Постанова

від 13.02.2024 по справі 910/7984/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/7984/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кондратова І. Д.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом - Кузнецов І. С.,

відповідача за первісним позовом - Карлаш Д. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК"

про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу

у справі № 910/7984/22 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК"

до Акціонерного товариства "Укртранснафта"

про стягнення 3 898 272,40 грн

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Укртранснафта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК"

про стягнення 613 064,33 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртранснафта" про стягнення 3 898 272,40 грн, а саме: основний борг у розмірі 3 797 799,24 грн, пеня у розмірі 56 062,08 грн, 3% річних у розмірі 7 911,95 грн та інфляційні втрати у розмірі 36 499,13 грн.

Акціонерне товариство "Укртранснафта" звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про стягнення пені у розмірі 347 218,38 грн та штрафу у розмірі 265 845,95 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 у справі № 910/7984/22 провадження в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" до Акціонерного товариства "Укртранснафта" про стягнення основного боргу в сумі 3 797 799,24 грн закрите у зв`язку з відсутністю предмета спору. Позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Укртранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" 56 062, 08 грн пені, 7 911, 95 грн 3% річних, 36 499, 13 грн інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору у розмірі 56 966, 99 грн. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" 331 690, 68 грн пені, 265 845, 95 грн штрафу та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 987, 69 грн. В задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 у справі №910/7984/22 змінено, та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Провадження у справі №910/7984/22 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" до Акціонерного товариства "Укртранснафта" про стягнення основного боргу в сумі 3 797 799,24 грн закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" 56 062, 08 грн пені, 7 911, 95 грн 3% річних, 36 499, 13 грн інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору у сумі 56 966, 99 грн. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" 50 236,58 грн пені, 50 236,58 грн штрафу та витрати зі сплати судового збору у сумі 1507,22 грн. У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовити. Провести в порядку частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України зустрічне зарахування стягнутих грошових сум та стягнути різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму, а саме: Стягнути з Акціонерного товариства "Укртранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" 55459,77 грн судового збору. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" 2260,03 грн судового збору за подання апеляційної скарги, пропорційно задоволеним вимогам.".

Постановою від 23.01.2024 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртранснафта". Змінив постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 910/7984/22 у частині вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору. Виклав абзаци 6 та 11 резолютивної частини постанови в цій частині у такій редакції:

Абзац 6: "Стягнути з Акціонерного товариства "Укртранснафта" (вул. Московська, 32/2, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 31570412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (вул. Північне шосе, б. 69-А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006, код ЄДРПОУ 30105738) 56 062 (п`ятдесят шість тисяч шістдесят дві) грн 08 коп. пені, 7 911 (сім тисяч дев`ятсот одинадцять) грн 95 коп. процентів річних, 36 499 (тридцять шість тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) грн 13 коп. втрат від інфляції та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 507 (одна тисяча п`ятсот сім) грн 10 коп.".

Абзац 11: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (вул. Північне шосе, б. 69-А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006, код ЄДРПОУ 30105738) на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" (вул. Московська, 32/2, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 31570412) 0,12 грн судового збору.".

В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 910/7984/22 залишив без змін.

При прийнятті постанови Верховним Судом розподіл судових витрат в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу не здійснювався.

26 січня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" звернулося до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, в якій просить стягнути з Акціонерного товариства "Укртранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" витрати на правничу допомогу в сумі 100 000,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2024 призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи на 13 лютого 2024 року о 12:55 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 209. Запропоновано Акціонерному товариству "Укртранснафта" надати відзив на зазначену заяву.

12.02.2024 Акціонерне товариство "Укртранснафта" подало клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Крім того, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 915/1788/21).

Товариством з обмеженою відповідальністю "МІК" на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 100 000,00 грн (фіксований розмір гонорару) в суді касаційної інстанції надано:

- копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1028667 від 14.11.2023, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 04.05.2020 адвокату Кузнецову Іллі Сергійовичу, та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 002030 від 12.02.2019;

- копію договору про надання правової допомоги від 04.05.2020, укладеного між Кузнецовим Іллею Сергійовичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІК" (клієнт). Відповідно до пункту 4.2 договору сума витрат, необхідних для виконання договору, наданої правової допомоги і послуг, погоджується сторонами шляхом укладення письмових додаткових угод або без їх укладення за домовленістю;

- копію додаткової угоди від 28.11.2023 до договору про надання правової допомоги від 04.05.2020, відповідно до якої сторони узгодили, що оплата наданої правничої допомоги адвокатом у справі № 910/7984/22 в межах розгляду в суді касаційної інстанції здійснюється у фіксованому розмірі 100 000,00 грн протягом 30 календарних днів з дати складання в повному обсязі рішення (постанови, ухвали) суду касаційної інстанції у цій справі, якою закінчується розгляд справи в суді касаційної інстанції, та підлягає перерахування клієнтом адвокату на карткові рахунки, вказані в акті приймання - передачі наданої правничої допомоги з детальним описом проведених робіт;

- копію акта приймання - передачі наданої правничої допомоги з детальним описом проведених робіт від 26.01.2024 до договору про надання правової допомоги від 04.05.2020, в якому наведений наступний перелік проведених робіт: - аналіз касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 910/7984/22, консультація клієнта та роз`яснення з правничих питань; - підготовка і відправлення до Касаційного господарського суду відзиву на касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 910/7984/22; - прийняття участі 23.01.2024 об 11:50 у судовому засіданні із розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 910/7984/22; - підготовка і відправлення до Касаційного господарського суду у справі № 910/7984/22 заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу;

- копію розрахунку вартості наданих послуг з правничої допомоги від 28.11.2023 до договору про надання правової допомоги від 04.05.2020, відповідно до якого сторони погодили, що вартість наданої правничої допомоги визначена у фіксованому розмірі 100 000,00 грн незалежно від витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії).

Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю "МІК", згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, було надано докази в обґрунтування понесених витрат.

При цьому, Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, про те, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22, від 23.11.2023 у справі № 911/2408/22, від 30.11.2023 у справі № 924/878/22).

Мотивуючи клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, Акціонерне товариство "Укртранснафта", зокрема, зазначає, що: - сума витрат на правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн дорівнює розміру вимог, заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК» до стягнення з Акціонерного товариства «Укртранснафта» (предметом розгляду у справі № 910/7984/22 було стягнення з Акціонерного товариства «Укртранснафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» 100 473,16 грн); - відзив на касаційну скаргу повністю дублює зміст процесуальних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК», поданих до судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 910/7984/22; - відбулося лише 1 засідання в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, яке тривало не більше 30 хвилин, а тому представником Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» не було затрачено значної кількості часу на участь в судовому засіданні; - відправлення процесуальних документів адвокатом, як зазначено в пунктах 2, 4 акта не відноситься до видів адвокатської діяльності, визначених у статті 19 Закону України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI. Відповідне підтверджується висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 грудня 2020 року у справі № 808/1849/18; - справа № 910/7984/22 не відноситься до категорії складних, підготовка до справи не потребувала дослідження значного обсягу законодавства, судової практики чи опрацювання великого обсягу документів. Обсяг підготовлених та поданих заяв та матеріалів не потребував значного кількості часу, як про це зазначається в заяві, а тому вказана заява не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованою та пропорційною до предмета спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає доводи Акціонерного товариства "Укртранснафта" слушними, оскільки правова позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору в судах першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, а адвокат Кузнецов Ілля Сергійович надавав правову допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю "МІК" у судах першої та апеляційної інстанцій, тому, відповідно, був обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають. Отже підготовка цієї справи до розгляду в суді касаційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної роботи. Колегія суддів також враховує, що касаційна скарга подавалась тільки щодо стягнення з Акціонерного товариства "Укртранснафта" судового збору у сумі 56 966,99 грн та в частині відмови судом апеляційної інстанції у задоволенні зустрічних позовних вимог Акціонерного товариства "Укртранснафта" про стягнення пені та штрафу у розмірі 512 591,17 грн.

Водночас, Суд також враховує, що адвокатом до наданих послуг в акті включено послугу з написання заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. Однак заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (такий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

Отже, врахувавши результати розгляду справи у суді касаційної інстанції, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртранснафта" у даній справі у Верховному Суді, а також надані заявником документи, клопотання Акціонерного товариства "Укртранснафта" про зменшення витрат на правничу допомогу, Суд дійшов висновку про стягнення з Акціонерного товариства "Укртранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртранснафта" (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2; код ЄДРПОУ 31570412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69а; код ЄДРПОУ 30105738) 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 910/7984/22.

3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. М. Баранець

І. Д. Кондратова