Рішення

від 12.02.2024 по справі 910/14144/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.02.2024Справа № 910/14144/23За позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Керамблоки Плюс"

про визнання зборів неправомочними та скасування рішення про виключення з членів кооперативу

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1.; Понько Р.В. (адвокат)

від відповідача - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Керамблоки Плюс" (далі - відповідач, Кооператив) про визнання зборів уповноважених Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Керамблоки Плюс" від 25.09.2021 неправомірними та скасувати це рішення зборів в частині виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу, а також в частині виключення з членів правління.

Вимоги позову мотивовані тим, що всупереч Статуту кооперативу та положенням ст. 15 Закону України «Про кооперацію», яким припинення членства в кооперативі віднесено до компетенції вищого органу управління в кооперативі, яким є Загальні збори учасників, - членами кооперативу було порушено передбачену процедуру та виключено позивача з числа членів правління і самого кооперативу, без існуючих на те підстав, а також органом, що не має таких повноважень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/14144/23, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, позивач до подання відповідного позову звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення доказів до подання позову, яку Господарський суд міста Києва (суддя Пукас А.Ю.) задовольнив, про що виніс ухвалу від 21.08.2023 у справі №910/12976/23 та витребував у Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Керамблоки Плюс" наступні документи:

- Статут Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Керамблоки Плюс";

- Протокол зборів кооперативу 25.09.2021;

- Порядок денний зборів кооперативу 25.09.2021;

- Списки уповноважених, які були присутні та приймали участь у зборах кооперативу 25.09.2021;

- Списки членів Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Керамблоки Плюс", які були присутні та приймали участь у зборах кооперативу 25.09.2021.

20.11.2023 позивачем було надано суду копії документів, які були витребувані в межах ухвали від 21.08.2023 у справі №910/12976/23.

У підготовчі судові засідання 25.10.2023, 22.11.2023, 06.12.2023, 15.01.2024 відповідач своїх представників не направляв.

Відповідачем не було подано заперечень чи відзиву на позову заяву. Ухвали суду в межах даної справи надсилалися на поштову адресу відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 2), однак конверти в яких надсилалися ухвалами поверталися до суду не врученими, з відмітками працівників пошти «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній».

Відповідно до п.4 ч. 6 ст. 242 ГПК України Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Суд зауважує, що відповідач був обізнаний про наявність між ним та позивачем відповідного спору, враховуючи зокрема, що ухвала суду від 21.08.2023 у справі №910/12976/23 про забезпечення доказів була виконана відповідачем у примусовому порядку в межах виконавчого провадження №72735109 Подільського ВДВС у м. Києві.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 ГПК України у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Це право включає в себе доступ до правосуддя.

У той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, відповідачем не було зареєстровано свого електронного кабінету в системі Електронний суд.

Ухвалою суду від 15.01.2024 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.02.2024.

Позивач у судовому засіданні 12.02.2024 підтримав свої вимоги, надав усні пояснення в яких зауважив, що про спірні збори він не був повідомлений відповідачем, а дізнався з інших джерел, на зборах позивач був присутній, однак йому не дали можливості виступити, будівництво про яке йшла мова на зборах ним не здійснювалося. Позивач просив суд задовольнити позов повністю, а також подав заяву про відшкодування судових витрат. Представник відповідача у судове засідання 12.02.2024 не з`явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Як зазначає позивач, рішенням Загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Керамблоки Плюс", що відбулися в липні 2018 року, за ініціативою Голови кооперативу, позивача було обрано членом правління кооперативу.

Проте, в результаті загальних зборів і зборів уповноважених Кооперативу, що відбулися 25.09.2021 та оформлені протоколом №2 було прийнято рішення про виключення позивача з Кооперативу та повернення йому вступних та пайових внесків.

Позивач вважає спірне рішення неправомочним, оскільки його прийнято всупереч Статуту відповідача та положень Закону України «Про кооперацію».

У статті 2 Закону України «Про кооператив» (в редакції чинній на момент винесення спірного рішення) (далі - Закон) вказано, що кооператив це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

У статті 13 Закону вказано, що членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.

Відповідно до ст. 8 Закону статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

До матеріалів справи долучено копію Статуту відповідача, який затверджено Загальними зборами членів Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Керамблоки Плюс" протоколом №17/06-14 від 16.06.2017.

Згідно з п. 6.1 Статуту Кооперативу вищим органом управління Кооперативу є загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених), які для керівництва поточними справами обирають правління кооперативу.

Відповідно до п. 6.2 Статуту Кооперативу до компетенції загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених), зокрема, належить затвердження рішень правління щодо прийому в члени кооперативу та виключення з нього.

Загальні збори (збори уповноважених) скликаються правлінням Кооперативу не рідше одного разу на рік. Позачергові загальні збори членів Кооперативу скликаються в місячний термін за ініціативою правління Кооперативу, якщо виникла така необхідність або на вимогу не менше 1/3 членів Кооперативу, або за вимогою ревізійної комісії чи органів влади (п. 6.3 Статуту Кооперативу).

За умовами п. 6.4 Статуту Кооперативу загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених) правомочні за умови присутності не менше половини загальної кількості членів кооперативу або уповноважених, які делеговані від цієї кількості.

У п. 6.5 Статуту Кооперативу рішення на загальних зборах приймаються простою більшістю голосів присутніх членів кооперативу (уповноважених).

Судом встановлено, що на загальних зборах Кооперативу, оформлених протокол №2 від 25.09.2021 були присутні 12 членів уповноважених із 18 обраних та 56 членів кооперативу. На час проведення зборів було 132 члени кооперативу, про що вказано у протоколі №2, а також долучено відповідні списки присутніх та хто голосував.

Крім того, у протоколі №2 було вказано наступне «Так як не набралася певна кількість членів кооперативу, то рішення будуть затверджуватися уповноваженими згідно Статуту», «Але члени кооперативу проявили бажання також брати участь у голосуванні.

Таким чином проведення загальних зборів відповідача, оформлених протоколом №2, було здійснено з урахуванням положення Статуту Кооперативу.

У протоколі №2 від 25.09.2021 Загальних зборів уповноважених Кооперативу вказано, що позивача було виключено із членів кооперативу у зв`язку із порушенням ним вимог Статуту - самовільне будівництво гаражного боксу за межами кооперативу на ділянці, яка знаходиться у власності КМДА.

Відповідно до п. 5.2 Статуту Кооперативу член кооперативу може бути виключений рішенням загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) у випадках:

- систематичне порушення вимог Статуту Кооперативу;

- систематичне невиконання рішень загальних зборів членів Кооперативу (зборів уповноважених) та правління, а саме:

а) за використання гаража не за цільовим призначенням, що пов`язано з незареєстрованою підприємницькою діяльністю на території Кооперативу;

б) за виконання робіт без дозволу правління всупереч цілям і завданням Кооперативу;

в) порушень вимог щодо санітарного стану і збереження навколишнього природного середовища;

г) руйнування та псування споруд і обладнання Кооперативу і недбайливого ставлення до власного гаража, в наслідок якого наносяться матеріальні збитки іншим членам Кооперативу, псуються їх споруди, порушуються санітарні вимоги і зовнішній вигляд гаражів;

д) пристосування власного гараж до проживання людей, під склади різного призначення, накопичення металобрухту, різних побутових відходів, вибухових матеріалів і рідин, що загрожують і створюють небезпеку в Кооперативі;

- виїзду на постійне місце проживання в інші населені пункти;

- несплати належних грошових внесків протягом одного року.

Виключений член Кооперативу позбавляється права користування гаражем (місцем стоянки) і протягом шести місяців зобов`язаний звільнити земельну ділянку на якій розташований гараж або відчужити гараж іншій особі у встановленому порядку (п. 5.3 Статуту Кооперативу).

Таким чином, наведена у протоколі №2 від 25.09.2021 обставина через яку було виключено позивача з членства Кооперації не відноситься до переліку обставин вказаних у статуті Кооперативу як підстава для виключення із числа членів Кооперативу.

