Рішення

від 19.02.2024 по справі 910/18340/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2024Справа № 910/18340/23Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авер Стоун"

про стягнення заборгованості за Договором оренди майна в розмірі 119 770,92 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авер Стоун» про стягнення заборгованості за Договором оренди майна в розмірі 119 770,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором оренди № А00097991 від 30.10.2020, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.

11.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/18340/23. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.12.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

При цьому, суд враховує, що 29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

За змістом розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.

Згідно з новою редакцією частин п`ятої ? восьмої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

19 жовтня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи», який набрав чинності 04.11.2023.

Згідно з новою редакцією ч. 6 ст. 6 ГПК України, чинної з 04.11.2023, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Отже, з 18 жовтня 2023 року, відповідач у відповідності до приписів ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язаний був зареєструвати електронний кабінет Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, і така реєстрація забезпечила б отримання відповідачем процесуальних документів, в тому числі ухвали Господарського суду міста Києва від 18.12.2023, а отже отримання ухвали Господарського суду міста Києва від 18.12.2023, зокрема в електронному кабінеті, залежало виключно від волі відповідача.

Натомість, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як і не забезпечено в подальшому, реєстрацію свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 18.12.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авер Стоун» (далі - орендар, відповідач) укладено Договір оренди № А00097991 (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, яке є об`єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим Договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього Договору. Орендар зобов`язується повернути обладнання на визначених цим Договором умовах.

Найменування обладнання, що передається в оренду, його комплектація, заставна вартість, ціна оренди, мінімальний строк оренди вказуються у відповідному Додатку та Акті передачі обладнання в тимчасове користування до цього Договору, які є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2 Договору).

Згідно з пунктом 2.1 Договору орендна плата за користування обладнанням розраховується на підставі розцінок орендодавця з розрахунку на одну добу й вказується у відповідному Додатку до цього Договору, який є невід`ємною частиною даного Договору. Орендна плата розраховується орендодавцем і підлягає оплаті орендарем з дати підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання в оренду та до дати підписання сторонами акту повернення обладнання з тимчасового користування (оренди).

Вартість оренди, зазначена у відповідному Додатку, дійсна й не підлягає зміні орендодавцем за умови 100% передоплати орендарем вартості оренди за весь період, зазначений сторонами в Акті передачі обладнання в тимчасове користування.

За умовами пунктів 3.1, 3.1.1 Договору орендар проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100% на підставі відповідного Додатку до Договору або рахунку, виставленого орендодавцем не пізніше дати передачі обладнання в оренду. Сторони погодили, що рахунки на оплату, які сформовані орендодавцем та направлені або можуть бути направлені з його електронної пошти info@budproсat.com; орендарю є належною підставою для проведення орендарем оплати за цим Договором.

Розрахунки за цим Договором здійснюються орендарем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця (пункт 3.2 Договору).

У відповідності до п. 3.4 Договору у випадку продовження терміну оренди або часу фактичного користування обладнанням, орендар зобов`язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням понад раніше обумовленого сторонами терміну оренди, при цьому самостійно розрахувавши додаткову вартість оренди та, не пізніше останнього дня обумовленого сторонами терміну оренди, або наступного банківського дня, що слідує за датою закінчення попереднього терміну оренди, перерахувати орендну плату на поточний рахунок орендодавця.

Якщо обладнання за цим Договором було передано в оренду на невизначений строк згідно п. 4.2.2 даного Договору,оплата орендної плати здійснюється згідно умов вказаних у відповідному Додатку, але не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним. В будь-якому разі орендар зобов`язаний сплатити суму орендної плати за весь час фактичного користування обладнанням протягом 3 банківських днів з моменту отримання орендарем відповідної вимоги, або рахунку-фактури від орендодавця, яку останній має право надіслати в будь-який час протягом всього строку оренди обладнання.

Відповідно до пункту 3.5 Договору сторони щомісячно, у строк до 7 календарного дня місяця наступного за звітним, підписують Акти виконаних робіт (наданих послуг).

Акти виконаних робіт направляються через програмний комплекс «M.E. Doc», або поштовим відправленням у разі відсутності у орендаря можливості отримувати акти виконаних робіт через програмне забезпечення. Орендар зобов`язаний підписати наданий акт та передати підписаний примірник акту орендодавцю протягом 5-ти днів з моменту його отримання або надати мотивовану відмову від підписання акту.

