Рішення

від 08.02.2024 по справі 120/17906/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 лютого 2024 р. Справа № 120/17906/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Комара П.А.,

за участі

секретаря судового засідання: Левчук В.О.

представника позивача: Опанасюка П.П.

представника відповідача: Копчинської Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "САНПРОМ УКРАЇНА"

до: Вінницької митниці ДМС України

про: визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови у коригуванні митної вартості

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "САНПРОМ УКРАЇНА" до Вінницької митниці ДМС України про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови у коригуванні митної вартості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для митного оформлення товару, ввезеного на підставі договору, позивач подав до Вінницької митниці електронну митну декларацію ВМД №23UA401020054137U9 від 10.10.2023, в якій митна вартість придбаного товару була визначена за ціною зовнішньоекономічного договору (контракту), рахунку фактури (інвойсу). На підтвердження заявленої вартості позивач надав ряд необхідних й достатніх, на його думку, документів. Однак за результатами розгляду поданої митної декларації відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару №UA401000/2023/000096/2 від 12.10.2023.

Позивач вважає вказане рішення та дії митного органу протиправними та зазначає, що при митному оформленні товару з метою підтвердження його заявленої митної вартості відповідачу було надано документи, які відповідають переліку, визначеному у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі МК України), та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості.

Відтак, у відповідача не могло бути обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів. В свою чергу, позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами, а отже спірне рішення про коригування митної вартості товарів, на переконання сторони позивача, є протиправними та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 06.12.2023 відкрито провадження у справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.

18.12.2023 представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 19.12.2023 адміністративну справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.12.2023 о 11:00 год.

21.12.2023 до суду представником відповідача поданий відзив на позовну заяву згідно якого просить у задоволенні позову відмовити. Зокрема вказав, що позивачем до митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) №UASP-230626-2 від 26.07.2023, контракт від 25.07.2023 №UASP-230625, платіжне доручення від 01.08.2023 №31, довідка про транспортні витрати від 06.10.2023 №414333.1, довідка про транспортні витрати від 06.10.2023 №414333.2.

Під час митного оформлення товару встановлено, що подані документи до митного оформлення містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а саме: печатка компанії, наявна в довідці транспортних витрат - має ознаки сканування на оригіналі документа, у висновку ДП "Держзовнішінформ" №011619 від 02.10.2023 посилання на інвойс №ULPI-UASP-230623-2, проте інвойс поданий до митного оформлення № UASP-230623-2 (тобто відрізняється номер). Згідно наданого перекладу китайської експортної митної декларації на українську мову, торговельною країною та країною призначення вантажу зазначено Республіку Польщу (PL), тоді як згідно наданих до митного оформлення документів торгівельною країною, а також країною призначення вантажу є Україна. А також використовуючи сервіс Google Перекладач до поданої на китайській мові копії експертної митної декларації КНР №310120230517262066, відправником товару є Eureka Solar Energy Co.LTD, тоді як в наданому перекладі цієї ж декларації відправником товару виступає компанія Ningbo Ulika Solar Co.LTD.

Все вищезазначене, на переконання представника позивача, викликає обгрунтовний сумнів в достовірності поданих до митниці документів.

В судовому засіданні 28.12.2023 оголошено перерву до 10.01.2024.

09.01.2024 представник позивача подав до суд додаткові пояснення щодо предмету спору у яких звернув увагу суду на відмінності умов поставки та ціни придбання сонячних модулів за ЕМД від 08.06.2023 №100350/2023/438552 від розглядуваних у цій справі, використання цієї ЕМД, на його думку, як джерело цінової декларації з метою коригування митної вартості у жовтні 2023 є неправомірним, що має наслідком протиправність рішення про коригування митної вартості.

10.01.2024 представник позивача подав до суду додаткові пояснення в яких послався на дані про значне зниження світових цін на монокристалічні фотогальванічні панелі на протязі 2023 року та помилковість коригування ціни за принципом "долар США за кілограм".

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача заперечила проти позову та просила у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, а також доводи, наведені у заявах по суті, суд встановив, що 25.07.2023 позивачем як покупцем було укладено зовнішньоекономічний контракт №UASP-230625 з китайським підприємством NINGBO ULICA SOLAR CO. LTD як виробником та продавцем.

Згідно п. 1.1 контракту продавець зобов`язується виготовити та передати у власність покупця товар згідно з рахунком.

Пунктом 2.1 контракту унормовано, що кількість товару, який відвантажується, вказується в інвойсі.

Згідно пункту 3.1 контракту, контракт укладено на умовах, зазначених у інвойсі у тлумаченні термінів Міжнародними комерційними умовами Інкотермс (у редакції 2010р).

Статтею 4 контракту встановлено, що ціна на товар визначається на умовах CIF Гданськ, Польща. Вартість упаковки, тари та маркування включена у вартість товару (п.4.1). Валюта контракту - долари США (п.4.3) Загальна вартість контракту складає 114700 доларів США )п.4.4).

Згідно п.5.1 ст. 5 контракту, умови оплати зазначаються в інвойсі.

Продавець надає покупцю наступні документи (п. 5.2): інвойс, контракт, технічну характеристику на товар, пакувальний лист, експортну декларацію.

Згідно комерційного інвойсу UASP260623-2 від 26.07.2023 сторони контракту узгодили наступне:

- товар монокристалічна сонячна панель, моделі UL 555V-144HV, потужністю 555W (ват);

- виробник NINGBO ULICA SOLAR CO. LTD;

- кількість 1240 штук;

- ціна за одиницю 92,50 доларів США;

- загальна вартість поставки 114700 доларів США;

- умови поставки CIF Гданськ, Польща;

- умови оплати 100% передоплати перед відправкою.

Згідно наданою продавцем (заводом виробником) калькуляції ціни до комерційного інвойсу UASP-230626-2 від 26.07.2023, підсумкова ціна на монокристалічний сонячний модуль Model UL-550M-144HV, 555w, за правилами CIF Гданськ, Польща (з урахуванням страхування та фрахту судна) склала 0,16666 доларів/ват*555ват=92,50 доларів США за одиницю.

Відповідно до умов контракту та інвойсу позивач перерахував продавцю кошти в сумі 114700 долів США згідно платіжної інструкції в іноземній валюту №31 від 01.08.2023.

В подальшому, представником позивача ФОП ОСОБА_1 згідно договору доручення №б/н від 04.07.2023 було подано до митного оформлення електронну митну декларацію №23UA401020054137U9 від 10.10.2023 в якій митна вартість була визначена за ціною договору (контракту) 4359100,69 грн. та додано наступні докумети:

- пакувальний лист б/н від 26.07.2023;

- рахунок -фактура (інвойс) UASP260623-2 від 26.07.2023;

- автотранспортна накладна 051023/5 від 05.10.2023;

- декларація про походження товару UASP260623-2 від 26.07.2023;

- платіжну інструкцію у іноземній валюті №31 від 01.08.2023 на суму 114700 доларів США;

- довідку ТОВ "Ламан Шипінг" №414333 від 06.10.2023;

- довідку ТОВ "Ламан Шипінг" №414333.1 від 06.10.2023;

- довідку ТОВ "Ламан Шипінг" №414333.2 від 06.10.2023;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений ДП "Держзовнішформ" №113/724 від 02.10.2023;

- виправлений висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений ДП "Держзовнішформ" №113/724 від 02.10.2023;

- документ, що містить довідкову інформацію щодо вартості у країні - експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам 233302А0/025276 від 08.09.2023;

- розрахунок ціни (калькуляція) ціни від виробника від 2607.2023);

-зовнішньоекономічний договір №UASP-230625 від 25.07.2023;

- договір про надання послуг митного брокера б/н від 04.07.2023;

- договір про перевезення 1905-23 від 19.05.2023;

- договір про перевезення МТ2023/22 від 01.10.2023;

- договір про перевезення МТ2023/90п від 04.10.2023;

- договір про перевезення МТ2023/91п від 04.10.2023;

інші некласифіковані документи технічна характеристика від 10.10.2023;

- копія митної декларації країни відправлення 310120230517262066 від 04.08.2023.

За результатами розгляду поданої декларантом електронної митної декларації №23UA401020054137U9 від 10.10.2023 та доданих до неї документів 12.10.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA 401000/2023/000096/2.

Зокрема, в рішенні, з посиланням на положення ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України (далі - МКУ), вказано, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МКУ). Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Так, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати, рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Декларанту були направлені електронні документи щодо витребування додаткових документів згідно ч. 2,3 ст. 53 МКУ.

Декларантом додатково надано переклад експортної декларації державною мовою, завірений підписом перекладача та печаткою, а також надано сканкопію висновку висновку ДП "Держзовнішінформ" №011619 від 02.10.2023 з посиланням на інвойс №UASP-230626/2. Також надано довідки про транспортні витрати від 06.10.2023 №414333.1 та №414333.2, однак текст довідок відрізняється від попередніх довідок з тими самими реквізитами, хоча загальна вартість послуг не змінилася.

Декларантом листом від 12.10.2023 було надіслано відповідь, що інші документи надаватися не будуть. У зв`язку із чим, відповідач дійшов висновку про наявність підстав вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містить достовірних відомостей щодо "дійсності вартості". Враховуючи що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни яка була сплачена відповідно до пп. 2,3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МКУ. Митна вартість буде визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно ст. 59 МКУ.

Джерелом числового значення митної вартості для товару є ЕМД від 08.06.2023 №100350/2023/438552 за якою оформлено товар, що поставлялися від цього ж самого продавця та виробника на адресу цього ж самого покупця "сонячні модулі (фотогальванічні елементи, зібрані в модуль) потужністю 550 Вт: Монокристалічна сонячна панель модель UL-550M-144HV-620 шт. Торговельна марка ULICA Виробник: Ningbo Ulika Solar Co.LTD, країна виробник: CN та складає 4,42 дол США за кг. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п.3 ст 52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларують у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ.

Також роз`яснено право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у органі доходів і зборів вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду.

Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів № UA 401020/2023/001552 від 12.10.2023.

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом оскарження рішень.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 р. в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою-четвертою статті 53 МК України.

Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митних декларацій, митницею встановлені такі розбіжності:

- печатка компанії, наявна в довідці транспортних витрат - має ознаки сканування на оригіналі документа, що свідчить про ознаки підробки

- у висновку ДП "Держзовнішінформ" №011619 від 02.10.2023 посилання на інвойс №ULPI-UASP-230623-2, проте інвойс поданий до митного оформлення № UASP-230623-2 (тобто відрізняється номер);

- згідно наданого перекладу китайської експортної митної декларації на українську мову, торговельною країною та країною призначення вантажу зазначено Республіку Польщу (PL), тоді як згідно наданих до митного оформлення документів торгівельною країною, а також країною призначення вантажу є Україна.

- використовуючи сервіс Google Перекладач до поданої на китайській мові копії експертної митної декларації КНР №310120230517262066, відправником товару є Eureka Solar Energy Co.LTD, тоді як в наданому перекладі цієї ж декларації відправником товару виступає компанія Ningbo Ulika Solar Co.LTD.

Водночас, суд наведені в оскаржуваному рішення посилання митного орган на розбіжності в умовах поставки оцінює критично з огляду на наступне.

Так, в оскаржуваному рішенні відповідачем здійснено посилання на те, що згідно наданого перекладу китайської митної декларації, торговельною країною зазначено Польща (PL), тоді як згідно наданих до митного оформлення документів, торгівельною країною та країною призначено Україну.

