Рішення

від 09.02.2024 по справі 911/3482/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

09 лютого 2024 року м. Чернігівсправа № 911/3482/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинготторг", код 32946456

вул. Прощенка Станіслава, 12, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1", код 32498133

вул. Велика Кільцева, 4, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08130

про стягнення 332 830,49 грн

Представники учасників справи не прибули.

У судовому засіданні 09.02.2024 була підписана вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинготторг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" про стягнення 332 830,49грн заборгованості, з якої 279 751,16грн основної заборгованості з орендної плати та компенсації витрат, 25 104,22грн пені, 27 975,11грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди від 01.06.2022 № 107 щодо сплати орендних платежів за користування нерухомим майном, що розташоване у торговому центрі "Терем", який знаходиться за адресою: Україна, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, 12, а також відшкодування витрат на комунальні послуги та компенсації експлуатаційних витрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2023 у справі №911/3482/23 постановлено позовну заяву з доданими до неї документами передати за виключною підсудністю до Господарського суду Чернігівської області.

08.12.2023 супровідним листом Господарського суду Київської області від 05.12.2023 матеріали справи №911/3482/23 надійшли до Господарського суду Чернігівської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2023 справу №911/3482/23 передано на розгляд судді Моцьору В.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи по суті призначено на 11.01.2024 на 10:30. Також даною ухвалою встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

Матеріали справи свідчать про те, що суд належним чином повідомив учасників справи про відкриття провадження у справі та встановлення процесуальних строків, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

04.01.2024, у встановлений судом строк, від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, що сформований в Електронному суді 04.01.2024, який прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

09.01.20224, у встановлений судом строк, від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, що сформована в Електронному суді 09.01.2024, яка прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 08.01.2024 відмовлено в задоволенні заяви представника позивача - Пітеренко Марини Вікторівни про проведення судового засідання, яке призначене на 11.01.2024, в режимі відеоконференції.

У судове засідання 11.01.2024 учасники справи не прибули. Інших заяв та клопотань від учасників справи не надійшло.

Суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 01.02.2024 на 09:30, про що до електронних кабінетів учасників справи направлено ухвалу від 11.01.2024.

Ухвалою суду від 30.01.2024 відмовлено в задоволенні заяви представника позивача - Подоби Ірини Володимирівни про проведення судового засідання, яке призначене на 01.02.2024, в режимі відеоконференції.

У судове засідання 01.02.2024 прибув повноважний представник позивача.

Відповідач не скористався правом на участь у судовому засіданні. Заяв та клопотань не надійшло.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача підтримала позовні вимоги.

Суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 09.02.2024 на 09:30, про що представник позивача повідомлений під розписку, до електронного кабінету відповідача направлено ухвалу від 01.02.2024.

Учасники справи не скористалися правом на участь у судовому засіданні 09.02.2024. Заяв та клопотань не надійшло.

Суд дійшов висновку, що неявка в судове засідання учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

01.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніжинготторг" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" (орендар) був укладений Договір оренди №107 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення, а саме: частину будівлі ТЦ на 2 поверсі, загальною площею 810,50 кв..м та частину нежилого підвального приміщення (склад), загальною площею 166.95 кв.м відповідно з Правилами і Положеннями ТЦ.

Згідно з п.п.2.3.5. Договору Орендар прийняв на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендну плату, компенсацію комунальних і експлуатаційних платежів; інших платежів, передбачених даним Договором - у відповідності з умовами даного Договору.

Згідно з пунктом 4.1. Договору, об`єкт оренди передається Орендарю не пізніше 01.06.2022 на підставі акту прийому-передачі об`єкту оренди в орендне користування, в якому вказується опис технічного стану, кінцевий розмір площі, місце розташування об`єкту оренди на поверхневому плані і технічні специфікації ТЦ.

Відповідно до розділу 5 Договору:

- Орендар зобов`язаний вносити плату за користування об`єктом оренди в розмірах та в строки, обумовлені даним договором і Додатком №5 до цього договору, що є його невід`ємною частиною (п.5.1);

- Орендар сплачує авансово орендну плату за останній місяць оренди у розмірі 30 000,00грн. в тому числі ПДВ, протягом 10 робочих днів з дати підписання акту прийому-передачі. Орендна плата за останній місяць строку оренди утримується орендодавцем як забезпечення виконання зобов`язань орендаря по оплаті орендної плати за останній місяць оренди за даним договором (п. 5.2.1);

- Орендна плата нараховується орендареві з дати підписання сторонами акту прийому-передачі об`єкта оренди в орендне користування (п.5.3);

- Якщо інше не передбачено договором, орендна плата сплачується орендарем щомісяця, попередньою оплатою, не пізніше 20-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю (п. 5.4);

- Орендодавець до 15-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю, виставляє Орендареві рахунок на оплату орендної плати, розрахованої відповідно до Додатка №5 до даного договору. Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату не пізніше строку, зазначеного в даному договору, незалежно від факту одержання ним зазначених рахунків. При неотриманні орендарем зазначених рахунків, орендна плата розраховується орендарем самостійно відповідно до Додатка №5 до даного договору (п.5.5);

- Орендар, крім платежів по оренді, повинен протягом 3-х робочих днів з моменту виставлення рахунків орендодавцем, компенсувати по тарифам організацій, які надають ці послуги витрати на комунальні послуги. якими він користується (електроенергія. Водопостачання. Опалення й т.д.) розрахунок здійснюється пропорційно займаній площі об`єкту оренди до загальної площі ТЦ або згідно даних приладів обліку (п.5.8);

- Орендар відшкодовує Орендодавцю витрати, пов`язані з експлуатацією, обслуговуванням і утриманням об`єкта оренди в розмірі, що не перевищує 35 грн за один кв.м в місяць із розрахунку загальної площі 810,50 кв. м., експлуатаційні витрати за приміщення складу входять до складу розміру орендної плати за частину нежилого підвального приміщення (склад). Експлуатаційні витрати містять у собі: видатки по загальній охороні ТЦ, прибиранню місць загального користування й території. Вивозу твердих побутових відходів, опалення загальних місць користування, обслуговуванню систем кондиціювання й вентиляції, системи протипожежної сигналізації й пожежогасіння, і інші необхідні експлуатаційні витрати. якщо інше не буде встановлено додатковою угодою сторін. Оплата зазначених витрат проводиться орендарем не пізніше 3 робочих днів з моменту виставлення орендареві рахунків, складених на підставі показників окремих лічильників, а якщо лічильники не встановлені - витрати обчислюються пропорційно площі об`єкта оренди відносно площі ТЦ.

Згідно з п. 3.1, 3.2 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення строку оренди. Строк оренди складає 1 рік з дати підписання акту прийому-передачі об`єкту оренди в орендне користування.

01.06.2022 позивачем передано в оренду відповідачу об`єкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі, підписаним обома сторонами. Даний факт не заперечується відповідачем.

Сторонами підписано Додаток №5 до договору, у якому вони погодили розмір орендної плати, інші платежі та порядок розрахунків.

Між тими ж сторонами укладались Додаткові угоди до договору:

- №1 від 31.08.2022 (викладено п.1.1 договору у новій редакції);

- №2 від 12.04.2023 (Продовжено строк дії договору до 01.06.2024. Останнім днем закінчення строку дії договору є 31.05.2024.);

- №3 від 20.06.2023 (Викладено в новій редакції п. 1.2 Додатку №5 до договору: "Орендна плата за приміщення на 2-му поверсі Торгового центру "Терем", загальною площею 810,50 кв.м, з урахуванням її індексації, за один календарний місяць в період з 01.07.2023 по 31.08.2023 встановлюється в розмірі, що складає суму, яка відповідає 4% від суми товарів реалізованих в магазині "Ельдорадо", що розташований на території об`єкту оренди. особами, які здійснюють свою діяльність під знаком для товарів і послуг " Ельдорадо ", за вирахуванням товарів, що повернуті до цього ж магазину "Ельдорадо" у відповідному місяці, але не менше ніж 100 000,00грн, в т.ч. ПДВ 16 666,67грн.").