У разі:

- неотримання орендарем в поштовому відділенні листа з актами виконаних робіт, днем отримання актів вважається день повернення їх з поштового відділення отримувача на адресу відправника та/або;

- у разі не надання орендарем орендодавцю відповідного акту або вмотивованої відмови від підписання акту виконаних послуг у встановлений цим Договором строк, акт виконаних робіт вважається підписаним погодженим між сторонами, та підлягає оплаті орендарем без заперечень та орендодавець має право робити бухгалтерський, податковий облік за своїми даними, а також здійснити передбачені законодавством дії ао формуванню податкового зобов`язання.

У відповідності до пункту 4.1 Договору початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у відповідному додатку та акті передачі, до цього Договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за актом передачі.

Мінімальний строк оренди обладнання зазначається сторонами у відповідному додатку/акті передачі до цього договору (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.2.2 Договору за домовленістю сторін, обладнання за даним договором може бути передано в оренду на невизначений строк, при цьому, в додатку до цього договору та/або акті передачі, сторони зазначають тільки дату початку перебігу строку оренди без зазначення дати закінчення перебігу строку оренди. Обладнання вважається переданим в оренду на невизначений строк до моменту отримання орендарем вимоги орендодавця про повернення обладнання у визначений орендодавцем строк, або дату.

Пунктом 4.3 Договору узгоджено, що термін оренди обладнання розраховується як різниця між датою приймання обладнання з оренди й датою передачі обладнання в оренду, за умови 100% повернення обладнання в технічно справному і незабрудненому стані. У випадку часткового повернення обладнання, орендодавець нараховує орендну плату згідно своїх розцінок за неповернуте обладнання або його частину.

При намірі відповідача продовжити термін оренди, останній зобов`язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням понад раніше обумовлений сторонами термін оренди, якщо сторони не домовились про інше

Якщо до моменту закінчення обумовленого сторонами терміну оренди орендар не здійснив оплату наступної оренди, обладнання повинне бути повернуто орендарем протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди. У випадку неповернення обладнання в зв`язку із закінченням терміну оренди в 2-денний строк, орендодавець має право, зокрема, відмовитися від прийняття обладнання, про що зобов`язаний письмово сповістити орендаря. Орендар у такому випадку зобов`язаний відшкодувати орендодавцеві вартість обладнання протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або з отримання письмового повідомлення про відмову від прийняття обладнання.

Відповідно до п. 5.1 Договору орендодавець передає орендарю обладнання згідно відповідного додатку (акту передачі) на своєму складі в технічно справному робочому стані, попередньо про всі особливі властивості обладнання, а також обов`язок використовувати лише за цільовим призначенням та факт заборони передачі його третім сторонами. Факт передачі кожної одиниці обладнання засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін Акту передачі, який засвідчує дату передачі конкретної одиниці обладнання орендарю та інші умови, які сторони вважають необхідними при підписанні акту передачі.

Повноваження представника орендаря на підписання акту передачі повинні бути засвідчені оригіналом довіреності на цього представника, виданої його підприємством, форма якої подана у Додатку 1-1 до цього Договору, з пред`явленням особистого паспорта, при цьому представник орендаря зобов`язаний передати орендодавцю копії такої довіреності та наказу на представника орендаря, завірені печаткою та підписом орендаря. До моменту закінчення строку дії довіреності на представника орендаря, що була надана орендодавцю в момент передачі обладнання орендарю, або до моменту отримання орендодавцем факсимільного та/або електронного повідомлення від орендаря про заміну представника орендаря, з відповідним переоформленням довіреності на нового представника орендаря, представник орендаря є уповноваженою особою орендаря, діє від імені орендаря та в його інтересах (п. 5.2 Договору).

Згідно з п. 5.6.2 Договору до підписання сторонами акту повернення, обладнання вважається таким, що знаходиться в користуванні орендаря та не повернуто орендодавцю.