Як уже встановлено судом, відображений в ЕМД № 23UA401020054137U9 товар був придбаний позивачем в NINGBO ULICA SOLAR CO. LTD згідно контракту №UASP-230625 від 25.07.2023. Згідно умов якого сторони визначили умови поставки та оплати, а саме: умови поставки CIF Гданськ, Польща. Вартість упаковки, тари та маркування включена у вартість товару (п.4.1). Валюта контракту - долари США (п.4.3) Загальна вартість контракту складає 114 700 доларів США.. Покупець зобов`язаний здійснити 100% оплати.

Отже, з наявних в матеріалах справи доказів чітко прослідковується, що поставка товару здійснювалось на умовах поставки CIF Гданськ, Польща.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF ("вартість, страхування, фрахт") покладає на продавця обов`язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов`язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення та страхування (пункти А.3, Б.3 умов поставки CIF за Інкотермс 2010).

Таким чином, витрати по перевезенню оплачуються продавцем.

Також витрати на страхування та перевезенню, відповідно правил Інкотермс 2010, вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару).

Таким чином, за передбаченими контрактом умовами постачання, зона відповідальності продавця до якої входить завантаження товару на судно та мінімальне страхове покриття товару, обмежується портом Гданськ, Польща.

Водночас, всі витрати після прибуття товару в порт несе покупець, що і відображено у довідках про транспортні витрати.

Також витрати на страхування та перевезенню, відповідно правил Інкотермс 2010, вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару.

Враховуючи вищенаведене, вимоги відповідача про надання додаткових документів на підтвердження митних вартості товару стосовно МД №23UA4010200541378U9 від 10.10.2023 є безпідставними, оскільки вони не є складовими митної вартості товару при імпорті.

Крім того, судом критично оцінені посилання відповідача у рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що згідно наданого перекладу китайської експортної митної декларації на українську мову, торговельною країною та країною призначення вантажу зазначено Республіку Польщу (PL), тоді як згідно наданих до митного оформлення документів торгівельною країною, а також країною призначення вантажу є Україна.

В ході судового розгляду справи судом встановлено , що враховуючи на введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану та реальну небезпеку для судноплавства у акваторії Чорного моря, доставка товару на умовах CIF Одеса, Україна, є неможлива. У зв`язку із чим, умови контракту були погоджені сторонами за найближчим до України портом - Гданськ.

Вказане свідчить про те, що китайська експортна декларація є належним документом, який підтверджує вартість одного сонячного модуля.

Суд критично оцінює твердження відповідача щодо відсутності числових значень складових митної вартості товару згідно розглядуваної митної декларації, з огляду на таке.

Так, до митного оформлення позивачем подавалися наступні довідки перевізника ТОВ "Ламаш Шипінг":

1) №144333 від 06.10.2023 про загальну вартість транспортування всього товару (два контейнери);

2) №414233.1 від 06.10.2023 про вартість транспортних витрат на автомобілі НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (один контейнер):

- вартість перевезення вантажу та обстуговування автомобіля за маршрутом порт Гданськ - Прушкув - пункт пропуску Рава Руська складає 51310, 00- траспортно- експедиторське обслуговування за межами державного кодону України, у тому числі вивантаження з борту судна 10947,00 грн. та відкриття транзитної декларації (Т1);

- міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України зі складу Прушкув до п/п Рава Руська - 31943,00 грн.

3) №141233.2 від 06.10.2023 року про вартість транспортних витрат на автомобілі НОМЕР_3 /ВС4690ХF (один контейнер):

- вартість перевезення вантажу та обстуговування автомобіля за маршрутом порт Гданськ - Прушкув - пункт пропуску Рава Руська складає 51310, 00- траспортно- експедиторське обслуговування за межами державного кодону України, у тому числі вивантаження з борту судна 10947,00 грн. та відкриття транзитної декларації (Т1);

- міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України зі складу Прушкув до п/п Рава Руська - 31943,00 грн.

Зазначені вище довідки ТОВ "Ламаш Шипінг" (перевізника) підтверджують витрати з навантаження, вивантаження та обробки оцінюваних товарів в порту Гданськ Польща.

Щодо посилання відповідача у рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що подані до митного оформлення документи місять ознаки підробки, а саме печатка компанії на довідці транспортних витрат має ознаки сканування на оригіналі документа, суд зазначає, що вказані доводи відповідача про ознаки підробки є лише його припущеннями, не підтвердженими жодним іншим документами.

Крім того суд враховує доводи позивача про те, що перелічені митницею документи для митного оформлення подавалися у сканованих копіях через Єдиний державний інформаційний портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" .

У рішенні про коригування митної вартості товарів також зазначено, що у висновку ДП "Держзовнішінформ" №011619 від 02.10.2023 посилання на інвойс №ULPI-UASP-230623-2, проте інвойс поданий до митного оформлення № UASP-230623-2 (тобто відрізняється номер).

В той час, суд звертає увагу відповідача, що до митного оформлення позивачем було також подано висновок ДП "Держзовнішінформ" №113/724/1 від 02.10.2023 згідно якого усунуто розбіжності в номері інвойсу та, з огляду на допущену механічну помилку у номері інвойсу та умовах поставки, висновок ДП "Держзовнішінформ" №113/724 від 02.10.2023 просили вважати недійсним.

Вказане спростовує посилання сторони відповідача на розбіжності у поданих до митного оформлення документів.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача, що ним за допомогою Google перекладача було здійснене переклад, відповідно до якого ним було встановлено, що в декларації країни походження було вказано інша назва компанії Продавця, ніж зазначено в Зовнішньо-економічному контракті найменування Продавця товару.

Так, як слідує з матеріалів справи, в Зовнішньо-економічному контракті №UASP-230625 від 25.07.2023 року, наданому до митного оформлення, вказується Продавець товару компанії NINGBO ULICA SOLAR CO. LTD «Продавець» наявний відтиск печатки який повністю відповідає написанню найменування компанії вказаному в Митній декларації країни походження товару.

Окрім того, Позивачем було надано належним чином завірений переклад митної декларації країни походження з якої вбачається, що назва компанії NINGBO ULICA SOLAR CO. LTD в митній декларації відповідає назві компанії в інших документах поданих до митного оформлення.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 зазначив, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з цим саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Таким чином, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах таких розбіжностей, які б давали митному органу коригувати задекларовану митну вартість із застосуванням резервного методу.

За наслідками розгляду справи суд упевнився в тому, що зауваження митного органу по своїй суті носять формальний характер та окремо або у сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування митної вартості товару.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Крім того, вирішуючи спір по суті, суд також звернув увагу на суму коригування митної вартості, що зазначена в оспорюваному рішенні та складає 34720 USD.

Так, згідно з арифметичним підрахунком сум, що визначені у рішенні про коригування митної вартості така сума складає 34207,17 USD (153462,4-119255,23).

В ході судового розгляду справи представниця відповідача не змогла суд пояснити походження суми коригування, що визначена оспорюваним рішенням.

Відтак, враховуючи висновки суду щодо необґрунтованості доводів відповідача щодо встановлених ним розбіжностей, суд зазначає, що зазначені відповідачем недоліки цінової довідки не впливають на митну вартість товару.

Таким чином суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення та картка відмови, прийняті Вінницькою митницею, є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «САНППОМ УКРАЇНА» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/001552.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000096/2 від 12.10.2023.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "САНПРОМ УКРАЇНА" за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці ДМС України витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн.00 грн.)

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНПРОМ УКРАЇНА» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул.В`ячеслава Чорновола, буд. 6, офіс 59, код ЄДРПОУ 42729323)

Відповідач: Вінницька митниця ДМС України (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 7, код ЄДРПОУ 43997544)

СуддяКомар Павло Анатолійович