Постанова

від 15.02.2024 по справі 902/430/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року Справа № 902/430/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В. , суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Комшелюку А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 21.12.2023 (повний текст - 26.12.2023) у справі №902/430/19 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул.Лєскова, 9, м.Київ, 01011)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" (вул.Володимира Антоновича, буд.7, м.Вінниця, 21001)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Ніка" (вул.50-річчя Жовтня, 18А, с.Строїнці, Тиврівський район, Вінницька область, 23340)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про стягнення 758423,82 грн

за участю представників:

ОСОБА_1 - Киришов О.В. (в залі суду);

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/430/19 за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Ніка", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за Договором овердрафту в загальному розмірі 758423,82 грн.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.10.2019 позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задоволено в повному обсязі, та ухвалено:

- Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Ніка", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - 566469,77 грн - заборгованості за Договором овердрафту №015/162/22/16 від 07.06.2018; 173332,62 грн - заборгованості за відсотками; 18621,43 грн - пені.

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2844,09 грн.

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Ніка" на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2844,09 грн.

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2844,09 грн.

- Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2844,09 грн.

На виконання рішення господарського суду Вінницької області 08.11.2019 видано відповідні накази.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.04.2020, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит", замінено сторону стягувача - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" з виконання рішення суду від 15.10.2019 за судовими наказами від 08.11.2019 у справі №902/430/19, за наступними виконавчими провадженнями: НОМЕР_1 - солідарний боржник ТОВ "Остер"; НОМЕР_2 - солідарний боржник ОСОБА_2 ; НОМЕР_3 - солідарний боржник ТОВ "Еко Ніка"; НОМЕР_4 - солідарний боржник ОСОБА_1

27.11.2023 до господарського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 №б/н від 27.11.2023 (вх.№01-34/11341/23 від 27.11.2023) про визнання наказу від 08.11.2019 таким, що не підлягає виконанню у справі №902/430/19.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.12.2023 у справі №902/430/19 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 №б/н від 27.11.2023 (вх.№01-34/11341/23 від 27.11.2023) про визнання наказу господарського суду Вінницької області від 08.11.2019 по справі №902/430/19 про стягнення з ОСОБА_1 як солідарного боржника на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості в сумі 758423,82 грн таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою ОСОБА_1 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

В скарзі, зокрема, зазначає, що поза увагою господарського суду першої інстанції залишилася та обставина, що згідно з ч.1 ст.328 ГПК України судовий наказ може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню як повністю, так і частково, якщо буде встановлено факт відсутності обов`язку боржника повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

В даній справі було встановлено факт часткового, в розмірі 375267,21 грн, погашення боргу за рахунок реалізації в межах ліквідаційної процедури майна солідарного боржника по судовому наказу №902/430/19 ТОВ «Остер», а саме - громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 486,2 кв.м по АДРЕСА_3 разом з земельною ділянкою з кадастровим номером 0510136300:01:043:0001, площею 0,0532 га.

Зазначає, що письмовими поясненнями приватного виконавця підтверджується і той факт, що погашення боргу на суму 375267,21 грн відбулося не в межах виконавчого провадження НОМЕР_4 (за яким будь-яких виконавчих дій не здійснювалось), а саме за рахунок продажу майна солідарного боржника ТОВ «Остер» в межах ліквідаційної процедури (справа №925/367/20 про банкрутство ТОВ «Остер», яка перебуває в провадженні господарського суду Черкаської області).

Стверджує, що судом першої інстанції були достовірно встановлені обставини часткового погашення боргу, яке відбулося поза межами виконавчого провадження НОМЕР_4 з примусового виконання наказу суду в даній справі, а тому були наявними передбачені ч.2 ст.328 ГПК України, підстави для його визнання таким, що не підлягає виконанню частково, на суму, зараховану стягувачем в рахунок боргу.

Також зазначає, що не відповідають дійсним обставинам справи і висновки суду про те, що не знайшли свого підтвердження доводи про стягнення в рамках виконавчого провадження коштів в сумі 1764,30 грн та про самостійну сплату апелянтом коштів в сумі 819,81 грн.

На підставі викладеного просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 21.12.2023 про відмову в задоволенні заяви №б/н від 27.11.2023 (вх.№01-34/11341/23) та постановити нове рішення, яким визнати наказ господарського суду Вінницької області від 08.11.2019 у справі №902/430/19 про стягнення з ОСОБА_1 як з солідарного боржника на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого за даним наказом ТОВ ФК «Єврокредит», заборгованості в сумі 758432,82 грн таким, що не підлягає виконанню частково, на суму 377851,32 грн, а також стягнути з ТОВ ФК «Єврокредит» сплачений судовий збір.

Листом від 09.01.2024 матеріали справи №902/430/19 витребувано з господарського суду Вінницької області.

23.01.2024 матеріали справи надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 21.12.2023 у справі №902/430/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.02.2024 об 10:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Запропоновано учасникам справи у строк до 09.02.2024 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 15.02.2024 з`явився представник ОСОБА_1 . Інші учасники провадження не забезпечили явку своїх представників.

Оскільки всі учасники провадження у справі належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 15.02.2024 представник ОСОБА_1 - Киришов О.В. підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд апеляційної інстанції задоволити апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 21.12.2023 у справі №902/430/19.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

У поданій до суду першої інстанції заяві, ОСОБА_1 зазначала, що господарським судом Вінницької області були видані про стягнення з неї на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" коштів як з солідарного божника за договорами поруки, укладеними в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій 01/Р7-01-04/401 від 21.05.2013 наступні накази: у справі №902/342/19 на суму 1440745,00 грн; у справі №902/343/19 на суму 725925,00 грн; у справі №902/344/19 на суму 1440740,00 грн; у справі №902/345/19 на суму 725925,00 грн; у справі №902/346/19 на суму 2166665,00 грн; у справі №902/347/19 на суму 1400000,00 грн; у справі №902/430/19 на суму 566469,77 грн заборгованості за Договором овердрафту №015/162/22/16 від 07.06.2018; 173332,62 грн заборгованості за відсотками; 18621,43 грн пені. Всього на суму: 8658423,82 грн.

Постановою господарського суду Черкаської області від 09.12.2020 у справі №925/367/20 одного з боржників, а саме ТОВ "Остер" (код ЄДРПОУ 23103085), визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. З метою здійснення ліквідаційної процедури, ліквідатором було здійснено дії щодо проведення аукціону з продажу нерухомого майна, що належить ТОВ "Остер". Зокрема, 20.02.2023 на авторизованому електронному майданчику ТОВ "Українська Універсальна Біржа" в рамках процедури банкрутства за результатами відповідного аукціону та за згодою стягувача ТОВ "ФК Єврокредит" було реалізовано майно боржника - ТОВ "Остер", а саме нерухоме майно разом із земельною ділянкою площею 0,0532 га за адресою: АДРЕСА_3 на суму 4757167,80 грн, що підтверджується протоколом про проведення аукціону №ВRD001-UA-20230208-59576 на суму 4757167,80 грн.

За розрахунком заявниці, залишок суми одержаної стягувачем за рахунок продажу майна основного боржника ТОВ "Остер" в рамках процедури банкрутства становить: 4757167,80 грн (сума одержана від продажу майна банкрута) - 725925,00 грн (в рахунок погашення заборгованості за наказом у справі №902/345/19) - 1875403,09 грн (в рахунок погашення заборгованості за наказом у справі №902/346/19) - 1400000,00 грн (в рахунок погашення заборгованості за наказом у справі №902/347/19) = 755839,71 грн.

ОСОБА_1 у заяві стверджувала, що наказ господарського суду Вінницької області в даній справі є таким, що виконаний за рахунок стягнутих з неї в рамках виконавчого провадження НОМЕР_4 коштів в сумі 1764,30 грн, самостійно сплачених нею в рамках цього ж виконавчого провадження коштів в сумі 819,81 грн та коштів, одержаних за рахунок продажу майна основного боржника ТОВ "Остер" в рамках процедури банкрутства на суму 755839,71 грн.

З огляду на викладене, у заяві просила визнати наказ господарського суду Вінницької області від 08.11.2019 у справі №902/430/19 про стягнення з ОСОБА_1 як з солідарного боржника на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого за даним наказом ТОВ ФК «Єврокредит», заборгованості в сумі 758432,82 грн таким, що не підлягає виконанню

Наразі, під час апеляційного перегляду ухвали, ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції були достовірно встановлені обставини часткового погашення боргу, яке відбулося поза межами виконавчого провадження НОМЕР_4 з примусового виконання наказу суду в даній справі, а тому були наявними передбачені ч.2 ст.328 ГПК України, підстави для його визнання таким, що не підлягає виконанню частково, на суму, зараховану стягувачем в рахунок боргу - 377851,32 грн.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 Конституційний Суд України).

Статтею 18 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується зі статтею 326 цього кодексу, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно частин 1, 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Відповідно частини 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч.2 ст.328 ГПК України).

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначає можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.

У межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №910/8665/17.

Тобто, в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно наявних у справі пояснень приватного виконавця Турського О.В. №54523 від 19.12.2023, поданих на виконання ухвали суду першої інстанції від 07.12.2023, на примусовому виконанні у зазначеного приватного виконавця перебувають виконавчі провадження НОМЕР_4, НОМЕР_2, НОМЕР_1, НОМЕР_3 з виконання наказів господарського суду Вінницької області від 08.11.2019 у справі №902/430/19 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "Остер" та ТОВ "Еко Ніка" на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" боргу в сумі 758423,82 грн. При цьому, виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області від 08.11.2019 у справі №902/430/19 про стягнення солідарно з ТОВ "Остер" перебуває у стані зупинення у зв`язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство боржника, а виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області від 08.11.2019 у справі №902/430/19 про стягнення солідарно з ТОВ "Еко Ніка" завершено на підставі п.1 ч.1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження" у зв`язку з поданням стягувачем відповідно заяви. Приватний виконавець зазначає, що в межах вказаних виконавчих проваджень жодних стягнень не здійснювалось. Проте, згідно заяви стягувача ТОВ "ФК Єврокредит" від 19.12.2023, за рахунок реалізації майна солідарного боржника ТОВ "Остер", що відбулася в межах ліквідаційної процедури, було частково погашено борг за наказами господарського суду Вінницької області від 08.11.2019 у справі №902/430/19 на суму 375267,21 грн. Відтак, залишок боргу, що підлягає стягненню з солідарних боржників за цими судовими наказами становить 383156,61 грн.

Згідно пояснень представника стягувача - ТОВ "ФК Єврокредит", №б/н від 21.12.2023, на примусовому виконанні у приватного виконавця Турського Олександра Віталійовича перебувають виконавчі провадження НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_4 з примусового виконання наказів господарського суду Вінницької області від 08.11.2019 з виконання рішення суду по справі №902/430/19, яким стягнуто солідарно з ТОВ "Остер", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "Еко Ніка" на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" 566469 грн 77 коп. - заборгованості за Договором овердрафту №015/162/22/16 від 07.06.2018; 173332 грн 62 коп. - заборгованості за відсотками; 18621 грн 43 коп. - пені. За даними провадженнями борг погашений частково, а саме в розмірі 375267,21 грн, за рахунок реалізації в межах ліквідаційної процедури майна солідарного боржника по судовому наказу №902/430/19 ТОВ "Остер", а саме - громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 486,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №73601505101, разом із земельною ділянкою площею 0,0532 га, кадастровий номер земельної ділянки: 0510136300:01:043:0001. На сьогоднішній день заборгованість за виконавчими провадженнями становить 383156,61 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2023 на авторизованому електронному майданчику ТОВ "Українська Універсальна Біржа" в рамках процедури банкрутства за результатами відповідного аукціону та за згодою стягувача ТОВ "ФК Єврокредит" було реалізовано майно основного боржника - ТОВ "Остер", а саме: нерухоме майно разом із земельною ділянкою площею 0,0532 га за адресою: АДРЕСА_3 на суму 4757167,80 грн.

Колегія суддів відмічає, що реалізація майна основного боржника - ТОВ "Остер" в рамках процедури банкрутства за результатами відповідного аукціону не свідчить, що виконання зобов`язання проводилося добровільно.

При цьому, відповідно до пояснень приватного виконавця Турського О.В., згідно заяви стягувача ТОВ "ФК Єврокредит" від 19.12.2023 було частково погашено борг за наказами господарського суду Вінницької області від 08.11.2019 у справі №902/430/19 на суму 375267,21 грн. Відтак, залишок боргу, що підлягає стягненню з солідарних боржників за цими судовими наказами становить 383156,61 грн.

Тобто, у виконавчому провадженні вже було зараховано часткове погашення боргу за наказами господарського суду Вінницької області від 08.11.2019 у справі №902/430/19 на суму 375267,21 грн, чим спростовується твердження апелянта, що виконання залишилося поза межами виконавчого провадження.

При цьому, відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначені підстави, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.

Зокрема, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Тобто, встановлення виконавцем факту виконання рішення суду у повному обсязі таким чином, як визначено виконавчим документом, стане підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до положень пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження"

Отже, заявником не доведено, що виконання зобов`язання проводилося добровільно, а також, що факт такого виконання залишився поза межами виконавчого провадження, оскільки з листа приватного виконавця Турського О.В. вбачається, що за наказами господарського суду Вінницької області від 08.11.2019 у справі №902/430/19 було частково погашено борг на суму 375267,21 грн, а залишок боргу, що підлягає стягненню з солідарних боржників за цими судовими наказами становить 383156,61 грн.

Крім цього, колегія суддів вважає, що твердження заявниці про стягнення з неї коштів в межах виконавчого провадження в сумі 1764,30 грн та про сплату нею в межах виконавчого провадження коштів в сумі 819,81 грн не можуть бути підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки стягнення та оплата коштів за твердженням заявниці здійснювались саме в процесі виконавчого провадження.

Відповідно до ст.339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Тобто, будь-яка незгода з діями чи бездіяльністю приватного виконавця в рамках виконавчого провадження, мають розглядатися в порядку ст.339 ГПК України щодо оскарження рішення, дії або бездіяльністю приватного виконавця Турського О.В.

З огляду на викладене вище, беручи до уваги те, що відсутні обставини, передбачені законодавством України для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів погоджується з висновком про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 №б/н від 27.11.2023 (вх.№01-34/11341/23 від 27.11.2023) про визнання наказу господарського суду Вінницької області від 08.11.2019 по справі №902/430/19 про стягнення з ОСОБА_1 як солідарного боржника на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості в сумі 758423,82 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.

Згідно ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, ухвалу господарського суду Вінницької області від 21.12.2023 у справі №902/430/19 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 21.12.2023 у справі №902/430/19 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено 19.02.2024.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Грязнов В.В.