Рішення

від 11.01.2024 по справі 908/2859/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 26/48/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2024 Справа № 908/2859/22(910/15693/23)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Приватного акціонерного товариства Інститут розвитку передових технологій (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81а, ідентифікаційний код 31059007),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпостач Енерго (вул. Перемоги, буд. 131В, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 44322584),

про стягнення 43 258,86 грн

в межах справи № 908/2859/22

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО, код ЄДРПОУ 44322584 (69005 Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, буд 131-В)

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП, код ЄДРПОУ 42190690 (04116, місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок 14)

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):ПозивачОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/2859/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО.

13.11.2023 на адресу Господарського суду Запорізької області з Господарського суду міста Києва, разом із супровідним листом від 31.10.2023, надійшли матеріали справи № 910/15693/23, для розгляду в межах справи № 908/2859/22 про банкрутство відповідача.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.11.2023, справу № 910/15693/23 передано на розгляд судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою суду від 29.11.2023 прийнято матеріали справи № 910/15693/23, для розгляду в межах справи № 908/2859/22 про банкрутство відповідача; відкрито провадження з розгляду позовної заяви; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11.01.2024 о/об 10:30 год.

До суду 02.01.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог.

Зазначена заява залучена судом до матеріалів справи.

Отже, з урахуванням уточненої заяви, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 34 922 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 14 коп., з яких: 20 650 (двадцять тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 68 коп. основного боргу, 8 543 (вісім тисяч п`ятсот сорок три) грн. 15 коп. пені, 594 (п`ятсот дев`яносто чотири) грн. 06 коп. 3% річних, 5 134 (п`ять тисяч сто тридцять чотири) грн. 25 коп. інфляційні втрати

Відповідач не направив свого представника у судове засідання, відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність належно повідомленого про розгляд справи відповідача за наявними матеріалами справи та ухвалити рішення з метою дотримання розумного строку розгляду справи.

У судовому засіданні 11.01.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріалами позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви, у зв`язку з наступним.

Згідно зі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

11.01.2022 року між Позивачем (надалі Споживач) та Відповідачем (надалі Постачальник) було укладено Договір постачання природного газу № СГО-244/22, за умовами якого, Постачальник зобов`язується передати у власність Спожиача, а Споживач прийняти і сплатити на умовах цього Договору газу природного, надалі Газ (код товару згідно УКТ ЗЕД: 2711 21 00 00).

Відповідно до п. 1.3 Договору, обсяг газу, який Постачальник зобов`язується передати, а Споживач прийняти та оплатити , зазначається в Додаткових угодах до даного договору за кожен газовий місяць зі щодобовим розподілом споживання протягом газового місяця. Зміни місячних обсягів Газу встановлюються Сторонами шляхом укладання відповідних додаткових угод до Договору, зокрема, в порядку, передбаченому п. 3.2. Договору.

Згідно з п. 1.4 Договору, загальна вартість Гапзу, який Постачальник передає Споживачу, визначається загальною вартісю обсягу фактичного передавного Газу на підставі акті приймання-передачі Газу, вказаних у п. 3.3 Договору.

Відповідно до п. 5.8 Договору, у разі неможливості Постачальника передати Газ Споживачу відповідно до умов Договору, Постачальник зоборвязується протягом 10 (десяти) банківських днів, з моменту закінчення відповідного газового місяця, повернути Споживачу сплачену останнім вартість Газу не переданого по Договору. За такої умови Споживачем пункти 4.3.1 4.3.6 не виконуються.

На виконання умов Договору у період з 07.02.2022 по 18.02.2022 Позивачем було сплачено кошти у розмірі 321 311,14 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №44 від 07.02.2022, №52 від 10.02.2022 та №62 від 18.02.2022, а також банківською випискою.

Натомість, Постачальником поставлено Газу на суму 300 660,46 грн про що, вказано у Акті приймання-передачі природного газу №145 від 28.02.2022.

Таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем за неповернення сплачених Кредитором коштів за вартість Газу не переданого по Договору становить 20 650,68 грн.

08.02.2022 Позивачем було направлено на адресу Відповідача повідомлення №08-02/2 про зміну постачальника природного газу та розірвання Договору з 01.03.2022.

Відповідно до п. 5.8. Договору, Відповідач зобов`язаний був погасити заборгованість, що виникла у лютому місяці - протягом 10 (десяти) банківських днів, з моменту закінчення відповідного місяця, тобто до 14.03.2022 включно.

На даний час повернення коштів Відповідачем Позивачу у сумі 20 650,68 грн не здійснено.

У відповідності зі статтями 526, 530 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має бути виконане належним чином і в установлений строк. Крім того, згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань є неприйнятним. Відповідач порушив вимоги зазначених правових норм. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).

Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст. 614 ЦК особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Норми ст.ст. 614, 617 ЦК кореспондуються із нормами ст. 218 ГК, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє вимогу Позивача про стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 20 650,68 грн.

Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 ЦК, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Договором постачання (п.5.9) передбачена відповідальність за порушення грошових зобов`язань, а саме: пеня, яка нараховується за увесь період прострочення виконання грошових зобов`язань.

Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню в заявленій сумі 8 543,15 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення 3% річних від прострочення зобов`язання в розмірі 594,06 грн та інфляційні нарахування за період прострочення в сумі 5 134,25 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення в розмірі 594,06 грн.

Наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції, суд визнав виконаним вірно, а вимогу заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період прострочення в сумі 5 134,25 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпостач Енерго (вул. Перемоги, буд. 131В, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 44322584) на користь Приватного акціонерного товариства Інститут розвитку передових технологій (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81а, ідентифікаційний код 31059007) заборгованість у розмірі 34 922 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 14 коп., з яких: 20 650 (двадцять тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 68 коп. основного боргу, 8 543 (вісім тисяч п`ятсот сорок три) грн. 15 коп. пені, 594 (п`ятсот дев`яносто чотири) грн. 06 коп. 3% річних, 5 134 (п`ять тисяч сто тридцять чотири) грн. 25 коп. інфляційні втрати, та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … рішення складено 19.02.2024..

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.