Постанова

від 16.02.2024 по справі 686/26271/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/26271/23

Провадження № 22-ц/4820/356/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Салютаріс» про стягнення невиплаченої при звільненні заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Салютаріс» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14листопада 2023року,

встановив:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Салютаріс» (далі Товариство) про стягнення невиплаченої при звільненні заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

ОСОБА_1 зазначила, що з 17 серпня 2021 року до 31 серпня 2023 року вона працювала менеджером з постачання Товариства і була звільнена з роботи на підставі пункту 6 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) через відмову від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці. В день звільнення Товариство не провело з позивачкою розрахунок і не виплатило їй заробітну плату за травень 2022 року, надбавку за роз`їзний характер роботи та грошову компенсацію за невикористану відпустку. Оскільки має місце затримка розрахунку при звільненні, то відповідач повинен виплатити їй середній заробіток за весь час затримки.

За таких обставин ОСОБА_1 просила суд стягнути з Товариства на свою користь 1929 грн 12 коп. грошової компенсації за невикористану відпустку, 140988грн надбавки за роз`їзний характер роботи, 6182 грн 09 коп. заробітної плати за травень 2022 року та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення по день розгляду справи в суді після утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14листопада 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства на користь ОСОБА_1 140988 грн заборгованості з виплати надбавки за розїзний характер роботи та 17898 грн 90 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відрахуванням обовязкових платежів.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з Товариства на користь держави 1015 грн 19 коп. судового збору.

Суд керувався тим, що при звільненні ОСОБА_1 одержала від Товариства заробітну плату та грошову компенсацію за невикористану відпустку. Водночас Товариство не виплатило позивачці надбавку за роз`їзний характер роботи, а тому з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, розмір якого має бути співмірним із невиплаченою сумою заробітної плати.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Товариство просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині розміру надбавки за роз`їзний характер роботи, залишити це рішення без змін у частині середнього заробітку за час вимушеного прогулу та інших виплат, прийняти нове рішення про зменшення суми заборгованості з указаної надбавки. При цьому Товариство послалося на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в період з червня 2022 року до серпня 2023 року Товариство виплачувало ОСОБА_1 надбавку за роз`їзний характер роботи у розмірі 50 грн за кожний робочий день. Суд не врахував указаних виплат і не визначив правильно розмір заборгованості з цієї надбавки, яка фактично склала 120136 грн.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, указуючи на його законність та обґрунтованість.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Товариство не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заробітної плати та грошової компенсації за невикористану відпустку і в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а тому згідно зі статтею 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) в апеляційному порядку в цій частині рішення суду не переглядається.

2. Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення сторін, і не дотримався приписів статті 89 ЦПК України.

У зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм процесуального права оскаржуване рішення суду підлягає зміні.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

З 17 серпня 2021 року ОСОБА_1 працювала у Товаристві на посаді менеджера з постачання.

Наказом від 17 серпня 2021 року №17/8-4 ОСОБА_1 встановлено надбавку за роз`їзний характер роботи у розмірі 372 грн за кожен робочий день.

У період з 17 серпня 2021 року до 1 березня 2022 року Товариство виплачувало ОСОБА_1 таку надбавку.

Наказом від 28 лютого 2022 року №28/2-1 скасовано роз`їзний характер роботи ОСОБА_1 і знято вказану надбавку з 1 березня 2022 року, а наказом від 25травня 2022 року №25/5-1 встановлено надбавку за роз`їзний характер роботи у розмірі 50грн за кожен робочий день з 1 червня 2022 року.

У період з 1 червня 2022 року до 31 серпня 2023 року Товариство виплачувало ОСОБА_1 надбавку за роз`їзний характер роботи у такому розмірі.

Наказом від 31 серпня 2023 року №232-З ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України у зв`язку з відмовою працівника від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Відповідно до статті 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі Закон №108/95-ВР) визначено структуру заробітної плати.

Основна заробітна плата. Це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

За змістом статті 22 Закону №108/95-ВР суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

В силу статті 24 Закону №108/95-ВР заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що заробітна плата це винагорода, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу згідно трудового договору. Розмір заробітної плати, серед іншого, залежить від складності та умов виконуваної роботи.

За своєю структурою заробітна плата на підприємствах, в установах, організаціях складається з основних виплат, які встановлюються у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників або посадових окладів для службовців, та додаткових виплат, обумовлених певними умовами праці, до яких, зокрема, належать різні види надбавок, а також із заохочувальних та компенсаційних виплат.

Однією з гарантій прав працівника є незмінність умов і розмірів оплати праці в бік їх погіршення. При цьому заробітна плата виплачується працівнику регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць.

Зібрані докази вказують на те, що за умовами трудового договору ОСОБА_1 була встановлена надбавка за роз`їзний характер роботи, виплата якої у 2022-2023 роках була обмежена Товариством без відповідного повідомлення працівника.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з Товариства на користь ОСОБА_1 невиплаченої заборгованості.

Товариство не оспорює цей висновок суду.

Разом із тим, визначаючи розмір невиплаченої ОСОБА_1 надбавки за роз`їзний характер роботи, суд першої інстанції не врахував, що за період з 1 березня 2022 року до 31 серпня 2023 року Товариство мало нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роз`їзний характер роботи у розмірі:

- за березень 2022 року 8184 грн (372?22);

- за квітень 2022 року 7812 грн (372?21);

- за травень 2022 року 8184 грн (372?22);

- за червень 2022 року 8184 грн (372?22);

- за липень 2022 року 4092 грн (372?11);

- за серпень 2022 року 3720 грн (372?10);

- за вересень 2022 року 8184 грн (372?22);

- за жовтень 2022 року 7812 грн (372?21);

- за листопад 2022 року 8184 грн (372?22);

- за грудень 2022 року 8184 грн (372?22);

- за січень 2023 року 8184 грн (372?22);

- за лютий 2023 року 7440 грн (372?20);

- за березень 2023 року 8556 грн (372?23);

- за квітень 2023 року 7440 грн (372?20);

- за травень 2023 року 8556 грн (372?23);

- за червень 2023 року 8184 грн (372?22);

- за липень 2023 року 5952 грн (372?16);

- за серпень 2023 року 8184 грн (372?22), - а всього 135036 грн.

Натомість, за період з червня 2022 року до серпня 2023 року Товариство фактично виплатило ОСОБА_1 цю надбавку у розмірі 14900 грн, а тому сума недоплати становить 120136 грн.

3. Висновки суду апеляційної інстанції

При вирішенні спору суд першої інстанції не дав належної оцінки зібраним доказам і не встановив правильно розмір недоплаченої позивачці надбавки до заробітної плати, внаслідок чого ухвалене ним рішення слід змінити.

З Товариства на користь ОСОБА_1 слід стягнути 120136 грн надбавки за роз`їзний характер роботи.

Щодо судового збору

Вирішуючи питання про зміну розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шості статті 141 ЦПК України).

Позов ОСОБА_1 заявлено з ціною 183257 грн 45 коп. (1929,12+140988,00+6182,09+34158,24) і задоволено на суму 138034 грн 90 коп. (120136,00+17898,90).

Оскільки ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору в усіх судових інстанціях як позивач у справі про стягнення заробітної плати (пункт 1 статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір»), то судовий збір за подання позову у частині задоволених позовних вимог повинен бути присуджений з Товариства на користь держави у розмірі 1380 грн 35 коп. (138034,90?1%).

Товариство оскаржило рішення суду лише в частині стягнення 20852 грн надбавки за роз`їзний характер роботи (140988-120136). Отже, відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» Товариство мало сплатити судовій збір за подання апеляційної скарги у розмірі 312 грн 78 коп. (20852,00?1%?150%). Оскільки апеляційну скаргу задоволено, то ця сума має бути відшкодована відповідачеві з державного бюджету.

Враховуючи вимоги частини десятої статті 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вважає можливим звільнити державу від відшкодування Товариству судового збору за подання апеляційної скарги та присудити з Товариства на користь держави судовий збір за подання позову у розмірі 1067 грн 57 коп. (1380,35-312,78).

Керуючись статтями 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

вирішив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Салютаріс» задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14листопада 2023 року в частині розміру надбавки за роз`їзний характер роботи та судового збору змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Салютаріс» (місцезнаходження 01042, місто Київ, бульвар Миколи Міхновського, 9; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32706886) на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 120136 гривень надбавки за роз`їзний характер роботи та 17898 гривень 90 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього 138034 гривні 90 копійок (сума визначена без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Салютаріс» (місцезнаходження 01042, місто Київ, бульвар Миколи Міхновського, 9; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32706886) на користь держави (одержувач: Головне Управління Казначейства у місті Хмельницькому/Хмельницький МТГ (22030101), код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, рахунок UA608999980313181206080022775, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) 1067 гривень 57 копійок судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Мазурок О.В.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 53