Ухвала

від 19.02.2024 по справі 924/1218/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"19" лютого 2024 р.Справа № 924/1218/23м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства "Газтек", м. Київ

до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз",

м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", м. Київ

про визнання недійсними рішень

за участю представників:

позивача: Волощук П.Ю. згідно з довіреністю від 29.12.2023

відповідача: Гранцерт М.О. згідно з ордером від 31.01.2024

третьої особи: Варданян А.А. згідно з довіреністю від 25.12.2023

У засіданні оголошено вступну і резолютивну частини ухвали.

встановив: у провадженні Господарського суду Хмельницької області перебуває справа №924/1218/23 за позовом приватного акціонерного товариства "Газтек" до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про визнання недійсними:

1. рішення, оформленого протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" від 08.06.2023, стосовно: - припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення; - обрання членів Наглядової ради Товариства; - затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.

2. рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування №1 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" від 08.06.2023, щодо припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення.

3. рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування №2 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" від 08.06.2023, щодо обрання членів Наглядової ради Товариства.

4. рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування №3 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" від 08.06.2023, щодо затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.

В обгрунтування позову позивач, зокрема зазначає, що АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", яке не є акціонером АТ "Хмельницькгаз", а є Управителем відповідно до розпорядження КМУ від 28.05.2022 №429-р та нікчемного договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022, керуючись рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 та від 26.04.2023 №466, дія яких була зупинена, без законних підстав та не маючи повноважень представників акціонерів АТ "Газтек" (володіє 50,8973% акцій), з порушенням законодавства, зокрема положень ст. ст. 41-43 Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту АТ "Хмельницькгаз", 05.06.2023 провело позачергові дистанційні загальні збори акціонерів АТ "Хмельницькгаз" за участі фактично лише одного акціонера АТ "НАК "Нафтогаз України" (володіє 25,000271% акцій), що у підсумку призвело до порушення прав позивача на володіння, користування та розпорядження майном.

Правовою підставою позовних вимог позивач визначив, з-поміж іншого, положення ст. 41 Конституції України, ст. ст. 96-1, 215, 216, 317, 321, 1029, 1033, 1045 ЦК України, ст. ст. 27, 36, 41-43, 49, 50, 88 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. ст. 7, 9, 36, 44 Закону України "Про ринки капіталу та організовані ринки", ст. 17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст. 4 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", ст. ст. 22, 24 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідачем було подано клопотання (від 13.12.2023) про зупинення провадження у справі, в якому, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 227 ГПК України, просить зупинити провадження у справі до набрання рішенням у справі №320/17043/23, яка розглядається Київським окружним адміністративним судом, законної сили.

Обґрунтовуючи клопотання, відповідач повідомив, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа №320/17043/23 за позовом Матерон Лімітед та ПАТ "Газтек" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за участю третіх осіб, у тому числі акціонерного товариства "Хмельницькгаз", про визнання протиправними та нечинними з моменту прийняття рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 "Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів" та від 26.04.2023 №466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році", яке пов`язано з рішенням від 06.03.2023 №236. Зазначає, що в указаній справі будуть встановлені факти щодо механізму проведення загальних зборів відповідно до рішення від 26.04.2023 №466 та щодо законності або незаконності рішення від 06.03.2023 №236. Оскільки позовні вимоги ПАТ "Газтек" полягають саме у визнанні недійсними рішень та дій AT "ДАТ "Чорноморнафтогаз" щодо проведення дистанційних зборів акціонерів, факти, що будуть встановленні у судовій справі №320/17043/23, прямо впливатимуть на розгляд справи №924/1218/23. Тому вважає, що наявні обставини існування об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання рішенням у справі №320/17043/23, яка розглядається Київським окружним адміністративним судом, законної сили.

Позивач у запереченнях (від 19.12.2023) на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача. Зауважив, що відповідач не навів конкретних обставин (фактів), встановлення яких має суттєве значення для вирішення цього спору і які не можуть бути встановлені у межах справи №924/1218/23, що розглядається, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, а також не обґрунтував своїх висновків про те, як встановлення обставин в іншій справі вплине на правовідносини сторін. Звертає увагу на те, що законність чи незаконність рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 та від 26.04.2023 №466 не є підставою позову у справі №924/1218/23. У позовній заяві однією з підстав позову є те, що позачергові загальні збори акціонерів АТ "Хмельницькгаз" були проведені всупереч ухвалі Київського окружного адміністративного суду про забезпечення позову від 29.05.2023 у справі №320/17043/23. Проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Хмельницькгаз" всупереч наявності діючої ухвали про забезпечення позову є самостійною підставою для визнання результатів проведення таких позачергових загальних зборів акціонерів недійсними. Крім того, звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, вважає, що зупинення провадження у справі №924/1218/23 грубо порушить право позивача на судовий захист в межах процесуальних строків, передбачених процесуальним законодавством, оскільки наявні в справі докази є достатніми для прийняття рішення по суті спору. При цьому, негативні наслідки для позивача від зупинення провадження у справі є очевидними та такими, що не будуть поновлені після винесення рішення у даній справі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача у додаткових поясненнях (від 22.01.2024) щодо зупинення провадження у справі зазначила, що в ході судового розгляду справи №320/17043/23 буде надана оцінка процедурі прийняття рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на підставі яких та в передбаченому якими порядку АТ "Чорноморнафтогаз" скликались загальні збори акціонерів АТ "ОГС "Хмельницькгаз". Вважає, що у той же час господарський суд позбавлений можливості досліджувати законність рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, оскільки на вказані рішення поширюється юрисдикція адміністративного суду відповідно до ст. 19 КАС України. Також просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №320/17043/23.

Представники відповідача та третьої особи у засіданні вимоги клопотання про зупинення провадження у справі підтримали.

Представник позивача у засіданні проти задоволення клопотань відповідача та третьої особи заперечив.

При розгляді клопотання відповідача та третьої особи про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №320/17043/23 судом враховується таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Положеннями пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Таким чином, з наведених положень законодавства слідує, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

При цьому пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Предметом позову у справі №924/1218/23 є вимоги приватного акціонерного товариства "Газтек" до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" від 08.06.2023, стосовно: - припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення; - обрання членів Наглядової ради Товариства; - затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства, а також рішень, оформлених відповідними протоколами про підсумки голосування на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" від 08.06.2023.

Однією із підстав позовних вимог у цій справі є проведення АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", якими прийнято оскаржені рішення, у порядку, встановленому рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 "Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів" та від 26.04.2023 №466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році", у період, коли дія вказаних рішень була зупинена ухвалою Київського окружного адміністративного суду про забезпечення позову від 29.05.2023 у справі №320/17043/23.

Отже, предметом доказування у цій справі є, зокрема встановлення правомірності проведення позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" відповідно до рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 та від 26.04.2023 №466 у період зупинення їх дії та порушення при цьому прав позивача.

Натомість предметом позову у справі №320/17043/23 є вимоги Матерон Лімітед та ПАТ "Газтек" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за участю третіх осіб, про визнання протиправними та нечинними з моменту прийняття рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 "Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів" та від 26.04.2023 №466 "Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році", яке пов`язано з рішенням від 06.03.2023 №236 "Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів".

Тобто у справі №320/17043/23 будуть встановлені факти щодо механізму проведення загальних зборів відповідно до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2023 №466, законності або незаконності рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236.

З наведеного слідує, що розгляд справи №320/17043/23 не передбачає встановлення обставини щодо проведення позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" відповідно до рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 та від 26.04.2023 №466 у період зупинення дії цих рішень ухвалою Київського окружного адміністративного суду про забезпечення позову від 29.05.2023 у справі №320/17043/23.

При цьому з приводу результату вирішення справи №320/17043/23 слушними є посилання позивача на положення ч. 2 ст. 265 КАС України, оскільки останні в імперативному порядку визначають, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (позицію щодо неможливості відступу від цього правила, наприклад, встановлення втрати чинності нормативно-правовим актом з моменту його прийняття, викладено Верховним Судом у постановах від 14.11.2018 у справі №826/24498/15, від 28.09.2023 у справі №640/17408/19).

Щодо доводів третьої особи про те, що господарський суд позбавлений можливості досліджувати законність рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, оскільки на вказані рішення поширюється юрисдикція адміністративного суду, суд зазначає, що встановлення законності рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 та від 26.04.2023 №466, у тому числі оцінка процедури їх прийняття, не є підставою позову у цій справі, як обґрунтовано зауважив позивач, та, як наслідок, не входить до предмету доказування у цій справі і не потребує зупинення провадження з метою встановлення таких обставин в іншій справі.

Отже, беручи до уваги зазначене вище, враховуючи предмет, підстави позовних вимог та предмет доказування у справі №924/1218/23, суд доходить висновку про відсутність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №320/17043/23. Відтак клопотання відповідача та третьої особи про зупинення провадження у справі №924/1218/23 до набрання рішенням у справі Київського окружного адміністративного суду №320/17043/23 законної сили задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем подано клопотання (від 04.01.2024), в якому просить звернутися до Суду Європейського Союзу із запитом (преюдиційним клопотанням) про винесення попереднього рішення з таких питань:

1.1. Чи втручання Держави Україна у мирне володіння майном, а саме, арешт акцій (корпоративних прав) АТ "Хмельницькгаз" і передача їх в управління АРМА з подальшим визначенням управителем АТ "АТ "Чорноморнафтогаз", є позбавленням власності (абзац перший статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини) чи контролем за використанням майна (абзац другий статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини)?

1.2. Чи Директива ЄС 2014/42/EU від 03 квітня 2014 року допускає автоматичне (без додаткового судового рішення) повне блокування (позбавлення власника усіх пов`язаних з ними прав) арештованих активів лише на підставі ухвали слідчого судді (яка за національним законодавством не оскаржується) про передачу арештованих доказів у кримінальному провадженні для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості?

1.3. Яким чином Директива ЄС 2014/42/EU від 03 квітня 2014 року встановлює різницю між заморожуванням та арештом активів (freezing and seizure orders)?

1.4. Яким чином Директива ЄС 2014/42/EU від 03 квітня 2014 року та acquis communautaire регулює проміжне використання арештованих активів (interim use of assets) урядовими установами або третьою стороною до прийняття рішення про їх остаточної конфіскації або повернення власнику?

1.5. Чи слід вважати порушенням Директиви ЄС 2014/42/EU та статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини, якщо управління арештованими активами здійснюється з порушенням стандартів ISO 5500015 (огляд предмета управління активами, стандартні терміни та визначення), ISO 5500116 (вимоги до інтегрованої ефективної системи менеджменту для управління активами) та ISO 5500217 (керівництво щодо впровадження такої системи), або інших стандартів ISO?

1.6. Чи в контексті Директиви ЄС 2014/42/EU, є тотожними поняття арешту та управління: "Підприємством" (Businesses) та "Акціями чи іншими цінними паперами" (Shares or other securities)?

Також просить зупинити розгляд справи №924/1218/23 до отримання відповідей від Суду Європейського Союзу.

В обґрунтування клопотання зазначає, що відповідач та третя особа вважають, що у власників акцій арештовані усі права за цінними паперами і тому третя особа здійснює користування ними, бере участь у формуванні органів управління підприємства. Позивач намагається захистити свої права власника акцій, емітованих відповідачем, посилаючись на те, що арештованим є лише право розпорядження акціями, права ж за акціями жоден судовий орган не обмежував, а передача їх в управління АРМА не запроваджує такого обмеження автоматично.

Звертає увагу на те, що процедуру передачі арештованого в кримінальному провадженні майна до спеціалізованого агентства (АРМА) було інкорпоровано до національного правопорядку України, в тому числі, на виконання Директиви ЄС 2014/42/EU від 03.04.14 про заморожування та конфіскацію засобів та доходів від злочинів у Європейському Союзі. Наведене вбачається з пояснювальної записки до проекту Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Зазначає, що Директива Європейського Союзу 2014/42/EU дозволяє видавати накази про заморожування іншим органам, ніж судовий, за умови, що вони підтверджені або переглянуті судовим органом у разі оскарження. Цей підхід збалансовує вимогу правоохоронних органів щодо швидких дій із правом власника активу на належну судову процедуру.

У даній ситуації, за твердженням позивача, існує лише ухвала про арешт, яка блокує власникам акцій правомочність розпорядження. А також існує ухвала слідчого судді, прийнята у порядку передбаченому частиною 6 статті 100 КПК України про передачу арештованих речових доказів АРМА для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості. При цьому ні стаття 100 КПК України, або будь-яка інша його норма, ні текст ухвали слідчого судді про передачу речових доказів в управління АРМА не містять вказівки на додаткові обмеження прав власників арештованих акцій (зокрема, обмеження прав за акціями).

Клопотання мотивує необхідністю вирішення питання щодо законності втручання у мирне володіння майном у справі №924/1218/23. Вважає, що в цьому випадку має місце втручання держави у володіння майном їх власників, у зв`язку із чим суди повинні встановити чи таке втручання є позбавленням власності, чи контролем за використанням майна, а також перевірити чи фактично відбулося позбавлення власності їх власників. Відповідь на поставлене питання є принциповою для визначення законності дій ДАТ "Чорноморнафтогаз" під час проведення позачергових загальних зборів акціонерів. Вважає, що в даному випадку арешт та передача в управління акцій є позбавленням власності, що відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можливо вчиняти для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів, тому в цьому контексті треба встановити, чи відбулося таке втручання законно, із законною метою та чи дотримано принцип пропорційності.

У доповненні (від 25.01.2024) до клопотання про звернення до Суду ЄС позивачем наведено процесуальні підстави звернення до Суду ЄС, а саме: ст. 14 розділу ІІІ Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII, положення ст. ст. 3, 11, 228 ГПК України.

Третя особа у запереченнях (від 10.01.2024) на вищенаведене клопотання вказує, що з боку судової влади України до Європейського суду з прав людини за отриманням консультативних висновків з принципових питань, які стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією або протоколами до неї, може звертатись виключно Верховний Cуд. Господарський процесуальний кодекс України не містить норм щодо врахування та прийняття до розгляду правових позицій Суду Європейського Союзу. На даний час суди України не є суб`єктами звернення до Суду Європейського Союзу, директиви ЄС не є джерелами права для України. Зауважує, що вказані позивачем обставини щодо передачі арештованого у кримінальному провадженні майна в управління не є предметом розгляду справи №924/1218/23, що перебуває у провадженні Господарського суду Хмельницької області, а мають досліджуватись під час скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України.

Відповідач у запереченнях на клопотання (від 18.02.2024), зокрема зазначив, що з боку судової влади України до Європейського суду з прав людини за отриманням консультативних висновків з принципових питань, які стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією або протоколами до неї може звертатись виключно Верховний Суд. Натомість позивач просить звернутись саме до Суду Європейського Союзу із запитом (преюдиційним клопотанням) про винесення попереднього рішення у той час, як Господарський процесуальний кодекс України не містить норм щодо врахування та прийняття до розгляду правових позицій Суду Європейського Союзу. 23 червня 2022 року країни члени Європейського Союзу проголосували за надання Україні статусу країни кандидата на вступ до Європейського Союзу. Тобто на даний час суди України не є суб`єктами звернення до Суду Європейського Союзу та з тих же підстав директиви ЄС не є джерелами права для України. Щодо посилань позивача на необхідність отримання попереднього рішення Суду ЄС про тлумачення права Європейського Союзу, пов`язуючи таку необхідність з тим, що процедуру передачі арештованого в кримінальному провадженні майна до спеціалізованого агентства (АРМА) було інкорпоровано до національного правопорядку України, в тому числі, на виконання Директиви ЄС 2014/42/EU від 03.04.2014 про заморожування та конфіскацію засобів та доходів від злочинів у Європейському Союзі, а також щодо посилань позивача на існування ухвали про арешт, яка блокує власникам акцій правомочність розпорядження та ухвали слідчого судді про передачу арештованих речових доказів АРМА для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості без додаткових обмежень прав власників арештованих акцій, звертає увагу на те, що вказані обставини не є предметом розгляду справи, а мають досліджуватись під час скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України.

Представник позивача у засіданні вимоги клопотання підтримав.

Представник відповідача та третьої особи у засіданні проти задоволення клопотання позивача заперечили.

При розгляді клопотання позивача про звернення до Суду ЄС із запитом про винесення попереднього рішення та зупинення провадження у справі суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За приписами ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи, зокрема керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.

Судом враховується, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.11.2023 у справі №918/686/21 зазначила, що відповідно до п. 3 ст. 19 розд. ІІІ "Положення про інституції" Договору про Європейський Союз Суд ЄС ухвалює згідно із Договорами: (а) рішення щодо заяв, поданих Державою-членом, інституцією або фізичною чи юридичною особою; (b) попередні рішення за запитами, поданими судами чи трибуналами Держав-членів, щодо тлумачення права Союзу або дійсності актів, прийнятими інституціями; (с) рішення в інших випадках, передбачених Договорами.

Згідно із ст. 267 Договору про функціонування Європейського Союзу Суд ЄС має юрисдикцію ухвалювати попередні рішення щодо: (а) тлумачення Договорів; (b) дійсності та тлумачення актів інституцій, органів, офісів чи агенцій Союзу.

У випадку, коли таке питання порушено перед будь-яким судом чи трибуналом Держави-члена, цей суд або трибунал, якщо вважає, що рішення стосовно цього питання є необхідним для надання йому можливості ухвалити рішення, може звернутися із запитом до Суду винести рішення щодо цього питання.

У випадку, коли будь-яке таке питання порушено у справі, яка перебуває на розгляді у суді чи трибуналі держави-члена, рішення яких не можна оскаржити за допомогою правових засобів національного законодавства, цей суд або трибунал має порушити таке питання перед Судом.

Якщо таке питання порушено у справі, розгляд якої триває в суді або трибуналі держави-члена стосовно особи, яка перебуває під вартою, Суд ЄС діє із мінімальною затримкою.

Крім того, в Рекомендаціях для національних судів та трибуналів щодо ініціювання провадження стосовно ухвалення попереднього рішення Суду ЄС (2019/C 380/01) підкреслюється, що такі Рекомендації були розроблені для судів чи трибуналів Держав-членів ЄС. У п. 1 вказаних Рекомендацій зазначається, що механізм звернення із запитом про ухвалення прийняття попереднього рішення, який є фундаментальним для права ЄС, спрямований на забезпечення уніфікованого тлумачення та правозастосування права ЄС в межах ЄС шляхом надання судам та трибуналам Держав-членів засобів для порушення питань, з метою ухвалення попереднього рішення, у Суді ЄС стосовно тлумачення права ЄС або дійсності актів, прийнятих інституціями, органами, офісами чи агенціями Союзу.

Суд ЄС має юрисдикцію розглядати преюдиціальні запити від судів держав-членів або третіх держав, якщо це передбачено міжнародними угодами, в яких ЄС або держави-члени є учасниками (ст. 93 Регламенту Суду справедливості). Частина 2 ст. 322 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом надає можливість арбітражній групі подавати преюдиціальні запити до Суду ЄС, якщо у неї виникає питання щодо тлумачення права ЄС.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у вищенаведеній постанові також звернула увагу на те, що у рішенні, ухваленому у справі Ceramika Paradyz sp. z o.o. v Dyrektor Izby Skarbowej w Јodzi, від 06.03.2007 (справа C-168/06) Суд справедливості відмовив у розгляді преюдиціального запиту від адміністративного суду міста Лодзь (Польща), оскільки запит був поданий стосовно справи, яка була ініційована ще до вступу Польщі у ЄС, а, отже, базувалася на праві, яке діяло до набуття членства Польщею. У справі Ceramika Paradyz польський суд звернувся із питанням щодо тлумачення Першої та Шостої Директив про ПДВ. Суд справедливості встановив, що фактичні обставини в основному провадженні стосувались періоду, який передував вступу Польщі до ЄС. Тому Суд дійшов висновку, що він не має юрисдикції ухвалювати попереднє рішення у цій справі.

У справі Rechberger (справа С-140/97) австрійський суд мав розглянути вимоги кількох покупців, що придбали комплексні тури в туристичних операторів. У цій справі постало питання тлумачення Директиви про комплексні подорожі, комплексні відпустки та комплексні тури, які Австрія вже мала імплементувати з огляду на Угоду про Європейську економічну зону, підписантом якої була Австрія перед вступом до ЄС. У деяких справах провадження було відкрито перед вступом Австрії до ЄС, тоді як в інших справах провадження було відкрито після дати вступу. Суд ЄС дійшов висновку, що він має юрисдикцію ухвалити рішення щодо імплементації Австрією Директиви стосовно періоду, який слідував після вступу Австрії до ЄС.

З огляду на зазначені вище положення установчих договорів ЄС, зміст Рекомендацій Суду ЄС та беручи до уваги висновки Суду ЄС в наведених справах, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.11.2023 у справі №918/686/21 дійшла висновку про те, що на сьогодні у Верховного Суду немає процесуальної можливості звертатись із запитом про ухвалення попереднього рішення до Суду ЄС.

З наведеного вбачається, що юрисдикція Cуду Європейського Cоюзу поширюється на суди держав-членів Європейського Союзу, і, співпрацюючи з такими судами, забезпечує однакове застосування та тлумачення законодавства ЄС. Рішення судових органів ЄС розглядаються як окреме джерело права ЄС та використовується самим Судом та судовими органами держав-членів Європейського Союзу під час застосування норм права Європейського Союзу.

На теперішній час Україна не є державою-членом Європейського Союзу, відтак не наділена правом та обов`язком для звернення до Суду Європейського Союзу за винесенням попереднього рішення, а рішення Суду Європейського Союзу не можуть розглядатися як джерело права національної правової системи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.08.2022 у справі №910/9627/20 зазначила, що рішення Суду ЄС належить розцінювати як таке, що дає змогу встановити зміст положень актів законодавства Європейського Союзу.

Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затверджена Законом України від 18.03.2004, та Угода про партнерство та співробітництво між Україною, ЄС та іншими державами-членами, є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики та однією з основних складових процесу інтеграції України до ЄС, що включає адаптацію законодавства, утворення відповідних інституцій та інші додаткові заходи, необхідні для ефективного правотворення та правозастосування, з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом (ЄС) до держав, які мають намір вступити до нього.

Таким чином, вказані акти передбачають лише адаптацію національного законодавства, а не використання правових норм Європейського Союзу. До внесення змін в законодавство або до укладення угоди про членство в ЄС, використанню підлягає національне законодавство.

Статтею 227 ГПК України визначено випадки, за яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, ст. 228 ГПК випадки, у який суд має таке право.

При цьому відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені положення законодавства та висновки Верховного Суду, суд доходить висновку про те, що чинним законодавством України, зокрема положеннями ст. ст. 227-228 ГПК України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не передбачено підстав та порядку звернення суду до Суду Європейського Союзу із запитом (преюдиційним клопотанням) про винесення попереднього рішення та можливості зупинення у зв`язку із цим провадження у справі.

З огляду на зазначене, відповідне клопотання позивача про звернення до Суду ЄС із запитом про винесення попереднього рішення та зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 227, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (від 13.12.2023) та акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (від 22.01.2024) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/17043/23 відмовити.

У задоволенні клопотання приватного акціонерного товариства "Газтек" (від 04.01.2024) про звернення до Суду ЄС із запитом про винесення попереднього рішення та про зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили 19.02.2024, оскарженню не підлягає (з урахуванням ч. 3 ст. 255 ГПК України).

Повний текст ухвали складено 19.02.2024.

СуддяВ.В. Виноградова