Рішення

від 18.01.2024 по справі 907/630/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/630/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт- Транс", с. Петрушки, Бучанського району, Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Транспорт і Логістика", м. Мукачево

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", м. Київ

про стягнення 124 117,08 грн.

За участі:

від позивача - Рибченко Наталія Миколаївна, адвокат, довіреність № б/н від 13 червня 2021 року - в режимі відеоконференції

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - не з`явився

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідачів про стягнення суми 124 117,08 грн. майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Ухвалою суду від 10.07.2023 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" залишено без руху.

09.08.2023 р. до суду надійшла заява від позивача про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 15.08.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито у порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (вул. Федорова Івана, 32 А, м. Київ, 03038, код ЄДРПОУ 30859524, адреса електронної пошти: office@usg.ua). Підготовче засідання у справі №907/630/23 призначено на 13.09.2023 року на 10:00 год.

07.09.2023 р. до Господарського суду Закарпатської області через електронний суд надійшла заява (за вх.№02.3.1-02/6175/23) ТзОВ "Васт-Транс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 08.09.2023 р. задоволено заяву ТзОВ "Васт-Транс", представник Рибченко Н.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, призначене на 13 вересня 2023 р.

Проте, судове засідання призначене на 13.09.2023 р. не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. у щорічній основній відпустці з 12.09.2023 р. по 15.09.2023 р. включно, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/22-к від 12.09.2023 р.

Ухвалою суду від 18.09.2023 р. відкладено підготовче засідання на 10.10.2023 р.

Ухвалою суду від 28.09.2023 р. задоволено заяву №111 товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс", адвоката Рибченко Н.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 10.10.2023 року відкладено підготовче засідання на 07.11.2023 р.

09.10.2023 р. представником відповідача подано суду письмові заперечення.

20.10.2023 р. третя особа подала суду клопотання про проведення судового розгляду справи за відсутності представника ПАТ "СК "УСГ".

До дати підготовчого засідання позивачем подано суду письмові пояснення від 06.11.2023 р.

У судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання для надання часу для ознайомлення з письмовими поясненнями представника для надання відповіді та для подачі клопотання про витребування доказів.

Представник позивача заперечив щодо заявленого клопотання відповідача, разом з тим підтримав позицію щодо закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті та просив суд про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

У ході судового засідання та обговорення матеріалів справи, представник відповідача не заперечив проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 07.11.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 06 грудня 2023 р.

Ухвалою суду від 06.12.2023 р. відкладено розгляд справи по суті на 18 січня 2024 р.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових письмових поясненнях, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Вказує на те, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-транс» є власником транспортного засобу - сідельний тягач марки «SCANIA R400» державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіпу марки «SCMITZ 501» державний номерний знак НОМЕР_2 . 04 жовтня 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю вищевказаного транспортного засобу Позивача та транспортного засобу марки «VOLVO FH-22Т» держаний номер НОМЕР_3 , що є власністю відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес транспорт і логістика». Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30. 11.2020 р. у справі №308/10667/20 винним у скоєнні ДТП визнано водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, що належить Відповідачу. На час вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «VOLVO FH-22T» державний номерний знак НОМЕР_3 була застрахована Відповідачем у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Українська страхова група» на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4192466 зі строком дії з 27.06.2020р. по 26.06.2021 р., страховою сумою за шкоду, заподіяну майну - 100 000,00 грн. та франшизою - 0 грн.

За доводами позивача, згідно ремонтної калькуляції №000010945 від 04.10.2020р., що є додатком до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №07-D/89/5 від 24.05.2021 р., - вартість ремонту, який дорівнює розміру збитків, завданих Позивачу Відповідачем, складає - 208 536,46 грн., а розмір витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу, що має бути сплачений страховиком, складає - 84 419,38 грн.

Разом з тим, позивач зауважує, що третя особа виконала законодавчо встановлений обов`язок по відшкодуванню Позивачу витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу і у Позивача відсутні претензії щодо отримання вартості матеріального збитку у розмірі 84 419,38 грн., який за Законом № 1961-IV мае бути відшкодований страховиком.

Таким чином, позивач вважає, що Відповідач, як особа, винна у вчиненні ДТП зобов`язаний відшкодувати Позивачу 124117,08 грн. (208 536,46 грн. - 84 419,38 грн.).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес Транспорт і Логістика", м. Мукачево щодо задоволення позову заперечує.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика. З огляду на що відповідач зауважує, що в даному випадку Позивач погодився із розміром страхового відшкодування, що був значно меншим суми застрахованої цивільно-правової відповідальності Відповідача, а також вартості матеріального збитку у розмірі 84 419,38 гривень визначеної на підставі Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №07- D/89/5 від 24.05.2021.

Таким чином, за твердженням відповідача після такої виплати деліктне зобов`язання припинилося його належним виконанням страховиком завдавача шкоди, що виключає застосування висновків викладених в постанові Верховного суду України у справі №755/7666/19 на які посилається позивач, до правовідносин що склалися.

Крім того, відповідач, звертає увагу на те, що Позивачем не надано жодних доказів про те, що сплаченого йому страхового відшкодування не вистачило для проведення ремонту транспортного засобу та тим самим відновлення його порушених майнових прав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", м. Київ у поданих суду письмових поясненнях вказує, зокрема, на те, що 01.12.2020 року ПАТ «СК «УСГ» було здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок Позивача в розмірі 16 039,41 грн. Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 07-D/89/5 від 24.05.2021 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «SCANIA», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 84 419,38 грн., в тому числі 10 539,41 грн. ПДВ на вартість матеріалів та складових. 02.06.2021 року ПАТ «СК «УСГ» було здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок Позивача в розмірі 57 000,00 грн. та правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. Таким чином, ПАТ «СК «УСГ» виконало свої зобов`язання перед Позивачем за укладеним полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4192466 в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 18.01.2024 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважного представника сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-транс» (далі - Позивач) є власником транспортному засобі - сідельний тягач марки «SCANIA R400» державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки «SCMITZ 501» державний номерний знак НОМЕР_2 .

04 жовтня 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю вищевказаного транспортного засобу Позивача та транспортного засобу марки «VOLVO FH-22Т» держаний номер НОМЕР_3 , що є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес транспорт і логістика» (далі - Відповідач).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 332355 від 04.10.2020 року 04 жовтня 2020 року о 22 год. 15 хв., на автодорозі (Київ - Чоп) KHH Ужгород на 10 км. + 800 М. водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. «VOLVO FH-22T» д.н. НОМЕР_3 не дотримався безпечного інтервалу допустив зіткнення з автомобілем марки «SCANIA R400» д.н. НОМЕР_1 причіп «SCHMITZ SO1» д.н. НОМЕР_2 , в результаті ДТП автомобілі частково пошкоджені, медичної допомоги водії не потребують, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30. 11.2020р. у справі №308/10667/20 винним у скоєнні ДТП було визнано водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, що належить Відповідачу.

На час вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «VOLVO FH-22T» державний номерний знак НОМЕР_3 була застрахована Відповідачем у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - Третя особа) на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4192466 зі строком дії з 27.06.2020р. по 26.06.2021 р., страховою сумою за шкоду, заподіяну майну - 100 000,00 грн. та франшизою - 0 грн.

За заявою Позивача від 05.10.2020р. Третьою особою було перераховано на рахунок Позивача страхове відшкодування у розмірі 16 039,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням №29777 від 01.12.2020р.

Позивач не погодився із розміром отриманого страхового відшкодування та звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Третьої особи, який згідно ухвали від 20.05.2021 р. відкрив провадження у справі №910/7601 /21.

27 травня 2021 року між Позивачем та Третьою особою було укладено Договір б/н про те, що розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті Позивачу по страховому випадку, що стався 04 жовтня 2020 року об 22 год. 15 хв., на автодорозі (Київ - Чоп) КПП Ужгород на 10 км. + 800 м. за участю транспортного засобу «VOLVO», державний реєстраційний № НОМЕР_3 з напівпричепом «KOGEL» державний реєстраційний № НОМЕР_4 , , яким керував водій ОСОБА_1 та транспортного «SCANIA», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , з причепом «SCMITZ», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , становить 62 000,00 грн., з яких 57 000,00 грн. страхового відшкодування та 5 000,00 грн. витрати на професійну правову допомогу.

Пунктом 4 вищевказаного договору встановлено, що Позивач після виплати страхового відшкодування, зазначеного в п. 1 протягом 10 (десяти) робочих днів зобов`язується звернутись до Господарського суду м. Києва з заявою про відмову від позову до Третьої особи по справі № 910/7601/21.

Платіжною інструкцією №14941 від 02.06.2021р. Третя особа сплатила Позивачу 57 000,00 грн, а платіжною інструкцією № 14942 від 02.06.2021 р. - 5 000,00 грн.

Після отримання узгодженої договором б/н від 27.05.2021 р. суми страхового відшкодування, Позивач подав заяву про відмову від позову до Третьої особи по справі № 910/7601 /21 до Господарського суду м. Києва, який згідно ухвали від 23.06.2021 р. постановив залишити позов без розгляду.

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №07- D/89/5 від 24.05.2021р., що виготовлений ФОП Урусов С.В. за заявкою Третьої особи, «вартість відновлювального ремонту КТЗ, який необхідний для усунення механічних пошкоджень, заподіяних КТЗ у результаті ДТП згідно калькуляції вартості відновлювального ремонту, приведеної в додатку до даного висновку, складає 208 536,46 грн.» Додатком до вищевказаного висновку є ремонтна калькуляція № 000010945 від 04.10.2020р., в якій визначено: - загальна сума вартості робіт -13 061,41 грн.; - загальна сума фарбування вкл. Матеріал - 14 618,74 грн.; - загальна сума запчастини -180 856,31 грн. - вартість ремонту - 208 536,46 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки визначаються як втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що її було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, частина друга статті 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, зобов`язання про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою.

04 жовтня 2020 року сталася ДТП за участю транспортного засобу Позивача та транспортного засобу марки «VOLVO FH-22Т» держаний номер НОМЕР_3 , що є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес транспорт і логістика» Відповідача.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 332355 від 04.10.2020 року 04 жовтня 2020 року о 22 год. 15 хв., на автодорозі (Київ - Чоп) KHH Ужгород на 10 км. + 800 М. водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. «VOLVO FH-22T» д.н. НОМЕР_3 не дотримався безпечного інтервалу допустив зіткнення з автомобілем марки «SCANIA R400» д.н. НОМЕР_1 причіп «SCHMITZ SO1» д.н. НОМЕР_2 , в результаті ДТП автомобілі частково пошкоджені, медичної допомоги водії не потребують, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30. 11.2020р. у справі №308/10667/20 винним у скоєнні ДТП було визнано водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, що належить Відповідачу.

Відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач не заперечував обставин наявності у нього на праві власності транспортного засобу «VOLVO FH-22Т» держаний номер НОМЕР_3 , та того, що ОСОБА_1 є його найманим працівником.

А тому, з огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку, що дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок винних дій працівника відповідача.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; шкоди та її розміру; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

У силу наведених положень законодавства та з огляду на встановлене вище, відповідач є відповідальною за відшкодування позивачу понесених ним збитків.

Вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої майну особи в результаті ДТП, та визначаючи розмір такої шкоди, застосуванню підлягають положення ст. 1192 ЦК України, згідно з яким, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і тієї ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір таких збитків підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення втраченої речі.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України від 01 липня 2004 року№ 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно з ч.22.1 ст.22 вказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.29 наведеного нормативно-правового акту у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, для визначення складових витрат, які підлягають відшкодуванню саме страховиком цивільно-правової відповідальності, підлягають застосуванню саме спеціальні норми ч. 22.1 ст.22 та ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно зі статтею 29, пункту 32.7 статті 32 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Е З - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах №№ 910/3650/16, 910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16.

Згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов`язковим.

Для встановлення реальної вартості пошкодженого транспортного засобу позивачем проведено оцінку по визначенню матеріального збитку.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі №910/4720/20).

Разом з тим, на підтвердження розміру заподіяних збитків позивачем долучено до матеріалів справи висновок експертного автотоварознавчого дослідження №07-D89/5 від 24.05.2021 р., наданий судовим експертом Урусовим С.В. (свідоцтво №2030 від 23.06.2020 р., видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), яким визначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 208 536,46 грн.

Згідно з ч.1 ст.98 ГПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ч.6 ст.98 ГПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ч.7 ст.98 ГПК України).

Як вбачається з представлених до матеріалів справи документів, що розрахунок страхового відшкодування приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група", м. Київ було здійснено виходячи з того, що згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №07-D89/5 від 24.05.2021 р., розмір збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу становить 84 419,38 грн (як вартість відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу), вартість відновлювального ремонту складає 208 536,46 грн, коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу становить 0.7.

Судом встановлено, що наявний у матеріалах справи висновок експертного автотоварознавчого дослідження №07-D89/5 від 24.05.2021 р., наданий судовим експертом, відповідає наведеним вище положенням процесуального законодавства та є належним і допустимим доказом розміру збитків, завданих позивачу, як власнику автомобіля, під час дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 04 жовтня 2020 року.

Тобто, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду України стосовно того, що відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність, приймаючи до уваги те, що за приписами ч. 22.1 ст.22 та ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик визначає суму страхового відшкодування як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, а також приписи ч.12.1 ст.12, ч.36.6 ст.36 вказаного Закону, суд дійшов висновку щодо виникнення у позивача, як потерпілої особи, права вимагати різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) до особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес Транспорт і Логістика", як страхувальник цивільно-правової відповідальності за полісом № АР/4192466 є відповідальною особою за шкоду, спричинену водієм під час керування вантажним транспортним засобом «VOLVO FH-22T» д.н. НОМЕР_3 та зобов`язане відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю "Васт- Транс", с. Петрушки, Бучанського району, Київської області майнову шкоду в розмірі 124 117,08 грн., що є різницею між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (208 536,46 грн. - 84 419,38 грн.).

У зв`язку з тим, що позивач належними та допустимими доказами довів в межах даної справи повний склад правопорушення: неправомірну (протиправну) діяльність водія відповідача; завдані збитки; причинний зв`язок між неправомірною (протиправною) діяльністю водія відповідача та збитками, суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними.

Доводи відповідача, які фактично зводяться до тверджень про те, що в даному випадку Позивач погодився з розміром шкоди, визначеним страховою компанією, а тому зобов`язання між позивачем та страховиком припинались, а деліктне зобов`язання між позивачем та відповідачем є припиненим, суд відхиляє, оскільки вказані доводи спростовуються матеріалами справи та вищенаведеними висновками суду.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що відповідачем також не надано жодних доказів на спростовування обґрунтованості визначеного позивачем розміру шкоди. В контексті наведеного суд зауважує, що самі лише непогодження учасника справи без відповідного їх доказового обґрунтування ніяким чином не можуть спростовувати доказів, які надано позивачем.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт- Транс", с. Петрушки, Бучанського району, Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Транспорт і Логістика", м. Мукачево про стягнення 124 117,08 грн. підлягають задоволенню в повному розмірі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС ТРАНСПОРТ І ЛОГІСТИКА» (89600, Закарпатська обл., місто Мукачево, вул.16 липня, будинок 17, код ЄДРПОУ 31326988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСТ-ТРАНС» (08113, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петрушки, вулиця Лісна, будинок 1, код ЄДРПОУ 30367782) суму 124 117,08 грн. (сто двадцять чотири тисячі сто сімнадцять гривень 08 коп.) шкоди, а також суму 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 19.02.2024

Суддя О. Ф. Ремецькі