Ухвала

від 19.02.2024 по справі 909/126/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/126/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.02.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 13.02.2024 (вх. № 1324/24 від 14.02.2024) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПІДЛОГІСТІК"

вул. Лемківська, буд. 9А, офіс 100, м. Львів, 79019

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Енерджі Інвест"

вул. Січових Стрільців, буд. 23, офіс 301, м. Івано-Франківськ, 76018

про: стягнення заборгованості в сумі 1 000 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПІДЛОГІСТІК" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Енерджі Інвест" про стягнення заборгованості в сумі 1 000 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Отже, процесуальний закон гарантує кожному право на звернення до суду, проте таке право може бути реалізовано лише в порядку, визначеному цим кодексом.

Господарський процесуальний кодекс України встановлює низку вимог до позовної заяви. Однак позивач не дотримався деяких з них, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір".

Судом встановлено, що позивач не долучив до позовної заяви доказів сплати судового збору.

З огляду на зміст позовної заяви, позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір".

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, згідно з 1. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору встановлюються у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

За змістом п. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2024 складає 3 028,00 грн.

Отже, за звернення до суду з майновою вимогою про стягнення 1 000 000,00 грн позивачу слід сплатити 15 000,00 грн.

Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Крім того, ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Також суд зазначає, що положення ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету.

Позивач, залишив поза увагою положення абз. 1 ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якою також закріплено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншому учаснику у паперовій формі листом з описом вкладення у випадку відсутності у такого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у такого учасника справи електронного кабінету.

Частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Суд зазначає, що процесуального статусу, зокрема відповідача (учасника справи) особа набуває після подання до суду позовної заяви, а обов`язок надіслати копію позовної заяви та копії доданих до неї документів у позивача виникає перед поданням позовної заяви до суду.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст. 2 Господарського процесуального кодексу України ).

Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Із врахуванням специфіки господарських правовідносин, з метою дотримання прав та інтересів обох сторін, судом не може виключатися ймовірність відсутності у відповідача судових спорів, що відповідно виключає можливість наявності в нього електронного кабінету, обов`язок реєстрації якого виникає саме на підставі положень ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, як для учасника справи.

Заявляючи позовну заяву та в силу вказаних вище положень, суд вважає, що не направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками листом з описом вкладення суперечить імперативній нормі (ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України), яка застосовується судом при вирішенні питання відкриття провадження у справі та фактично позбавляє відповідача можливості ознайомитися із заявленими до нього вимогами.

При цьому, суд бере до уваги, що відповідач (ідентифікаційний код 41841158) станом на 19.02.2024 не має зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (відповідь на запит суду № 520982 від 19.02.2024).

Разом із цим, Верховний суд в ухвалі від 15.01.2024 у cправі № 914/212/23, залишаючи без руху касаційну скаргу скаржника, враховуючи висновок Верховного Суду викладений у постанові Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 911/4670/13, вказав - чинне господарське процесуальне законодавство чітко визначає коло випадків, коли копії заяви, скарги чи клопотання разом з копіями доданих до них документів мають надсилатися учасникам справи саме листом з описом вкладення і наразі такі випадки стосуються виключно позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги.

При цьому неповідомлення сторони у справі про звернення з позовною заявою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, позивачем до позовної заяви не додано доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення відповідачу на його юридичну адресу.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270 встановлено, що підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Крім того, надається опис вкладення, зразок бланка такого опису затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв`язку, бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об`єкта поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Отже, при поданні позовної заяви позивачем має бути доданий фіскальний чек відділення поштового зв`язку та опис вкладення з переліком документів, що направляються відповідачу, за підписом працівника об`єкта поштового зв`язку із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів.

Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені статтями 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом надіслання відповідачу копій позовної заяви та доданих до неї документів є - оригінал опису вкладення до поштового відправлення, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням.

Суд зазначає, що 18.10.2023 набрав чинності Закон України № 3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким, зокрема, внесено низку істотних змін до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Для визначення наявності у позивача електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС за запитом суду була сформована відповідь № 520916 від 19.02.2024, в якій вказано, що в юридичної особи за ідентифікаційним кодом 43126778 немає зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС .

Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов до висновку про залишення позовної заяви без руху та встановлення десятиденного строку, з дня одержання позивачем цієї ухвали, на усунення виявлених судом недоліків: шляхом надання до суду документа на підтвердження сплати судового збору в розмірі 15 000,00 грн; докази відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів та реєстрації електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Суд зазначає, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Керуючись ст. 4, 162, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПІДЛОГІСТІК" б/н від 13.02.2024 (вх. № 1324/24 від 14.02.2024) залишити без руху.

2. Позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПІДЛОГІСТІК" у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду: - докази сплати судового збору в сумі 15 000,00 грн; - докази, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (фіскального чеку відділення поштового зв`язку, опису вкладення з переліком документів, що направляються відповідачу за підписом працівника об`єкта поштового зв`язку із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів); - зареєструвати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

3. Попередити позивача про те, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С. М. Кобецька