Ухвала

від 16.02.2024 по справі 372/3809/17

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3809/17

Провадження 2-158/24

ухвала

16 лютого 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Проць Т.В.,

при секретарі Лимаренко О.О.

за участю прокурора Курінного С.О.

представників відповідача Пархомчука Р.І., Карапетяна А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовомпершого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Комунальне підприємство «Лісопаркове господарство «Конча Заспа», Національний природний парк «Голосіївський», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсними розпорядження, державних актів на право власності та повернення земельних ділянок,-

В С Т А Н О В И В :

До Обухівського районного суду Київської області, відповідно до постанови Верховного Суду від 31 травня 2023 року, надійшла на новий розгляд вищевказана справа, яка згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2023 року передана для розгляду судді Проць Т.В.

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 28.06.2023 року прийнято до провадження цивільну справу за вказаним позовом та призначено підготовче судове засідання.

31.01.2024 року заступником керівника Київської обласної прокуратури подано до суду заяву про залучення процесуального правонаступника, у якій він просить замінити у справі № 372/3809/17 Кабінет Міністрів України на його процесуального правонаступника Київську обласну державну адміністрацію (юридична адреса: 01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 000225333).

В обґрунтування заяви заступник керівника Київської обласної прокуратури зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 122, ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України (далі ЗК України) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, повноваження щодо вилучення та розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб належали до виключної компетенції Кабінету Міністрів України, однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 року № 1423-ІХ (далі Закон № 1423-ІХ), який набрав чинності 27.05.2021 року, змінено положення ЗК України щодо повноважень органів державної виконавчої влади на розпорядження земельними ділянками. Так, відповідно до ч. 8 ст. 122 ЗК України в редакції Закону № 1423-ІХ Кабінет Міністрів України передає лише земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Таким чином, за діючою на даний час редакцією Земельного кодексу України, Кабінет міністрів України не може здійснювати вилучення земельних ділянок державної власності, у тому числі земель лісового фонду.

За новою редакцією ст. 149 Земельного кодексу України такі землі вилучаються за рішенням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження землями відповідно до ст. 122 Кодексу, та лише виключно для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Пунктом 24 Перехідних положень ЗК України визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 ЗК України в редакції Закону № 1423-ІХ обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених ч.ч. 3, 4 і 8 цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. Отже, на даний час Київська обласна державна адміністрація є розпорядником земель лісогосподарського призначення, в тому числі і щодо вилучення земельних ділянок вказаної категорії.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Курінний С.О. підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Представники ОСОБА_3 адвокати Карапетян А.Р. та Пархомчук Р.І. щодо залучення КОДА замість КМУ фактично не заперечували.

Інші учасники судового процесу не з`явились у підготовче судове засідання, подали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ст.48ЦПК України сторонамив цивільномупроцесі єпозивач івідповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, заступник прокурора Київської області визначив Кабінет Міністрів України органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки згідно з чинними на час звернення прокурора з позовом до суду положеннями ч. 8 ст. 122 та ч. 9 ст. 149 ЗК України правом розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності лісогосподарського призначення був виключно Кабінет Міністрів України.

Згідно з ч. 8 ст. 122 ЗК України (в редакції, чинній станом на час звернення прокурора з позовом до суду) Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України (в редакції, чинній станом на час звернення прокурора з позовом до суду) Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Законом № 1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021 року, змінено положення ЗК України в частині повноважень уповноважених органів щодо розпорядження земельними ділянками.

За приписами ч. 8 ст. 122 ЗК України (в редакції, чинній на час розгляду судом даної справи) Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, передає у постійне користування земельні ділянки, примусово вилучені у державну власність відповідно доЗакону України«Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», а також передає у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За положеннями ч. 1 ст. 149 ЗК України (в редакції, чинній на час розгляду судом даної справи) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу з урахуванням вимогстатті 150цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 122 ЗК України (в редакції, чинній на час розгляду судом даної справи) обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до п. 24 Перехідних положень ЗК України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б)оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті. З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Отже, ЗК України в редакції, чинній на час розгляду судом даної справи, не передбачає повноважень Кабінету Міністрів України щодо вилучення земельних ділянок державної власності, у тому числі, земель лісового фонду; вилучення та розпорядження землями лісогосподарського призначення належить до компетенції обласних державних адміністрацій на їхній території, у даному випадку до компетенції Київської обласної державної адміністрації.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю публічного правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами чинного законодавства.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій від одного суб`єкта владних повноважень до іншого.

Така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 30.12.2020 року у справі № 805/4361/17-а, від 29.04.2021 року у справі № 160/6782/19.

Враховуючи, що до ЗК України внесено зміни, якими припинено повноваження Кабінету Міністрів України щодо вилучення земельних ділянок державної власності, у тому числі, земель лісового фонду, а Київська обласна державна адміністрація в свою чергу набула повноважень щодо розпорядження та вилучення земель лісогосподарського призначення, то у даному випадку відбулось вибуття суб`єкта владних повноважень із відповідних правовідносин. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для заміни позивача Кабінету Міністрів України у відносинах, щодо яких виник спір у даній справі та залучення до участі у справі його процесуального правонаступника Київської обласної державної адміністрації.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що заява заступника керівника Київської обласної прокуратури про залучення процесуального правонаступника у даній цивільній справі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 48, 55, 196-198, 260, 261, 263, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву заступникакерівника Київськоїобласної прокуратурипро замінуКабінету Міністрів України на його процесуального правонаступниказадовольнити.

Замінити уцивільній справі№ 372/3809/17 за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Комунальне підприємство «Лісопаркове господарство «Конча Заспа», Національний природний парк «Голосіївський», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсними розпорядження, державних актів на право власності та повернення земельних ділянок позивача Кабінет Міністрів України на його процесуального правонаступника Київську обласну державну адміністрацію (юридична адреса: 01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 000225333).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 19 лютого 2024 року.

Суддя: Т.В.Проць