Ухвала

від 15.02.2024 по справі 276/356/24

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/356/24

Провадження по справі 1-кс/276/89/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року смт. Хорошів

Слідчий суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про накладення арешту на майно, подане слідчим СВ відділення поліції №4 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 за погодженням з начальником Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024060460000052 від 14.02.2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 Кримінального кодексу України,

встановив:

Слідчий СВ ВП №4 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області з клопотанням про накладенняарешту на майно, а саме: грошові кошти в сумі 420000 грн, які знаходяться на рахунку ТОВ «Восест», ЄДРПОУ: 42190931, Р/р НОМЕР_1 , АТ «КОМІНБАНК», мфо 322540, ІПН: 421909326573, юридична адреса: 09114, Київська область, м. Біла Церква, вулиця Кожедуба Івана, 361, офіс 211.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що в провадженні СВ ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження №12024060460000052 від 14.02.2024 за ч.3 ст.190 КК України. Вказане провадження зареєстроване за фактом того, що 07.02.2024, в умовах воєнного стану, невідома особа на ім`я ОСОБА_5 , який назвався менеджером ТОВ «Восест» з номеру телефону НОМЕР_2 , зателефонував до директора ФГ «Яснополянське 2013» ОСОБА_6 з приводу купівлі мінерального добрива на що останній погодився. В подальшому, директор ФГ «Яснополянське 2013» ОСОБА_6 уклав договір поставки №19-02-24 із ТОВ «Восест» в особі директора ОСОБА_7 на поставу вапняково-аміачної селітри та перерахував грошові кошти в сумі 420000 грн. в якості 50% вартості від придбаного товару на рахунок банку АТ «Комінбанк» НОМЕР_3 . Однак станом на 13.02.2024 мінеральне добриво на адресу фермерського господарства доставлено не було, невідомий чоловік на ім`я ОСОБА_5 на телефонні дзвінки не відповідає. В результаті обману з боку невідомої особи, ФГ «Ясноплянське» завдано майнової шкоди на суму 420000 гривень.

Зазначає, що ФГ «Яснополянське 2013» здійснило замовлення вапняково-аміачної селітри в кількості 50 тон на суму 840000 грн, з яких 140000 гривень - ПДВ. Також встановлено, що грошові кошти було перераховано на рахунок постачальника ТОВ «Восест», ЄДРПОУ: 42190931, Р/р НОМЕР_1 , АТ «КОМІНБАНК», мфо 322540, ІПН: 421909326573, юридична адреса: 09114, Київська область, м. Біла Церква, вулиця Кожедуба Івана, 361, офіс 211.

Під час проведення досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти в сумі 420000 грн, які знаходяться на рахунку ТОВ «Восест» та були здобуті шляхом обману фермерського господарства «Яснополянське 2013», оскільки вказані грошові кошти є доказом злочину та предметом вчинення кримінального правопорушення, а також з метою позбавлення вказаного майна ухвалою слідчого судді права на їх відчуження, розпорядження та/або користування.

Слідчий просив розглянути клопотання без участі особи, у володінні якої знаходиться майно, з метою забезпечення арешту майна та попередження можливого відчуження майна.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні просили клопотання задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Слідчий суддя з огляду на зазначені слідчим обставини та з метою забезпечення арешту майна на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України розглянув клопотання про арешт майна без повідомлення ТОВ «Восест».

Заслухавши учасників та дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з п.7 ч.2ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1 ч.3ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно дост.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із п.1 ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.98 КПК Українивбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2ст.170 КПК України, чиннийКримінальний процесуальний кодекс Українине передбачає.

Частиною 2ст.173 КПК Українипередбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до вимог ч.2ст.173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна і можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового слідства проводиться слідство за фактом того, що 07.02.2024, в умовах воєнного стану, невідома особа на ім`я ОСОБА_5 , який назвався менеджером ТОВ «Восест» з номеру телефону НОМЕР_2 , зателефонував до директора ФГ «Яснополянське 2013» ОСОБА_6 з приводу купівлі мінерального добрива на що останній погодився. В подальшому, директор ФГ «Яснополянське 2013» ОСОБА_6 уклав договір поставки №19-02-24 із ТОВ «Восест» в особі директора ОСОБА_7 на поставу вапняково-аміачної селітри та перерахував грошові кошти в сумі 420000 грн. в якості 50% вартості від придбаного товару на рахунок банку АТ «Комінбанк» НОМЕР_3 . Однак станом на 13.02.2024 мінеральне добриво на адресу фермерського господарства доставлено не було, невідомий чоловік на ім`я ОСОБА_5 на телефонні дзвінки не відповідає. В результаті обману з боку невідомої особи, ФГ «Ясноплянське» завдано майнової шкоди на суму 420000 гривень. Відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060460000052 від 14.02.2024 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3ст.190 КК України.

