Вирок від 19.02.2024 по справі 283/314/24

Справа № 283/314/24

Провадження №1-кп/283/110/2024

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2024 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Малинського районного суду Житомирської області кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого,

за ч. 1 ст. 361, ч. 3 ст. 190 КК України,-

встановив:

26 січня 2024 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , за згодою потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог статті 472 КПК України.

Згідно даної угоди сторони погодили, що у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, однак не пізніше 21 квітня 2021 року, у ОСОБА_4 , який перебував за місцем свого фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 виник злочинний умисел направлений на несанкціоноване втручання до автоматизованих систем, а саме соціальної мережі «Instagram», використовуючи при цьому фішинговий (шахрайський) сайт в мережі Інтернет для виманювання персональних даних автентифікації користувачів: логінів та паролів доступу до облікових записів соціальної мережі «Instagram» з метою особистого збагачення та вчинення кримінального правопорушення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 використовуючи електронно-обчислювальну машину, а саме мобільний телефон марки «MEIZU M6» IMEI: НОМЕР_1 та невстановлений обліковий запис в соціальній мережі «Instagram», користуючись наявними програмними можливостями вказаної мережі (мессенджером), надіслав повідомлення до облікового запису « ОСОБА_8 », який належить потерпілій ОСОБА_6 з пропозицією отримання роботи в мережі Інтернет та вів переписку щодо умов неіснуючої роботи та способу оплати за пророблену роботу, зазначивши необхідність для потерпілої заповнити анкету для роботодавця.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 надіслав потерпілій ОСОБА_6 посилання, на невстановлений в ході досудового розслідування шахрайський (фішинговий) сайт, через який необхідно було авторизуватися, ввівши у відповідні графи логін та пароль до облікового запису потерпілої « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Будучи зацікавленою в отриманні додаткового заробітку ОСОБА_6 , не будучи обізнаною про злочині наміри ОСОБА_4 ввела свої персональні дані ідентифікації та автентифікації (логін і пароль) в форму, запропоновану, невстановленим в ході досудового розслідування, шахрайським (фішинговим) сайтом. Заповнивши відповідні графи, за допомогою інструкцій ОСОБА_4 та натиснувши відповідну кнопку підтвердження, ОСОБА_6 надіслала їх на сервер, на якому розміщувався вказаний фішинговий (шахрайський) сайт та доступ до якого мав ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 отримав інформацію про логін та пароль, для входу до облікового запису « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в соціальній мережі «Instagram», який належний потерпілій ОСОБА_6 .

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 з використанням отриманого логіну та паролю потерпілої ОСОБА_6 здійснив вхід до облікового запису « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та з метою унеможливлення подальшого використання сайту потерпілою, змінив пароль та номер її телефону для відновлення паролю, у разі втрати контролю над обліковим записом.

Таким чином ОСОБА_4 без дозволу власника або уповноваженої особи підробив інформацію щодо паролю входу до облікового запису « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в соціальній мережі «Instagram», не маючи ні дійсного, ні передбачуваного права, отримав повний доступ до вищевказаного акаунту та унеможливив його використання потерпілою ОСОБА_6 , тобто вчинив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи - соціальної мережі «Instagram», що призвело до витоку, втрати, підробки та блокування інформації, щодо ОСОБА_6 .

У подальшому, ОСОБА_4 у невстановлений час 21.04.2021 маючи умисел на заволодіння грошовими коштами підписників потерпілої ОСОБА_6 за допомогою отриманої інформації здійснив вхід на особисту сторінку останньої « ОСОБА_8 » та за допомогою мессенджера в мережі «Instagram» здійснив розсилку повідомлень від імені потерпілої ОСОБА_6 іншим користувачам соціальної мережі «Instagram», які були її підписниками та могли бути особисто знайомі з останньою, із проханням позики грошових коштів для поповнення рахунку матері потерпілої, вказавши при цьому належний йому номер мобільного телефону НОМЕР_2 .

Так, не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_4 , 07.08.2021 близько 16 год. ОСОБА_7 , який є підписником облікового запису « ОСОБА_8 », перерахував грошові кошти в загальній сумі 300 грн., платежем 200 грн. та платежем 100 грн. на абонентський номер НОМЕР_2 з власного карткового рахунку імітованого в АТ КБ «ПриватБанк»

№ НОМЕР_3 .

У такий спосіб ОСОБА_4 , вчинивши незаконні операції з використанням електронно-обчислювальної техніки, шляхом обману, отримавши доступ до облікового запису ОСОБА_6 в мережі «Instagram», заволодів грошовими коштами її підписника ОСОБА_7 у загальній сумі 300 гривень, які цього ж дня за допомогою додатку «ГЛОБАЛМАНІ» вивів з вищевказаного номеру телефону на власну банківську карту імітовану в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 .

В подальшому, ОСОБА_4 незаконно здобутими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 300 гривень.

Відповідно до угоди дії ОСОБА_4 кваліфіковані наступним чином:

- за ч. 1 ст. 361 КК України за ознаками несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи, що призвело до витоку, втрати, підробки та блокування інформації;

- за ч. 3 ст. 190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Даною угодою узгоджено ОСОБА_4 покарання:

- за ч. 1 ст. 361 КК України у виді 2 років обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

- за ч. 3 ст. 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України узгоджено призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Також узгоджено звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений свою винність у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361 та ч. 3 ст. 190 КК України, визнав повністю. Він зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, розуміє зміст пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який буде до нього застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості і згоден на затвердження угоди.

Суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши обвинуваченого, прокурора та захисника, які не заперечують проти затвердження угоди про визнання винуватості, вважає, що угода підлягає затвердженню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 361 та ч. 3 ст. 190 КК України, які відповідно є нетяжким та тяжким злочинами.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, а потерпілі надали письму згоду прокурору на укладення угоди.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 26 січня 2024 року між ОСОБА_4 і прокурором, та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами виду і розміру покарання.

Суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю один рік, оскільки обвинувачений має позитивну характеристику та повністю відшкодував завдані збитки.

Керуючись ст. ст. 314, 315, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України,-

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 26 січня 2024 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором.

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого частиною 1 статті 361 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.

На підставі статті 76 Кримінального кодексу України встановити ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертиз в розмірі 11707 гривень 36 копійок.

Речові докази:

-мобільний телефон марки «Meizu M6» з сім-карткою оператора стільникового зв?язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_5 - конфіскувати в дохід держави;

-мобільний телефон «Samsung» моделі «GT-18552», абонентський термінал «TelStream ONU», wifi-роутер марки «АС12G», скретч від картки оператора стільникового зв?язку ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_6 , сім-картки оператора стільникового зв?язку ВФ «Україна» в кількості 125 штук, мобільний телефон марки «іPhone» моделі «11 Pro Max» з сім-карткою оператора стільникового зв?язку ПрАТ «Київстар» та системний блок «Gememax» - повернути ОСОБА_4 ;

-флеш накопичувачі та DVD-R диски - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1