Рішення

від 13.02.2024 по справі 922/4800/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2024м. ХарківСправа № 922/4800/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Пономар Є. А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Будтранс-груп", м.Харків (адреса: 61038, м.Харків, вул.Маршала Батицького,8) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна будівельна група", м.Харків (адреса: 61002, м.Харків, Куликівський Узвіз,9) про стягнення 834448,34 грн за участю предстаників:

позивача - Максимов М.І. (адвокат, ордер серія АН №1002060 від 09.11.2023 року);

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

14.11.2023 року позивач - Приватне підприємство "Будтранс-груп" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна будівельна група" про стягнення заборгованості в розмірі 834448,34 грн за договором №04-01/1-П від 04.01.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.11.2023 року позовну заяву залишено без руху, встановивши позивачу строк та спосіб усунення недоліків.

28.11.2023 року позивач надав до суду заяву (вх.№32597) про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 року відкрито провадження у справі №922/4800/23 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.12.2023 року, яке протокольною ухвалою суду було відкладено на 23.01.2024 року.

Протокольною ухвалою суду від 23.01.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.02.2024 року.

Представник позивача в судовому засіданні 13.02.2024 року позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 13.02.2024 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, з огляду на наступне.

Ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61002, м.Харків, Куликівський Узвіз,9.

Однак, ухвали повернулись до суду без вручення відповідачу, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Також судом було направлено ухвали на адресу засновника відповідача ОСОБА_1 , які також повертались до суду без вручення, з відміткою "за закінченням терміну зберігання.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Під час розгляду справи судом перевірено юридичну адресу відповідача згідно з даними ЄДРЮО, яка залишилася незмінною.

Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Слід зазначити, що відповідно до п. 99Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" у разі невручення рекомендованого листа, він разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відтак, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і не вручено підприємством зв`язку з посиланням на "за закінченням терміну зберігання", вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Слід враховувати, що організація власної господарської діяльності забезпечується самим товариством, зокрема щодо призначення відповідальної особи на отримання поштової кореспонденції та подальшим її одержанням. Товариство несе ризики та наслідки, пов`язані з неналежним отримання поштової кореспонденції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки явка в судове засідання представника відповідача обов`язковою не визнавалася, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього за наявними в справі матеріалами, як це передбачено ст.202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.01.2021 року між Приватним підприємством "Будтранс-груп" (далі - продавець, позивач, ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна будівельна група" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки №04-01/1-П (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти й оплатити товар.

Найменування, ціна, одиниця виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються в рахунках-фактурах, видаткових накладних (п.1.2. Договору).

Згідно з п.2.1. Договору умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року (далі - Інкотермс), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.

Товар поставляється партіями, за рахунок та транспортом Продавця (на умовах DDP - Інкотермс у редакції 2010 р.) на складі Покупця. Продавець за погодженням з Покупцем може змінити спосіб та місце поставки товару. Поставка товару здійснюється після отримання повної вартості товару Постачальником (п.2.2. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору право власності на Товар, а також усі пов`язані з ним ризики переходять від Постачальника до Покупця з моменту передачі його Постачальником Покупцю.

Оплата по цьому договору здійснюється в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у рахунку-фактурі до цього договору (п.3.1. Договору)

Пунктом 3.2.Договору встановлено, що загальна вартість, кількість, асортимент товару, по даному договору вказуються у рахунках-фактурах та у видаткових накладних, що поставляється за цим Договором, визначається загальною вартістю Товару відповідно до видаткових накладних.

Згідно з п.3.3. Договору оплата Товару здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів, з моменту виставлення рахунку, шляхом 100 % передплати вартості відповідної партії поставки Товару. За погодженням з Постачальником оплата може здійснюватися на умовах пост оплати з відстроченням платежу впродовж 2 (двох) банківських дні з дати поставки товару.

Відповідно до п.4.2. Договору за необґрунтовану відмову, ухилення від оплати за товар Покупець виплачує Продавцю, за вимогою останнього, штраф у розмірі 1 % суми, від оплати якої Покупець відмовився або ухилився.

Пунктом 4.6. Договору встановлено, що неустойка (штраф, пеня) нараховується за весь час прострочення до повного виконання відповідного зобов`язання Постачальника. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, нені) застосовується позовна давність в три роки. Сплата неустойки (штрафу, пені) і відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань, не звільняють Сторони під виконання зобов`язань за цим Договором в натурі, крім випадків, передбачених законодавством України.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору та закінчується 31.12.2021 року. У випадку, якщо жодна зі Сторін за один місяць до закінчення строку дії Договору письмово не повідомить іншу Сторону про розірвання договору, його дія автоматично пролонгується на наступні 12 (дванадцять) місяців (пп.7.1.,7.2. Договору).

На виконання умов договору поставки в період з 18.10.2021 року по 18.12.2021 року Позивачем було поставлено товар, перелік та вартість якого визначено в видаткових накладних, а саме:

- видаткова накладна №7301 від 18.10.2021 року на суму 512215,20 грн;

- видаткова накладна №6844 від 19.10.2021 року на суму 20524,80 грн;

- видаткова накладна №7300 від 21.10.2021 року на суму 21120,00 грн;

- видаткова накладна №6967 від 23.10.2021 року на суму 21842,32 грн;

- видаткова накладна №7055 від 27.10.2021 року на суму 44209,06 грн;

- видаткова накладна №7089 від 28.10.2021 року на суму 26931,53 грн;

- видаткова накладна №7123 від 29.10.2021 року на суму 26720,56 грн;

- видаткова накладна №7170 від 01.11.2021 року на суму 19719,22 грн;

- видаткова накладна №7339 від 09.11.2021 року на суму 23915,57 грн;

- видаткова накладна №7442 від 15.11.2021 року на суму 47965,30 грн;

- видаткова накладна №7469 від 16.11.2021 року на суму 42690,86 грн;

- видаткова накладна №7581 від 22.11.2021 року на суму 21212,09 грн;

- видаткова накладна №7627 від 24.11.2021 року на суму 23842,40 грн;

- видаткова накладна №7825 від 03.12.2021 року на суму 20934,60 грн;

- видаткова накладна №7910 від 08.12.2021 року на суму 22154,27 грн;

- видаткова накладна №8026 від 14.12.2021 року на суму 67068,10 грн;

- видаткова накладна №8067 від 16.12.2021 року на суму 21935,82 грн;

- видаткова накладна №8120 від 18.12.2021 року на суму 7313,40 грн.

На підставі довіреностей № 57 від 01.10.2021 року, №64 від 01.11.2021 року, №71 від 01.12.2021 року доручено Директору Лях Юрій Вікторович отримання товару від ПП "Будтранс-Груп".

Вищезазначені накладні підписані представниками позивача та відповідача без жодних зауважень.

Загальна вартість поставленого Відповідачу товару становить 612229,69 грн.

Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором щодо оплати товару не виконав, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст.265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.7 ст.193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п.3.3. Договору оплата Товару здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів, з моменту виставлення рахунку, шляхом 100 % передплати вартості відповідної партії поставки Товару. За погодженням з Постачальником оплата може здійснюватися на умовах пост оплати з відстроченням платежу впродовж 2 (двох) банківських дні з дати поставки товару.

Оскільки покупцем не було здійснено передплату за товар, то згідно з п.3.3. Договору товар мав бути сплачений протягом 2-х банківських днів з дати поставки за кожною накладною.

На виконання умов договору позивач свої зобов`язання по поставці товару виконав у повному обсязі згідно з умовами договору, поставив відповідачу товар, що підтверджується матеріалами справи (а.с.18-35).

Повернень товару або претензій щодо кількості та якості товару від відповідача не надходило.

Отже відповідач прийняв відповідний товар, що підтверджується його підписом на видаткових накладних, проте оплату за отриманий товар здійснив лише частково.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість відповідно до видаткових накладних №7301 від 18.10.2021 року, №6844 від 19.10.2021 року, №7300 від 21.10.2021 року, №6967 від 23.10.2021 року, №7055 від 27.10.2021 року, №7089 від 28.10.2021 року, №7123 від 29.10.2021 року, №7170 від 01.11.2021 року, №7339 від 09.11.2021 року, №7442 від 15.11.2021 року, №7469 від 16.11.2021 року, №7581 від 22.11.2021 року, №7627 від 24.11.2021 року, №7825 від 03.12.2021 року, №7910 від 08.12.2021 року, №8026 від 14.12.2021 року, №8067 від 16.12.2021 року, №8120 від 18.12.2021 року у загальній сумі 612229,69 грн.

Отже враховуючи те, що відповідач зобов`язання щодо оплати поставленого товару не виконав, на час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати вартості отриманого товару, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 612229,69 грн підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення штраф у розмірі 6122,00 грн, 3% річних у розмірі 33865,00 грн та інфляційні втрати у розмірі182231,65 грн.

Факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань щодо сплати заборгованості за поставлений товар підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Зазначене дає позивачу правові підстави для нарахування штрафу, 3% річних, інфляційних на прострочену заборгованість.

Щодо штрафу.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.4.2. Договору за необґрунтовану відмову, ухилення від оплати за товар Покупець виплачує Продавцю, за вимогою останнього, штраф у розмірі 1 % суми, від оплати якої Покупець відмовився або ухилився.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню штрафу, суд дійшов висновку про його арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України та договору, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 6122,00 грн підлягають задоволенню.

Щодо 3% річних та інфляційних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 33865,00 грн 3% річних та 182231,65 грн інфляційних.

Як зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.10.2020 року у справі №911/19/19 суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України суд з`ясував обставини щодо правильності здійснення позивачем відповідних розрахунків.

Судом встановлено, що розрахунки позивача по нарахуванню 3% річних є невірними, з огляду на наступне.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч.1 ст.694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Згідно з п.3.3. Договору оплата Товару здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів, з моменту виставлення рахунку, шляхом 100 % передплати вартості відповідної партії поставки Товару. За погодженням з Постачальником оплата може здійснюватися на умовах пост оплати з відстроченням платежу впродовж 2 (двох) банківських дні з дати поставки товару.

Згідно з ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, враховуючи умови п.3.3. Договору та відсутність 100 % передплати, строк оплати товару - впродовж 2 (двох) банківських днів з дати поставки товару.

При цьому нарахування 3% річних починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане.

Перевіривши періоди нарахування 3% річних, суд дійшов висновку про їх невірність, оскільки нарахування починається з 19.12.2021 на загальну суму заборгованості, в той час, як прострочення на загальну суму заборгованості, з урахуванням останньої видаткової накладної від 18.12.2021 виникло лише з 22.12.2021 року.

При цьому за накладною від 16.12.2021 прострочення зі сплати виникло з 21.12.2021.

За всіма іншими накладними нарахування з 19.12.2021 року є вірним.

Однак, при цьому розрахунок позивача арифметично є вірним, оскільки суд не виходить за межі визначеного позивачем періоду часу та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Отже позовні вимоги щодо стягнення 33865,00 грн 3% річних підлягають задоволенню.

Перевіривши періоди нарахування та розрахунки інфляційних, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 182231,65 грн інфляційних втрат є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже, підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 79, 80, 86, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна будівельна група" (адреса: 61002, м.Харків, Куликівський Узвіз, буд.9; код ЄДРПОУ 41590642) на користь Приватного підприємства "Будтранс-груп" (адреса: 61038, м.Харків, вул.Маршала Батицького,8; код ЄДРПОУ 36815278) заборгованість за договором поставки №04-01/1-П в загальному розмірі 834448,34 грн, з яких: 612229,69 грн - основний борг; 33865,00 грн - 3% річних; 182231,65 грн - інфляційні збитки, 6122,00грн - штраф, крім того, 12516,72 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "19" лютого 2024 р.

СуддяК.В. Аріт