Пунктом 5.6.3 Договору узгоджено, що у випадку, коли обладнання, яке повертається орендарем орендодавцю, прибуло на склад орендодавця без супроводу уповноваженої на підписання відповідних документів особи згідно п. 5.2 цього Договору, таке обладнання затримується орендодавцем на його складі, до прибуття уповноваженої особи орендаря. В тактом випадку представник орендодавця в присутності особи, що здійснила доставку обладнання, забезпечує розміщення обладнання на складі та одноособово фіксує технічний стан обладнання за участю двох свої представника та за необхідності із здійсненням фотозйомки та/або відео зйомки. Проміжок часу до прибуття належної уповноваженої особи орендаря для проведення належного огляду технічного стану обладнання, вважається проміжком часу, протягом якого обладнання знаходилось у присутності орендаря і не було своєчасно передано орендодавцю.

Орендар повинен повернути обладнання в день i час закінчення строку оренди, зазначені у відповідному додатку до цього договору та/або в акті передачі, або зазначений у вимозі орендодавця про повернення обладнання строку, у визначених Договором випадках (п. 5.7 Договору).

У відповідності до п. 5.7.1 Договору якщо обладнання за цим Договором було передано в орендну на невизначений строку, орендар повинен повернути його орендодавцю протягом 2 діб після отримання вимоги орендодавця про повернення обладнання. Вимога про повернення обладнання має бути направлена цінним листом з описом вкладення на адресу орендаря та копія відправлена на електронну адресу орендаря. У випадку неотримання в поштовому відділенні листа з вимогою про повернення обладнання, днем отримання вимоги вважається день направлення вимоги на електронну пошту орендаря.

Відповідно до п. 5.9 Договору усі виявлені несправності, некомплектність, підвищене забруднення та інші недоліки обладнання фіксуються в Акті повернення й підписуються уповноваженими представниками сторін, при цьому орендар має право викласти свої коментарі, претензії в зазначеному Акті. Наявність записаних і зазначених вище недоліків служить підставою для відшкодування витрат по їх усуненню.

У випадку відмови представника орендаря підписати Акт повернення або неприбуття орендаря для складання Акту, орендодавець має право підписати акт самостійно, зробивши позначку про відмову орендаря від підпису, такий акт буде мати обов`язкову силу для обох сторін.

Пунктом 6.2.10 Договору узгоджено, що орендар зобов`язаний повернути орендодавцю за актом повернення обладнання з тимчасового користування (оренди) в комплектному і технічно справному стані після закінчення терміну оренд або протягом 2-х діб з моменту отримання вимоги від орендодавця.

Відповідно до п. 7.2 Договору за прострочення повернення майна по закінченню терміну оренди, зазначеного в акті передачі обладнання в тимчасове користування або Додатку до Договору, орендар сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором (п. 8.1 Договору).

У відповідності до п. 10.10 Договору документи, які відправлені факсом чи електронною поштою, в тому числі рахунки на оплату, сформовані орендодавцем чи направлені з його електронної пошти info@budprocat.com орендарю, мають для сторін цього Договору повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані в судові інстанції та ніші державні органи в якості належних доказів і не можуть заперечуватись сторонами за цим Договором.

На виконання умов Договору, орендодавець передав, а орендар прийняв згідно Акту передачі обладнання у тимчасове користування, який викладено сторонами Додатком № 1 від 26.01.2021 до Договору, вишку варіант 1,2х2,0 (5+1), вис. 7.5; 2 шт. вартістю 27 411,09 грн.

Також, в означеному Додатку сторонами узгоджено вартість обладнання за добу у розмірі 220,00 грн. та строк оренди з 26.01.2021 на мінімальний строк оренди - 10 діб.

Водночас, як зазначає позивач, орендарем було порушено взяті на себе зобов`язання в частині своєчасного повернення обладнання з тимчасового користування та не в повному обсязі повернуто обладнання, в зв`язку з чим, орендодавцем у порядку п. 5.9 Договору складено Акт часткового повернення обладнання з тимчасового користування від 01.07.2021, який підписаний орендодавцем із застереженням про відмову орендаря від підпису.

Також, 01.07.2021 відповідачем підписано Акт наданих послуг № 4378 від 01.07.2021 на суму 19 620,00 грн., відповідно до якого, означена сума є штрафною санкцією за неповернення обладнання у повному обсязі.

