Рішення

від 15.02.2024 по справі 913/162/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року м.Харків Справа № 913/162/22

Провадження № 30/913/162/22

Господарський суд Луганської області у складі судді Ірини ГОЛЕНКО, розглянувши матеріали справи за позовом

Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпро

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Техекспрес-М», м. Лубни Полтавської області

про стягнення 1718072 грн 40 коп.

Секретар судового засідання Андрій БАГАЦЬКИЙ

від позивача: адвокат Хлабистін Д.М. на підставі довіреності № 1350 від 05.12.2023 (в режимі відеоконференції);

від відповідача:адвокат Странніков А.В. на підставі ордеру серії АА № 1200600 від 29.11.2022 (в режимі відеоконференції),

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Українська залізниця`в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техекспрес-М» про стягнення штрафних санкцій за договором від 25.10.2021 №ПР/П-21559/НЮ в сумі 1718072 грн 40 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), з яких: 1242716 грн 40 коп. - пеня за період з 30.12.2021 по 30.06.2022, 475356 грн 00 коп. - штраф.

Заявник обґрунтовує позовні вимоги тим, щоза умовами укладеного договору відповідач зобов`язався надати позивачу послуги з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2. Проте, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та не надав замовнику послуги у встановлений договором строк. У зв`язку з чим, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню та штраф на підставі п. 6.4. договору.

Господарський суд Луганської області рішенням від 03.04.2023 у справі № 913/162/22 позов задовольнив частково, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техекспрес-М» пеню у сумі 752156 грн 78 коп. за період з 30.12.2021 по 30.06.2022, штраф у сумі 287710 грн 13 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 15598 грн 00 коп. У задоволенні решти вимог відмовив.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 24.08.2023 скасував рішення Господарського суду Луганської області від 03.04.2023 у справі № 913/162/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Позовні вимоги задовольнив у повному обсязі. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техекспрес-М» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця`пеню у сумі 1242716 грн 40 коп., штраф у сумі 475356 грн 00 коп., витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 25771 грн 09 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 15259 грн 62 коп.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 17.10.2023 скасував рішення Господарського суду Луганської області від 03.04.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 у справі № 913/162/22, а справу №913/162/22 передав на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Голенко І.П.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 13.11.2023 прийняв справу № 913/162/22 до провадження, вирішив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 29.11.2023 об 11 год. 30 хв.

Суд ухвалою від 29.11.2023 відклав підготовче засідання на 13.12.2023 об 11 год. 45 хв.

Суд ухвалою від 13.12.2023 відклав підготовче засідання на 10.01.2024 об 11 год. 50 хв.

Суд ухвалою від 10.01.2024 продовжив строк проведення підготовчого провадження на 13 (тринадцять) днів - до 24.01.2024 включно, закрив підготовче провадження у справі № 913/162/22 та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.01.2024 о 12 год. 00 хв.

Суд ухвалою від 24.01.2024 оголосив у судовому засіданні перерву до 15.02.2024 до 11 год. 30 хв.

02.02.2024 представник позивача надіслав до суду додаткові письмові пояснення у справі, у яких зазначив, що 24.01.2024 суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступне слово представника позивача, а також дослідив докази, на які учасники справи посилаються як на підстави своїх вимог і заперечень. В порядку ч. 4 ст. 210 ГПК України позивач вважає за необхідне акцентувати увагу суду, що він заперечує проти зменшення штрафних санкцій і документом, який це підтверджує, є відповідь на відзив, датована 11.01.2023. Означений документ є актуальним при новому розгляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд розпочав розгляд справи по суті 24.01.2024 та на підставі ст. 207 Господарського процесуального кодексу України з`ясував у представника позивача наявність заяв, клопотань тощо, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні. Представник позивача не заявив відповідних заяв і тому суд заслухав вступне слово представника позивача, після чого з`ясував обставини й дослідив докази у справі. Суд закінчив досліджувати докази у справі та оголосив перерву до 15.02.2024, про що секретар зазначив у протоколі судового засідання від 24.01.2024.

Відповідно до ч. 6 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.

Враховуючи те, що представник позивача подав додаткові письмові пояснення вже після того, як суд розпочав розгляд справи по суті й при цьому не обґрунтував поважних причин неможливості їх подання у підготовчому провадженні, а також вже після закінчення дослідження всіх доказів у справі (в т. ч. письмові пояснення сторін), суд залишає без розгляду додаткові письмові пояснення у справі від 02.02.2024 на підставі ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (ч. 2 ст. 210 Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 15.02.2024 брали участь в режимі відеоконференції представник позивача - адвокат Хлабистін Д.О. та представник відповідача - адвокат Странніков А.В.

08.12.2022 відповідач подав через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відзив на позовну заяву,яким проти позову заперечує та зазначає, що спірний договір було укладено 25.10.2021, тому позивач не міг надати відповідачу рознарядку до 29.09.2021, а відтак п.4.1 договору не може бути застосований до визначення граничних строків надання послуг відповідачем; позивач не надсилав на адресу відповідача письмової рознарядки, як це передбачено умовами п. 4.4 договору; сторони в договорі не погоджували можливість та умови обміну електронними документами, тому рознарядка має бути саме у письмовій формі та надана у паперовому вигляді; позивач надіслав рознарядку в спосіб, який не передбачений умовами договору;рознарядка, яка наявна в матеріалах справи, складена з порушенням законодавства про електронні документи та документообіг, оскільки не містить електронного цифрового підпису, то у відповідача відсутні будь-які порушення строків виконання робіт, оскільки такі строки можуть почати свій перебіг лише після надання належним чином оформленої письмової рознарядки; сам по собі факт підписання між сторонами акту приймання-передачі времонт для даного спору не має значення, оскільки відповідач не порушив жоднихстроків надання послуг за договором, а тому даний акт лише підтверджує переданнятехніки.

Відповідач також заперечує проти нарахування штрафу у зв`язку з проведенням у місці надання послуг (м.Харків) бойових дій з 24.02.2022 та наводить у відзиві на позов обґрунтування для зменшення розміру пені, оскільки ці обставини не залежали від волевиявлення Відповідача та об`єктивно унеможливлювали виконання зобов`язаньза договором вважаємо безпідставним. З викладеного вбачається, що підставами для зменшення розміру штрафу (пені, неустойки) є те, що їх обсяг перевищує розмір збитків, тобто наявність збитків є першоджерелом для стягнення такого роду компенсаційних для позивача платежів. Тому у цьому спорі у позивача збиток взагалі відсутній, а отже відсутні будь-які негативні наслідки для позивача і відсутні будь-які підстави для покладання на відповідача обов`язку виплатити позивачу штраф (пені, неустойки).

11.01.2023 позивач подав через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідь на відзив, у якій зазначає, оскільки рознарядка позивачу направлена електронною поштою 10.11.2021 та 15.11.2021, тобто надана після 29.09.2021, то строк надання послуг складає не пізніше 29.12.2021, як передбачено умовами п.4.1 договору. Тому, заперечення представника відповідача щодо неможливості застосування до спірних правовідносин пункту 4.1 договору через те, що рознарядка не могла бути йому направлена у строк до 29.09.2021, так як сам договір був укладений 25.10.2021, є безпідставними з огляду на сам зміст вказаного пункту; договір не містить порядку та застережень щодо надсилання письмової рознарядки, а отже вона може бути надіслана у будь-який спосіб, у тому числі шляхом надсилання її скан-копії на електронну адресу. У зв`язку з чим 10.11.2021 року замовник на електронну адресу виконавця - ІНФОРМАЦІЯ_1, яка відповідно до розділу 15 договору є його електронною адресою для листування, направив електронну скан-копію письмової рознарядки за вих. № НГ/НЗІ-3-3/388 від 10.11.2021. Рознарядка підписана заступником директора регіональної філії з інфраструктури регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Віннічуком О.М. та головним інженером регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Тищенко Ю.Г. Твердження представника відповідача про те, що на адресу ТОВ «Техекспрес-М» письмова рознарядка не надсилалась, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, роздруківками з електронного листування сторін (скріншотами); з акту приймання-передачі від 20.04.2022 №703 та листа ТОВ «Техекспрес-М» від 20.04.2022 №20/04-001 вбачається, що відповідач отримав в ремонт снігоприбиральну машину СМ-2 та виконував роботи, що свідчить про початок виконання свого зобов`язання за договором. Відповідач міг приступити до виконання свого обов`язку тільки після отримання рознарядки. Скан-копія письмової рознарядки за вих. No НГ/НЗІ-3-3/388 від 10.11.2021 року, яка надсилалась на електронну адресу ТОВ «Техекспрес-М», є електронною копією письмового документу і тому посилання відповідача на ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документита електронний документообіг» є безпідставними та необґрунтованими.

Позивач також заперечує проти зменшення штрафу через військові дії, оскільки обов`язок за договором відповідач мав виконати ще до війни, а також надати докази в підтвердження наслідків, які вплинули на господарську діяльність підприємства через воєнний стан. Позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризикпід час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вонане бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

13.01.2023 відповідач подав через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» заперечення на доводи позивача, викладені у відповіді на відзив. Відповідач заперечує проти застосування до спірних правовідносин п. 4.1 договору, оскільки цей пункт договору не може почати свою дію раніше, ніж булоукладено сам договір, а доводи про протилежне є хибними. Зі змісту всього розділу 4 договору вбачається, що на позивача було покладенообов`язок надсилання виключно письмової рознарядки, а отже і висновок з цього, щонадсилання скан - копії рознарядки не передбачено. Зміст електронної переписки неможливо перевірити, оскільки назви файлів, які вкладені до електронних листів, неможливо співставити із тими листами, які є матеріалах справи, задля того, щоб прийти до висновку що їх зміст тотожний. Факт отримання снігоприбиральної машини СМ-2 без рознарядки єпорушенням умов договору, але це не означає про автоматичне отриманнятакої рознарядки відповідачем і не скасовує факту відсутності надсилання відповідачу в будь-якому вигляді згаданої рознарядки і, як наслідок, будь-яких строків виконання робіт відповідачем порушено не було. Строк дії договору визначено до 31.12.2021 року, а тому обґрунтовування позивачем своєї правової позиції з посиланням на договір, строк діїякого завершився, є помилковим.

Відповідач, посилаючись на Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75, в якому визначено перелік територіальних громад, які розташовані в районні воєнних (бойових) дій, зазначає, що м.Харків, де надаються послуги з ремонту снігоприбиральної машини за договором, відноситься до зони бойових дій. На думку відповідача, дана обставина є підставою для зменшення штрафних санкцій. Відповідач додатково надав до справи фотографії, які свідчать про наслідки влучаннянавколо місця здійснення ремонту снігоприбиральної машини СМ -2, що в порівнянні із повітряним тривогами позивача, є більш вагомим аргументом на користь того що, такі обстріли прямо впливають на звичайну діяльність підприємства, оскільки під частаких обстрілів займатися господарською діяльністю неможливо. При цьому, Харківську область і місто Харків обстрілюють артилерією, під час застосування якої не лунає сигнал «повітряна тривога» через малу відстань та малий час знаходження випущеного снаряду в польоті.

20.01.2023 позивач через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав додаткові пояснення, в яких вказує, що в п.4.1 договору встановлено два альтернативні строки надання послуг. Якщо рознарядка подана до 29.09.2021, то строк надання послуг становить - 90 календарних днів від дня направлення замовником письмової рознарядки; якщо рознарядка подана після 29.09.2021 - не пізніше 29.12.2021.Позивач не отримав повідомлень про неотримання рознарядки або заперечень щодо її форми або способу її направлення від відповідача.

13.02.2023 позивач надіслав на електронну адресу суду пояснення, в яких зазначає, що снігоприбиральна машина СМ-2 №703 у травні 2022 року по залізничній накладній №43855881 була перевезена ТОВ «ТЕК Сервіс Голд» з м. Харкова до м. Полтави, де вона знаходилась за адресою: вул.Гайового, буд.30. Вказане підтверджується листом ТОВ «Техекспрес-М» від 16.12.2022 №16/12-00. За твердженням позивача, на цю локацію за викликом відповідача приїжджали представники залізниці. Крім того, відповідач листом від 28.10.2021 №28/10-001 гарантував ремонт снігоприбиральної машини СМ-2 у строк до 29.12.2021. Сторони підписали акт здачі-прийняття робіт 30.12.2022.

17.02.2023 відповідач через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подавдодаткові пояснення, в яких зазначає, що на підтвердження направлення відповідної рознарядки, позивачемдоданий скріншот з електронної адреси, з якого (скріншота) не можливо встановитиреальність направлення письмової рознарядки, копію якої було додано до позовноїзаяви. З дослідженого скріншота вбачається прикріплений файл підназвою «Рознарядка СМ-2 No703», в той же час, без дослідження відповідногоелектронного файлу, не можливо встановити його зміст, щоб переконатися, щовідповідний файл не є пустим, або дійсно стосується договору від 25.10.2021 № ПР/П-21559/НЮ. Отже, крім скріншота, який не являється належним доказом, в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази саме направлення відповідного файлу на електронну адресу відповідача та отримання його останнім. На думку відповідача, нарахування штрафних санкцій та пені із суми 6 790 800 грн. відповіднодо п. 6.4. договору, зважаючи на зменшення вартості послуг до 4 932 173,66 грн. (калькуляція та акт наданих послуг додається) є неправомірним.

08.12.2023 під час нового розгляду справи суд отримав від позивача на виконання ухвали суду від 29.11.2023 оригінал рознарядки № НГ/НЗІ-3-3/388 від 10.11.2021, яка досліджена судом у судовому засіданні 13.12.2023 та була повернута позивачу окремо з супровідним листом від 15.12.2023.

08.12.2023 позивач подав через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» письмові пояснення, які зареєстровані судом 11.12.2023, у яких зазначає, що згідно розділу 15 спірного договору електронна адреса ТОВ «Техекспрес-М» для листування ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, електронні листи, направлені на цю адресу, є такими, що направлені на адресу ТОВ «Техекспрес-М». З наданих позивачем скріншотів чітко видно, що електронний лист з рознарядкою направлявся на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому адресат таких листів - ТОВ «Техекспрес-М». Оригінал рознарядки існує в паперовій формі. Договір не містить порядку та застережень щодо надсилання письмової рознарядки, а отже вона могла бути надіслана у будь-який спосіб, у тому числі шляхом надсилання її скан-копії на електронну адресу. Відповідно до пункту 4.4 договору надання послуг проводиться тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника. Звідси, якщо відповідач приступив до роботи та не вчиняв жодних юридично значимих дій, які б свідчили про неотримання рознарядки або її неприйняття через певні недоліки, є підстави вважати, що рознарядка відповідачем отримувалась без зауважень.

19.12.2023 судотримав від представника позивача - адвоката Хлабистіна Д.М., оригінал заяви свідка ОСОБА_1 № 1549 від 14.12.2023, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павленко І.В.

У заяві свідка ОСОБА_1 заявляє, що « 15.11.2021, працюючи на посаді головного механіка Структурного підрозділу «Павлоградська дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» за допомогою програмного продукту LotusNotes, до складу якого, зокрема, входить система електронної пошти, з електронної адреси ТехОтдел П_ПЧ-7/ПЧ-7/П/DNEPR/UKRZAL на електронну адресу ТОВ «Техекспрес-М»: ІНФОРМАЦІЯ_1, що була вказана в розділі 15 Договору від 25.10.2021 № ПР/П-21559/НЮ («Місцезнаходження та банківські реквізити сторін») направив електронний лист з темою «Рознарядка від 10.11.2021 № НГ/НЗІ-3-3/388» та вкладеним файлом формату jpg«Рознарядка № НГ/НЗІ-3-3/388від 10.11.2021», який є скан- копією оригіналу підписаної письмової рознарядкивід 10.11.2021 № НГ/НЗІ-3-3/388. Оригінал рознарядки, з якого робилась скан-копія, містив живі підписи заступника директора регіональної філії з інфраструктури регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» О.М. Віннічука та головного інженера регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Ю.Г. Тищенка».

25.12.2023 представник відповідача подав через підсистему ЄСІТС «Електронний суд`додаткові пояснення, у яких зазначає, що письмова рознарядка та скан копія рознарядки є різними поняттями. Строк надання послуг відраховується від дня направлення письмової рознарядки. У справі відсутні докази направлення письмової рознарядки і відповідач заперечує факт направлення позивачем письмової рознарядки. Факт відсутності надсилання письмової рознарядки є підставою для відмови у позові, а те, що позивач вчинив так як він хоче не означає, що до відповідача мають бути застосовані штрафні санкції, оскільки в договорі не передбачено надсилання письмової рознарядки електронною поштою.

В момент отримання від позивача снігоприбиральної машини відповідач не отримав рознарядку, що є порушенням вимог п. 4.3 договору. Це свідчить, що послуги були надані позивачу відповідачем без письмової рознарядки.

Позивач встановив у рознарядці від 10.11.2021 №НГ/НЗІ-3-3/388 строк для виконання робіт з ремонту снігоприбиральної машини не більше 60 календарних днів з дня підписанняакту приймання-передачі в ремонт, але не пізніше 30.12.2021. У другому пункті рознарядки зазначається, що«строк приймання робіт - не більше60 з дня підписання акта приймання-передачі в ремонт…» і при цьому рознарядка підписана лише позивачем. Сторони не погоджували такий порядок зміни умов договору, тому така одностороння дія з боку позивача не створює жодних юридичних наслідків для відповідача.

Представник відповідача наводить доводи, які можуть слугувати підставою для зменшення судом розміру заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій: 1) згідно умов договору послуги мали надаватися в м. Харкові, не зважаючи на постійні обстріли м. Харкова та безпосередньо майданчика, де знаходилася машина та приміщення, в яких здійснювалися роботи, відповідач самостійно, за власні кошти відбуксируваввідповідну машину до м. Полтави, де і закінчив розпочаті роботи. У справі маються фотографії, які підтверджують знищення боєприпасамив місті Харкові під`їзної залізничної колії, на якій знаходилася снігоприбиральна машина, і цей факт не заперечується позивачем. Тобто відповідач самостійно прийняв рішення та за власні кошти здійснив дії, якіуберегли майно АТ «Укрзалізниця» від можливого знищення. Факт підписання сторонами акту про повернення позивачу снігоприбиральної машини без зауважень покладається відповідачем в основу твердження про якіснонадані послуги, незважаючи на вище викладені обставини; 2) у випадку задоволення позову позивач отримає від відповідача пеню у розмірі 1242716,40 грн. та штраф у сумі 475356,00 грн., при цьому вартість послуг за актом складає 4932173, 66 грн., відтак позивач отримає у вигляді додаткового доходу 34.83 відсотків від суми послуг за договором, що на думку відповідача є надмірним, оскільки позивач наперед не сплатив відповідачу жодної копійки і сам позивач несвоєчасно сплатив відповідачу кошти за ремонт; 3) підставами для зменшення розміру штрафу, пеніє те, що їх обсяг перевищує розмір збитків, тобто наявність збитків, в даному випадку у позивача, є обов`язковою умовою, за наявності якої суд може зменшити розмір пені. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що позивачу були завдані збитків, а з огляду на це суд має право зменшити розмір штрафу, пені; 4) відповідач, ремонтуючи снігоприбиральну машину, безумовно мав додаткові витрати як часові, так і економічні, які обґрунтовуються неможливістю надання послуг під час загрози життю та здоров`ю працівників відповідача, а також, як зазначено вище, факт перевезення снігоприбиральної машини з м. Харкова без покладання додаткових витрат на позивача. Таким чином, відповідачу фактично нараховується пеня під час активної фази бойових дій, а тому факт повернення позивачу збереженої та відремонтованої техніки сам по собі вартий того, щоб зменшити розмір пені та штрафу; 5) в демократичному суспільстві ситуація, за якої позивач, несплативши відповідачу жодної копійки за відремонтовану техніку, отримує від відповідача неустойку 34.83 відсотків від суми послуг (1718072,4 грн.) під час повномасштабної військової агресії очевидно не відповідає вимогам розумності і справедливості, оскільки ставить відповідача в істотно гірше становище при одночасному обов`язку у сторін виплачувати заробітну плату працівникам.

Представник відповідача у додаткових поясненнях також просить вирішити питання про розподіл судових витрат, які складають 50000 грн 00 коп. (витрат на правову допомогу).

22.01.2024 представник відповідача - адвокат Странніков А.В., подав через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» додаткові пояснення, в яких зазначає, що у справі відсутня інформація про надходження позивачу повідомлення в електронній формі від відповідача про одержання електронного документа - рознарядки, а тому у позові, серед іншого з цієї підстави, має бути відмовлено.

Розглянувши матеріали справи,вислухавши представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

25.10.2021 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі начальника структурного підрозділу «Павлоградська дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техекспрес-М» (далі - виконавець, відповідач) укладено договір №ПР/п-21559/НЮ, за умовами якого виконавець зобов`язується на власний ризик, своїми силами, засобами та матеріалами надати послуги з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2, згідно з обсягом послуг з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 (Додаток №1) та переліком послуг з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 (Додаток №2), а замовник - прийняти та оплатити їх на умовах даного договору.

Згідно з п.3.1 договору, вартість послуг по цьому договору визначається на підставі калькуляцій на надання послуг з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 (з розшифруванням матеріальних витрат та витрат на оплату праці), яка є невід`ємною частиною даного договору (Додаток №3) та складає 6790800 грн.

За умовами п.4.1 договору строк надання послуг з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 становить не більше 90 календарних днів від дня направлення замовником письмової рознарядки, а у випадку направлення письмової рознарядки замовником після 29.09.2021 року, строк надання послуг - не пізніше 29.12.2021 року.

Доставка снігоприбиральної машини СМ-2 до місця надання послуг та відправка снігоприбиральної машини СМ-2 після наданих послуг з ремонту здійснюється виконавцем власними силами та за його рахунок (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.3 договору передача виконавцю снігоприбиральної машини СМ-2 в ремонт проводиться після отримання письмової рознарядки від замовника про готовність до початку надання послуг з ремонту.

Згідно з п. 4.4 договору надання послуг проводиться протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до отримання послуг. Зі сторони замовника рознарядка підписується з урахуванням вимог статуту замовника щонайменше двома такими уповноваженими особами: директор (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця»; перший заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця»; заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», згідно з розподілом обов`язків; головний інженер (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Сторони в п.4.8 договору визначили, що про передачу снігоприбиральної машини СМ-2 в ремонт уповноваженими представниками сторін підписується акт приймання-передачі в ремонт.

Послуги з ремонту надаються на території виконавця за адресою: 61007, м. Харків, просп. Московський, 275 (п.4.9 договору).

Відповідно до п.5.3 договору виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором.

Згідно з п. 6.4 договору за порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості та замовник має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши виконавця у письмовій формі за 10 днів до дати розірвання.

У п. 13.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і дії до 31.12.2021.

Розділ 15 договору «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» містить такі реквізити:

-ТОВ «Техексперс-М»: ЄДРПОУ 39107466, юридична адреса: 93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-кт Центральний, б. 23, оф. 213, тел. 0506801571, електронна адреса для листування е-mail:ІНФОРМАЦІЯ_1;

-АТ «Українська залізниця»: Україна, 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5а, код в ЄДРПОУ 40075815, отримувач робіт: Структурний підрозділ «Павлоградська дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», ч.н. 305. 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Залізнична, 1а.

Сторони підписали та скріпили печатками підприємств договір № ПР/п-21559/НЮ від 25.10.2021.

Договір № ПР/п-21559/НЮ від 25.10.2021 має 4 додатки, які є невід`ємними його частинами: 1)Додаток №1 - Обсяг послуг з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2, яким сторони визначили, що відповідач повинен надати послуги з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 на суму 5659000 грн, у тому числі ПДВ 1131800 грн, а всього на суму 6790800 грн.; 2)Додаток № 2 - Перелік послуг з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2; 3)Додаток № 3 - Калькуляція з розшифровкою по статтям витрат на надання послуг з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2; 4)Додаток № 4 - Акт приймання-передачі зворотних матеріалів.

Відповідач гарантував виконання ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 у строк, передбачений п.4.1 договору - не пізніше 29.12.2021 (лист від 28.10.2021 №28/10-001, адресованому начальнику структурного підрозділу «Павлоградська дистанція колії» РФ Придніпровська залізниця»).

Сторони договору 08.11.2021 підписалиакт прийому-передачі № 703, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у ремонт снігоприбиральну машину СМ-2.

10.11.2021, як зазначаєпозивач у наданій заяві свідка, головний механік Структурного підрозділу «Павлоградська дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Мартиненко С.І. за допомогою програмного продукту LotusNotes, до складу якого, зокрема, входить система електронної пошти, з електронної адреси ТехОтдел П_ПЧ-7/ПЧ-7/П/DNEPR/UKRZAL на електронну адресу ТОВ «Техекспрес-М»: ІНФОРМАЦІЯ_1 направив електронний лист з темою «Рознарядка від 10.11.2021 № НГ/НЗІ-3-3/388» та вкладеним файлом формату jpg «Рознарядка № НГ/НЗІ-3-3/388 від 10.11.2021», який є скан копією оригіналу підписаної письмової рознарядки від 10.11.2021 № НГ/НЗІ-3-3/388.

На підтвердження цього в матеріалах справи наявний скріншот з програмного продукту LotusNotes.

Згідно рознарядки № НГ/НЗІ-3-3/388 від 10.11.2021, яка міститься в матеріалах справи, і яка є дозволом на надання послуг, вбачається, що позивач просить надати послуги з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2, де встановив строк виконання робіт - не більше 60 календарних днів з дня підписання акту приймання-передачі в ремонт, але не пізніше 30.12.2021, якщо акт приймання-передачі в ремонт підписаний після 01.11.2021.

Відповідно до наданих скріншотів з електронної пошти позивача, рознарядку направлено на електронну адресу відповідача двічі 10.11.2021 та 15.11.2021.

Позивач направив відповідачу претензію №1386 від 29.12.2021, у якій повідомив, що після отримання відповідачем рознарядкистаном на 30.12.2021 послуги з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 не надані.

14.02.2022 позивач ще раз направив претензію № 129 від 07.02.2022,в якій просив відповідача сплатити пеню та штраф відповідно до умов п.6.4 договору, у зв`язку з простроченням відповідачем зобов`язання з надання послуг ремонту снігоприбиральної машини.

У листі №269 від 14.04.2022 позивач вказує, що ремонт снігоприбиральної машини СМ-2 за договором від 25.10.2021 №ПР/П-21559/НЮ не наданий та станом на 24.02.2022 порушення термінів надання послуг становить 56 днів і нараховує пеню та штраф.

Відповідач у відповіді № 20/04-001 від 20.04.2022 на лист повідомив позивача, що не погоджується з нарахованими пенею та штрафом за затримку виконання ремонту СМ-2 у зв`язку з додатковим обсягом ремонту, які не були обумовлені укладеним договором, і після закінчення бойових дій у м.Харків повідомить про дату та час приймання снігоприбиральної машини СМ-2 з ремонту.

ТОВ «ТЕК Сервіс Голд» по залізничній накладній №43855881 перевезло снігоприбиральну машину СМ-2 з м. Харкова до м. Полтави для ремонту, де вона знаходилась за адресою: вул.Гайового, буд.30, що підтверджується листом ТОВ «Техекспрес-М» №16/12-00від 16.12.2022.

Під час вирішення цього спору у суді сторони 30.12.2022 підписали акт здачі-приймання наданих послуг, за яким послуги з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 на суму 4110144,72 грн. прийняті позивачем без зауважень.

Позивач, звертаючись з цим позовом до суду, просить стягнути з відповідача за договором від 25.10.2021 №ПР/П-21559/НЮ пеню у сумі 1242716,40 грн за період з 30.12.2021 по 30.06.2022 та штраф за прострочення надання послуг ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 понад 30 днів в розмірі 475356,00 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Відповідач проти позову заперечує і в основу своїх тверджень ставить доводи про те, що позивач неналежним способом направив йому рознарядку для початку виконання робіт за договором, а тому вважає відсутнім факт порушення строків для виконання вказаних робіт. Крім цього, відповідач, посилаючись на введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану та проведення у місці виконання робіт (м.Харків) бойових дій, просить зменшити розмір штрафних санкцій.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, єдоговори та інші правочини.

У ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Дослідивши договірвід 25.10.2021 №ПР/П-21559/НЮ, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.837 ЦК Україниза договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суд на підставі наявних доказів у справі встановив факт укладання між позивачем та відповідачем договорувід 25.10.2021 №ПР/П-21559/НЮ, а також факт виконання відповідачем ремонтних робіт (акт здачі-приймання наданих послуг від 30.12.2022).

Предметом розгляду у цьому спорі є стягнення штрафу та пені за порушення строків виконання робіт з ремонту відповідачем.

У п. 6.4 договору сторони передбачили нарахування пені та штрафу за порушення строків надання послуг.

Сторони у п. 4.1 договору узгодили строк надання послуг, який обчислюється від дня відправлення відповідачу рознарядки у письмовій формі, яка є дозволом про надання послуг з ремонту снігоприбиральної машини та підтвердженням готовності замовника до отримання послуг.

В матеріалах справи відсутні докази направлення письмової рознарядки за юридичною адресою відповідача, яка визначена у розділі 15 договору.

Для надання електронному листуванню юридичної сили в якості доказу необхідним є погодження сторонами договору порядку електронного документообігу з погодженням відповідних адрес та переліку осіб, уповноважених вести зазначене листування. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18.

Відповідач заперечує факт відправлення письмової рознарядки електронною поштою, тобто у спосіб, який не передбачений умовами договору.

Проаналізувавши умови договору, суд дійшов висновку про те, що сторони не передбачили такий спосіб комунікації як електронне листування, в т. ч. щодо письмової рознарядки (п. 4.4. договору), а також у разі надсилання на електронну адресу сторін документів у формі сканкопії сторони не передбачили чи має це здійснюватися з засвідченням електронним підписом/кваліфікованим електронним підписом чи без такого засвідчення тощо.

