Постанова

від 19.02.2024 по справі 463/2711/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/2711/23 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.

Провадження № 22-ц/811/3006/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І., без участісторін,розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомленняучасників справицивільну справуза апеляційноюскаргоюГоловного управління держпродспоживслуби в Запорізькій області на заочне рішення Личаківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2023 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до Якимівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, третя особа: Головне управління держпродспоживслуби в Запорізькій області, про стягнення заробітної плати,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Якимівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, третя особа: Головне управління держпродспоживслуби в Запорізькій області, про стягнення заробітної плати.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона з 23 жовтня 2018 року працювала згідно з Наказом №280/с від 22 жовтня 2018 року у Якимівській районній державній лікарні ветеринарної медицини лаборантом (ветеринарна медицина) бактеріологом 1 категорії.

З 24 лютого 2022 року Якимівська селищна територіальна громада, Запорізької області є окупованою територією, що підтверджується Наказом №309 від 22 грудня 2022 року, виданим Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Відповідно з того часу Якимівська районна державна лікарня ветеринарної медицини знаходиться на простої, до травня 2022 року колектив лікарні отримував зарплатню в тому числі і ОСОБА_1 , як лаборант (ветеринарна медицина) бактеріолог 1 категорії, однак з травня 2022 року ОСОБА_1 не отримувала заробітну плату, яка згідно зі штатним розписом становить мінімальну заробітну плату.

Оскільки працівник під час простою залишається у трудових відносинах, роботодавець зобов`язаний нараховувати та виплачувати такому працівникові відповідно до вимог ч.1 ст.113 КЗпП України заробітну плату у розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки та проводити з неї всі необхідні відрахування до бюджету і страхових фондів, однак відповідач свого обов`язку не виконував. Просила стягнути з Якимівської районної державної лікарні ветеринарної медицини на її користь заборгованість з заробітної плати станом на 01 червня 2023 року у розмірі 33 104 грн. 24 коп.

Заочним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2023 року позов задоволено.

Стягнуто з Якимівської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати станом на 01.06.2023 року у розмірі 33104 грн. 24 коп. (тридцять три тисячі сто чотири гривні двадцять чотири копійки).

Стягнуто з Якимівської районної державної лікарні ветеринарної медицини в дохід держави судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 2546 грн. 48 коп. (дві тисячі п`ятсот сорок шість гривень сорок вісім копійок).

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржило Головне управління держпродспоживслуби в Запорізькій області.

В апеляційній скарзі покликається на те, що Якимівська районна державна лікарня ветеринарної медицини знаходиться на території Якимівської селищної територіальної громади, яку включено до переліку територіальних громад, які перебувають в тимчасовій окупації з 24 лютого 2022 року. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 №265-р (ДСК) усі казначейські операції на території населених пунктів, на яких органи влади не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження були припинені.

Звертає увагу, шо припинення казначейських операцій не входить до компетенції Якимівської районної державної лікарні ветеринарної медицини та Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області. Таким чином, порушення вимог КЗпП України з боку відповідача по відношенню до ОСОБА_1 відсутні.

Наголошує на тому, що Головне управління держпродспоживслужби в Запорізькій області, як розпорядник коштів вищого рівня, здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, витрачанням ними бюджетних коштів, відповідністю за цільовим призначенням.

Зазначає, що 19 січня 2022 року Головним управлінням було затверджено штатний розпис Якимівської районної державної лікарні ветеринарної медицини на 2022 рік. ОСОБА_1 прийнята на посаду лаборанта бактеріолога 1 категорії. Посадовий оклад лаборанта бактеріолога 1 категорії складає 4745,00 грн.

Разом з тим, з серпня 2022 року відсутній зв?язок із посадовими особами Якимівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, не виконуються фінансові та бюджетні звіти Лікарнею, та не надходить жодна запитувана інформація.

В Головному управлінні відсутня інформація щодо фактичного користувача електронними кваліфікованими ключами для проведення платежів в Казначейській службі, в 2023 році Якимівська районна державна лікарня ветеринарної медицини не зверталася до Головного управління держпродспоживслужби в Запорізькій області з проханням затвердити структуру лікарні та штатний розпис на 2023 рік. Тому вважає хибним твердження позивача, що «згідно штатного розпису, оклад ОСОБА_1 є у розмірі мінімальної заробітної плати» та відповідно нарахування заробітної плати з врахуванням простою від мінімальної заробітної плати.

Просить заочне рішення Личаківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьоюстатті 360 ЦПК Українине перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 08 лютого 2024 року, є дата складення повного судового рішення 19 лютого 2024 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління держпродспоживслуби в Запорізькій області не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом та матеріалами справи встановлено, що, ОСОБА_1 з 23 жовтня 2018 року працює згідно з Наказом №280/с від 22 жовтня 2018 року у Якимівській районній державній лікарні ветеринарної медицини лаборантом (ветеринарна медицина) бактеріологом 1 категорії, що підтверджується копією трудової книжки.

Як вбачається із позовної заяви з травня 2022 року ОСОБА_1 не отримує заробітну плату.

Судом першої інстанції встановлено, що з 24 лютого 2022 року Якимівська селищна територіальна громада, Запорізької області є окупованою територією, що підтверджується Наказом №309 від 22 грудня 2022 року, виданим Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Відповідно з того часу Якимівська районна державна лікарня ветеринарної медицини знаходиться на простої.

З представленого представником третьої особи штатного розпису Якимівської районної державної лікарні ветеринарної медицини на 2022 рік вбачається, що посадовий оклад лаборанта (ветеринарна медицина) бактеріолога 1 категорії становить 4745 грн.

Також, судом першої інстанції було встановлено, щоз проведеного позивачем з урахуванням наданого представником третьої особи штатного розпису відповідача розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача з виплати позивачу заробітної плати станом на 01 червня 2023 року, за період з 01 травня 2022 року до 31 травня 2023 року, становить33104 грн. 24 коп. (4745грн. 00коп. (оклад), з врахуванням простою, 2/3 від окладу, після сплати ПДФО (18%) - 569грн. 40 коп. та військового збору (1.5%) 47 грн. 45 грн. (4745*2/3=3163,33-569,40-47,45=2546,48)*13 місяців). Доказів про отримання заборгованої суми, в тому числі копій платіжних відомостей про видачу зарплати, представником відповідача суду не представлено.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з тих підстав, що належна позивачу заробітна плата не була виплачена вчасно, що є грубим порушенням конституційних прав особи на оплату праці, що закріплено в ст. 43 Конституції України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача33104 грн. 24 коп.заборгованості по виплаті заробітної плати є обґрунтованими, підставними та підлягають до задоволення.

З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Статтею 43 Конституції Українивизначено, що право кожного громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (стаття 21 Закону України «Про оплату праці»).

За змістом статті 94КЗпП України та статті 1Закону України«Про оплатупраці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно із частиною 5статті 97 КЗпП Україниоплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Частиною 1статті 115 КЗпП Українипередбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Законодавством передбачено пріоритет виплати заробітної плати працівнику. Водночас, заробітна плата виплачується лише за виконану працівником роботу, а якщо працівник такої роботи не виконував, то заробітна плата йому не виплачується, за винятком виплат, передбачених законодавством (зокрема, у випадку простою). Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 243/2071/18.

Згідно з ч.1 ст.113 КЗпП України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Відповідно до положеньстатті 263 ЦК Українинепереборна сила- це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини)- це обставини, що перешкоджають виконанню зобов`язань однією із сторін, незалежно від її волевиявлення і контролю. Такі обставини є непереборними навіть за умови застосування усіх можливих та адекватних заходів, спрямованих на їх запобігання.

Як вбачається з правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 жовтня 2022 року по справі № 905/857/19, нормами трудового законодавства не передбачено підстав для звільнення роботодавця від виплати працівникові заробітної плати у випадку наявності обставин непереборної сили. Виплата заробітної плати працівнику - це обов`язок роботодавця. Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано. Обов`язок роботодавця виплатити працівнику заробітну плату не є відповідальністю у розумінністатті 617 ЦК України, від якої може бути звільнений роботодавець унаслідок випадку або непереборної сили.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022рокувведено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено.

З 15 березня 2022 року набув чинностіЗакон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ, який визначив особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами у період дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України «Про правовий режим воєнного стану».

Статтею 10Закону України«Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану» передбачено, що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати.

У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

З аналізу вказаної норми слід дійти висновку, що в період дії воєнного стану роботодавець не звільняється від обов`язку виплати заробітної плати.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивачка має право на стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати в розмірі 33104 грн. 24 коп., а, оскільки на момент звернення до суду з даним позовом ці суми йому виплачено не було, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в межах заявлених позовних вимог.

В апеляційній скарзі Головне управління держпродспоживслуби в Запорізькій області не заперечує проти того, що відповідачем не виплачено позивачу заробітну плату та не заперечує розмір заборгованості по виплаті заробітної плати, однак посилається на відсутність вини відповідача, пов`язану з запровадженням воєнного стану з 24 лютого 2022 року та тимчасовою окупацією.

Разом з тим, такі доводи апеляційної скарги Головного управління держпродспоживслуби в Запорізькій області колегія суддів відхиляє.

Матеріалами справи підтверджується, що Якимівська районна державна лікарня ветеринарної медицини знаходиться на території Якимівської селищної територіальної громади, яку включено до переліку територіальних громад, які перебувають в тимчасовій окупації з 24 лютого 2022 року.

Однак, військова агресія російської федерації, введення воєнного стану, перебування населеного пункту, де розташована Якимівська районна державна лікарня ветеринарної медицини, під окупацією, не є тими обставинами, що звільняють роботодавця від обов`язку з оплати праці працівників, враховуючи те, що роботодавцем не було призупинено дію трудового договору з позивачем, не було запроваджено простій та не визначено певних особливостей виконання працівниками своїх обов`язків на час воєнного стану.

Вказані вище обставини можуть бути підставами для звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати, проте не звільняють його від обов`язку виплати заробітної плати.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу Головного управління держпродспоживслуби в Запорізькій області залишити без задоволення.

Заочне рішення Личаківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 19 лютого 2024 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.