Ухвала

від 19.02.2024 по справі 910/1617/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

19.02.2024Справа № 910/1617/24

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали

позовної заяви Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІА" ( м. Київ)

про стягнення 15 757 789,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент економіки та інвестицій, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІА" ( далі - ТОВ "МІА", відповідач) про стягнення пайового внеску у розмірі 15 757 789,61 грн.

Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що вказана позовна заява з додатками підлягає поверненню заявнику без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 3 статті 56 ГПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність (за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу), може бути представником лише при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи).

Отже із системного аналізу наведених положень законодавства випливає, що представництво в господарському процесі має здійснюватися або адвокатом, або у порядку самопредставництва у судах першої інстанції, окрім малозначних справ. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/2915/18, від 25.06.2018 у справі № 927/5/18, від 01.06.2018 у справі № 904/7536/17, від 11.10.2018 у справі № 910/6435/18.

У даному випадку позов (що має розглядатись в загальному позовному провадженні) від імені Департаменту економіки та інвестицій підписаний електронним цифровим підписом та поданий через систему "Електронний суд" представником Павловим Р.В., який діє на підставі довіреності, виданої Департаментом економіки та інвестицій в особі директора Мельник Наталії Олегівни.

Водночас суд зазачає, що на підтвердження своїх повноважень Павлов Р.В. не надав суду належних та допустимих доказів, в яких чітко визначена його компетенція та право діяти від імені юридичної особи.

Так, з наданого позивачем наказу виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01.03.2023 № 342 лише вбачається, що Павлова Р.В. призначено на посаду начальника відділу оганізації позовної роботи та судового представництва управління правового забезпечення Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради. Однак до матеріалів позову не долучено ні положення про вказаний відділ, ні посадової інструкції начальника цього відділу (посадової особи), з чітким визначенням переліку його повноважень діяти від імені Департаменту економіки та інвестицій в суді.

Також долучена до позову довіреність від 10.01.2024 на вказаного представника не є належним доказом наявності у нього повноважень на представництво інтересів Департаменту в суді, оскільки відповідно до ст. 56 ГПК України такими доказами є: положення, статут, трудовий договір, посадова інструкція відповідно до ст. 56 ГПК України.

Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами - представниками юридичної особи за довіреністю.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва.

З огляду на викладене, представник, звертаючись до суду від імені директора на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва. Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВП ВС від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 у справі № 910/22324/16.

Поряд з цти Верховний Суд у своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 22.02.2021 у справі № 908/183/20) звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.

У згаданих ухвалах Верховний Суд зазначив, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20.

Отже правова природа інституту самопредставництва виключає можливість здійснення самопредставництва саме за довіреністю, оскільки за довіреністю може діяти лише представник, який в даному випадку повинен бути адвокатом.

Відповідно до частини 4 статті 60 ГПК України повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Проте в матеріалах справи відсутні докази наявності у представника позивача статусу адвоката.

За таких обставин суд доходить висновку, що позов Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської Ради є таким, що підписаний особою, яка не мала права його підписувати.

За змістом п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Водночас суд ззаначає, що оскільки позовна заява до Господарського суду міста Києва в паперовому вигляді не надходила (подана в електронному вигляді), то у суду, відповідно, відсутній обов`язок щодо направлення заяви та доданих до неї документів на поштову адресу заявника.

За таких обставин, керуючись ст. 162, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІА" про стягнення 15 757 789,61 грн. без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання до суду апеляційної інстанції.

Суддя Головіна К. І.