Згідно з договором поставки №19-02-24 від 07.02.2024 ТОВ «Восест» зобов`язується передати у власність ФГ «Яснополянське 2013» вапняково-аміачну селітру вагою 50 тонн по ціні 16800,00 грн, загальна сума договору складає 840000,00 гривень. Покупець оплачує товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця. Попередня оплата в розмірі 100% вартості партії товару має бути перерахована продавцю протягом строку, вказаного в рахунку-фактурі. Ціна товару включає вартість доставки до місця призначення, що зазначається в Специфікаціях до даного договору.

До договору поставки від 07.02.2024 підписано Специфікацію №19-2-24/22 товару, який має бути поставлений автотранспортом за адресою: с. Ясна Поляна, вул.Лесі Українки, 2а, Пулинський район, Житомирська область.

Згідно рахунку-фактури№22від 07.02.2024встановлено,що ФГ«Яснополянське 2013»здійснило замовленнявапняково-аміачноїселітри вкількості 50тонн насуму 840000грн,з яких140000грн - ПДВ.

Відповідно до протоколу допиту потерпілого ОСОБА_6 від 14.02.2024, останній повідомив, що 07.02.2024 на його мобільний телефон зателефонував чоловік на імя ОСОБА_5 , який назвався менеджером ТОВ «Восест» та під час розмови запропонував придбати в їхнього товариства мінеральні добрива, а саме вапняково-аміачну селітру вартістю 16800 грн за 1 тонну. На вказану пропозицію він погодився, оскільки ціна була нижче ринкової. Після цього між ними було заключено договір-поставки №19-02-24 від 07.02.2024 на поставку 50 тонн вапняково-аміачної селітри на загальну суму 840000 гривень. Також основною передумовою виконання договору було здійснення оплати в розмірі 50 % від вартості товару, а решту грошей було б перераховано після доставки добрива. Після здійснення оплати в розмірі 50%, а саме 420000 грн, вказані добрива до господарства доставлено не було, чоловік на ім`я ОСОБА_5 на телефонні дзвінки не відповідає.

Також встановлено, що 07.02.2024 грошові кошти в сумі 420000,00 грн, в якості попередньої оплати за товар згідно рахунка №22 від 07.02.2024, були перераховані ФГ «Яснополянське 2013» на рахунок постачальника ТОВ «Восест», ЄДРПОУ: 42190931, Р/р НОМЕР_1 .

Слідчий суддя вважає, що зазначені в клопотанні грошові кошти підпадають під ознаки майна, передбаченогостаттею 98 КПК України, оскільки може бути об`єктом кримінально протиправних дій, отримане (набуте) внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Майно, на яке просить накласти арешт слідчий є предметом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Ці обставини доведено слідчим доданими до клопотання доказами, а відтак існують реальні підстави для накладення арешту на майно, з метою збереження і використання як доказів у кримінальному провадженні.

В свою чергу, слідчий суддя під час розгляду клопотання органу досудового розслідування встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає вимогам ч.2ст.170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні слідчого.

Крім того, слідчий суддя враховує вид майна, на яке слідчий просить накласти арешт і його відношення до кримінального провадження, та приходить до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на вказане майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати щодо наявності існування ризиків, передбачених ч.11ст.170 КПК України.

Так, майно на яке просить слідчий накласти арешт є предметом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а тому з метою недопущення подальшого відчуження вказаного майна, на переконання слідчого судді доведено необхідність у його подальшому збереженні.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до відчуження майна і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відтак, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на грошові кошти в сумі 420000 (чотириста двадцять тисяч) гривень 00 копійок, які знаходяться на рахункуТОВ «Восест» - р/р НОМЕР_1 .

Керуючись ст.98,107,170-174,309,369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на майно, а саме грошові кошти в сумі 420000 (чотириста двадцять тисяч) гривень 00 копійок, які знаходяться на рахункуТОВ «Восест» - р/р НОМЕР_1 , АТ «КОМІНБАНК», мфо 322540, ІПН: НОМЕР_4 , ЄДРПОУ: 42190931, юридична адреса: 09114, Київська область, м. Біла Церква, вулиця Кожедуба Івана, 361, офіс 211.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.

Ухвала про арешт майна може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 19.02.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1