Рішення

від 30.11.2023 по справі 912/134/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2023 Справа № 912/134/23

За позовом Фермерського господарства "Агро", вул.Святопокровська, 13, с. Могильне, Голованівський район, Кіровоградська область, 26333

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзерногрупа", вул. Соборності, б. 43, м. Полтава, 36000

про стягнення грошових коштів в сумі 319 776,22 грн.

Суддя Солодюк О.В.

без виклику сторін

01.03.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла справа №912/134/23 за позовом Фермерського господарства "Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзерногрупа" про стягнення 319776, 22 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.03.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, справу визнав малозначною, ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Полтавської області № 120 від 19.06.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023 справу передано на розгляд судді Солодюк О.В.

Статтею 32 ГПК України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті.

Розглядається позовна заява Фермерського господарства "Агро" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзерногрупа" заборгованості за договором купівлі - продажу в розмірі 319 776,22 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.06.2023 суд прийняв справу до свого провадження. Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України сторони суду не надали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 26.06.2023, надіслана відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням на зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу, була повернута до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, повернулася до суду з відміткою поштового відділення: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з пунктом 2 частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (така ж правова позиція викладена у постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17).

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, зазначена ухвала вважається врученою.

29.06.2023 до суду від позивача надійшли листи від 26.06.2023 з додатком (вх.№ №8067,8066), які долучено судом до матеріалів справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між Фермерським господарством «АГРО» (Постачальником за Договором, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНОГРУПА» - (Покупцем за Договором, відповідачем) був укладений Договір купівлі-продажу № 011А від 17 жовтня 2022 року, згідно умов якого позивач зобов`язувався здійснити поставку Товару, а саме Насіння сої в кількості 25 тон на загальну суму 362500 грн., а відповідач зобов`язувався сплатити грошові кошти за поставлений Товар на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п.2.2 договору датою поставки вважається дата оформлення у місці постачання відповідача.

Позивач через ФОП Козлов О.В. здійснив поставку Товару по Договору № 011А від 17.10.2022 року за адресою: смт. Голованівськ, вул. Петровського, 32, Кірогогравська область.

На виконання умов договору позивач відвантажив відповідачу товар Сою в кількості 26,723 т. на загальну суму 387 483,55 грн, що підтверджується видатковою накладною №2 від 19 жовтня 2022 року. Видаткова накладна підписана представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.

Відповідач зобов`язання по оплаті виконав неналежним чином, а саме частково оплатив товар у сумі 100 000,00 грн. Оплата здійснена 27.10.2022 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 3 від 27.10.2022. Згідно акту звірки позивача заборгованність станом на 30.11.2022 року становить 287 483,55 грн. Свої зобов`язання з виготовлення та поставки Товару на адресу відповідача Фермерське господарство «Агро» виконало в повному обсязі.

В п.3.1 Договору передбачено, що відповідач здійснює оплату товару у грошовій формі впродовж 5-ти банківських днів після здійснення поставки шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок позивача.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.5.1 договору).

Згідно п. 4.2 Договору №011А від 17.10.2022 року передбачена відповідальність відповідача за затримку оплати товару, а саме відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, від суми несплаченого товару за кожний день затримки.

Таким чином пеня за порушення строків оплати Товару за період з 27.10.2022 року по 16.01.2023 складає 32 292,67 грн.

Відповідно до статті 222 Господарського кодексу України позивач направив відповідачу листа вих. №30-11/22 від 30 листопада 2022, в якому вказав на порушення відповідачем умов Договору, вказав суму заборгованості за прострочення оплати Товару. На вказаний лист позивача відповідь від відповідача не надійшла.

Відповідач свої забов`язання за договором не виконав, в зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 319 776,22 грн.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦК України, цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

На виконання умов договору купівлі - продажу № 011А позивач здійснив поставку товару відповідачеві на загальну суму 387 483,55 грн, що підтверджується видатковою накладною №2 від 19 жовтня 2022 року.

Вказана накладна підписана представниками обох сторін та скріплена відповідними печатками підприємств.

Відповідно п. 3.1 Договору оплата за поставлений товар здійснюється у грошовій формі впродовж 5 - ти банківських днів після здійснення поставки шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок позивача.

За поставлений товар відповідач в повному обсязі не розрахувався, здійснив оплату за поставлений товар лише на суму 100 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3 від 27.10.2022.

Отже, у відповідача перед позивачем згідно акту звірки заборгованість станом на 30.11.2022 становить 287 483,55 грн.

Доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 287 483,55 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до пункту 4.2 Договору №011А від 17.10.2022 року, сторони визначили, що за затримку оплати товару, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За результатами проведеного перерахунку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення пені за період з 27.10.2022 року по 16.01.2023 в розмірі 32 292,67 грн підлягають задоволенню.

В зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги у розмірі 319 776,22 грн., з яких: 287 483,55 грн - сума основного боргу, 32 292,67 грн. - пеня, є правомірними, документально підтвердженими та задовольняються судом.

Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у сумі 4 796,64 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзерногрупа" (вул. Соборності, б. 43, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 44183659) на користь Фермерського господарства "Агро" (вул. Святопокровська, 13, с. Могильне, Голованівський район, Кіровоградська область, 26333, код ЄДРПОУ 23094819) суму боргу в розмірі 287 483,55 грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором № 011А від 17.10.2022 року в сумі 32 292,67 грн та 4 796,64 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Суддя Солодюк О.В.