Як випливає із позовної заяви, зі сторони орендаря не було виконано в повній мірі грошові зобов`язання у частині оплати за отримані послуги за період з липня по серпень 2023 року.

На виконання умов Договору, Позивачем були виставлені до оплати Відповідачу наступні рахунки:

№262 від 30.06.2022 на суму 5 500,00 грн,

№263 від 30.06.2022 на суму 8 347,50 грн,

№273 від 31.07.2023 на суму 50 000,00 грн,

№297 від 31.07.2023 на суму 100 000,00 грн,

№298 від 31.07.2023 на суму 5 500,00 грн,

№299 від 31.07.2023 на суму 8 347,50 грн,

№275 від 31.07.2023 на суму 372,03 грн,

№276 від 31.07.2023 на суму 28 367,50 грн,

№318 від 31.08.2023 на суму 44 417,65 грн,

№319 від 31.08.2023 на суму 531,48 грн,

№320 від 31.08.2023 на суму 28 367,50 грн - всього на загальну суму 279 751,16грн.

Крім того, Орендодавцем надавались Орендарю Акти надання послуг: № 260 від 31.07.2023, № 261 від 31.07.2023, № 259 від 31.07.2023, № 270 від 31.07.2023, №271 від 31.07.2023, № 298 від 31.08.2023, №300 від 31.08.2023, №299 від 31.08.2023, №313 від 31.08.2023, №312 від 31.08.2023, №314 від 31.08.2023. Зазначені акти підписані відповідачем без зауважень і заперечень.

Позивач, у зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості з орендної плати та компенсації витрат за комунальні послуги і компенсації експлуатаційних витрат більше ніж 30 днів, звернувся до останнього з вимогою про дострокове розірвання договору оренди №107 від 01.06.2022 з 01.09.2023 (лист №8 від 03.08.2023).

30.08.2023 сторонами підписано Додаткову угоду №4 від 30.08.2023, у якій вони, керуючись п. 9.2 договору, домовились про дострокове розірвання договору з 01.09.2023. При цьому, останнім днем дії договору є 31.08.2023. Також у п.3 цієї угоди сторони зазначили, що на дату підписання цієї угоди сторони підтверджують наявність заборгованості орендаря по орендній платі та компенсації витрат на комунальні послуги і компенсації експлуатаційних витрат згідно умов договору. у розмірі 321 769,46грн. в т.ч. ПДВ 20% - 53 628,24грн, яку орендар зобов`язується сплатити орендодавцю не пізніше 11.10.2023.

14.09.2023 сторонами підписано акт повернення об`єкта оренди.

Також позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості по договору, а саме відповідачу були надіслані претензії: № 10 від 15.09.2023, № 04/10/2023 від 04.10.2023, № 12/10/2023 від 12.10.2023.

Як зазначає позивач, відповідач орендну плату та компенсації витрат за комунальні послуги і компенсації експлуатаційних витрат відповідно до виставлених рахунків не сплатив, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій та звернення з позовом до суду.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнає. В обґрунтування заперечень зазначає про те, що з 24.02.2022 у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та тимчасовою окупацією територій областей України, де знаходяться магазини ТОВ «Технополіс-1» та ТОВ «ДІЄСА» торговельної мережі «Ельдорадо» (Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь, Херсон, Нова Каховка) та відсутність доступу до них; активні бойові дії в регіонах де знаходяться магазини торговельної мережі, що ускладнює доступ до них; повне або часткове знищення магазинів мережі у містах: Київ, Буча, Ірпінь, Харків, Херсон; знищення та обмежений доступ до основного товарного складу мережі у с. Квітневе Броварського району Київської області не дають можливості ТОВ «Технополіс-1» об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору до кінця дії форс-мажорних обставин.

Також відповідач зазначає, що через повне знищення товарного складу ТОВ «ДІЄСА» та ТОВ «Технополіс-1» у с. Квітневе Броварського району Київської області, що підтверджено Довідкою Приватного підприємства «ОФІС БТІ» про знищення/знесення майна від 29.03.2022 №29/03, реєстраційний номер документу: DТ01:4521-1747-1586-0518 та Сертифікатом № 3000-22-0460 від 25.07.2022 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), Сертифікатом № 3000-22-0556 від 10.08.2022 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) торговельній мережі «Ельдорадо» завдано прямих загальних збитків орієнтовно на загальну суму 889 178 939,45 грн. Внаслідок чого фінансова спроможність відповідача суттєво підірвана.

Крім того, на думку відповідача, позивач не поніс значних втрат, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

У відповіді на відзив позивач вважає аргументи та доводи відповідача безпідставними та такими, що не мають відношення до предмета позову.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами та в яких виник спір, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 173-175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Із змісту договору №107 від 01.06.2022 випливає, що на його підставі між сторонами виникли правовідносини найму (оренди).

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не виконано зобов`язання по договору, не сплачено в обумовлені строки орендну плату та компенсації витрат за комунальні послуги і компенсації експлуатаційних витрат за період користування приміщенням з липня 2023 року по серпень 2023 року у сумі 279 751,16грн.

Отже, заборгованість відповідача становить 279 751,16грн.

Відповідач доказів погашення наявної заборгованості до суду не надав.

Також позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення відповідачу за прострочення виконання зобов`язань за договором 25 104,22грн пені за період з 02.07.2023 по 16.11.2023 та 27 975,11грн штрафу.

За статтею 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення в сфері господарювання.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу статей 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частинами 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відтак, неустойка поділяється на ту, яка встановлена законом (розмір та підстави стягнення якої визначаються актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення якої визначається сторонами в самому договорі).

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до умов п.10.2 договору у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендної плати або компенсації комунальних та експлуатаційних платежів, орендар на вимогу орендодавця сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення зобов`язання, від суми прострочених платежів за кожний день прострочки.

Якщо період прострочення перевищує 30 календарних днів, то орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 10% від простроченої суми грошового зобов`язання (п.10.2.1.1 договору).

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

При цьому чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Перевіривши розрахунок штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що він здійснений арифметично вірно.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань по договору оренди щодо оплати орендної плати та компенсації витрат за комунальні послуги і компенсації експлуатаційних витрат.

Судом прийнято до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, але вказаних висновків суду вони не спростовують.

Слід зазначити, що у п.3 Додаткової угоди №4 від 30.08.2023, відповідач визнав, що на дату підписання цієї угоди заборгованість по орендній платі та компенсації витрат на комунальні послуги і компенсації експлуатаційних витрат згідно умов договору становить 321 769,46грн, в т.ч. ПДВ 20% - 53 628,24грн, яку він зобов`язався сплатити орендодавцю не пізніше 11.10.2023.

Посилання відповідача, на те, що існують форс-мажорні обставини, які впливають на виконання умов договору, не приймаються судом до уваги, оскільки стосуються правовідносин, які виникли на підставі інших договорів, щодо інших об`єктів оренди.

Щодо посилання відповідача на приписи ст. 233 ГК України, слід зазначити наступне. Згідно з приписами статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Приписи ч.2 ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання. Оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України, то відсутність у відповідача необхідних коштів не звільняє його від обов`язку виконати зобов`язання за договором.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю у сумі 332 830,49грн, з якої 279 751,16грн основної заборгованості, 25 104,22грн пені, 27 975,11грн штрафу.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Пунктом 2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання даного позову до суду відповідно до платіжної інструкції від 16.11.2023 №253 сплачено 4 992,47грн судового збору.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 4 992,47грн.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" (код 32498133, вул. Велика Кільцева, 4, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08130) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинготторг" (код 32946456, вул. Прощенка Станіслава, 12, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600) 279 751,16грн основної заборгованості з орендної плати та компенсації витрат, 25 104,22грн пені, 27 975,11грн штрафу та 4 992,46грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення виготовлено 19.02.2024.

Суддя В.В. Моцьор