Постанова

від 16.02.2024 по справі 279/341/24

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/341/24 провадження №3/279/396/24

П О С Т А Н О В А

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

16 лютого 2024 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., з секретарем Бобровою В.С., за участю ОСОБА_1 , дистанційно захисника Васильченко Л.І., представника потерпілого Клешніна О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , за ст.85 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 10.01.2024 року о 08.25 год. здійснив незаконне добування однієї особини самця козулі за допомогою петель з сталевого дроту, які поставив у місці проходів тварин за декілька днів перед цим, поблизу с.Вешневе Коростенського району Житомирської області в мисливських угіддях ТОВ "СМГ Ушомир" на території Ушомирської ТГ. Факт незаконного полювання зафіксовано працівниками ТОВ "СМГ Ушомир" (егерською службою та Директором) на місці вчинення незаконного добування звіра, що є порушенням ст.20 п.1,2,3 ЗУ "Про мисливське господарство", чим вчинив правопорушення, передбаченого ст.85 ч.2 КУпАП.

ОСОБА_1 вину в скоєнному не визнав, показав, що пішов біля дому подивитись сухі дрова та знайшов мертву козу, взяв її, поніс щоби прикопати.

Захисником Васильченко Л.І. до суду було подано клопотання, в якому ОСОБА_2 просила закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення так як ТОВ СМГ "Ушомир" не доведено право на користування мисливськими угіддями Коростенського району на території Ушомирської територіальної громади у розумінні ст.ст.21,24 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", також умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.85 КУпАП є доведення особою, уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення, сукупності об`єктивних і суб`єктивних ознак того, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення. Тобто, необхідно довести, що ОСОБА_1 здійснював полювання із застосуванням заборонених знарадь з метою добування козулі.

В судовому засіданні захисник Васильченко Л.І. клопотання підтримала, зазначила, що докази на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.85 ст.2 КУпАП в матеріалах справи відсутні.

Представник потерпілого Клешнін О.О. подав до суду письмові пояснення, в яких просив ОСОБА_1 визнати винним та притягнути до адміністративної відповідальності за ст.85 ч.2 КУпАП, показав, що ТОВ СМГ "Ушомир" є користовачем мисливських угідь на теритрої яких було вчинення дане правопорушення на підставі рішення п`ятої сесії п`ятого скликання Житомирської обласної ради №138 від 09.11.2006 року, також вчинення факту правопорушення додатково підтверджується відео фіксацією єгерської служби ТОВ СМГ "Ушомир" з місця події з якої вбачається як порушник здійснює перевірку встановлених ним петель, розпутування задушеної тварини та подальше транспортування незаконно добутої ним козулі. Незаконним добуванням однієї особи самця дикої козулі за допомогою петель з стального дроту користувачу мисливських угідь ТОВ СМГ "Ушомир" було заподіяно майнову шкоду, що згідно таксообчислення розміру відшкодування збитків, завданих у наслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання становить 32000,00 грн.

В судовому засіданні представник потерпілого свою позицію щодо визнання винним ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.85 ч.2 КУпАП підтримав, зазначив, що за ОСОБА_1 працівники егерської служби слідкували вже давно, просив застосувати стягення відповідно до закону.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено наступне.

За змістом ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.1, 2, 3 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (далі Закон) полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.

Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.12 Закону право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.

Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали в уповноваженому державному органі відповідний документ дозвільного характеру на право користування цією зброєю.

До полювання прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня);перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Згідно ст.14 Закону Документами на право полювання (для громадян України) є: посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.

Зазначені документи мисливець зобов`язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред`являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання.

Згідно ст.17 Закону добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду здійснюється за дозволом - ліцензією або відстрільною карткою. За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову.

Згідно ст.20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється:

1) полювати без належного на те дозволу, а саме: без документів, визначених статтею 14 цього Закону; полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму;

2) полювання в заборонених для цього місцях, а саме: на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них; на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин); у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад; в угіддях, не зазначених у дозволі; на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей;

3) полювання у заборонений час, а саме: у не дозволені для полювання строки на відповідні види тварин; у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу);

4) полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами, а саме: клеїв, петель, капканів, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям; отруйних та анестезуючих принад; живих сліпих чи знівечених тварин як принади; звуковідтворювальних приладів та пристроїв; електричного обладнання для добування тварин; штучних світлових джерел, приладів та пристроїв для підсвічування мішеней, у тому числі приладів нічного бачення; дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин; вибухових речовин; з під`їзду на автомототранспорті, а також на плавучих засобах з працюючим двигуном; літаків та вертольотів; немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневматичної та іншої стрілецької зброї, а також нарізних вкладок, напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони; руйнування житла тварин, бобрових загат, гнізд птахів; газу та диму; заливання нір звірів; а також: на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо); на пернату дичину з нарізною вогнепальною зброєю або з використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм (N 0000); на хутрових звірів (крім вовка, єнотовидного собаки, лисиці та шакала) з нарізною вогнепальною зброєю калібром більш як 5,6 міліметра; на копитних тварин з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю чи шротом; полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами без наявності на них паспорта; полювання з дерев та мисливських вишок без дозволу користувача угідь;

5) транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту у щорічній контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання, а також у дозволі на їх добування;

6) допускання собак у мисливські угіддя без нагляду;

7) полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання;

8) полювання на заборонених для добування тварин;

9) збирання яєць птахів, загиблих мисливських птахів, самовільне привласнення знайдених в угіддях загиблих мисливських тварин або їх частин, руйнування, нищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових рослин, мисливських вишок, вказівних знаків, відповідних вивісок та інших атрибутів мисливського господарства.

Дії, зазначені в пунктах 1-8 цієї статті, відповідно до законодавства кваліфікуються як незаконне полювання. Особи, винні у незаконному полюванні, несуть відповідальність згідно із законами.

Виявлені тварини (або їх частини) та знаряддя добування таких тварин, законність набуття яких не підтверджена відповідними документами, вважаються незаконно добутими.

Відповідно до ч.1, 2 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Диспозиція ч.2 ст.85 КУпАП передбачає відповідальність, за повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а саме тягне за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об`єктів тваринного світу чи без такої або позбавлення права полювання на строк до трьох років з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об`єктів тваринного світу чи без такої.

Відповідно до ч.2, 3 ст.12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали в уповноваженому державному органі відповідний документ дозвільного характеру направо користування цією зброєю. Дополювання прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня).

Таким чином, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 , містяться всі ознаки правопорушення, передбаченого ч.2 ст.85 КУпАП, а саме: порушення правил полювання, яке мало наслідком добування тварин, кваліфікацію діяння вважає вірною.

Вина ОСОБА_1 ,у вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.2ст.85КУпАП,підтверджується данимипротоколу проадміністративне правопорушення протоколом про адміністративне правопорушення №003 від 10.01.2024, копією протоколу розтину трупа тварини від 10.01.2024, актом від 10.01.2024, фотознімками та відеозаписом.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 підійшовши до звіра, витягнув його з петлі та закинув його собі на плечі та почав нести, але був зупинений працівниками лісничіства.

Пояснення ОСОБА_1 щодо того, що він знайшов труп козулі, коли хотів збирати дрова в лісі, та ніс козулю, щоби прикопати, судом не берутья до уваги, дані пояснення є абсурдними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

Суд критично відноситься до тверджень захисника ОСОБА_1 адвоката Васильченко Л.І. про відсутність обґрунтованих підстав щодо участі у справі в якості представника потерпілого ТОВ "Спеціальне мисливське господарство Ушомир", так як на думку захисника ТОВ "СМГ "Ушомир" не доведено право на користування мисливськими угіддями Коростенського району на території Ушомирської територіальної громади в розумінні ст.ст.21,24 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", оскільки під час розгляду справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства (ч.3 ст.40 КУпАП), а тому і визначення кола учасників справи (позивача, відповідача) не є предметом розгляду у справі про притягнення особи до адміністртативної відповідальності.

Натомість, судом достовірно встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передаченого ст.85 ч.2 КУпАП, а надані останнім пояснення, судом розцінюються як намагання уникнути від відповідльності за вчинене правопорушення.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не встановлено.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» незаконно добуті (зібрані) об`єкти тваринного світу, виготовлена з них продукція, знаряддя правопорушень підлягають безоплатному вилученню в установленому законом порядку.

При накладенні адміністративного стягнення, враховуючи вищевикладене, характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та з метою попередження вчинення нових правопорушень, приходжу до висновку про необхідність застосування до останнього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому, санкцією ч.2 ст.85 КУпАП, з конфіскацією інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, незаконно добутих об`єктів тваринного світу.

На підставі ст.40-1 КУпАП, ст.4 п.5 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 , на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн.

Керуючись ст 33, ч.2 ст.85, 221, 283, 284, 285, 289 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.85 ч.2 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одну тисячу двадцять) грн. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, незаконно добутих об`єктів тваринного світу.

Стягнути з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору.

Постанова можебути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд.

Постанова набираєзаконної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бутизвернута довиконання протягом трьох місяців з дня її винесення, перебіг яких зупиняється в разі оскарження постанови до розгляду скарги (подання прокурора).

Постанова підлягаєпримусовому виконанню в разі несплати правопорушником штрафу протягом 15-и днів з дня отримання постанови, а в разі їїоскарження (внесення подання) - протягом 15-и днів з дня отримання повідомлення про залишення скарги (подання) без задоволення.

Суддя

копія згідно з оригіналом