З пояснень позивача вбачається, що він не проводив будівельних робіт із створення окремого гаражного боксу, а з наданих ним копій планів земельної ділянки, на якій розташований Кооператив, вбачається, що гаражний бокс, яким користується позивач, з його слів з 2009 року, не є відокремленою спорудою, а є однією з секцій в гаражному комплексі, що складається з 31 суміжного ряду гаражів. На планах земельної ділянки на якій розташований ГБК складених у 2000 році та 2012 році відображені зведені гаражі, ряд 1 не змінювався в наведений період, а на плані чітко визначено межі земельної ділянки, що знаходиться під майном кооперативу і цільний ряд 1, частиною якого є гаражний бокс позивача, з умовним позначенням 1-31 знаходиться у межах ділянки, відображених на плані.

Відповідно до статті 15 Закону про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Позивач стверджує, що у порушення наведених вимог законодавства України жодних вимог щодо скликання Загальних зборів до позивача, як члена Кооперативу, від відповідача не надходило, він не отримував жодних повідомлень про скликання Загальних зборів учасників Кооперативу. Позивач зазначив, що йому стало відомо про проведення спірних Загальних зборів з інших джерел, однак дуже пізно, що не дало йому змоги підготуватися до них, а також бути почутим з промовою.

Відповідач зазначених фактів не спростовує, відповідно, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту дотримання відповідачем зазначеного порядку ініціювання та скликання загальних зборів Кооперативу.

Відтак, при проведенні оспорюваних Загальних зборів учасників Кооперативу було допущено істотне порушення вимог, передбачених Законом України «Про Кооперацію» щодо порядку скликання та повідомлення позивача про проведення таких Зборів учасників відповідача.

Позивач як учасник відповідача був позбавлений можливості належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядалися на оспорюваних Загальних зборах, зокрема, що питання виключення його із членства Кооперативу та підстав, повноцінно взяти участь у обговоренні питань порядку денного та у процедурний спосіб впливати на прийняті рішення. Позивач також був позбавлений можливості надати пояснення щодо підстав виключення його з членів Кооперативу, навести відповідні аргументи, надати відповідні докази.

Суд вважає, що достатність голосів на оспорюваних Загальних зборах учасників відповідача для кворуму та прийняття рішень щодо виключення позивача з членів Кооперативу не нівелює наведені вище порушення.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи, що відповідачем не було повідомлено позивача про місце, час та дату проведення спірних Загальних зборів, докази протилежного відповідачем не надано, а також враховуючи, що відповідачем було виключено позивача як члена Кооперативу на підставі, яка не передбачена вимогами Статуту Кооперативу.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, про що судом було вказано в ухвалі про відкриття провадження у справі, а також враховуючи задоволення позову, 2684 грн судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Позивачем також було заявлено про стягнення 25000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1342 грн за подання заяви про забезпечення доказів у межах справи №910/12976/23.

На підтвердження понесених ним витрат на послуги адвоката позивачем було надано договір №0103-23/2 про надання правової допомоги від 01.03.2023 укладений між позивачем та адвокатом Понько Русланом Віталійовичем та Акт наданих правничих послуг від 12.02.2024 також у справі наявний ордер АА №1355316 від 22.09.2023.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Дослідивши питання відповідності розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору у даній справі, суд вважає за можливе покласти на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку з розглядом даної справи у сумі 25000 грн.

Суд відхиляє вимогу позивача щодо покладення на відповідача понесених витрат сплати судового збору у сумі 1342 грн за подання заяви про забезпечення доказів, оскільки ці витрати мають вирішуватися в межах справи №910/12976/23.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати збори уповноважених Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Керамблоки Плюс" (м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 2; ідентифікаційний код 30603939) від 25.09.2021 неправомочними.

Скасувати рішення зборів Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Керамблоки Плюс" (м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 2; ідентифікаційний код 30603939) від 25.09.2021 в частині виключення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з членів кооперативу, а також в частині виключення з членів правління.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Керамблоки Плюс" (м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 2; ідентифікаційний код 30603939) в дохід Державного бюджету України 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Керамблоки Плюс" (м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 2; ідентифікаційний код 30603939) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн витрат на оплату правничих послуг.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст підписано 19.02.2024.

Суддя Р.Б. Сташків