Ухвала

від 19.02.2024 по справі 910/18789/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

19.02.2024Справа № 910/18789/23Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний ремонтний завод засобів зв`язку» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 13/24; ідентифікаційний код: 43194523)

до Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 30; ідентифікаційний код: 22991617)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1

про стягнення 61374,50 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

08.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний ремонтний завод засобів зв`язку» з вимогами до Київського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення 61374,50 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач не відшкодував позивачу вартість спожитих комунальних послуг з електропостачання, у зв`язку з чим за період з 02.06.2022 по 31.12.2022 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 61374,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 позовну заяву Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний ремонтний завод засобів зв`язку» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

26.12.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 відкрито провадження у справі №910/18789/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

11.01.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши,що він не є споживачем комунальних послуг з електропостачання, таким споживачем є Військова частина № НОМЕР_1 . При цьому, будь-якого договору про відшкодування вартості спожитих комунальних послуг між позивачем та відповідачем у 2022 році укладено не було.

19.01.2024 позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_1 ; залучено Військову частину НОМЕР_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

19.01.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2022 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Центральний ремонтний завод засобів зв`язку» (орендодавець) та Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (орендар) укладено Договір №277 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець (балансоутримувач) передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у договорі.

Відповідно до умов Договору №277 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 12.12.2022 об`єктом оренди є нерухоме майно - нежитлові приміщення (група приміщень 24 №17, 21-24, 30), загальною площею 101,2 кв.м. (на 3 поверсі адміністративно виробничого корпусу, літера «А»), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 13/24.

Цільове призначення майна - для розміщення бюджетної установи (Центр дослідження трофейного перспективного озброєння та військової техніки).

У п. 9.2 Умов Договору №277 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 12.12.2022 сторонами погоджено, що витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг компенсуються орендарем у порядку, передбаченому п. 6.5 договору.

Відповідно до п. 11.1 Умов Договору №277 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 12.12.2022 на період дії воєнного стану та 2 місяці після припинення чи скасування воєнного стану. Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України сторони домовились, що умови даного договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 02.06.2022.

Згідно з п. 2.1 Договору №277 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 12.12.2022 орендар вступає в строкове полатане користування майном на підставі підписаного акту приймання-передачі майна. Оскільки сторони домовились, що до даного договору застосовуються умови ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, а саме, до умов даного договору застосовуються відносини між ними, які виникли до його укладення з 02.06.2022, строкове платне користування майном фактично розпочалось з дня підписання сторонами акту приймання-передачі у тимчасове користування майна.

Як погоджено сторонами у п. 3.1 Договору №277 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 12.12.2022, до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управлінням об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття, тощо, а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених з балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками послуг в порядку, визначеному п. 6.5 цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що фактично спірні нежитлові приміщення з 02.06.2022 перебувають у фактичному користуванні Військової частини № НОМЕР_1 .

04.07.2023 між сторонами укладено Договір №63-2023200 відшкодування вартості електроенергії, відповідно до умов якого сторона 1 (Державне підприємство Міністерства оборони України «Центральний ремонтний завод засобів зв`язку») забезпечує сторону 2 (Київське квартирно-експлуатаційне управління) постачанням електроенергії, а сторона 2 зобов`язується своєчасно та у повному обсязі відшкодувати стороні 1 вартість фактично спожитих в процесі оренди приміщень послуг.

Відповідно до п. 1.6 Договору №63-2023200 відшкодування вартості електроенергії від 04.07.2023 обсяг споживання стороною 2 послуг визначається за показниками засобів обліку електроенергії. Відшкодуванню підлягають витрати сторони 1 на оплату спожитих послуг за цінами (тарифами) організації - постачальника на підставі отриманих стороною 1 рахунків від постачальниками в обсязі, спожитих стороною 2.

Згідно з п. 2.2.7 Договору №63-2023200 відшкодування вартості електроенергії від 04.07.2023 до 15 числа місяця, що слідує за звітним, сторона 1 зобов`язується надавати стороні 2 рахунок на відшкодування вартості витрат з електропостачання та акти наданих послуг із зазначенням фактично спожитого обсягу електроенергії відповідно до показників засобів обліку. До вказаних документів сторона 1 зобов`язана долучити копію документів, що свідчать про фактично встановлені ціни (тарифи, вартість) на послуги постачальником таких послуг (копії отриманих стороною 1 від організації-постачальника рахунків, рахунків-фактур, тощо).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач не відшкодував позивачу вартість спожитих комунальних послуг з електропостачання, у зв`язку з чим за період з 02.06.2022 по 31.12.2022 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 61374,50 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що він не є споживачем комунальних послуг з електропостачання, таким споживачем є Військова частина № НОМЕР_1 . При цьому, будь-якого договору про відшкодування вартості спожитих комунальних послуг між позивачем та відповідачем у 2022 році укладено не було.

Суд зазначає, що частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 §1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У ст. 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Проте, з огляду правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з`ясування всіх обставин даної справи та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.

Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення даної справи до розгляду за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Здійснювати розгляд справи №910/18789/23 за правилами загального позовного провадження.

2. Призначити підготовче засідання у справі на 20.03.24 о 14:45 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 13 .

3. Зобов`язати сторін направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.

4. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, яка розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Спичак