Рішення

від 19.02.2024 по справі 120/592/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 лютого 2024 р. Справа № 120/592/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Третього відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Третього відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту.

З метою обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на вищезазначену квартиру Першою ВДНК 20.11.2006р. зареєстровано обтяження у вигляді арешту на підставі Постанови б/н від 20.11.2006р. ДВС у Староміському районі. Реєстраційний номер обтяження 4083360.

Відповідно до листа Третього ВДВС у м. Вінниці від 06.12.2023 №22.31- 29/91107, перевіркою даних автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у Відділ і виконавчі провадження з виконання виконавчих документів, боржником за якими є ОСОБА_1 станом на 06.12.2023.

В зв`язку із цим, позивач звернулась до Третього ВДВС у м. Вінниці із заявою про звільнення належного їй майна з-під арешту. Однак, листом Третього ВДВС у м. Вінниці від 26.12.2023 №22.31-29/102026 позивача повідомлено про те, що відомості щодо виконавчого провадження в межах якого зареєстроване обтяження №4083360 у Відділі відсутні, а також відсутні відомості щодо виконавчого документа відповідного виконавчого провадження.

Враховуючи те, що наявність арешту та заборони на відчуження майна порушують право позивача на мирне володіння майном, вона просить скасувати арешт накладений на квартиру АДРЕСА_1 Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою 20.11.2006 на підставі Постанови №б/н від 20.11.2006 ДВС у Староміському районі.

Ухвалою від 05.02.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а також визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено такий строк.

05.02.2024 копію ухвали суду від 05.02.2024 про відкриття провадження у справі надіслано через підсистему "Електронний суд", в якій зареєстрований відповідач.

07.02.2024 копія ухвали суду від 05.02.2024 про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача, що підтверджується відповідною довідкою. Однак правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 359966469 від 26.12.2023 встановлено, що відносно ОСОБА_1 зареєстровано обтяження (арешт нерухомого майна щодо квартири, за адресою: АДРЕСА_2 ) № 4083360 від 20.11.2006 (реєстратор: Перша Вінницька державна нотаріальна контора).

Підставою обтяження значиться постанова, б/н, 20.11.2006, ДВС у Староміському районі за заявою ДВС у Староміському районі м. Вінниці.

Разом з цим, з листа відповідача від 26.12.2023 за №22.31-29/102026, сформованого у відповідь на звернення позивача від 20.12.2023, повідомлено, що перевіркою даних автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що виконавчі провадження з виконання виконавчих документів боржником за якими є ОСОБА_1 станом на 26.12.2023 на виконанні у Відділі не перебувають.

Відомості щодо виконавчого провадження в межах якого зареєстроване обтяження №4083360 у Відділі відсутні (станом на 2006 рік єдиний державний реєстр виконавчих проваджень не функціонував), а також відсутні відомості щодо виконавчого документа відповідного виконавчого провадження. На даний час матеріали виконавчих проваджень, що містяться на паперових носіях, які завершені до 2019 року включно знищено за терміном зберігання, а відтак встановити або спростувати факт виконання рішення (виконавчого документа) під час виконання якого зареєстровано обтяження №4083360 не вбачається можливим.

Позивач не погоджуючись з бездіяльністю державної виконавчої служби щодо не зняття арешту з майна, в зв`язку з чим звернулась до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, на час накладення арешту на майно позивача регламентувались Законом України від 21.04.1999 №606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону №606-XIV примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Частиною першою статті 6 Закону № 606-ХІV встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Приписами статті частини другої статті 25 Закону № 606-ХІV передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Процедура накладення арешту на майно боржника врегульована статтею 57 Закону №606-XIV. Частинами першою та другою вказаної статті було передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону №606-XIV підлягає примусовому виконанню.

Відповідно до статті 30 Закону №606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Частинами першою, другою статті 50 Закону №606-XIV було обумовлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій ообі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Зі змісту наведених законодавчих положень вбачається, що арешт з майна знімається у разі закінчення виконавчого провадження (крім певних винятків), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. В інших випадках повернення виконавчого документа законодавчо мотивованих підстав для безумовного зняття арешту з майна боржника не передбачено.

Водночас у цій справі встановлено, що в відповідача відсутні відомості про в щодо виконавчого провадження в межах якого зареєстроване обтяження №4083360, а також відсутні відомості щодо виконавчого документа відповідного виконавчого провадження.

Отже, з повідомленої відповідачем у листі від 26.12.2023 інформації слідує, що наразі неможливо встановити чи були у державного виконавця законодавчо вмотивовані підстави для зняття арешту з майна боржника позивача.

З огляду на викладене, відсутність виконавчого провадження свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання рішення, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.

05.10.2016 набрав чинності Закон України 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно із пунктом 7 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 59 Закону №1404-VIII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

За приписами частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концеркому районі.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п`ята статті 59 Закону №1404-VIII).

У спірному випадку суд враховує, що згідно Постанови "Про перевірку виконавчого провадження" від 20.11.2006, накладення арешту на належне позивачу майна було зумовлено надходженням до ДВС у Староміському районі м. Вінниці заяви ЖЕК №21 від 23.05.2006 про стягнення з гр. ОСОБА_1 боргу перед ЖЕК №21 в розмірі 2319,07 грн.

Втім, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що МІСЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО"ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА № 21" (код ЄДРПОУ 21729604) припинено ще у 2013 році в зв`язку з банкрутством.

Суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 27.03.2020 у справі №817/928/17, відповідно до якого як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться. При цьому порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що матеріали адміністративної справи не містять доказів правомірності існування станом на час розгляду справи накладеного арешту на нерухоме майно позивача, такий підлягає зняттю.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Третій відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт накладений на квартиру АДРЕСА_1 Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою 20.11.2006 на підставі Постанови №б/н від 20.11.2006 ДВС у Староміському районі.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати Третій відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт накладений на квартиру АДРЕСА_1 Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою 20.11.2006 на підставі Постанови №б/н від 20.11.2006 ДВС у Староміському районі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Третій відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ ) (вул. Соборна, 15-А, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 34983389)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна