Ухвала

від 19.02.2024 по справі 908/359/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.02.2024 Справа № 908/359/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої Олени Сергіївни, розглянувши матеріали заяви б/н, підписаної 02.02.2024 (вх. №391/08-07/24 від 12.02.2024), яка надійшла від заявника: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , Вінницька область, Калинівський район, сел. Калинівка Друга

до боржника:Приватного підприємства «МАЛУС» «АГРОЛА», Запорізька область, Новомиколаївський район, смт. Тернувате

про видачу судового наказу про стягнення суми 10000,00 грн,

Без повідомлення заявника і боржника

ВСТАНОВИВ:

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 12.02.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/359/24 та визначено заяву до розгляду судді Боєвій О.С.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.

За змістом статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до змісту ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, якщо виникнення (наявність) та розмір заборгованості, а також викладені у заяві обставини повністю підтверджується доданими до заяви документами.

Суд на підставі викладених обставин та доданих до заяви доказів перевіряє наявність підстав виникнення та наявність порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Із змісту заяви про видачу судового наказу, поданої Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 слідує, що заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення з боржника ПП «МАЛУС» заборгованості, яка виникла на підставі договору перевезення, який, як вказано в заяві, укладений шляхом оформлення 09 листопада 2022 між ФОП ОСОБА_1 та ПП «МАЛУС» заявки на перевезення вантажу № 12/11 за маршрутом м.Київ м. Одеса та товарно-транспортної накладної № 1 518 від 09 листопада 2022, копії яких додано до заяви.

В заяві вказано, що належне виконання перевезення підтверджується відсутністю будь-яких зауважень чи застережень вантажоодержувача в ТНН та наявністю відтиску печатки одержувача в графі «Прийняв», а також частковою оплатою боржником суми 800,00 грн. Залишок боргу складає 10000,00 грн (10800 800).

Судом встановлено низку розбіжностей між обставинами, викладеними у заяві про видачу судового наказу, та доданими до неї документами, а також відсутність певних доказів, на які посилається заявник у своїй заяві.

Так, відповідно до доданої до заяви копії товарно-транспортної накладної №1 518 від 09 листопада 2022 Замовником та вантажовідправником в ній є ТОВ «Прим`єр Декор», код ЄДРПОУ 34519097, а не ПП «МАЛУС». Натомість ПП «МАЛУС», код ЄДРПОУ 22121187, згідно з вказаною ТТН є автомобільним перевізником. Будь-яких відомостей про те, що перевезення здійснювалось (виконувалось) ФОП ОСОБА_1 вказана товарно-транспортна накладне не містить.

До заяви додані примірники платіжних інструкцій № 14 від 06.06.2023 та № 1 від 29.01.2024, згідно з якими ПП «МАЛУС» було перераховано на рахунок ОСОБА_1 800,00 грн та 500,00 грн відповідно. Призначенням платежу в обох вказаних платіжних інструкціях є: «за транспортні послуги згідно рахунку №0000149 від 10.11.2022». Тобто, додані до заяви докази свідчать, що сума здійснених ПП «МАЛУС» оплат на рахунок ФОП ОСОБА_1 за транспортні послуги на підставі одного й того самого рахунку (при цьому копії рахунку №0000149 від 10.11.2022 до заяви не додано), становить загальну суму 1300,00 грн. У зв`язку із цим мають місце розбіжності у сумі здійсненої ПП «МАЛУС» оплати за перевезення на користь заявника, який у заяві вказує тільки про часткову оплату в розмірі 800,00 грн.

Також за змістом заяви заявник вказує, що строк оплати згідно заявки № 12/11 від 09.11.2022 настає після отримання оригіналів документів (заявка, ТТН, акт надання послуг), які були направлені на адресу замовника засобами поштового зв`язку послугами «Нова пошта» 18.11.2022 листом № 2240002157444.

Разом з тим, до заяви фактично не додано документів на підтвердження направлення 18.11.2022 боржнику ПП «МАЛУС» засобами поштового зв`язку оригіналів документів (заявка, ТТН, акт надання послуг), як то вказано у заяві. Під час розкриття поштового конверту, в якому надійшла заява ФОП ОСОБА_1 про видачу судового наказу не виявлено документів, вказаних в п.п. 1, 5, 6, 8 переліку додатку до заяви, про що працівниками канцелярії суду було складено відповідний акт від 12.02.2024.

В тексті заяви містяться розбіжності щодо строку оплати боржником за перевезення, а саме: заявником у тексті заяви одночасно вказано про те, що перевезення повинно було бути оплачене у грудні 2022 (після отримання оригіналів документів) та про те, що з березня 2022 року грошове зобов`язання ПП «МАЛУС» заявник вважає простроченим.

Отже, викладені у заяві обставини не підтверджуються документами, які до неї додані, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, заява містить розбіжності та невідповідності, які наведені вище, що унеможливлює видачу судового наказу.

Крім того, з доданої до заяви копії товарно-транспортної накладної № 1 518 від 09.11.2022 не вбачається, що перевезення вантажу здійснювалось на підставі заявки № 12/11 від 09.11.2022. Зазначені ж у вказаній ТТН супровідні документи на вантаж (накладні №№933, 934 від 09.11.2022) заявником суду не надані (до заяви не додані). Отже з наданих документів не вбачається безспірності заявлених вимог.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: повне найменування боржника (для юридичних осіб), відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

При оформленні заяви про видачу судового наказу на її титульній сторінці вказано найменування боржника, а саме: Приватне підприємство «МАЛУС» «АГРОЛА», в той час як за текстом самої заяви та її прохальної частині, вимога про стягнення заявлена до Приватного підприємства «МАЛУС». У заяві не вказано відомостей про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

Таким чином, при оформленні заяви про видачу судового наказу не додержано усіх вимог, визначених ч. 2 ст. 150 ГПК України щодо змісту заяви.

Згідно з п.п.1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що у задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити на підставі п.п.1, 8 частини першої статті 152 ГПК України.

За змістом ч. 1 ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків. Заявник також має право звернутися з тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.150, п.1, п. 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити заявнику Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з боржника Приватного підприємства «МАЛУС» суми 10000,00 грн за заявою, підписаною 02.02.2024 (вх. №391/08-07/24 від 12.02.2024).

Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/.

Ухвала підписана 19.02.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання в порядку встановленому ст.257 ГПК України.

Суддя О.С. Боєва