Рішення

від 19.02.2024 по справі 910/9374/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2024Справа № 910/9374/23

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БД Сенсорс"

про стягнення 225 130,30 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БД Сенсорс" про стягнення 225 130,30 грн, з яких 206 122,43 грн попередньої оплати, 3 930,44 грн 3% річних та 15 050,43 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з поставки товару за Договором закупівлі товару № 8594 від 19.04.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/9374/23 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/9374/23 сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду повідомленнями про вручення поштових відправлень з відмітками про їх вручення.

21.06.2023 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про вступ у справу як представника.

18.07.2023 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

24.08.2023 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

04.09.2023 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Станом на поточну дату інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру до суду не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частинаперша статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.2021 між Державним підприємством "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" (далі - позивач/покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БД Сенсорс" (далі - відповідач/постачальник) було укладено Договір закупівлі товару № 8594 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, поставити покупцю датчики тиску (далі - Товар) зазначений в Специфікації № 1, код 3842 - прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів, відповідно до Національного класифікатору України «Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015», що є Додатком до цього Договору, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити поставлений Товар в порядку та строки, передбачені даним Договором (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.2 Договору загальна кількість Товару, що підлягає поставці, по сортам, групам, підгрупам, видам, маркам, типам, розмірам визначаються Специфікацією № 1 до Договору.

Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 Договору поставка Товару здійснюється видами транспорту, визначеними в Специфікації № 1 за згодою Сторін. Постачальник зобов`язується поставити Товар на умовах поставки СРТ м. Миколаїв, склад перевізника (ТОВ «Нова пошта» або ПП «Нічний експрес»), відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів «INCOTERMS» у редакції 2010 або 2020 року.

Пунктом 3.4 Договору сторони погодили, що товар поставляється в наступний строк: 75 (сімдесят п`ять) календарних днів віддати сплати покупцем передоплати за товар.

У відповідності до пункту 3.5 Договору поставка Товару здійснюється на підставі та у відповідності до підписаної сторонами Специфікації № 1.

Згідно з пунктом 4.6 Договору його ціна становить 869 731,33 грн, в т.ч. ПДВ 144 955,22 грн, що в еквіваленті на 04.03.2021 подання тендерної пропозиції відповідно до офіційного курсу НБУ 35,5565 гривень до євро становить 25918,42 EUR.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що оплата покупцем товару здійснюється за відповідним рахунком постачальника в національній валюті шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному Договорі (якщо постачальник не повідомить покупцеві реквізитів іншого рахунка).

Відповідно до пункту 5.2 Договору оплата здійснюється наступним чином: передоплата у розмірі 50% від ціни Договору здійснюєтьсяпокупцем протягом 10 банківських днів від дати отримання рахунку постачальника на оплату; остаточний розрахунок в розмірі 50% здійснюється покупцем не пізніше 10 банківських днів від дати повідомлення про готовність відвантаження постачальником Товару на склад покупця.

Згідно з пунктом 5.3 Договору датою оплати Товару вважається дата списання коштів з банківського рахункупокупця.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що покупець зобов`язаний належно виконувати умови даного Договору, а також виконувати інші обов`язки передбачені даним Договором.

У відповідності до пункту 7.3 Договору постачальник зобов`язаний забезпечити своєчасну поставку Товару, згідно умов даного Договору.

Згідно з пунктом 8.1 Договору за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього Договору та згідно чинного законодавства України.

У пункті 8.7 Договору сторони погодили, що у випадку порушення постачальником передбачених даним Договором строків поставки Товару/Продукції/Обладнання, за яку покупцем внесена повна або часткова попередня оплата, постачальник за користування коштами покупця зобов`язаний сплатити покупцеві 3% річних від суми коштів, сплачених покупцем, за період від дня оплати й до дня фактичної поставки Товару.

Відповідно до пункту 9.1 Договору при настанні стихійних явищ природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки й т.п.), катастроф техногенного й антропогенного походження (вибухи, пожежі, і т.п.), обставин соціального, політичного й міжнародного походження (воєнні дії, ембарго), які прямо і безпосередньо унеможливлюють виконання зобов`язань за цим Договором, надалі - форс-мажорні обставини, Сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань у зв`язку з форс-мажорними обставинами.

Згідно з пунктом 9.2 Договору сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, зобов`язана протягом не більш ніж п`яти календарних днів із часу їх настання або припинення повідомити в письмовій формі іншу Сторону. Факти, викладені в повідомленні, повинні бути підтверджені документом, виданим компетентним на це органом. Недотримання зазначених умов позбавляє Сторону посилатися на форс-мажорні обставини.