Доводи позивача про те, що договір не містить порядку та застережень щодо надсилання письмової рознарядки, а отже вона може бути надіслана у будь-який спосіб, у тому числі шляхом надсилання її скан-копії на електронну адресу, суд відхиляє, оскільки розділ 15 договору не містить офіційної електронної пошти позивача, з якої можливо встановити відправника. Крім того, сторони не передбачили у договорі можливості використання програмного продукту LotusNotes та електронної пошти «ТехОтдел П_ПЧ-7/ПЧ-7/П/DNEPR/UKRZAL»,що зазначено у заяві свідка ОСОБА_1 , у разі надсилання документів електронною поштою.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Позивач посилається на скріншот з програмного продукту LotusNotes як доказ направлення відповідачу електронною поштою письмової рознарядки.

Позивач зазначає, що 10.11.2021 (15.11.2021 повторно) на електронну пошту відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 був направлений лист з темою «Рознарядка від 10.11.2021 № НГ/НЗІ-3-3/388» та вкладеним файлом формату jpg «Рознарядка № НГ/НЗІ-3-3/388 від 10.11.2021».

Проаналізувавши наданий позивачем доказ, суд дійшов висновку про те, що з наданого скріншоту неможливо встановити відправника листа за темою «Рознарядка від 10.11.2021 № НГ/НЗІ-3-3/388» з урахуванням викладених вище доводів, та його офіційну електронну адресу, за якою можливо ідентифікувати автора такого листування, а також неможливо встановити зміст документу, який був вкладений в електронне листування.

З урахуванням викладеного, скріншот з екрану монітору комп`ютера не є належним доказом відправлення позивачем письмової рознарядки.

Тому, доводи позивача в цій частині судом відхиляються.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

В матеріалах справи міститься скан копія рознарядки від 10.11.2021 № НГ/НЗІ-3-3/388, яка є електронною копією письмового документа.

Позивач на вимогу суду надав у засіданні 13.12.2023 для огляду оригінал письмової рознарядки, яка належним чином підписана заступником директора регіональної філії з інфраструктури регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та головним інженером регіональної філії «Придніпровська залізниця», що відповідає умовам п. 4.4 договору.

При цьому, письмова рознарядка, що направляється електронною поштою, не є електронним документом у розумінні статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», адже не має його ознак і тому питання про застосування електронного підпису при їх оформленні та направленні не постає.

Водночас, згідно зі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Разом з тим, п. 4 цієї статті передбачає, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Як вбачається з матеріалів справи, скан копія письмової рознарядки від 10.11.2021 № НГ/НЗІ-3-3/388 під час відправлення електронною поштою не містить доказів накладення кваліфікованого електронного підпису, хоча з наведених вище положень діючого законодавства в контексті цієї справи така електронна копія письмової рознарядки має бути завірена належним чином шляхом накладення електронного підпису/кваліфікованого електронного підпису саме як електронної копії. У такому випадку зміст відправленого документу буде захищений від внесення правок та викривлення, а також мати юридичну силу для сторін договору як належного та допустимого доказу.

З урахуванням викладеного вище, в матеріалах справи відсутні належні докази відправлення відповідачу письмової рознарядки від 10.11.2021 № НГ/НЗІ-3-3/388, яка є підставою для початку перебігу строку надання послуг з ремонту (пункт 4.1) і встановлення прострочення якого матиме наслідком застосування штрафних санкцій до виконавця. У зв`язку з чим, суд не вбачає правових підстав для застосування п. 6.4 договору та нарахування штрафних санкцій відповідачу.

Доводи позивача про те, що з акту приймання-передачі від 20.04.2022 № 703 та листа ТОВ «Техекспрес-М» від 20.04.2022 № 20/04-001 вбачається, що відповідач отримав в ремонт снігоприбиральну машину СМ-2 та виконував роботи, що свідчить про початок виконання свого зобов`язання за договором, суд відхиляє, оскільки факт отримання снігоприбиральної машини СМ-2 без рознарядки є порушенням умов договору. Цей акт лише підтверджує передання техніки в ремонт, але це не означає про автоматичне отримання такої рознарядки відповідачем у спосіб, передбачений умовами договору. І, відповідно, не скасовує факт відсутності надсилання відповідачу рознарядки.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та таким, що не підлягають задоволенню.

Суд не розглядає клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій у зв`язку з відмовою у позові.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається позивача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 76, 86, 91, 96, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Судові витрати покласти на позивача.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України, та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано - 19.02.2024.

Суддя Ірина ГОЛЕНКО