16 січня 2023 року, в порядку п. 4.4 Договору, позивачем направлено відповідачу Лист з вимогами негайно повернути обладнання та заявлено, що у разі неповернення обладнання, позивач відмовляється від прийняття обладнання.

Оскільки відповідачем обладнання не повернуто, позивач вимушений був звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача вартості неповернутого обладнання у розмірі 19 620,00 грн. та неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди в розмірі 100 150,92 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України і статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Судом встановлено, що 26.01.2021 за Актом позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування на умовах Договору обладнання, перелік якого наведений в акті.

При цьому, сторони погодили, що вартість оренди обладнання становить 220,00 грн. за 1 добу; початок оренди - 26.01.2021; вартість обладнання - 27 411,09 грн.; гарантійний платіж - 0,00 грн.; мінімальний строк оренди - 10 діб.

Мінімальний строк оренди обладнання зазначається сторонами у відповідному додатку/акті передачі до цього договору (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.2.2 Договору за домовленістю сторін, обладнання за даним договором може бути передано в оренду на невизначений строк, при цьому, в додатку до цього договору та/або акті передачі, сторони зазначають тільки дату початку перебігу строку оренди без зазначення дати закінчення перебігу строку оренди. Обладнання вважається переданим в оренду на невизначений строк до моменту отримання орендарем вимоги орендодавця про повернення обладнання у визначений орендодавцем строк, або дату.

Відтак, суд не погоджується з доводами позивача про те, що строк оренди був встановлений до 05.02.2021, оскільки вказана дата відсутня як в додатку до договору, так і в акті приймання-передачі.

При цьому умова, що мінімальний строк оренди становить 10 діб, не встановлює максимального строку оренди та не визначає дату закінчення орендних правовідносин між сторонами, не визначає строку, з настанням якого у відповідача виникає обов`язок повернути позивачу орендне обладнання (тобто, не є кінцевим строком оренди).

Орендар повинен повернути обладнання в день i час закінчення строку оренди, зазначені у відповідному додатку до цього договору та/або в акті передачі, або зазначений у вимозі орендодавця про повернення обладнання строку, у визначених Договором випадках (п. 5.7 Договору).

Відповідно до п. 5.9 Договору усі виявлені несправності, некомплектність, підвищене забруднення та інші недоліки обладнання фіксуються в Акті повернення й підписуються уповноваженими представниками сторін, при цьому орендар має право викласти свої коментарі, претензії в зазначеному Акті. Наявність записаних і зазначених вище недоліків служить підставою для відшкодування витрат по їх усуненню.

У випадку відмови представника орендаря підписати Акт повернення або неприбуття орендаря для складання Акту, орендодавець має право підписати акт самостійно, зробивши позначку про відмову орендаря від підпису, такий акт буде мати обов`язкову силу для обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, орендодавцем у порядку п. 5.9 Договору складено Акт часткового повернення обладнання з тимчасового користування від 01.07.2021, який підписаний орендодавцем із застереженням про відмову орендаря від підпису, відповідно до якого, вартість неповернутого обладнання становить 19 620,00 грн.

При цьому, 01.07.2021 відповідачем без заперечень та зауважень підписано Акт наданих послуг № 4378 від 01.07.2021 на суму 19 620,00 грн., відповідно до якого, означена сума є штрафною санкцією за неповернення обладнання у повному обсязі.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати вартості неповернутого обладнання в розмірі 19 620,00 грн., в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, внаслідок невиконання зобов`язань орендарем за Договором в частині повернення орендованого обладнання, за відповідачем обліковується заборгованість з вартості неповернутого майна в розмірі 19 620,00 грн.

В свою чергу, щодо вимог про стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди в розмірі 100 150,92 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з п. 4.2.2 Договору, за домовленістю сторін, обладнання за даним договором може бути передано в оренду на невизначений строк, при цьому, в додатку до цього договору та/або акті передачі, сторони зазначають тільки дату початку перебігу строку оренди без зазначення дати закінчення перебігу строку оренди. Обладнання вважається переданим в оренду на невизначений строк до моменту отримання орендарем вимоги орендодавця про повернення обладнання у визначений орендодавцем строк, або дату.

