Рішення

від 19.02.2024 по справі 905/1651/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.02.2024 Справа №905/1651/23

Господарський суд Донецької області, у складі судді Левшиної Я.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Управління освіти Соледарської міської ради, м. Соледар, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, м.Київ

про стягнення 100228,14грн, з яких 67152,62грн основний борг, 8131,91грн пеня, 3184,69грн 3% річних, 21758,92грн інфляційні втрати

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Управління освіти Соледарської міської ради, м. Соледар, Донецька область про стягнення 100228,14грн, з яких 67152,62грн основний борг, 8131,91грн пеня, 3184,69грн 3% річних, 21758,92грн інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він як постачальник «останньої надії» здійснював постачання природного газу відповідачу за період з 01.11.2021 по 11.11.2021, якого було зареєстровано в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», проте відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого природного газу належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 67152,62грн, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175 216, 218 Господарського кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином засвідчені копії типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», рахунок на оплату (природний газ), листа ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» №ТОВВИХ-23-15554 від 11.09.2023, інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» (Форма №10), реєстру пар споживачів ПОН портфель.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1651/23 визначено суддю Левшину Я.О.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1651/23. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

04.01.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» від Управління освіти Соледарської міської ради Донецької області надійшов відзив без номеру від 04.01.2024 на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що 08.11.2021 на підставі переговорної процедури закупівлі Управлінням освіти Соледарської міської ради був укладений Договір №04-1083-21-БО-Г з Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», ЕІС- код 56Х930000010610Х, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за період з 08.11.2021 по 31.12.2022 повинно було поставити управлінню 185тис.куб.м природного газу, а отже постачальник «останньої надії» - ТОВ «Нафтогаз України» не міг поставляти природний газ у період 01.11.2021 по 11.11.2021, а лише до 07.11.2021 включно. А отже заявлена сума за поставлений позивачем природний газ за період з 08.11.2021 по 11.11.2021 є необґрунтованою і недоведеною. На підтвердження таких доводів відповідач додав до відзиву копію договору постачання природного газу №04-1083-21-БО-Г від 08.11.2021.

09.01.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» надійшла відповідь на відзив без номеру від 08.01.2024, в якій позивачем зазначено, що посилання відповідача на договір постачання природного газу №04-1083-21-БО-Г від 08.11.2021 не підтверджує факт постачання природного газу споживачу у спірний період (з 08.11.2021 по 11.11.2021), Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 1-2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника останньої надії, не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем. З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, в період з 01.11.2021 по 11.11.2021, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується листом Оператора ГТС №ТОВВИХ-23-12554 від 11.09.2023 та інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ Форма№10.

Таким чином, враховуючи дані з Інформаційної платформи оператора ГТС в період з 01.11.2021 по 11.11.2021 саме позивач здійснював постачання природного газу відповідачу як постачальник «останньої надії», натомість в зазначений період на Інформаційній платформі відсутня інформація щодо постачання природного газу відповідачу в період з 01.11.2021 по 11.11.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

При цьому в матеріалах справи відсутні докази включення відповідача до Реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у період з 01.11.2021 по 11.11.2021. Натомість, в матеріалах справи наявні докази включення відповідача в означений період саме до Реєстру споживачів позивача.

Таким чином, позивач вважає, що доводи відповідача про наявність у нього іншого постачальника в період з 08.11.2021 по 11.11.2021 безпідставні та спростовуються наведеними аргументами позивача та наявними в матеріалах справи доказами.; доводи відповідача про не споживання природного газу в період з 08.11.2021 по 11.11.2021 є безпідставними, оскільки відповідно до листа оператора ГТС №ТОВВИХ-23-12554 від 11.09.2023 відповідачем було спожито об`єм природного газу 3997,18 тис.куб.м в період з 01.11.2021 по 11.11.2021.

09.01.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» надійшла заява без номеру від 08.01.2024 про залучення до участі у справі №905/1651/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 42399676), оскільки у відзиві на позов відповідач зазначив, що 08.11.2021 між ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг та Управлінням освіти Соледарської міської ради було укладено договір постачання природного газу №04-1083/21-БО-Г, відповідно до якого Управління освіти Соледарської міської ради отримувало в період з 01.11.2021 по 11.11.2021 природний газ від ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.01.2024 заяву без номеру від 08.01.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг задоволено. Залучено до участі у справі №905/1651/23 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676).

31.01.2024 за допомогою підсистеми Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдінг надійшли письмові пояснення, з додатковими доказами, за якими третьою особою зазначено, що постачання природного газу ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдінг Управлінню освіти Соледарської міської ради за договором №04-1083/21-БО-т від 08.11.2021 здійснювалось з 12.11.2021, що підтверджується відомостями з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточних відборів природного газу споживача з ЕІС- кодом 56XS0001569GK00V - відповідача по справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України було визначено постачальником останньої надії на ринку природного газу строком на три роки як переможця конкурсу.

Постачальник останньої надії визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок природного газу).

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України №809 від 30 вересня 2015 та №1236 від 9 грудня 2020 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Управління освіти Соледарської міської ради в розумінні Бюджетного кодексу України є бюджетною установою.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 1 листопада 2021 по 11листопада 2021 автоматично включено до портфеля постачальника останньої надії - Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015 (далі правила), постачальник останньої надії здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії, затвердженому постановою НКРЕКП № 2501 від 30 вересня 2015, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником останньої надії укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник останньої надії зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відтак, між Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (далі постачальник) та Управлінням освіти Соледарської міської ради (далі споживач) було укладено договір постачання природного газу постачальником останньої надії.

Згідно з п. 2.1 договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 договору).

За приписами п. 4.4 договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 4.5 договору).

За умовами пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 договору споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Як зазначає позивач, зобов`язання щодо поставки природного газу виконані належним чином, а саме поставлено відповідачу у період 01.11.2021 по 11.11.2021 природний газ на загальну суму 67152,62грн.

В свою чергу, відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість з оплати за спожитий природний газ у розмірі 67152,62грн.

Оскільки відповідачем обов`язок щодо сплати вартості поставленого природного газу не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За умовами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є договором постачання природного газу постачальником останньої надії.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 ст. 193 ГК України унормовано, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до п. 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (далі Кодекс ГТС), у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Отже, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

При цьому, вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Порядком проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1102, визначено, що з 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 Порядку.

Цією ж Постановою на період постачання з 01 жовтня по 30 листопада 2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 грн. за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб. метр, отже у цей період застосовується за даними позивача гранична ціна 16,8 грн. за 1 куб. метр.

3 1 грудня 2021 ціна розраховувалася відповідно до формули пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30 вересня 2015, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25 жовтня 2021.

Господарським судом встановлено, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника останньої надії підтверджується листом оператора ГТС №ТОВВИХ-23-12554 від 11.09.2023 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0001569GK00V; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії від оператора ГРМ (Форма №10).

За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача Управління освіти Соледарської міської ради, зазначено ЕІС-код споживача природного газу 56XS0001569GK00V.

Згідно з листом ТОВ Оператор газотранспортної системи України щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0001569GK00V підтверджено, що у період з 01.11.2021 по 11.11.2021 відповідач був закріплений за постачальником останньої надії ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України.

Також в даному листі вказано, що обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS0001569GK00V, внесені в алокацію вказаного постачальника останньої надії та становлять: з 01.11.2021 по 11.11.2021 3997,18 м3.

Також судом встановлено, що позивачем, як постачальником останньої надії природного газу було поставлено відповідачу природний газ з 01.11.2021 по 11.11.2021 в об`ємі 399718 тис. куб. м на загальну суму 67152,62грн, що підтверджується копією листа оператора ГТС №ТОВВИХ-23-12554 від 11.09.2023 та рахунком на оплату (природний газ) №35528 за розрахунковий період 01.11.2021-30.11.2021.

Проте, у встановлений договором строк, відповідач свої зобов`язання щодо оплати за поставлений природний газ належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 67152,62грн. Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення основного боргу за поставлений природний газ в сумі 67152,62грн є законною обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Судом не приймається до уваги доводи відповідача щодо відсутності факту постачання природного газу постачальником «останньої надії» - ТОВ «Нафтогаз України» у період 01.11.2021 по 11.11.2021, у зв`язку з укладенням відповідачем з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» договору постачання природного газу №04-1083-21-БО-Г від 08.11.2021, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 8131,91грн суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За умовами п. 4.5. договору постачання природного газу постачальником останньої надії у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, приписами законодавства та умовами укладеного сторонами договору постачання природного газу постачальником останньої надії встановлена відповідальність відповідача у випадку порушення строків оплати за поставлений природний газ.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 01.01.2022 по 30.06.2022 за зобов`язанням листопада 2021 на суму боргу 67152,62грн, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та зробленими у відповідності умов договору та норм чинного законодавства.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 8131,91грн є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 3184,69грн та інфляційних втрат в розмірі 21758,92грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 31 січня 2018 року в справі № 915/14/17).

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 904/4593/17, від 13.06.2018 у справі № 912/2708/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17, від 23.05.2018 у справі № 908/660/17, від 05.08.2020 у справі № 757/12160/17-ц, від 22.04.2020 у справі № 922/795/19, від 19.12.2019 у справі № 911/2845/18.

Перевіривши, наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 01.01.2022 по 31.07.2022 за зобов`язанням листопада 2021 на суму боргу 67152,62грн, розрахунок інфляційних втрат за період з 01.01.2022 по 30.06.2022 за зобов`язанням листопада 2021 на суму боргу 67152,62грн, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними та зробленими у відповідності умов договору та норм чинного законодавства.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 3184,69грн та інфляційних втрат у сумі 21758,92грн, є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Управління освіти Соледарської міської ради є такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 74, 77, 86, 123, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м.Київ, до Управління освіти Соледарської міської ради, м. Соледар, Донецька область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, м.Київ, про стягнення 100228,14грн, з яких 67152,62грн основний борг, 8131,91грн пеня, 3184,69грн 3% річних, 21758,92грн інфляційні втрати - задовольнити повністю.

Стягнути з Управління освіти Соледарської міської ради, м. Соледар, Донецька область (84545, Донецька область, Бахмутський район, м.Соледар, вул. Паркова, буд. 3А, ідентифікаційний код 41225596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 40121452) суму основного боргу - 67152,62грн , пеню - 8131,91грн ,3% річних - 3184,69грн, інфляційні втрати - 21758,92грн , а також витрати з оплати судового збору у розмірі 2147,20грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 19.02.2024.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Я.О. Левшина