Пунктом 9.3 Договору визначено, що у випадку якщо форс-мажорні обставини тривають більше шістдесяти календарних днів, кожна зі Сторін має право на розірвання Договору в односторонньому порядку й не несе відповідальності за розірвання Договору в такому порядку, у випадку, якщо вона письмово повідомила іншу Сторону про свій намір не пізніше, ніж за 2 тижні до такого розірвання.

Крім того, у випадку розірвання Договору на підставах, зазначених в пункті 9.3, постачальник зобов`язаний повернути покупцю передоплату, яка була здійснена покупцем, протягом 3-х банківських днів від дати такого розірвання (пункт 9.4 Договору).

У відповідності до пункту 9.5 Договору сторони погодили, що настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання Сторонами зобов`язань, строк виконання яких настав до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення Сторін від відповідальності за таке невиконання.

Згідно з пунктом 12.1 Договору він набирає чинності з дати його підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2021 року. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторін від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за даним Договором.

Пунктом 13.12 Договору сторони погодили, що відносини між ними, не врегульовані даним Договором, регулюються чинним законодавством України.

04.11.2021 сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до умов якої пункт 12.1 Договору викладено в наступній редакції: « 12.1 Даний Договір набирає чинності з дати його підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2022. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за даним Договором.» (пункт 1. Додаткової угоди № 1).

Пунктом 2 Додаткової угоди № 1 сторони погодили, що всі інші положення Договору, які не змінені чи не доповнені даною Додатковою угодою, залишаються без змін.

На виконання умов Договорувідповідачем було поставлено частину товару, переліченого в Специфікації №1 до Договору, загальноювартістю 400 547,75 грн, що підтверджується Прибутковим ордером № 547191 від 02.09.2021 на суму 400 574,75 грн.

Позивачем, у свою чергу, було здійснено попередню оплату всумі 206 122,43 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 173 від 11.02.2022 на суму 37 7752,45 грн на підставі рахунку № UINV-01612 від 21.12.2021 на суму 75 504,91 грн та платіжним дорученням № 466 від 22.02.2022 на суму 168 369,98 грн на підставі рахунку UINV-001522 від 15.02.2022.

За доводами позивача, відповідач був зобов`язаний поставити решту товару за Специфікацією №1 до Договору в період з 23.02.2022 по 08.05.2022 включно, проте він так і не поставив частину обумовленого товару.

04.10.2022 позивачем на адресу відповідача було направлено Повідомлення за вих. №06-2819 від 03.10.2022про відмову від приймання частини товару за Договором та повернення передоплати в сумі 206 122,43 грн.

У відповідь на вищезазначене повідомлення, відповідач надіслав листа від 12.10.2022 № 1210-2022/2, яким повідомив про неможливість повернення передоплати з причини зупинення здійснення обслуговування видаткових операцій за його рахунками на підставі пункту 15 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», оскільки засновником відповідача є резидент Російської Федерації "БД СЕНСОРС РУС".

14.03.2023 позивачем на адресу місцезнаходженням відповідача (03040, місто Київ, вулиця Деміївська, будинок 35-Б) було направлено претензію № 17-1007 від 13.03.2023 з вимогою повернення передоплати в сумі 206 122,43 грн, що підтверджується описом вкладення в цінний лист та накладною за № 5401806984828 від 14.03.2023. Однак поштовий конверт було повернуто адресанту з відміткою: «За закінченням терміну зберігання».

06.04.2023 на фактичну адресу відповідача, зазначену в Договорі (61145, місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21, офіс 515) було направлено претензію № 17-1444 від 05.04.2023 з вимогою повернення передоплати в сумі 206 122,43 грн, що підтверджується описом вкладення в цінний лист та накладною за № 5401806966420 від 06.04.2023. Однак поштовий конверт також було повернуто адресанту з відміткою: «За закінченням терміну зберігання».

Спір у справі виник внаслідок того, що відповідач не поставив позивачеві обумовлений товар у відповідності до умов Договору, у зв`язку з чим останній просить стягнути суму сплаченої попередньої оплати в розмірі 206 122,43 грн.

Як зазначає позивач, станом на дату звернення до суду (08.06.2023) відповідачем а ні повернутопопереднюоплатувсумі 206 122,43 грн, а ні поставлено обумовлений товар, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що виникли форс-мажорні обставини зумовлені введенням воєнного стану на території України з 24.02.2022 у зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України, а також на причини зупинення здійснення обслуговування видаткових операцій за рахунками відповідача на підставі пункту 15 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», оскільки засновником відповідача є резидент Російської Федерації "БД СЕНСОРС РУС", що і зумовило неможливість відповідача своєчасно виконати договірні зобов`язання та поставити обумовлений товар за Договором.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 2 частини 1статті 193 Господарського кодексу Українидо виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно достатті 509 Цивільного кодексу Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2статті 11 Цивільного кодексу Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно достатті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею627 Цивільного кодексу Українивстановлено, що відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1статті 265 Господарського кодексу Україниза договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно достатті 712 Цивільного кодексу Україниза договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно достатті 655 Цивільного кодексу Україниза договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зістаттею 628 Цивільного кодексу Українизміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно достатті 662 Цивільного кодексу Українипродавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору відповідачем було поставлено частину товару, зазначеного в Специфікації №1 до Договору, загальною вартістю 400 547,75 грн, що підтверджується Прибутковим ордером № 547191 від 02.09.2021 на суму 400 574,75 грн.

