Рішення

від 19.02.2024 по справі 120/16830/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 лютого 2024 р. Справа № 120/16830/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "Національної зернової компанії" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ТОВ "Національна зернова компанія" (далі - ТОВ "Національна зернова компанія", позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі- ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач) із позовом, в якому просив :

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16 серпня 2023 р. №0126790406 форми "Ш" на загальну суму 188 444, 25 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 11 жовтня 2023 р. №007916-1302-0232 щодо наявного податкового боргу на загальну суму 188 444, 25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що на поточному рахунку товариства відкритому в казначействі було достатньо коштів для покриття задекларованої суми ПДВ.

Однак, казначейством кошти в період з 26.01.2023 р. по 10.02.2023 р. не списано.

На думку товариства, не з його вини не списано кошти, відтак рішення, яким застосовано до нього штраф є протиправним .

Ухвалою суду від 13.11.2023 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

30.11.2023 р. подано відзив, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, вказуючи, що незважаючи на наявність коштів на рахунку товариства їх не списано, а отже ПДВ сплачено несвоєчасно, відповідно, штраф застосовано правомірно.

12.12.2023 р. надійшла відповідь на відзив в якій вказано, що податковий орган підтвердив факт наявності коштів на рахунку товариства, які необхідні для покриття задекларованої суми ПДВ, що ще раз підтверджує відсутність вини позивача.

Ухвалою від 23.01.2024 р. витребувано докази.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази суд встановив наступне.

ГУ ДПС у Вінницькій області було проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання ТОВ "Національна зернова компанія" з ПДВ.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №13013/02-32-04-06/39269828 від 27.07.2023, у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ "Національна зернова компанія" вимог, встановлених п. 57.1 ст.57, п.203.2ст. 203 ПК України, яке полягає у несвоєчасній сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ.

16.08.2023 р. прийнято податкове повідомлення -рішення №0126790406 форми "Ш" , яким застосовано штраф в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання на суму 188 444, 25 грн.

Також 11.10.2023 р. сформовано вимогу №007916-1302-0232 щодо наявного податкового боргу на загальну суму 188 444, 25 грн.

Не погоджуючись із рішенням та вимогою, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд встановив наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За приписами підпункту 14.1.217 пункту 14.1 статті 14 ПК України, рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36, п. 54.1 ст. 54 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п.203.2 статті 203 ПК України).

Відповідно до п.124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно п.124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Із наведеного слідує, що для застосування положень п.124.2 ст.124 ПК України контролюючим органом має бути встановлено факт умисної не сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом.

Отже, юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за п.п. 124.2 ст. 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у ст. 16 ПК України.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу.

В противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру.

Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а.

Суд вказує, що умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 ПК України є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Таким чином, обов`язок доведення вини, ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Отже, відповідальність за скоєння податкового правопорушення, що передбачена, у тому числі, пунктом 124.2 статті 124 ПКУ настає лише у разі, коли контролюючий орган доведе, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, а не навпаки, як помилково вважає відповідач, зазначаючи у відзиві на позовну заяву, що саме платник податків повинен довести обставини на підтвердження того, що затримка сплати узгодженого грошового зобов`язання вчинена ним не умисно.

Відповідна позиція викладена в постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду 120/8742/22 від 29.09.2023 р. та ВС від 23.01.2024 р. у справі №160/17160/21.

В ході розгляду справи жодною із сторін не заперечувався факт наявності на електронному рахунку позивача достатньо коштів для покриття задекларованої суми ПДВ.

При цьому, як видно із листа Державної казначейської служби України від 06.02.2024 р. за вих.. №11-10-10/2751 казначейська СЕА ПДВ працює в автоматизованому режимі та перерахування коштів здійснюється на підставі реєстрів, які надсилає Державна податкова служба України.

Станом на 25.01.2021 р. залишок коштів на рахунку ТОВ "Національна зернова компанія" складав 776 400 грн.

25.01.2021 р. казначейство отримало від ДПС реєстр про перерахування коштів, при цьому, при спробі списання встановлено, що бюджетний рахунок зазначений в реєстрі ДПСУ закритий, про що було повідомлено ДПСУ.

Коригуючий реєстр з реквізитами діючого рахунку був отриманий казначейством 17.02.2021 р., після його опрацювання 18.02.2021 р. кошти перераховано до бюджету.

Отже, як видно, списання коштів не відбулось з вин ДПС України, оскільки останнє надіслало реєстр із не діючими рахунками.

Відтак, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено факт умислу в діяннях позивача, а саме, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, а тому застосування п. 124.2 ст. 124 ПКУ, є протиправним.

Відповідно, оскаржуване рішення, яким застосовано до позивача штраф є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінюючи позовну вимогу про скасування вимоги, суд вказує наступне.

Згідно з ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Отже , у разі, якщо судовим рішенням скасовується податкове-повідомлення рішення або сума податкового боргу, яка визначена в податковій вимозі, а рішення суду набирає законної сили -вимога вважається відкликаною.

Суд акцентує увагу, що сума податкового боргу вказана у вимозі від 11 жовтня 2023 р. №007916-1302-0232 визначена на підставі податкового повідомлення - рішення від 16 серпня 2023 р. №0126790406 форми "Ш" і таке скасовано цим судовим рішенням.

Однак, рішення суду не набрало законної сили, що було б визначальною умовою вважати, що вимога є відкликаною, відтак, вона є протиправною та підлягає скасуванню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів , суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 5 653,35 грн. судового збору підлягають відшкодуванню повністю.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 16 серпня 2023 р. №0126790406 форми "Ш" на загальну суму 188 444, 25 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 11 жовтня 2023 р. №007916-1302-0232 . на загальну суму 188 444, 25 грн.

Стягнути на користь ТОВ "Національна зернова компанія" (вул. Першотравнева,1а, с.Пилява, Вінницька область, код ЄДРПОУ 39269828) сплачений судовий збір 5 653,35 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна зернова компанія" (вул. Першотравнева, 1а, с.Пилява, Вінницька область, код ЄДРПОУ 39269828).

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150)

Повний текст рішення сформовано 19.02.2024 р.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна