Постанова

від 19.02.2024 по справі 291/1502/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 291/1502/22

провадження № 61-17234 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кухарук і К»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кухарук і К»

на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 23 червня

2023 року у складі судді Митюк О. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М.,

Борисюка Р. М., Микитюк О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства

з обмеженою відповідальністю «Кухарук і К» (далі - ТОВ «Кухарук і К»)

про визнання розірваним договору оренди землі, стягнення орендної плати, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником земельної ділянки, площею 2,00 га, кадастровий номер 1825281200:01:000:0320, розташованої на території Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області (нині - Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області).

17 листопада 2018 року між нею та фермерським господарством (далі - ФГ) «Кухарук і К» в особі голови Ковтуна Д. А., який діє на підставі статуту, було укладено договір оренди землі, за умовами якого вона надала орендарю

(ФГ «Кухарук і К») належну їй земельну ділянку в строкове платне користування, строком на 10 років, із сплатою орендної плати у розмірі 7 284,10 грн. Право оренди за ФГ «Кухарук і К» зареєстровано 20 листопада 2018 року.

У 2020 році було проведено реорганізацію (шляхом перетворення) ФГ «Кухарук і К» (код 41677348) на ТОВ «Кухарук і К» (код 41677348). Відомості щодо правонаступництва наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 40 договору оренди землі від 17 листопада 2018 року, укладеного між нею та ФГ «Кухарук і К», - реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Разом із тим, пунктом 39 цього договору визначено, що розірвання договору оренди землі

в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору

в односторонньому порядку є повідомлення орендодавцем орендаря про рішення розірвати договір шляхом надсилання орендарю листа повідомлення не пізніше ніж за 6 місяців до моменту розірвання договору».

04 серпня 2021 року вона направила на адресу відповідача заяву (лист-повідомлення), в якій просила припинити дію договору в строк до 04 лютого

2022 року. Вказану заяву відповідач отримав у цей самий день, 04 серпня

2021 року, проте не виконав її вимогу, навпаки, листом від 16 листопада 2021 року № 582 повідомив, що пункт 39 договору оренди землі від 17 листопада 2018 року містить виключний перелік підстав припинення договору, в якому такої підстави

як - відсутнє бажання орендаря, - немає, тому вважав, що товариство є належним користувачем її земельної ділянки.

25 січня 2022 року вона повторно повідомила орендаря про своє право

на розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, зазначила про порушення ТОВ «Кухарук і К» її права на користування і розпорядження належною їй земельною ділянкою, просила повернути спірну земельну ділянку та скласти відповідний акт приймання-передачі земельної ділянки.

Проте товариство вкотре проігнорувало її вимогу щодо повернення її земельної ділянки.

Позивач зазначала, що факт перерахування 22 вересня 2022 року на її рахунок орендної плати за оспорюваний договором за 2022 рік (5 834,39 грн) є додатковим підтвердженням наявності вини (умислу або необережності) орендаря

(ТОВ «Кухарук і К»), який порушив зобов`язання в частині повернення їй земельної ділянки не пізніше наступного дня із моменту спливу шестимісячного строку,

що обчислюється з дня надсилання орендарю листа повідомлення (04 серпня

2021 року).

Оскільки позивач уважала такі дії орендаря незаконними 27 вересня 2022 року вона направила відповідачу лист, в якому вказала, що протиправне володіння ним земельною ділянкою, починаючи з 04 лютого 2022 року, не може бути підставою для здійснення оплати за договором, який, з урахуванням частини третьої

статті 651 ЦК України, є розірваним саме з 04 лютого 2022 року. Повідомила,

що не приймає безпідставно перераховану їй суму грошових коштів в якості орендної плати за період із 04 лютого по 31 січня 2022 року, виключно за період

із 01 січня до 04 лютого 2022 року. Також просила повідомити їй банківські реквізити ТОВ «Кухарук і К» для повернення безпідставно перерахованих їй коштів.

Пославшись на статтю 785 ЦК України, вважала, що має право на неустойку

у розмірі подвійної плати за найм спірної земельної ділянки за час прострочення

її повернення, починаючи з 04 лютого 2022 року по 31 січня 2022 року у розмірі

13 211,16 грн.

Унаслідок незаконних дій орендаря їй завдано моральної шкоди, зокрема

її позбавлено можливості вільно розпоряджатися та користуватися належною

їй земельною ділянкою, вона постійно перебуває в стресі. Орендарем були вчинені дії спрямовані на нівелювання її права власності, зниження його значущості

та приниженні гідності орендодавця в порівнянні з можливостями «великого

та значимого магната-орендаря», який, взявши в оренду земельну ділянку, добровільно не повертав її за жодних обставин та використовував її власність максимально тривалий період часу. Розмір шкоди нею оцінено у 5 000,00 грн.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд: визнати розірваним

із 04 лютого 2022 року договір оренди землі від 17 листопада 2018 року б/н щодо оренди земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 1825281200:01:000:0320, укладений між нею та ФГ «Кухарук і К», правонаступником якого є ТОВ «Кухарук і К», право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 листопада 2018 року, номер запису про інше речове право: 29070132; стягнути з відповідача неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення повернення земельної ділянки за період

із 04 лютого по 31 січня 2022 року в сумі 13 211,16 грн та на відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 23 червня

2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано розірваним із 04 лютого 2022 року договір оренди землі б/н

від 17 листопада 2018 року, щодо оренди земельної ділянки, площею 2,00 га, кадастровий номер 1825281200:01:000:0320, дата державної реєстрації земельної ділянки в державному реєстрі прав 17 січня 2018 року, номер запису про право

в державному реєстрі прав - 24474488, укладений між ОСОБА_1 та

ФГ «Кухарук і К», правонаступником якого є ТОВ «Кухарук і К», право оренди

за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

20 листопада 2018 року, номер запису про інше речове право 29070132.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в договорі оренди землі

від 17 листопада 2018 року сторони погодили можливість припинення такого договору шляхом його розірвання в односторонньому порядку, не обумовлюючи це настанням будь-яких подій, виконавши при цьому вимоги пункту 39 договору (повідомлення орендаря у письмовому виді про намір розірвати договір не пізніше ніж за 6 місяців до моменту розірвання договору). ОСОБА_1 були дотримані вимоги пункту 39 договору оренди землі від 17 листопада 2018 року щодо порядку та строків повідомлення орендаря про розірвання договору в односторонньому порядку. Тобто нею було вжито всіх необхідних заходів щодо врегулювання даного спору в досудовому порядку. Неповернення позивачу відповідачем земельної ділянки та ухилення від підписання відповідних актів про повернення земельної ділянки порушує законні права та інтереси позивача, як власника земельної ділянки, внаслідок чого вона не має змоги вільно нею користуватись

та розпоряджатись. Тому районний суд задовольнив позовні вимоги в частині розірвання оспорюваного договору оренди землі.

Разом із цим, суд першої інстанції відмовив позивачу у стягненні з відповідача

на її користь неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення повернення земельної ділянки та моральної шкоди, оскільки позивачем

не доведено, а судом не встановлено вини відповідача/протиправності дій,

за наявності яких наступають відповідні правові наслідки.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Кухарук і К» залишено без задоволення.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 23 червня

2023 року в оскарженій частині, а саме в частині задоволення позовної вимоги

про визнання договору оренди землі розірваним, залишено без змін.

Апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку є обґрунтованою, оскільки відповідає чинному законодавству та умовам, укладеного між сторонами договору оренди землі, яким, в свою чергу, передбачено право орендодавця розірвати в односторонньому порядку договір оренди земельної ділянки (пункт 39 договору), а в разі недосягнення згоди

з орендарем вирішити питання в судовому порядку (пункт 45 договору).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції

У грудні 2023 року ТОВ «Кухарук і К» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 23 червня

2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 02 листопада

2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій заявник посилається на те, що: судами застосовано норми права

без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; а також належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині відмови

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 не оскаржуються, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі. Витребувано дану цивільну справу із суду першої інстанції. Відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Кухарук і К» про зупинення виконання рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 23 червня

2023 року. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ТОВ «Кухарук і К» мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано відповідні правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, у зв`язку з чим зроблено помилкові висновки по суті спору, оскільки у даному випадку не настали обставини, які зумовлюють право позивача на розірвання договору оренди землі.

Суди не надали оцінки пункту 38 договору та не встановили обставин, які

б передбачали можливість дострокового розірвання договору оренди з підстав, визначених у договорі або законі. Саме на позивача покладається обов`язок зазначення підстав такого розірвання.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу

ТОВ «Кухарук і К» від ОСОБА_1 , мотивований тим, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Позивач зазначає, що умовами оспорюваного договору оренди землі визначено право орендодавця на його розірвання в односторонньому порядку, котре не обумовлено ні настанням певної події, ні наявністю певних обставин,

а передбачено суто механізм (порядок) такого розірвання, який нею було дотримано.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій

статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1

частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ТОВ «Кухарук і К» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів

та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні

чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених

у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій

в оскаржуваній частині відповідають.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір

не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного

або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 серед іншого, просила суд визнати розірваним із 04 лютого 2022 року договір оренди землі від 17 листопада

2018 року б/н щодо оренди земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 1825281200:01:000:0320, укладений між нею та ФГ «Кухарук і К», правонаступником якого є ТОВ «Кухарук і К»,посилаючись на те, що вона як орендодавець

в односторонньому порядку висловила бажання розірвати оспорюваний договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента

та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності

та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частинами першою та третьою статі 651 ЦК України визначено, що зміна

або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше

не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частин другої та третьої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюються або припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором

чи не обумовлено характером його зміни.

Аналізуючи зміст вищезазначених норм матеріального права можна зробити висновок, що якщо укладеним між сторонами договором передбачено розірвання договору в односторонньому порядку і зацікавленою стороною дотримано порядок його розірвання, він відповідно є розірваним у порядку, визначеному договором.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом

(частина друга статті 792 ЦК України).

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі,

є Закон України «Про оренду землі».

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння

і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір,

за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (статті 1, 13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно із частиною четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі» розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Тлумачення указаного положення свідчить, що за загальним правилом

не допускається розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку. Проте сторони в договорі оренди можуть встановити як умову про одностороннє розірвання договору оренди землі, так і процедуру її реалізації.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду:

від 16 травня 2018 року у справі № 420/504/16-ц (провадження № 61-6268св18),

від 26 вересня 2018 року у справі № 623/2953/16-ц (провадження № 61-19304св18), від 24 січня 2019 року у справі № 388/1253/15-ц (провадження № 61-26231св18), від 17 липня 2019 року у справі № 388/1251/15-ц (провадження № 61-12233св18), від 23 жовтня 2019 року у справі № 623/3418/16-ц (провадження № 61-33241св18), від 17 лютого 2021 року у справі № 623/1198/18 (провадження № 61-4441св19),

від 22 грудня 2022 року у справі № 709/83/19 (провадження № 61-13685св19). Судова практика у цій категорії справ є сталою, а відмінність залежить лише

від фактичних обставин конкретної справи й доказування.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі, яка переглядається Верховним Судом, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 39 договору оренди землі від 17 листопада 2018 року розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку

є повідомлення орендодавцем орендаря про рішення розірвати договір шляхом надсилання орендарю листа повідомлення (написаного від руки орендодавцем)

не пізніше ніж за 6 місяців до моменту розірвання договору.

У пункті 45 договору оренди землі від 17 листопада 2018 року сторони визначили, що у разі непогодження орендаря з розірванням договору в односторонньому порядку згідно з пунктом 39 цього договору орендар письмово повідомляє про це орендодавця шляхом направлення листа-повідомлення в термін десяти календарних днів після отримання листа про розірвання договору

в односторонньому порядку. В подальшому сторони вирішують питання шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди в судовому порядку.

Ураховуючи наведене, встановивши, що позивач виявила бажання розірвати укладений із відповідачем договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству та умовам договору, направила ТОВ «Кухарук і К» відповідну заяву (лист-повідомлення), написану від руки, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання оспорюваного договору оренди землі розірваним із 04 лютого 2022 року.

Позивачем дотримані умови, порядок і строки подання відповідної заяви. Натомість, відповідач у порушення пункту 45 оспорюваного договору, лише

16 листопада 2021 року направив позивачу лист, в якому висловив свою незгоду

з розірванням договору, тоді як мав це зробити протягом десяти календарних днів після отримання листа від позивача (а. с. 26, 27).

Системний аналіз положень статей 317, 319, 321 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що власникові належать права володіння, користування

та управління майном, якими він користується на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права

чи обмежений у його здійсненні.

Отже, тлумачення відповідачем умов договору на свою користь зводиться

до звуження права орендаря на володіння своїм майном. Розділ оспорюваного договору «Зміна умов договору і припинення його дії» не містить конкретних застережень на якій підставі, або за якою умовою, договір може бути розірваний

в односторонньому порядку.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині, правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи та ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права, із якими погоджується й суд касаційної інстанції.

Посилання в касаційній скарзі на неврахування судами відповідних висновків Верховного Суду відхиляються Верховним Судом, оскільки висновки у цій справі

та у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними.

Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, вони

є аналогічними доводам апеляційної скарги, яким уже надавалася оцінка судом, вони не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень,

по суті зводяться до переоцінки доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України

не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій

в оскаржуваній частині без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кухарук і К» залишити без задоволення.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 23 червня

2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 02 листопада

2023 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць