата становить 5656,30 грн (565686,07*5%=28284,30 = 28284,30-22628,00=5656,30);

- недоплату ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_8 ) в сумі 1129,23 грн. База оподаткування під час реєстрації автомобіля, яка здійснена 28.03.2019, склала 154500,00 грн Згідно квитанції на суму 2733,27 грн щодо сплати збору з даної операції ОСОБА_8 , недоплата становить 1129,23 грн (154500,00*3%=3862,50 = 3862,50-2733,27=1129,23).

Згідно акту від 22.12.2022 №17 при перевірці встановлено:

- несплату ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 ) в сумі 1256,73 грн. База оподаткування під час реєстрації автомобіля, яка здійснена 10.07.2019, склала 41891,00 грн. Під час звірки квитанцію не надано. Несплата становить 1256,73 грн (41891,00*3%=1256,73 грн);

- несплату ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_10 ) в сумі 3851,25 грн. База оподаткування під час реєстрації автомобіля, яка здійснена 24.07.2019, склала 128375,00 грн. Під час звірки квитанцію не надано. Несплата становить 3851,25 грн (128375*3%=3851,25 грн);

- недоплату ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_12 ) в сумі 1044,80 грн. База оподаткування під час реєстрації автомобіля, яка здійснена 30.07.2019, склала 60916,67 грн. Згідно квитанції на суму 782,70 грн щодо сплати збору з даної операції ОСОБА_12 , недоплата становить 1044,80 грн (60916,67*3%=1827,50 = 1827,50-782,70=1044,80);

- недоплату ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_13 ) в сумі 943,63 грн. База оподаткування під час реєстрації автомобіля, яка здійснена 13.08.2019, склала 83000,00 грн. Згідно квитанції на суму 1546,37 грн щодо сплати збору з даної операції ОСОБА_13 , недоплата становить 943,63 грн (83000,00*3%= 2490,00 = 2490,00-1546,37=943,63).

Згідно акту від 29.12.2022 №18 при перевірці встановлено факти здійснення реєстрації автомобілів Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Комфорт АБ" (ЄДРПОУ 41610283):

- 01.10.2019 - база оподаткування становить 975695,15 грн. Згідно квитанції на суму 9227,10 грн щодо сплати збору з даної операції ТОВ "Управляюча компанія "Комфорт АБ", недоплата становить 39557,90 грн (975695,15*5%=48785,00 = 48785,00-9227,10=39557,90);

- 05.10.2019 - база оподаткування становить 286050,83 грн. Згідно квитанції на суму 5581,60 грн щодо сплати збору з даної операції ТОВ "Управляюча компанія "Комфорт АБ", недоплата становить 2999,92 грн (286050,83*3%=8581,52 = 8581,52-5581,60=2999,92 грн);

- 18.10.2019 - база оподаткування становить 467880,90 грн. Згідно квитанції на суму 5036,50 грн щодо сплати збору з даної операції ТОВ "Управляюча компанія "Комфорт АБ", недоплата становить 13678,74 грн (467880,90*4%=18715,24 = 18715,24-5036,50= 13678,74);

- 23.10.2019 - база оподаткування становить 468 799,67грн. Згідно квитанції на суму 5064,00 грн щодо сплати збору з даної операції ТОВ "Управляюча компанія "Комфорт АБ", недоплата становить 13687,99 грн (468799,67*4%=18751,99 = 18751,99-5064,00=13687,99)

Також згідно акту від 29.12.2022 №18 встановлено несплату ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_11 ) в сумі 2440,55 грн. База оподаткування під час реєстрації автомобіля, яка здійснена 17.12.2019, склала 81351,50 грн. Під час звірки квитанцію не надано. Несплата становить 2440,55 грн (81351,50*3%=2440,55).

З метою досудового врегулювання спору позивачем 13.03.2023 було направлено Головному сервісного центру МВС України претензію (№0200-0903-5/239346) та копію Регіональному сервісному центру МВС України у Вінницькій області.

У відповідь на вказану претензію Регіональний сервісний центр надав інформацію (лист від 07.04.2023 №3112-1147 з копіями квитанцій про сплату) щодо сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій при набутті права власності на легкові автомобілі в сумі 1988,43 грн наступними громадянами: ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_12 ) - 1044,80 грн; ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_13 ) - 943,63 грн.

Як наголошує позивач, та не заперечує відповідач, станом на 25.04.2023 відшкодовано 34 випадки недоплати збору при набутті права власності на легкові автомобілі на 224325,99 грн.

Поряд з цим, 25.04.2023 між Головним управлінням та ТСЦ №0541 РСЦ МВС у Вінницькій області було підписано акт звірки щодо суми несплаченого збору з операцій при набутті права власності на легкові автомобілі, яким підтверджено залишок несплаченої суми.

Таким чином, після часткової сплати загальна сума несплаченого збору з операцій при набутті права власності на легкові автомобілі станом на 25.04.2023 становить 101888,94 грн, а саме: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 3346,96 грн; ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) - 5152,63 грн; ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 )- 1008,50 грн; ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) -584,82 грн; ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) - 691 1,53 грн; ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) - 625,89 грн; ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ) - 5656,30 грн; ОСОБА_8 ( НОМЕР_14 ) - 1129,23 грн; ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 ) - 1256,73 грн; ОСОБА_10 ( НОМЕР_15 )-3851,25 грн; ОСОБА_11 ( НОМЕР_16 ) - 2440,55 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі (крім легкових автомобілів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону.

До рухомого майна, серед іншого, належать транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, що підпадає під визначення групи 5 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 6 статті 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що об`єктом оподаткування для платників збору, визначених п.7 ст.1 цього Закону є вартість легкового автомобіля.

Згідно з пунктом 12 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі по тексту - Порядок) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні в підрозділах Державтоінспекції МВС, шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля відповідно до закону); з інших підстав, передбачених законодавством.

Пунктом 13 Порядку визначено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується залежно від вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договору купівлі-продажу, договору міни, довідки митних органів, акта експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість, але не нижче митної вартості, зазначеної у митній декларації, у розмірі:

3 відсотки - якщо вартість легкового автомобіля не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

4 відсотки - якщо вартість легкового автомобіля перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

5 відсотків - якщо вартість легкового автомобіля перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року.

Згідно п.14 Порядку територіальні органи з надання сервісних послуг МВС здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.

Пунктом 15 Порядку передбачено, що суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачуються платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства, за місцем проведення першої державної реєстрації в Україні легкового автомобіля в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС.

Таким чином, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в обов`язковому порядку сплачується підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, фізичними особами, які набувають право власності на легкові автомобілі що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону.

Як слідує з матеріалів справи спір виник у зв`язку з частковою несплатою збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій при набутті права власності на легкові автомобілі наступними громадянами: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 3346,96 грн; ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) - 5152,63 грн; ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) - 1008,50 грн; ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) -584,82 грн; ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) - 6911,53 грн; ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) - 625,89 грн; ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ) - 5656,30 грн; ОСОБА_8 ( НОМЕР_14 ) - 1129,23 грн; ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 ) - 1256,73 грн; ОСОБА_10 ( НОМЕР_15 ) - 3851,25 грн; ОСОБА_12 ( НОМЕР_17 ) - 1044,80 грн; ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_13 ) - 943,63 грн; ОСОБА_11 ( НОМЕР_16 ) - 2440,55 грн, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Комфорт АБ" (ЄДРПОУ 41610283) на суми 39557,90 грн, 2999,92 грн, 13678,74 грн, 13687,99 грн.

При цьому, відповідачем в даному спорі позивач визначив Регіональний сервісний центр МВС у Вінницькій області, з посиланням на те, що реєстрація транспортних засобів проведена з порушенням пунктів 14 та 15 Порядку №17 від 03.11.1998.

Відповідно до Положення про територіальний сервісний центр МВС, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2016 за №№156/28286, територіальний сервісний центр МВС (далі - ТСЦ МВС) є структурним підрозділом територіального органу МВС - регіонального сервісного центру МВС (далі - РСЦ МВС).

Територіальний сервісний центр МВС у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України та цим Положенням.

Територіальний сервісний центр МВС відповідно до чинного законодавства, серед іншого: надає платні та безоплатні послуги; здійснює комплекс заходів, пов`язаних з проведенням державної реєстрації (перереєстрації) та зняттям з обліку призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортних засобів усіх типів; здійснює контроль за додержанням законодавства у сфері своєї діяльності у встановлених законодавством випадках; проводить щомісячні внутрішні перевірки матеріалів, що стали підставами для державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, оформлення та видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів.

Серед основних функцій і послуг сервісних центрів МВС - реєстрація та перереєстрація транспортних засобів, видача і обмін посвідчень водія, видача та зберігання номерних знаків, а також оформлення дозволів на перевезення небезпечних вантажів.

З наведеного слідує, що відповідач у справі є державним органом на який покладено завдання та функції, спрямовані на реалізацію повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері надання сервісних послуг.

За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Як встановлено приписами ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Тобто, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, до особи, яка порушила це право, з метою його захисту.

Згідно положень статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.

При цьому суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №278/1258/16-ц та від 25.11.2020 у справі №233/1950/19.

При цьому, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Таким чином, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18 та від 13.10.2020 у справі №640/22013/18.

Як зазначалося, предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача - Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області про стягнення заборгованості по збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при набутті права власності на легкові автомобілі в сумі 101888,94 грн.

При цьому, зі встановлених судом обставини слідує, що платниками збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при набутті права власності на легкові автомобілі, в даному випадку, є громадяни: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_11 , та ТОВ "Управляюча компанія "Комфорт АБ".

Як вірно зазначив суд першої інстанції, оскільки Регіональний сервісний центр МВС у Вінницькій області не є платником відповідного збору, у Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області права на пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості по збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при набутті права власності на легкові автомобілі,

Підсумовуючи викладене, будь-яких належних та допустимих доказів протиправної дії чи бездіяльності Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області стосовно предмету позову не надав, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Регіональний сервісний центр МВС у Вінницькій області не є тією особою, яка має відповідати за позовом про стягнення заборгованості по збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при набутті права власності на легкові автомобілі.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при набутті права власності на легкові автомобілі заявлені до неналежного відповідача.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст.78 Господарського процесуального кодексу України,)

Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у позові Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області про стягнення 101888,94 грн.

Слід відмітити, що відповідачем було подано до суду першої інстанції заяву про застосування строків позовної давності.

Згідно зі ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (подібний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19, від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17-ц).

Оскільки в межах цієї справи судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позову, питання позовної давності у спірних правовідносинах не підлягають дослідженню.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.8, 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення господарського суду Вінницької області від 31.10.2023 у справі №902/889/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складений 19.02.2024

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Тимошенко О.М.