Рішення

від 01.02.2024 по справі 1522/17559/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 1522/17559/12Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бондар О.Р.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Тесленко В.Г.,

від відповідача: Садардінова І.В.,

від третіх осіб: не з`явились,

від прокуратури: Капустін М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Громадської організації ,,Автостоянка-Київська-13 до Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України та Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області, за участю Одеської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Громадська організація ,,Автостоянка-Київська-13 (далі ГО ,,Автостоянка-Київська-13) за правилами КАС України звернулась до Приморського районного суду міста Одеси з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради (далі ОМР) від 16.04.2008 р. № 2765-V ,,Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області в оренду земельної ділянки площею 0,6332 га за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53 для проектування та будівництва 5-секційного, 24-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими поліклінікою, торговельним центром і підземним паркінгом.

Обґрунтовуючи позов, ГО ,,Автостоянка-Київська-13 вказує на незаконність оспорюваного рішення з огляду на його прийняття без врахування тієї обставини, що частина земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53, яка передана Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області в користування для будівництва, перебуває в оренді у позивача.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 24.07.2012 р. відкрито провадження по адміністративній справі № 1522/17559/12.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 21.08.2012 р. забезпечено позов шляхом заборони Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області вчиняти будь-які дії стосовно земельної ділянки площею 0,4849 га, яка знаходиться по вул. Ак. Вільямса (мікрорайон ,,Д) уздовж вулиці.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 26.07.2016 р. по справі № 1522/17559/12 призначено судову експертизу з питань землеустрою, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 23.09.2021 р. по справі № 1522/17559/12, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 р., відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 27.09.2022 р. скасовано рішення Приморського районного суду міста Одеси від 23.09.2021 р. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 р. по справі № 1522/17559/12, закрито провадження у справі, роз`яснено, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського судочинства та що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

03.10.2022 р. ГО ,,Автостоянка-Київська-13 звернулась до Верховного Суду із заявою, згідно якої просила направити справу № 1522/17559/12 до Господарського суду Одеської області за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду від 18.10.2022 р. задоволено заяву ГО ,,Автостоянка-Київська-13, справу № 1522/17559/12 передано до Господарського суду Одеської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2022 р. справу № 1522/17559/12 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Лічману Л.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.10.2022 р. прийнято справу № 1522/17559/12 до свого провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.11.2022 р.

18.11.2022 р. від Одеської обласної прокуратури надійшла заява про вступ у справу.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.11.2022 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 13.12.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.11.2022 р. у задоволенні заяви ГО ,,Автостоянка-Київська-13 про забезпечення доказів відмовлено.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.12.2022 р.: долучено до матеріалів справи оригінали документів (зокрема, затверджений оспорюваним рішенням проект землеустрою), які надійшли з Верховного Суду в окремій папці, не будучи сформованими як частина матеріалів справи; з ініціативи суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 30.01.2023 р.; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10.01.2023 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 10.01.2023 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 17.01.2023 р., а від 17.01.2023 р. до 24.01.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.01.2023 р.: 1) призначено по справі № 1522/17559/12 повторну судову експертизу з питань землеустрою, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; 2) на вирішення експерта поставлено наступні питання: чи відповідають розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Геоконсалтинг проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області для проектування та будівництва 5-секційного, 24-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими поліклінікою, торговельним центром і підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, номер 53 та його затвердження ОМР шляхом прийняття рішення від 16.04.2008 р. № 2765-V вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування; якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності; 3) надано експертній установі для проведення дослідження матеріали господарської справи № 1522/17559/12; 4) роз`яснено учасникам процесу, що згідно ч.2 ст.38 ГПК України вони вправі з підстав, зазначених у ст.ст.35,36,37 цього кодексу, заявити експерту відвід; 5) оплату вартості експертизи покладено на ГО ,,Автостоянка-Київська-13; 6) попереджено експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; 7) провадження у справі № 1522/17559/12 зупинено на час проведення експертизи.

10.07.2023 р. на адресу Господарського суду Одеської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 1522/17559/12 разом з висновком експерта від 22.06.2023 р. № 6424/23-41 за результатами проведення повторної судової експертизи з питань землеустрою, згідно якого невідповідностей вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, які могли вплинути на результати заходів, передбачених проектом землеустрою, не виявлено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2023 р.: поновлено провадження у справі № 1522/17559/12; підготовче засідання призначено на 01.08.2023 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 01.08.2023 р. оголошено перерву до 15.08.2023 р., а від 15.08.2023 р. до 05.09.2023 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.09.2023 р.: за клопотанням позивача викликано судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Бікуса Ю.Ф. у підготовче засідання для надання пояснень щодо висновку; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 19.09.2023 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 19.09.2023 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.09.2023 р., від 21.09.2023 р. до 25.09.2023 р., від 25.09.2023 р. до 17.10.2023 р., від 17.10.2023 р. до 26.10.2023 р.

20.10.2023 р. від позивача надійшла заява про відвід судді Лічману Л.В.

Підготовче засідання, призначене на 26.10.2023 р., не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Лічмана Л.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 р. відвід суддею Лічманом Л.В. по справі № 1522/17559/12 визнано необґрунтованим та передано заяву ГО ,,Автостоянка-Київська-13 для вирішення питання про відвід судді Лічмана Л.В. суддею, визначеним в порядку ч.1 ст.32 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.10.2023 р. (суддя Нікітенко С.В.) відмовлено ГО ,,Автостоянка-Київська-13 у задоволенні заяви про відвід судді Лічмана Л.В. від розгляду справи № 1522/17559/12.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.11.2023 р. призначено підготовче засідання на 09.11.2023 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 р.: залучено до матеріалів справи, зокрема, електронні докази, додані до клопотання (зареєстроване 05.10.2023 р. за вх. № 35198/23); 2) відмовлено в задоволенні клопотання позивача про призначення повторної судової експертизи з питань землеустрою, 3) закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 16.11.2023 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 16.11.2023 р.: залишено без розгляду клопотання позивача про проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням; оголошено перерву у судовому засіданні до 28.11.2023 р..

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2023 р. оголошено перерву у судовому засіданні до 12.12.2023 р.

Судове засідання, призначене на 12.12.2023 р., не відбулось у зв`язку з кібератакою на Господарський суд Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2023 р. призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.01.2024 р.

Судове засідання, призначене на 09.01.2024 р., не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Лічмана Л.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.01.2024 р. призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.02.2024 р.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача в жодне засідання господарського суду з невідомих причин не з`явилися. Про дату, час і місце проведення засідань суду сповіщались належним чином поштою.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 01.02.2024 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В тексті позову, поданого в липні 2012 р. до Приморського районного суду міста Одеси, ГО ,,Автостоянка-Київська-13 посилається на приписи ст.ст.770,777 ЦК України, ст.ст.93,95 ЗК України, ст.ст.27,33 Закону України ,,Про оренду землі та зазначає, що:

-рішенням ОМР від 16.04.2008 р. № 2765-V незаконно надано в користування Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області земельну ділянку, частина якої вже передана в оренду позивачу на підставі договору з Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області, укладеного 25.10.2010 р. на 10 років, починаючи з дня реєстрації (15.01.2001 р.), тобто до 15.01.2011 р.;

-з метою реалізації наданого законодавством та п.2.2 договору оренди переважного права на продовження або поновлення оренди земельної ділянки ГО ,,Автостоянка-Київська-13 зверталась до голови Овідіопольської районної адміністрації Одеської області та ОМР з листами, відповіді на які не надійшли;

-позивач, здійснюючи захист права користування орендованою земельною ділянкою, може витребувати її з будь-якого незаконного володіння та користування, вимагати усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування заподіяної шкоди;

-згідно висновку Управління архітектури та містобудування Виконавчого комітету ОМР за вих. № 1967/283оп від 08.08.2000 р. та висновку Овідіопольського районного відділу земельних ресурсів Держкомзему України за вих. № 354 від 09.10.2000 р. на земельну ділянку, яка на теперішній час знаходиться в користуванні ГО ,,Автостоянка-Київська-13 і стосовно якої ОМР затвердила проект землеустрою, у зв`язку із наявністю інженерних комунікацій накладено правове обмеження у вигляді заборони будівництва об`єктів та екологічне обмеження у вигляді дотримання гранично допустимих концентрацій хімічних, радіоактивних та інших шкідливих речовин у ґрунті.

Інші підстави позову в ньому не вказано, тому постало питання відносно того, чи подавалась позивачем заява про зміну підстав позову, що є важливим, оскільки протягом десяти років слухання справи в порядку адміністративного судочинства ретельно вивчались доводи ГО ,,Автостоянка-Київська-13 щодо невідповідності затвердженого оспорюваним рішенням проекту землеустрою вимогам законодавства, адже, на думку позивача: ОМР не мала повноважень на передачу землі в оренду, т.я. існуючі в матеріалах справи докази не доводять знаходження земельної ділянки в межах міста Одеси на момент прийняття рішення від 16.04.2008 р. № 2765-V; в проекті землеустрою помилково зазначено, що земельна ділянка вільна від забудови, а також про можливість будівництва без урахування особливостей місцевості, які полягають в знаходженні земельної ділянки в низині, внаслідок чого вона під час опадів постійно затоплюється, що підтверджується фотографіями та поданими через систему ,,Електронний суд електронними доказами у формі відеозаписів.

