Повістка

від 14.02.2024 по справі 926/5014/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/5014/23

Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В.В., при секретарі судового засідання Токарюк Н.Я., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного підприємства Терра-Пак, с. Утішків Буського району Львівської області

до товариства з обмеженою відповідальністю ІНОСТАЙЛ, м. Чернівці

про відшкодування збитків у сумі 91372,76 грн

Представники сторін не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

17.11.2023 приватне підприємство Терра-Пак звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ІНОСТАЙЛ про відшкодування збитків у сумі 91372,76 грн, з яких: 69970,32 грн сума незареєстрованих податкових накладних, 3685,00 грн 3 % річних, 17717,44 грн інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 31.01.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 69970,32 грн та судовий збір у розмірі 1644,27 грн. В частині стягнення 3% річних у сумі 3685,00 грн та інфляційних втрат у сумі 17717,44 грн відмовлено.

05.02.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в якій заявник просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 6600,00 грн.

Ухвалою від 06.02.2024 розгляд заяви призначено на 14.02.2024.

14.02.2024 через систему Електронний суд від представника позивача надійшла заява в прохальній частині якої уточнено розмір витрат понесених на оплату правничої допомоги в сумі 6500,00 грн.

У судове засідання 14.02.2024 представники сторін не з`явилися.

За змістом ч.4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача 6500,00 грн витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У позовній заяві позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесені та можуть бути понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи складається з судового збору у розмірі 2684,00 грн та 11000,00 грн витрати на правову допомогу.

Отже, суд дійшов висновку, що приватним підприємством Терра-Пак зроблено відповідну заяву про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, завчасно подано її до суду, відповідно господарський суд вважає, що є підстави для ухвалення судового рішення щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У той же час, нормами частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Так, в обґрунтування поданої заяви адвокат надав копію договору від 20.06.2022 №200622 про надання правової (професійної правничої) допомоги, акт №3ТП/0224 про прийняття-передачу наданих послуг від 02.02.2024, детальний опис наданих послуг від 02.02.2024, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №002423 від 10.06.2022, копію довіреності від 21.06.2022.

За змістом п. 1.1. договору про надання правової допомоги, адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правничу допомогу щодо представництва та захисту інтересів клієнта в тому числі у судах під час здійснення зокрема господарського судочинства, а клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 5.1. та 5.2. договору, встановлено, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар за ведення справи. Гонорар за ведення справи як правило визначається виходячи із часу надання правової допомоги (погодинно) за ставкою не менше 1000,00 грн за 1 годину роботи адвоката, але також може визначатися за конкретно визначену роботу, згідно Акту про прийняття передачу наданих послуг, виконаних адвокатом та переданих клієнту. Остаточна вартість виконання замовлення клієнта погоджується в Акті про прийняття передачу наданих послуг по наданню правової (професійної правничої) допомоги та її оплату (п. 5.10. договору).

Договір діє з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п. 6.1. договору).

За змістом статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Як вбачається з Акту про прийняття передачу наданих послуг та детального опису наданих послуг, адвокатом надано професійної правничої допомоги на 6500,00 грн, зокрема:

1. вивчення фактичних обставин справи та документів наданих клієнтом. Збирання доказів - 1 год. 1100,00 грн;

2. підготовка проекту позовної заяви і додатків та надсилання їх іншій стороні та до суду. Подання позовної заяви - 2 год. 2200,00 грн;

3. підготовка та подання заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та участь у судових засіданнях представником позивача - 2 год. 2200,00 грн;

4. підготовка та подання заяви для ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат 1 год 1100,00 грн.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи докази на понесення витрат на правничу допомогу, ставки розрахунків наданих адвокатських послуг повністю підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн., та на переконання суду є обґрунтованими та доведеними, відповідають критерію розумної необхідності таких витрат.

Судом враховано, що відповідачем заяви про зменшення витрат позивача на правничу допомогу не подано.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких, зокрема, відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги те, що позов задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6500,00 грн слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 5005,00 грн, враховуючи що відсоток задоволення позовних вимог становить 77%.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Заяву приватного підприємства Терра-Пак від 05.02.2024 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ІНОСТАЙЛ (58001, м. Чернівці, вул. Т.Шевченка, 28, код ЄДРПОУ 39994422) на користь приватного підприємства Терра-Пак (80561, Львівська обл., Буський р-н, с. Утішків, вул. Головна, 1В, код ЄДРПОУ 35400640) витрати на оплату правничої допомоги у сумі 5005,00 грн.

3. Витрати на оплату правничої допомоги адвоката у сумі 1495,00 грн залишити за приватним підприємством Терра-Пак.

4. Видати наказ.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено і підписано 19.02.2024.

Суддя В.В.Дутка