Ухвала

від 19.02.2024 по справі 456/2989/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/2989/17 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р. Т.

Провадження № 22-ц/811/2854/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

19 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Савуляка Р. В.

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Служби відновлення та розвитку у Львівській області на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Служби автомобільних доріг у Львівській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до дочірнього підприємства «Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Служби автомобільних доріг у Львівській області, у якому просив стягнути солідарно зі служби автомобільних доріг у Львівській області та Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «автомобільні дороги України» 31396,12 грн. майнової шкоди, 5000 грн., моральної шкоди та понесені судові витрати.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто солідарно з дочірнього підприємства «Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Служби автомобільних доріг у Львівській області в користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 21167 (двадцять одна тисяча сто шістдесят сім) грн.. 89 коп. та судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн.. 00 коп..

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 жовтня 2021 року оскаржив представник Службивідновлення тарозвитку уЛьвівській області, подавши апеляційну скаргу 05 жовтня 2023 року після спливу більше року з дня складення повного тексту судового рішення.

Перевіривши матеріали цивільної справи, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргоюСлужби відновлення та розвитку у Львівській області на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 жовтня 2021 року необхідно відмовити у зв`язкуз наступним.

Відповідно до частини другоїстатті 358 ЦПК Українинезалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Згідно з частиною першою статті126 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першомустатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв. Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 29 квітня 2020 року у справі №450/3537/17.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі №361/161/13-ц (провадження №61-37352сво18).

Апеляційним судом встановлено, що оскаржуване рішення проголошене 13 жовтня 2021 року, повний текст рішення складено 23 жовтня 2021 року. Апеляційна скарга подана лише 05 жовтня 2023 року, тобто після спливу більше року з моменту проголошення та складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.

Згідно з матеріалів апеляційної скарги, відповідача по справі Службу автомобільних доріг у Львівській області перейменовано на Службу відновлення тарозвитку уЛьвівській області згідно наказу Державного агенства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31 березня 2023 року № Н-127 «Деякі питання діяльності Служби автомобільних доріг у Львівській області».

Як убачається з матеріалів справи Служба автомобільних доріг у Львівській області (нова назва - Служба відновлення тарозвитку уЛьвівській області) є відповідачем по вказаній справі. Про існування справи в суді відповідачу було відомо, оскільки представник неодноразово належним чином повідомлявся про судові засідання та брав участь в судових засіданнях.

Крім цього Служба автомобільних доріг у Львівській області (нова назва - Служба відновлення тарозвитку уЛьвівській області) була належним чином повідомлена про судове засідання, призначене на 13 жовтня 2021 року, в день якого постановлено оскаржуване рішення.

Разом з тим, згідно із протоколом судового засідання від 13 жовтня 2021 року (т. 2 а.с. 108-109) представниця Служби автомобільних доріг у Львівській області (нова назва - Служба відновлення тарозвитку уЛьвівській області) Бойчук Віра Зенонівна брала участь в судовому засіданні 13 жовтня 2021 під час проголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення.

З наведеного вбачається те, що скаржник був обізнаний про існування справи в суді та про оскаржуване рішення, проте, не скористався своїми процесуальними правами на подання апеляційної скарги в строк, визначений законодавством, хоча мав об`єктивну можливість це зробити.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків апеляційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.

Водночас особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що повний текст оскаржуваного рішення на адресу скаржника не надходив.

Проте, суду не надано логічного пояснення, які об`єктивні перешкоди заважали скаржнику або його представнику, звернутись в межах розумного строку до суду першої інстанції для отримання повного тексту рішення суду.

В поданій апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що повний текст оскаржуваного рішення на момент звернення з апеляційною скаргою не було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

В той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 26 липня 2023 року у справі № 199/3508/21, що оприлюднення судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень не свідчить, що таке судове рішення не могло бути складено у паперовому вигляді раніше та надіслано учасникам справи.

Отже, достовірно знаючи про ухвалення оскаржуваного рішення, скаржник не вжив заходів для отримання повного тексту судового рішення після складення повного тексту рішення судом першої інстанції, а звернувся з апеляційною скаргою лише 05 жовтня 2023 року, тобто з суттєвим пропуском строку, передбаченого статтею 354 ЦПК України.

Вказана процесуальна поведінка не демонструє добросовісність використання своїх процесуальних прав скаржником і готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду.

Таким чином скаржником не наведено та не долучено доказів наявності поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Стрийського міськрайонногосуду Львівськоїобласті від13жовтня 2021року.

Вказана апеляційна скарга подана до Львівського апеляційного суду після закінчення строків, установлених законодавством, і підстави, наведені у апеляційній скарзі про поновлення строку на апеляційне оскарження, не можна визнати поважними, оскільки вони не свідчать про існування об`єктивних перешкод у своєчасному поданні скаржником апеляційної скарги й не виправдовують значний (близько 2 років) пропуск процесуального строку на її подання.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (справа «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

У справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

З матеріалів апеляційної скарги не вбачається, що пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений обставинами непереборної сили.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушеннямстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо справедливого судового розгляду та забезпечення принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.

Колегія суддів, враховуючи, що апеляційна скарга Служби відновлення та розвитку у Львівській області на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 жовтня 2021 року, подана більше як через рік з моменту складення повного тексту судового рішення, та у зв`язку з відсутністю передбачених ч. 2 ст. 358 ЦПК України підстав для поновлення строку, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Служби відновлення та розвитку у Львівській області на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 жовтня 2021 року слід відмовити.

Керуючисьст. 358 ЦПК України,колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання представника Служби відновлення та розвитку у Львівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Служби відновлення та розвитку у Львівській області на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 жовтня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцять днів з дня її складення.

Ухвала складена і підписана 19 лютого 2024 року.

Головуючий: Савуляк Р. В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.