З цього приводу позивач письмово пояснив, що не вважав та не вважає за доцільне змінювати підстави позову, оскільки: на час його подання не мав інформації про багаточисельні порушення діючого законодавства при складанні проекту землеустрою (зокрема, щодо фальсифікації документів проекту); ОМР постійно ігнорувала судові рішення, якими витребувано проекти землеустрою (останній ,,незрозумілим та дивним чином надійшов до Господарського суду Одеської області з Верховного Суду, знаходячись в папці окремо від матеріалів справи № 1522/17559/12, не будучи підшитим до них), з огляду на що вирішення питань, пов`язаних з дослідженням відповідності закону проекту землеустрою, ініційовано Приморським районним судом міста Одеси відповідно до ч.5 ст.71 КАС України (в редакції на момент подачі позову), тому що відповідач відмовився від виконання приписів названої норми, яка зобов`язує суб`єкта владних повноважень доводити правомірність свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, те, що розгляд даної справи має певну специфіку, яка полягає в тому, що правила КАС України та ГПК України встановлюють різні стандарти доказування, те, що протягом тривалого розгляду справи судами всіх інстанцій встановлювались обставини, пов`язані з відповідністю законодавству проекту землеустрою, господарський суд включає їх до предмету доказування згідно ч.2 ст.76 ГПК України. Інший підхід свідчив би про прояв судом надмірного формалізму, що є не припустимим в контексті завдання господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі згідно ст.2 ГПК України.

Узагальнений зміст доводів відповідача, які підтримано прокуратурою та третіми особами, зводиться до того, що ОМР, приймаючи рішення, діяла в межах наявних повноважень, з огляду на що, а також на відсутність порушених прав позивача та обрання ним неефективного способу судового захисту в задоволенні позову слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів учасників справи фактичним її обставинам та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про відмову у позові, виходячи з такого.

Згідно ч.ч.1 та 2 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відтак, особа може звернутись до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів. Факт доведення того, що на момент звернення з позовом існує порушення прав позивача, покладається на нього. У випадку, якщо за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність порушеного права, за захистом якого відбулось звернення до суду, останній має відмовити у позові незалежно від правомірності інших доводів позивача.

З матеріалів справи вбачається, що ОМР прийнято рішення від 16.04.2008 р. № 2765-V ,,Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області в оренду земельної ділянки площею 0,6332 га за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53 для проектування та будівництва 5-секційного, 24-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими поліклінікою, торговельним центром і підземним паркінгом. На підставі наведеного рішення 14.08.2008 р. між ОМР та Управлінням Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області укладено договір оренди, зареєстрований за № 3740.

28.02.2011 р. ОМР прийнято рішення № 454-VI ,,Про поновлення договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та управлінням Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області на земельну ділянку, площею 0,6332 га, за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 53, для проектування та будівництва 5-секційного 24-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими: поліклінікою, торговельним центром і підземним паркінгом. На підставі цього рішення 28.05.2012 р. між ОМР та Управлінням Державної пенітенціарної служби України в Одеській області укладено договір оренди, зареєстрований за № 1712.

Господарський суд зауважує, що названі в двох попередніх абзацах події мали місце до звернення ГО ,,Автостоянка-Київська-13 до суду в рамках провадження у даній справі, яке відбулось в липні 2012 р.

Як вже вказано вище, позивач заявив вимогу про визнання протиправним та скасувати рішення ОМР від 16.04.2008 р. № 2765-V, вважаючи, що в користування Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області незаконно надано земельну ділянку, частина якої раніше передана в оренду позивачу на підставі договору з Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області до 15.01.2011 р. Мотивуючи право на позов, ГО ,,Автостоянка-Київська-13 стверджує, що в неї існує переважне право на продовження або поновлення оренди земельної ділянки, яке реалізовано шляхом направлення необхідних звернень до компетентних органів. У засіданнях господарського суду представник ГО ,,Автостоянка-Київська-13 повідомив, що на теперішній час спірна земельна ділянка знаходиться в користуванні та володінні позивача, який вважає себе належним її орендарем.

Судом встановлено, що 25.12.2000 р. між Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області як орендодавцем та ГО ,,Автостоянка-Київська-13 як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого: орендарем прийнято в строкове, платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Таїровської селищної ради, вул. Ак. Вільямса, площею 0,4948 га забудовані землі (розд.1 договору); земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання для експлуатації та обслуговування автостоянки (п.2.1 договору); договір укладається на термін 10 (десять) років, починаючи з дати його реєстрації… (п.2.2 договору); договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання. Підставою припинення договору є закінчення його строку (розд.4 договору); договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації… (розд.8 договору).

Цей договір посвідчено нотаріально та зареєстровано 15.01.2001 р. З урахуванням змісту п.2.2 договору строк його дії закінчився 15.01.2011 р., не будучи продовженим у подальшому з вини орендаря з огляду на наступне.

В ст.792 ЦК України зазначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 13 Закону України ,,Про оренду землі в редакції, чинній станом на 15.01.2011 р. (далі Закон), визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.1 ст.15 Закону істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

У ч.1 ст.777 ЦК України зазначено, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Стаття 33 Закону передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Згідно ч.1 ст.34 Закону у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором...

В п.2.2 договору оренди між Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та ГО ,,Автостоянка-Київська-13 закріплено, що по закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.

Таким чином, у випадку існування наміру поновити договір оренди на новий термін орендар мав повідомити орендодавця про відповідне бажання до 15.11.2010 р.

Доводячи факт звернення з метою поновлення договору, ГО ,,Автостоянка-Київська-13 надала заяву до Овідіопольської районної адміністрації від 10.01.2011 р. та клопотання до ОМР від 07.04.2011 р.

Дослідивши зміст цих письмових звернень, господарський суд вказує, що жодне з них не свідчить про дотримання ГО ,,Автостоянка-Київська-13 строку, названого в п.2.2 договору. Крім того, безпосередньо до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області як орендодавця позивач взагалі не звертався.

Приймаючи до уваги викладене, те, що відповідно до умов договору від 25.10.2020 р., який ГО ,,Автостоянка-Київська-13 безпідставно вважає діючим до теперішнього часу, орендар мав до певної дати письмово заявити орендодавцю про свій намір продовжити строк угоди, однак не зробив цього, господарський суд констатує, що договір від 25.10.2020 р. припинив свою дію в зв`язку із закінченням строку, на який він укладався, 15.01.2011 р.

За таких обставин, розуміючи, що ОМР не могла законно в 2008 р. передати в користування іншій особі земельну ділянку, частина якої знаходилась в оренді у ГО ,,Автостоянка-Київська-13, господарський суд змушений відмовити в позові про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача від 16.04.2008 р. № 2765-V, оскільки звернення до суду з позовом у даній справі відбулось у липні 2012 р., коли право оренди, яке намагається захистити позивач, вже більше року було припиненим.

Крім того, згідно ст.391 ЦК України, яка розміщена в гл.29 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень гл. 29 цього Кодексу.

Пред`являючи позов, ГО ,,Автостоянка-Київська-13 в його тексті зазначила, що, здійснюючи захист права користування орендованою земельною ділянкою, може витребувати її з будь-якого незаконного володіння та користування, вимагати усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування заподіяної шкоди.

Слід зауважити, що, виходячи з предмету позову, кінцевою метою звернення ГО ,,Автостоянка-Київська-13 до суду є встановлення того, що передача в користування Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області земельної ділянки відбулась незаконно, адже право оренди належить позивачу, а не третій особі.

З урахуванням наведеного та того, що оспорюване рішення відповідача від 16.04.2008 р. № 2765-V вичерпало свою дію (на його виконання укладено договір оренди від 14.08.2008 р., зареєстрований за № 3740, після чого ще до подачі позову ОМР прийнято ще одне рішення від 28.02.2011 р. № 454-VI та 28.05.2012 р. на його виконання укладено новий договір з Управлінням Державної пенітенціарної служби України в Одеській області, зареєстрований за № 1712), господарський суд повідомляє, що у випадку, якщо б позивач довів наявність порушеного права, він мав би заявити вимогу про визнання відсутнім права оренди наступного орендаря. Схожа правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 р. по справі № 143/591/20.

Потрібно звернути увагу учасників справи на те, що зроблені вище висновки суду є достатніми та самостійними підставами для відмови у позові, в зв`язку з чим ніяким чином на результат вирішення спору не впливають твердження учасників справи з приводу того, чи: набула територіальна громада м. Одеси право комунальної власності на спірну земельну ділянку на підставі постанови Верховної Ради України ,,Про зміну меж міста Одеси Одеської областівід 07.02.2002 р. № 3064-ІІІ; відповідає проект землеустрою та рішення про його затвердження законодавству; можлива забудова земельної ділянки з урахуванням встановлених обмежень на її використання. Названі доводи вивчались судом, будучи частиною вимог та заперечень учасників справи, однак, встановивши відсутність порушеного права позивача, суд не зобов`язаний надавати їм правову оцінку.

За правилами ч.9 ст.145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено у позові, слід: скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 21.08.2012 р. по справі № 1522/17559/12; судові витрати, понесені ГО ,,Автостоянка-Київська-13, покласти на неї.

Керуючись ст.ст.129,145,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

У позові відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 21.08.2012 р. по справі № 1522/17559/12.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

На підставі ч.10 ст.145 ГПК України скасовані заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили цим рішенням суду.

Повний текст рішення складено 19 лютого 2024 р.

Суддя Л.В. Лічман