Відповідно до п. 7.2 Договору за прострочення повернення майна по закінченню терміну оренди, зазначеного в акті передачі обладнання в тимчасове користування або Додатку до Договору, орендар сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки.

Як вбачається з матеріалів справи, після складення орендодавцем у порядку п. 5.9 Договору Акту часткового повернення обладнання з тимчасового користування від 01.07.2021, який підписаний орендодавцем із застереженням про відмову орендаря від підпису, відповідно до якого, вартість неповернутого обладнання становить 19 620,00 грн. та підписання відповідачем без заперечень та зауважень Акту наданих послуг № 4378 від 01.07.2021 на суму 19 620,00 грн., відповідно до якого, означена сума є штрафною санкцією за неповернення обладнання у повному обсязі, чим відповідачем фактично визнано обов`язок з відшкодування вартості неповернутого з оренди обладнання, 16 січня 2023 року, в порядку п. 4.4 Договору, позивачем направлено відповідачу Лист з вимогами негайно повернути обладнання та заявлено, що у разі неповернення обладнання, позивач відмовляється від прийняття обладнання.

При цьому, доказів отримання відповідачем означеного Листа до матеріалів справи позивачем не надано.

В свою чергу, як вбачається з умов Договору оренди, а саме п. 5.7 та п. 5.7.1 Договору орендар повинен повернути обладнання в день і час закінчення строку оренди, зазначеного у відповідному Додатку до Договору та/або в Акті передачі, або зазначений у вимозі орендодавця про повернення обладнання строк, у визначених Договором випадках. Якщо обладнання за цим Договором було передано в оренду на невизначений строк, орендар повинен повернути його орендодавцю протягом 2 (двох) діб після отримання вимоги орендодавця про повернення обладнання. Вимога про повернення обладнання має бути направлена цінним листом з описом вкладення на адресу орендаря та копія відправлена на електронну адресу орендаря. У випадку не отримання в поштовому відділенні листа з вимогою про повернення обладнання, днем отримання вимоги вважається день направлення вимоги на електронну пошту орендаря.

Однак, матеріали справи також не містять і доказів направлення позивачем копії вимоги про повернення обладнання на електронну адресу відповідача.

Водночас, суд звертає увагу на те, що після спливу строку оренди за Договором невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 Цивільного кодексу України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 Цивільного кодексу України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

При цьому, орендар і не може мати одночасно обов`язок з відшкодування вартості неповернутого з оренди обладнання, і обов`язок зі сплати подвійної орендної плати за користування обладнанням, у разі не повернення обладнання.

Таким чином, оскільки 01.07.2021 сторонами фактично припинено правовідносини за Договором, оскільки позивачем, як орендодавцем складено Акт часткового повернення обладнання з тимчасового користування від 01.07.2021, який підписаний орендодавцем із застереженням про відмову орендаря від підпису, відповідно до якого, вартість неповернутого обладнання становить 19 620,00 грн. та підписання відповідачем, як орендарем, без заперечень та зауважень Акту наданих послуг № 4378 від 01.07.2021 на суму 19 620,00 грн., відповідно до якого, означена сума є штрафною санкцією за неповернення обладнання у повному обсязі, чим відповідачем визнано обов`язок з відшкодування вартості неповернутого з оренди обладнання, так як наслідок, у відповідача виник обов`язок зі сплати вартості неповернутого за Договором майна, в зв`язку з чим, у відповідача в подальшому не міг виникнути обов`язок зі сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди в розмірі 100 150,92 грн. на підставі Вимоги позивача, складеної майже через два роки, від дати виникнення у відповідача обов`язку зі сплати вартості неповернутого обладнання, доказів якої отримання відповідачем засобами поштового зв`язку, як і доказів направлення у зв`язку з чим, на електронну адресу відповідача, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди в розмірі 100 150,92 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авер Стоун" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, оф. 256; ідентифікаційний код: 43401958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат-Україна" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 18, оф. 7-Б; ідентифікаційний код: 41668417) вартість неповернутого майна в розмірі 19 620 (дев`ятнадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 439 (чотириста тридцять дев`ять) грн. 67 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 19.02.2024

Суддя О.А. Грєхова