Рішення

від 07.02.2024 по справі 922/4575/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2024м. ХарківСправа № 922/4575/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16; код ЄДРПОУ: 14095412) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" (61002, м. Харків, вул. Мельникова, 23; код ЄДРПОУ: 37875689) про стягнення заборгованості за участю представників:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

27.10.2023 Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" за Договором оренди №4849 від 12.04.2012 суму 728 673,14 грн., яка складається із:

- заборгованості у розмірі 578 152,75 грн.;

- пені у розмірі 150 520,39 грн.,

а також просить стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем свого зобов`язання за договором оренди №4849 від 12.04.2012 в частині своєчасної та в повному обсязі сплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.10.2023 прийнято позовну заяву (вх.№4575/23 від 27.10.2023) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4575/23. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на29 листопада 2023 року. Відповідачу, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.11.2023 відкладено підготовче засідання на 20.12.2023.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 17.01.2024.

03.01.2024 через кабінет Електронного Суду від представника Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшло клопотання (вх.№210 від 03.01.2024) про зменшення розміру позовних вимог, в якому просить суд зменшити розмір позовних вимог і викласти їх у наступній редакції:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" за Договором оренди №4849 від 12.04.2012 суму 380 702,20 грн., яка складається із:

- заборгованості у розмірі 325 782,34 грн.;

- пені у розмірі 54 919,86 грн.,

а також просить стягнути судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2024 клопотання представника Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Меркулової Н.А. (вх.№210 від 03.01.2024) про зменшення розміру позовних вимог задоволено. Прийнято клопотання представника Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Меркулової Н.А. (вх.№210 від 03.01.2024) про зменшення розміру позовних вимог до розгляду. Вирішено розгляд справи продовжувати з урахуванням зменшення позовних вимог.

В підготовчому засіданні 17.01.2024 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.02.2024.

Представник позивача в судове засідання 07.02.2024 не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 07.02.2024 не забезпечив, про причини неявки не повідомив, своїм правом, наданим відповідно до ст.165 ГПК України не скористався - відзив на позов не надав.

Згідно з абз.1 ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" належить до осіб, які в силу ст.6 ГПК України зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" станом на день прийняття цього рішення електронний кабінет не зареєстровано.

Відтак, копію ухвали суду про відкриття провадження по справі №922/4575/23 від 30.10.2023, про зменшення розміру позовних вимог від 17.01.2024, а також ухвали-повідомлення про відкладення підготовчого засіданні від 29.11.2023, від 20.12.2023, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті ВІД 17.01.2024 судом було надіслано на офіційну поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс", а саме: 61002, м. Харків, вул. Мельникова, 23, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як адреса місцезнаходження юридичної особи.

Однак, вказану судову кореспонденцію повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із ч.1 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідача було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до вимог ст.219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 07.02.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

12.04.2012 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" (орендар) було укладено договір оренди №4849 (надалі - Договір). Відповідно до п.1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 467,8 кв.м та майно - асфальтоване покриття площею 9300 кв.м, далі «майно», яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, пр. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ, 28-А, літ. «А-4», літ. «Б-2», «В-2», «Г-2» та знаходиться на балансі комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «Шляхрембуд» (у подальшому іменоване «балансоутримувач»).

Право на оренду цього майна отримано орендарем на підставі наказу управління комунального майна та приватизації № 589 від 15.03.2012р.

Майно передається в оренду з метою розміщення офісу площею 126,0 кв.м, ремонтних майстерень площею 341,8 кв.м, стоянки автотранспорту площею 9300 кв.м. (п.1.2.Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно п.3.2. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання № 566/11 від 23.12.2011 р. (далі - Методика). Орендна плата за базовий місяць - лютий 2012 року розраховується згідно з додатком до цього Договору і складає 14 423,79 грн. без ПДВ.

Ставка орендної плати складає 18 %, 20%, 12%.

Відповідно до п. 3.3. Договору, нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі.

Згідно п. 3.4. Договору, нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п.10.6.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Відповідно до п.3.6. Договору, розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Орендна плата перераховується на 30% на поточний рахунок балансоутримувача, а 70% - на бюджетний рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області, зазначений у п.3.7. Договору.

Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у випадку зміни Методики її розрахунку, централізованих цін і тарифів, затверджених у встановленому порядку, які безпосередньо впливають на розрахунок орендної плати (п.3.8.Договору).

У випадку внесення орендної плати в розмірі, що перевищує розмір орендної плати визначений цим Договором, переплата може бути залікована в рахунок наступних платежів, або, за бажанням орендаря, повернена йому на підставі акту звірки взаєморозрахунків (п.3.9.Договору).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та міського бюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати) (п.3.10.Договору).

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі, першочергово погашається пеня, а у другу чергу сплачується основна сума боргу з орендної плати (п.3.11.Договору).

Згідно п.4.4. Договору відповідач взяв на себе зобов`язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Відповідно до п.7.3. Договору, у разі прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п.3.10 Договору порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Згідно п.10.1. Договору, цей Договір діє з 12.04.2012 по 12.03.2015.

Зміни та доповнення, що вносяться до договору оренди, розглядаються сторонами протягом 20 днів і оформлюються додатковими угодами, які є невід`ємними частинами цього Договору (п.10.2.Договору).

Згідно Акту прийому-передачі нежитлових приміщень та майна від 12.04.2012 Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради передало, аТовариство з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" прийняло в орендне користування нежитлові приміщення 3 та 4 поверхів площею 126,0 кв.м нежитлової 4-поверхової будівлі літ. «А-4», приміщення 2 поверху площею 31,7 кв.м нежитлової 2-поверхової будівлі літ. «Б-2», приміщення 1 поверху площею 204,4 кв.м (мийка) нежитлової 2 поверхової будівлі літ. «В-2», приміщення 1 поверху площею 105,7 кв.м нежитлової 2-поверхової будівлі літ. «Г-2», а також асфальтоване покриття площею 9300 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, пр. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ, 28-А, літ. «А-4», «Б-2», «В-2», «Г-2».

12.03.2015 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди №4849 від 12.04.2012 (надалі - Додаткова угода від 12.03.2015).

Відповідно до п.1 Додаткової угоди від 12.03.2015, керуючись Законом України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011р. №566/11, за згодою сторін, п.3.1. та п.3.2. розділу 3. «Орендна плаза», та п.10.1. розділу 10. «Строк дії та умови зміни, розірвання Договору», договору оренди №4849 від 12.04.2012 сторони виклали в наступній редакції:

3.1. Вартість об`єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість Майна і складає 1 769 956грн. станом на 05.03.2015.

„3.2. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011р. № 566/11 (далі - Методика).

Орендна плата за березень місяць 2015р. становить - 24380,11 грн., без урахування ПДВ.

Ставка орендної плати складає 20%, 18%, 12%.

18.06.2018 згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», у відповідності до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 №755/17, враховуючи звернення орендаря вх.№18690 від 12.12.2017 та балансоутримувача вх. №8801 від 11.06.2018, між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди №4849 від 12.04.2012 (надалі - Додаткова угода від 18.06.2018).

В договорі оренди нежитлових приміщень та майна № 4849/2012 від 12.04.2012 найменування «договір оренди нежитлових приміщень та майна» сторони змінили на «договір оренди».

Відповідно до п.1.1. Додаткової угоди від 18.06.2018 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 467,80 кв.м, в нежитлових будівлях літ. А-4, Б-2, В-2, Г-2 та майно - 9300,00 кв.м (далі - майно), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, 28-А та знаходиться на балансі комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" (далі - балансоутримувач).

Право на оренду цього майна отримано орендарем на підставі наказу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради №589 від 15.03.2012 «Про затвердження результатів вивчення попиту потенційних орендарів на об`єкти оренди».

Право комунальної власності на нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 116215963101.

Згідно з п.1.2. Додаткової угоди від 18.06.2018 майно передається в оренду з метою розміщення майстерні, що здійснює технічне обслуговування та ремонт автомобілів - 341,8 кв.м, офісних приміщень -126,0кв.м та майно - асфальтоване покриття - 9300 кв.м.

Набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна (п.2.1. Додаткової угоди від 18.06.2018).

У разі припинення цього Договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін.

Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п.2.3.Додаткової угоди від 18.06.2018).

Вартість об`єкта оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і становить 1 769 956 грн. без ПДВ станом на 05.03.2015 (п.3.1. Додаткової угоди від 18.06.2018).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі - Методика) /Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання №755/17 від 20.09.2017/.

Орендна плата становить 34457,81 грн. без ПДВ за травень 2018.

Ставка орендної плати становить 18%, 20%, 20%), 20%, 12% (п.3.2. Додаткової угоди від 18.06.2018).

Нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі (п.3.3. Додаткової угоди від 18.06.2018).

Нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі Майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п.10.6. (п.3.4. Додаткової угоди від 18.06.2018).

Орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця протягом 20 календарних днів наступного місяця (п.3.5. Додаткової угоди від 18.06.2018).

Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (п.3.6. Додаткової угоди від 18.06.2018).

Орендна плата перераховується: 30% на поточний рахунок балансоутримувача та 70% до бюджету міста Харкова на рахунки, зазначені в п.3.7. Додаткової угоди від 18.06.2018.

Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та бюджету міста Харкова з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день проплати) (п.3.10. Додаткової угоди від 18.06.2018).

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі першочергово погашається пеня, а після цього сплачується основна сума боргу з орендної плати (п.3.11. Додаткової угоди від 18.06.2018).

Згідно з п.4.4. Додаткової угоди від 18.06.2018 орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

У разі прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п.3.10 порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано (п.7.3. Додаткової угоди від 18.06.2018).

Згідно з п.10.1. Додаткової угоди від 18.06.2018 цей договір діє до 12.01.2021.

У разі відсутності заяви орендаря, орендодавця та балансоутримувача про припинення або зміну Договору протягом 30 днів після закінчення його строку, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах (п.10.5. Додаткової угоди від 18.06.2018).

Згідно Акту прийому-передачі нежитлових приміщень та майна від 28.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" передало, аКПСП по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «ШЛЯХРЕМБУД» прийняло нежитлові приміщення 3 та 4 поверхів площею 126,0 кв.м нежитлової 4-поверхової будівлі літ. «А-4», приміщення 2 поверху площею 31,7 кв.м нежитлової 2-поверхової будівлі літ. «Б-2», приміщення 1 поверху площею 204,4 кв.м (мийка) нежитлової 2 поверхової будівлі літ. «В-2», приміщення 1 поверху площею 105,7 кв.м нежитлової 2-поверхової будівлі літ. «Г-2», а також асфальтоване покриття площею 9300 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, 28-А, літ. «А-4», «Б-2», «В-2», «Г-2».

Як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості з орендної плати за Договором, зокрема, листами №3403 від 30.06.2023, №5149 від 14.09.2023.

На 21 сесії Харківської міської ради 8 скликання було ухвалене Рішення від 01 грудня 2023 року № 496/23 «Про деякі питання нарахування та сплати орендної плати за користування майном комунальної власності Харківської міської територіальної громади під час дії воєнного стану», згідно п. 1 якого вирішено за період з 24.02.2022 по 30.09.2022 включно за договорами оренди комунального майна, укладеними до 24.02.2022, звільнити від орендної плати орендарів, які використовують нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно, цілісні майнові комплекси, що належать до комунальної власності Харківської міської територіальної громади.

На підставі п.4 вищевказаного рішення, позивачем враховано період звільнення від орендної плати відповідача з 24.02.2022 по 30.09.2022 і здійснено перерахунок заборгованості та пені за Договором.

Проте, як стверджує позивач, відповідачем належним чином не виконано обов`язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими Договором, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість з оплати орендної плати за Договором у розмірі 325 782,34 грн.

На підтвердження вищезазначеного позивач надав реєстр платежів, а також розрахунок заборгованості по договору №4849 від 12.04.2012.

Вказані обставини стали підставою для нарахування позивачем пені відповідачу та звернення з цим позовом до суду.

Доказів оплати відповідачем вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договір оренди №4179 від 02.08.2017 є договором найму (оренди), згідно з яким, за приписами статті 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Судом встановлено, що відповідачу на підставі договору оренди №4849 від 12.04.2012 було передано в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 467,8 кв.м та майно - асфальтоване покриття площею 9300 кв.м, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, пр. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ, 28-А, літ. «А-4», літ. «Б-2», «В-2», «Г-2» та знаходиться на балансі комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «Шляхрембуд» (балансоутримувач).

Майно було передано в оренду з метою розміщення офісу площею 126,0 кв.м, ремонтних майстерень площею 341,8 кв.м, стоянки автотранспорту площею 9300 кв.м.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із частиною першою статті 286 Господарського кодексу України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відносини сторін спірного Договору регулюються також Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин), який є спеціальним законом з питань оренди державного та комунального майна та, відповідно до частин першої та другої ст.1, регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за договором оренди орендаря може бути зобов`язано використовувати об`єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов`язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За змістом статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Аналогічні за змістом підстави визначені ст.291 ГК України.

27.12.2019 набув чинності Закон України "Про оренду державного та комунального майна" №157-IX від 03.10.2019, який згідно п.1 Прикінцевих та перехідних положень був введений в дію з 01.02.2020. При цьому, згідно п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII від 10.04.1992 із наступними змінами з дня введення в дію Закону №157-IX визнано таким, що втрачає чинність.

Відповідно до преамбули Закон України "Про оренду державного та комунального майна" №157-IX від 03.10.2019 цей Закон визначає правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна. майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-IX від 03.10.2019, визначено, що орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-IX від 03.10.2019 визначено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Орендна плата визначається за результатами аукціону.

У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна.

У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.

Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Пунктом 10 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 року №755/17, зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з рішенням Харківської міської ради 22 сесії 7 скликання від 17.10.2018 року №1252/18) (http://kharkiv.rocks/reestr/672946) (надалі - «Методика») передбачено, що: «перед розрахунком орендної плати за перший місяць оренди чи після перегляду розміру орендної плати визначається розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку за такою формулою:

Опл.міс = Опл/12хІд.ох Ім,

де Опл.міс - розмір орендної плати за місяць, грн.;

Опл - розмір річної орендної плати, визначений за цією Методикою, грн.;

Ід.о - індекс інфляції за період з дати проведення оцінки вартості майна до базового місяця розрахунку орендної плати;

Ім - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди».

В той же час, розмір річної орендної плати визначається відповідно до положень п.7 Методики, згідно якого: «у разі оренди нерухомого майна (крім оренди нерухомого майна фізичними та юридичними особами, зазначеними у пункті 8 цієї Методики) розмір річної орендної плати визначається за формулою:

Опл = (Вп х Сор)/100;

де Опл - розмір річної орендної плати, грн.;

Вп - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення оцінки, грн.; Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком 2 до Методики.

Згідно п.11 Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Укладаючи договір оренди №4849 від 12.04.2012, відповідач зобов`язався сплачувати орендні платежі за орендоване майно перераховуючи орендну плату щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця (у первинній редакції Договору) та протягом 20 календарних днів наступного місяця (у редакції Додаткової угоди від 18.06.2018) шляхом перерахування 30% на поточний рахунок балансоутримувача та 70% до бюджету міста Харкова на рахунки (п.3.5.,3.7.Договору).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як було встановлено судом та не спростовано відповідачем, останній не належно виконував взяті на себе зобов`язання з оплати орендної плати у строки та у розмірі погоджені сторонами в Договорі, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати перед позивачем за період з 01.03.2012 по 30.04.2023 у розмірі 325 782,34 грн.

Відповідно до ч.3 ст.509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.4 Договору сторони погодили, що нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі Майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п.10.6.

Враховуючи вказані обставини, перевіривши розрахунок позивача по заборгованості відповідача із сплати орендної плати, судом встановлено наявність заборгованості відповідача з орендної плати за спірний період у сумі 325 782,34 грн.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за оренду майна у сумі 325 782,34 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у цій частині.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 54 919,86 грн.

Частина 1 статті 217 Господарського кодексу України визначає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частина 2 зазначеної статті визначає такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Застосування штрафних санкцій, спрямовано перш за все на покарання за допущене правопорушення.

Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов`язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 Цивільного кодексу України).

Згідно зі частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Разом з тим, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до п.4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів від 29.05.2013 №10 даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Разом з цим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався, зокрема до 30.06.2023.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року були внесені зміни до Цивільного та Господарського кодексів України, а саме:

- доповнено Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину»;

- доповнено розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

За таких обставин, дія Закону України від 30.03.2020 №540-IX фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

Згідно з п.3.10. Договору та п.3.10. Додаткової угоди від 18.06.2018 орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та бюджету міста Харкова з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

У разі прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п.3.10 порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано (п.7.3. Договору та п.7.3. Додаткової угоди від 18.06.2018).

В силу приписів статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 27.05.2019 по справі №910/20107/17, від 21.05.2019 по справі №916/2889/13, від 16.04.2019 по справам №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі №910/1389/18, від 14.02.2019 по справі №922/1019/18, від 22.01.2019 по справі №905/305/18, від 21.05.2018 по справі №904/10198/15, від 02.03.2018 по справі №927/467/17.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши надані позивачем до позовної заяви розрахунки пені судом встановлено, що відповідні розрахунки позивачем здійснено арифметично вірно та у відповідності до умов Договору і вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" (61002, м. Харків, вул. Мельникова, 23; код ЄДРПОУ: 37875689) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16; код ЄДРПОУ: 14095412) заборгованість за №4849 від 12.04.2012 у розмірі 325 782 (триста двадцять п`ять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 34 коп., пеню у розмірі 54 919 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 86 коп. та судові витрати у розмірі 5 710 (п`ять тисяч сімсот десять) грн. 53 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "19" лютого 2024 р.

СуддяТ.О. Пономаренко