Позивачем,у свою чергу, було здійснено попередню оплату в сумі 206 122,43 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 173 від 11.02.2022 на суму 37 752,45 грн на підставі рахунку № UINV-01612 від 21.12.2021 на суму 75 504,91 грн та платіжним дорученням № 466 від 22.02.2022 на суму 168 369,98 грн на підставі рахунку UINV-001522 від 15.02.2022.

Однак відповідачем не було поставлено частину обумовленого товару.

Відповідно достатті 530 Цивільного кодексу Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зістаттею610 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогами (від 04.10.2022, 14.03.2023 та 06.04.2023) про повернення суми отриманої передоплати або поставки обумовленого товару у відповідності до умов Договору, проте відповідач не вчинив жодної дії щодо повного або часткового повернення грошових коштів. Доказів виконання відповідачем умов Договору в частині належного здійснення поставки товару матеріали справи також не містять.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача попередньої оплати всумі 206 122,43 грн є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3 930,44 грн та інфляційні втрати в розмірі 15 050,43 грн.

Частиноюдругою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми за користування коштами.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних суд встановив, що вони відповідаютьнормам законодавства та є арифметично вірними, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 15 050,43 грнта3% річних в розмірі 3 930,44 грнпідлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача проти стягнення 225 130,30 грніз посиланням на невиконання ним зобов`язань за Договором з підстав, які від нього не залежали, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Відповідно до пункту 9.1 Договору при настанні стихійних явищ природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки й т.п.), катастроф техногенного й антропогенного походження (вибухи, пожежі, і т.п.), обставин соціального, політичного й міжнародного походження (воєнні дії, ембарго), які прямо і безпосередньо унеможливлюють виконання зобов`язань за цим Договором, надалі - форс-мажорні обставини, Сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань у зв`язку з форс-мажорними обставинами.

Згідно з пунктом 9.2 Договору Сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, зобов`язана протягом не більшніж п`яти календарних днів із часу їх настання або припинення повідомити в письмовій формі іншу Сторону. Факти, викладені в повідомленні, повинні бути підтверджені документом, виданим компетентним на це органом. Недотримання зазначених умов позбавляє Сторону посилатися на форс-мажорні обставини.

Пунктом 9.3 Договору визначено, що у випадку якщо форс-мажорні обставини тривають більше шістдесяти календарних днів, кожна зі Сторін має право на розірвання Договору в односторонньому порядку й не несе відповідальності за розірвання Договору в такому порядку, у випадку, якщо вона письмово повідомила іншу Сторону про свій намір не пізніше ніж за 2 тижні до такого розірвання.

Крім того, у випадку розірвання Договору на підставах, зазначених в пункті 9.3, Постачальник зобов`язаний повернути Покупцю передоплату, яка була здійснена Покупцем, протягом 3-х банківських днів від дати такого розірвання (пункт 9.4 Договору).

Пунктом 9.5 Договору Сторони погодили, що настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання Сторонами зобов`язань, строк виконання яких настав до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення Сторін від відповідальності за таке невиконання.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Відповідним доказом може бути сертифікат торгово-промислової палати, який є документом, що підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії в певному конкретному господарському зобов`язанні.

Однак відповідач не надав сертифікату Торгово-промислової палати України, а посилається лише на обставини, що зазначені ним у відзиві на позовну заяву, зокрема на повномасштабну військову агресію Російської Федерації проти України, лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 тапостанову Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», оскільки засновником відповідача є резидент Російської Федерації "БД СЕНСОРС РУС", а отже повернути сплачені позивачем грошові кошти в якості попередньої оплати відповідач немає змоги.

Крім того, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин відповідно до пунктів9.2 та 9.3 Договору.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БД Сенсорс" (03040, місто Київ, вулиця Деміївська, будинок 35-Б; ідентифікаційний код: 36483225) на користьДержавного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" (54018, місто Миколаїв, проспект Богоявленський, будинок 42А; ідентифікаційний код: 31821381)206 122 (двісті шість тисяч сто двадцять дві) грн 43 коп. попередньої оплати, 3 930 (три тисячі дев`ятсот тридцять) грн 44 коп. 3% річних, 15 050 (п`ятнадцять тисяч п`ятдесят) грн 43 коп. інфляційних втратта 3 376 (три тисячі триста сімдесят шість) грн 55 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.02.2024.

Суддя О.В. Нечай