Рішення
від 13.02.2024 по справі 381/2355/23
ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua


2/381/213/24

381/2355/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Цвик А.К.,

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, без самостійних вимог на стороні відповідачів: державний нотаріус Фастівської міської державної нотаріальної контори Київської області Бойко Олена Олександрівна, про визнання недійсним договорів дарування, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та поновлення державної реєстрації права власності, -

в с т а н о в и в:

У травні 2023 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - позивач) через представника ОСОБА_1 звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), ОСОБА_4 (далі - відповідач 2), третя особа, без самостійних вимог на стороні відповідачів: державний нотаріус Фастівської міської державної нотаріальної контори Київської області Бойко Олена Олександрівна (далі - третя особа), у якому просило суд визнати недійсним договори дарування житлового будинку та земельної ділянки від 21.06.2021 року, укладені між відповідачами, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності на ОСОБА_4 та поновити запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , а також стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.05.2005 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №053-2008-1767, за умовами якого остання отримала в користування кредитні кошти в сумі 98 917 доларів США на строк до 10 травня 2028 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами. Виконання позичальником умов договору забезпечується всім належним майном та коштами, на які може бути звернуто стягнення.

У той же час, 25.06.2021 року ОСОБА_2 подарувала інше майна, а саме, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 3224955300:01:001:0027 доньці - ОСОБА_4 шляхом укладення договорів дарування, які посвідчено третьою особою у справі.

Банк вважає зазначені правочини щодо відчуження майна такими, які вчинені позичальником з метою подачі заяви про проведення реструктуризації боргу, передбаченої за договором про споживчий кредит, який надано у іноземній валюті, що являється зловживанням процесуальним правом. На думку позивача, такі дії є неправомірними та недобросовісними по відношенню до кредитора, використані для уникнення виконання зобов`язань та на шкоду банку, а отже містять ознаки фраудаторних правочинів.

Так, оскаржувані правочини було укладено 25.06.2021 року, а 19.07.2021 року позичальник звернулась до кредитора із заявою про проведення реструктуризації зобов`язань. Листом від 13.09.2021 року банк відмовив у задоволенні даної заяви. Дане рішення позивача було оскаржено у судовому порядку. За результатами розгляду справи №756/19574/21 позовні вимоги ОСОБА_2 до АТ «Універсал Банк» було задоволено.

На думку представника позивача, у випадку невідчуження нерухомого майна банк без проведеної реструктуризації боргу отримав повернення кредитних коштів у більшому розмірі. Тому, оскаржуваними правочинами було заподіяно кредитору збитки. При цьому, відчуження будинку та земельної ділянки відбувалось на користь доньки позичальника, що за наявністю невиконаних кредитних зобов`язань перед банком свідчить про зловживанням процесуальним правом.

Посилаючись на приписи ст.ст. 203, 215, 234 ЦК України представник банку звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає дані правочини фраудаторними.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача 1 зазначив, що майно, яке відчужено за договорами від 21.06.2021 року, є спадщиною, яка належала ОСОБА_2 на підставі відповідних свідоцтв від 01.11.2018 року. Оскаржувані правочини спрямовані на реальне настання правових наслідків, які ними обумовлюються, а тому, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У відповіді на відзив представник банку вказав на порушення строків його подання, зазначив про правомірність вимог банку та зловживання відповідачами своїми правами, а тому, просив суд задовольнити позов.

У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача 1 додатково вказав на неправомірність вимог банку з посиланням на позиції Верхового Суду.

Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні в режимі відеоконференції просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач 2 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала, конверти повернулись без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за зазначеною адресою».

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, представник нотаріальної контори надіслала до суду лист про розгляд справи без її участі, у якій просила винести рішення згідно чинного законодавства.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як передбачено ч. 1 та ч. 3 ст. 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Також, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», вказано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А. від 13.06.2023 року відкрито провадження у справі, постановлено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 02.10.2023 року долучено відзив сторони відповідача 1 до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 27.11.2023 року до матеріалів справи долучено відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою суду від 14.12.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини справи та прийшов до таких висновків.

28 травня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» (правонаступником якого є АТ «Універсал Банк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 053-2008-1767.

Сума кредиту: 98 917,00 дол. США.

Строк кредитування: по 10 травня 2028 року включно.

Цільове призначення: на споживчі потреби.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором укладено договір іпотеки нерухомого майна-житлового будинку від 28 травня 2008 року, за умовами якого в іпотеку передано земельну ділянку, загальною площею 0,0604 га, та житловий будинок, який розташований на зазначеній земельній ділянці, загальною площею 246,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

До кредитного договору укладались ряд додаткових угод, якими текст кредитного договору викладався у нових редакціях.

19 липня 2021 року ОСОБА_2 звернулась до АТ «Універсал Банк» із заявою про проведення реструктуризації зобов`язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті - за кредитним договором № 053-2008-1767 від 28 травня 2008 року, зобов`язання за яким забезпечено договором іпотеки та предметом іпотеки за яким виступає земельна ділянка та житловий будинок.

В обґрунтування заяви зазначено підстави для проведення реструктуризації, а саме: договір № 053-2008-1767 укладено на кредитування в іноземній валюті;станом на дату подання заяви наявне непогашене грошове зобов`язання; станом на 01 січня 2014 року прострочена заборгованість за кредитним договором була відсутня; зобов`язання за кредитним договором забезпечені іпотекою житлового будинку та розташованою під ним земельною ділянкою, що не перевищує нормативи відведення; предмет іпотеки використовується як місце постійного проживання; на дату подання заяви інших об`єктів житлової нерухомості позичальник не має.

До заяви додано: копію паспорту та РНОКПП, копію кредитного договору, виписку з ДРРП щодо ОСОБА_2 , довідку про склад сім`ї ОСОБА_2 , довідку про доходи ОСОБА_2 , та інші документи.

Згідно листа АТ «Універсал Банк» № 2642 від 13 вересня 2021 року АТ «Універсал Банк» прийнято рішення про відмову в реструктуризації згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-ІХ, зважаючи на те, що у власності позичальника було наявне інше житлове нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 81,8 кв.м. та земельна ділянка, 0,077 га, кадастровий №3224955300:01:001:0027, для будівництва та обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , що було відчужене 25.06.2021 згідно інформаційної довідки №264984201 від 08.07.2021 та договору дарування від 25.06.2021 на доньку ОСОБА_5 , тоді як звернення надіслано до банку 19.07.2021, окрім майна, яка є предметом іпотеки, що забезпечує виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором № 053-2008-1767 від 28.05.2008.

Зазначені обставини встановлені судом під час розгляду справи №756/19574/21 за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, за наслідками розгляду якої рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 вересня 2022 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року та постановою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року, визнано протиправним рішення оформлене листом № 2642 від 13.09.2021 про відмову Акціонерного товариства «Універсал Банк» провести реструктуризацію за кредитним договором № 053-2008-1767 від 28 травня 2008 року (зі змінами і доповненнями) за заявою ОСОБА_2 від 19.07.2021 тат зобов`язано Акціонерне товариство «Універсал Банк» провести реструктуризацію за кредитним договором № 053-2008-1767 від 28 травня 2008 року (зі змінами і доповненнями) за заявою ОСОБА_2 від 19.07.2021 з урахуванням положень п. 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (а.с. 136-143).

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Перед подачею до банку заяви про проведення реструктуризації зобов`язань було укладено наступні договори.

Так, 21.06.2021 року ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_4 житловий будинок, загальною площею 81,8 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , про що укладено Договір дарування частини житлового будинку, який посвідчено державним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори Київської області Бойко О.О. та зареєстровано в реєстрі за №1-528 (а.с. 10-11).

Крім того, 21.06.2021 року ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_4 земельну ділянку, загальною площею 0,0770 га, кадастровий номер 3224955300:01:001:0027, для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчено державним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори Київської області Бойко О.О. та зареєстровано в реєстрі за №1-529 (а.с. 12-13).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 08.07.2021 №264984201, земельна ділянка кадастровий номер3224955300:01:001:0027 та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційні номери №1682326332249 та 1682299732249, перебувають у приватній власності ОСОБА_4 (а.с. 14-16).

Як вбачається із довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №501 від 13.07.2021 року та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи, ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_2 (а.с. 18).

На думку АТ «Універсал Банк», йому було завдано збитки внаслідок укладення оскаржуваних договорів від 25.06.2021 року, які полягають у наступному. Відповідно до графіку щомісячних платежів, позичальник з 19.07.2021 року по 10.05.2028 року мала б повернути банку кошти у сумі 141 300,49 доларів США, а також прострочену заборгованість у сумі 277,15 доларів США, що разом становить 141 577,64 доларів США. Після проведеної реструктуризації, яка стала можливою, зокрема, після відчуження майна за договорами від 25.06.2021 року та на підставі рішення суду від 07.09.2022 року і постанови Київського апеляційного суду від 15.02.2023 року у справі №756/19574/21, АТ «Універсал Банк» було проведено реструктуризацію заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 053-2008-1767, сума кредиту на дату реструктуризації складає 1 184 889,17 грн. Таким чином, враховуючи часткове прощення боргу, сума збитків банку становить 93 114,14 доларів США, яка складає різницю між сумою очікуваних платежів відповідно до графіку погашень у розмірі 141 577,64 долари США та сумою очікуваних платежів відповідно до графіку погашень 1 772 242,49 грн. (а.с. 144).

За приписом ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ч. 1 ст. 638 ЦПК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ч. 1 ст. 717 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст. вказаної статті визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

У той же час, згідно вимог ч.1 ст.215, ч.1 ст.203 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання саме в момент вчинення правочину стороною вимог законодавства.

З огляду на п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. При чому, виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За ч. 1 ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 369/11268/16-ц, фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутстві (стаття 20 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом»); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку).

Про фраудаторність оскаржуваних правочинів банк заявляв також і протягом розгляду справи №756/19574/21. Так, суди у зазначеній справі прийшли до висновків, що заяву про фраудаторність Договорів дарування, є необґрунтованою, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, що вказують на заподіяння шкоди АТ «Універсал Банк» вчиненням Договорів дарування, чи можливість заподіяння такої шкоди. До того ж, судом встановлено, що майно відповідно до Договорів дарування було відчужене поручителю за кредитним договором, а відтак кредитор не втратив право задовольнити свої вимоги за кредитним договором, в тому числі і за рахунок цього майна. При цьому отримання ОСОБА_2 спадщини не свідчить про умисний характер дій з приводу його відчуження доньці на підставі договору дарування.

Розглядаючи справу про визнання договорів дарування недійними, суд не вбачає підстав для визнання їх недійними з підстав їх фраудаторності, адже поведінка позичальника не містить ознаки недобросовісної, оскільки майно, яке було нею відчужено, належало їй ще з 2018 року та набуто нею безоплатно, а саме, у порядку спадкування.

Варто також зазначити, що у власності позичальника наявне інше майно, яке було передано банку в іпотеку з метою належного виконання зобов`язань, про що міститься відповідний запис у державному реєстрі іпотек, а тому, позичальник внаслідок укладення договорів від 25.06.2021 року, не стала неплатоспроможною.

При цьому, проведена банком реструктуризація зобов`язань не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України, адже права банку порушено не було, оскільки норма Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов`язкової реструктуризації зобов`язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, є імперативною.

При цьому, станом на час розгляду справи АТ «Універсал Банк» не звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відсутні у матеріалах справи і докази ухилення позичальника від виконання зобов`язань за кредитним договором, а укладені численні додаткові угоди до нього свідчать про взаємодію ОСОБА_2 з банком, спрямовану на ефективне вирішення питань, пов`язаних із ризиками отримання кредиту в іноземній валюті.

Також суд не може посилатись на постанову Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі №127/13995/21, адже у зазначеному судовому рішенні описані інші обставини справи.

Тому, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, оскільки підстав для визнання оскаржуваних договорів недійсними немає, а вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та поновлення попереднього запису про право власності є похідними, суд вважає, що обставини, на які посилався позивач, не знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи, а тому слід відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 22, 203, 204, 215, 234, 626, 627, 638, 717 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 137, 141, 211, 223, 263, 265, 273 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, без самостійних вимог на стороні відповідачів: державний нотаріус Фастівської міської державної нотаріальної контори Київської області Бойко Олена Олександрівна, про визнання недійсним договорів дарування від 25.06.2021 року, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та поновлення державної реєстрації права власності, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Державний нотаріус Фастівської міської державної нотаріальної контори Київської області Бойко Олена Олександрівна, адреса: Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, буд. 4.

Суддя Н.А. Осаулова

Повний текст рішення суду виготовлено 19.02.2024 року.

СудФастівський міськрайонний суд Київської області
Дата ухвалення рішення13.02.2024
Оприлюднено21.02.2024
Номер документу117075575
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них дарування

Судовий реєстр по справі —381/2355/23

Постанова від 12.02.2025

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Білоконь Олена Валеріївна

Ухвала від 06.02.2025

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Білоконь Олена Валеріївна

Ухвала від 23.12.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Білоконь Олена Валеріївна

Постанова від 11.11.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Соколова Вікторія Вячеславівна

Ухвала від 08.04.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Соколова Вікторія Вячеславівна

Ухвала від 08.04.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Соколова Вікторія Вячеславівна

Рішення від 13.02.2024

Цивільне

Фастівський міськрайонний суд Київської області

Осаулова Н. А.

Рішення від 13.02.2024

Цивільне

Фастівський міськрайонний суд Київської області

Осаулова Н. А.

Ухвала від 05.02.2024

Цивільне

Фастівський міськрайонний суд Київської області

Осаулова Н. А.

Ухвала від 04.01.2024

Цивільне

Фастівський міськрайонний суд Київської області

Осаулова Н. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні