Ухвала

від 19.02.2024 по справі 916/418/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"19" лютого 2024 р.м. Одеса № 916/418/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши позовні матеріали (вх. №438/24 від 05.02.2024),

за позовом: комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-РТМ»

про стягнення 3 249 035,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради звернулась до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-РТМ» про стягнення 3 249 035,78 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про право тимчасового користування місяцями для розміщення рекламних засобів №5-рд від 14.07.2011.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі ч. ч. 1-2 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

В свою чергу, у відповідності до ст. ст. 1 3 Закону України „Про судовий збір від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду. Судовий збір справляється зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 4 Закону України „Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» №3460-IX від 09.11.2023 встановлено, що у 2024р. прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

Отже, за пред`явлення даного позову, який містить одну позовну вимогу майнового характеру, позивач зобов`язаний сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у загальному розмірі 48 735,54 грн. (3 249 035,78 грн. *1,5% = 48 735,54 грн.). Проте, позивачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження сплати судового збору.

Разом з цим, позивачем було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування поданої заяви позивачем було наголошено, що у зв`язку з початком нового бюджетного року та затримкою строків оплати судового збору за звернення до суду із даним позовом органами казначейства на вимогу позивача, наявні підстави для відстрочення сплати судового збору. При цьому, позивач зобов`язався надати суду докази сплати судового збору негайно після їх надходження від органів казначейства.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України „Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 ч.1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18).

Звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, комунальною установою «Одесреклама» Одеської міської ради не було зазначено конкретних підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", перелік яких є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору. Крім того, позивачем не надано суду взагалі будь-яких доказів, які підтверджують факт передачі до органів казначейства документів для перерахування коштів на сплату судового збору.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи підстави заявленого комунальною установою «Одесреклама» Одеської міської ради позову, приймаючи до уваги відсутність взагалі будь-яких обґрунтованих доводів, які можуть свідчити про наявність передбачених ст. 8 Закону України „Про судовий збір підстав для відстрочення сплати судового збору, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявленого позивачем клопотання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно з ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Приписами ч. 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Позивачем було подано до суду позовну заяву у паперовій формі, а, отже, комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради має надати суду докази направлення позову з додатками на адресу відповідача листом з описом вкладення.

На підтвердження виконання процесуального обов`язку з надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви разом із усіма додатками позивачем було надано суду опис вкладення, накладну, квитанцію про прийняття плати за пересилання поштового відправлення.

При цьому, по тексту позовної заяви позивачем було зазначено, що оригінал договору №376-рд від 11.08.2015 з усіма додатками наявний у відповідача, а, отже, в силу вимог ч. 9 ст. 80 ГПК України вказані докази на адресу відповідача направлені не були. Крім того, позивачем було вказано, що обсяг доказів є надмірним, а, отже, може не направлятись на адресу відповідача.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Верховним Судом у постанові від 10.07.2019 по справі №910/14734/18 були відхилені доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, про те, що позивач, відповідно до вимог ч. 9 ст. 80 ГПК України, звільняється від обов`язку надсилати докази іншим учасника справи. Верховним Судом було наголошено, що п. 8 ч. 3 ст. 162, п. 1 ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 ГПК України передбачено обов`язок позивача направляти на адреси інших учасників справи саме копії доданих до позовної заяви документів, а не доказів, що є різними поняттями в розумінні Господарського процесуального кодексу України. При цьому наведені норми не містять будь-яких виключень з обов`язку позивача щодо направлення на адресу інших учасників справи копії позовної заяви та доданих до неї документів. В свою чергу, невиконання позивачем даного обов`язку перешкоджає реалізації відповідачами їхнього права на надання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом.

З огляду на викладене вище, враховуючи правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 10.07.2019 по справі №910/14734/18, господарський суд доходить висновку про наявність у позивача процесуального обов`язку із надсилання на адресу відповідача всіх доданих до позовної заяви документів листом із описом вкладення.

При цьому, доводи позивача про відсутність підстав для направлення доказів на адресу відповідача з підстав їх значного обсягу судом відхиляються, оскільки обсяг наданих позивачем доказів не можуть бути визнаний судом надмірним.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги невідповідність позовної заяви комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради вимогам процесуального законодавства, на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України вказану позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд звертає увагу позивача, що у випадку не усунення названих недоліків у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з позовною заявою.

Питання про залишення позовної заяви без руху вирішено судом на підставі даної ухвали у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному з 12.02.2024 до 16.02.2024.

Керуючись ст. ст. 162 - 164, 172, 174, 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити комунальній установі «Одесреклама» Одеської міської ради у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2.Позовну заяву комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-РТМ» про стягнення 3 249 035,78 грн. залишити без руху.

3.Встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 48 735,54 грн.; надання доказів на підтвердження надсилання на адресу відповідача всіх додатків до позовної заяви листом з описом вкладення,

Ухвала набрала законної сили 19.02.2024 та не підлягає оскарженню.

Суддя С.П. Желєзна