Рішення

від 19.02.2024 по справі 320/47567/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 року справа №320/47567/23

Київський окружний адміністративний суд у склад головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальтер Хемі" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

16.12.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Вальтер Хемі" (далі позивач) із позовом до Київської митниці (далі відповідач), у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів UA100180/2023/000033/2 від 06.07.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА100180/2023/000259 від 06.07.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів UA100180/2023/000047/2 від 20.10.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA100180/2023/000373 від 20.10.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів UA100180/2023/000059/2 від 27.11.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA100180/2023/000426 від 27.11.2023.

В обґрунтування вимог позову зазначено, що рішення про коригування митної вартості ґрунтуються на неправдивих даних, протиправних діях, прийняті з грубим порушенням митного законодавства України, наведені у них факти не підтверджені документально, не відповідають дійсності та фактичним обставина.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/47567/23 передана 25.12.2023 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 р. адміністративну справу № 320/47567/23 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

19.01.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач повідомляє суд, що не погоджується із позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

10.12.2021 між ТОВ «Вальтер Хемі» (далі - покупець) та компанією CNBM International Corporation (далі - продавець) було укладено Контракт №WAL-CNBM/1, згідно з яким продавець зобов?язується продати, а покупець прийняти та оплатити товари згідно з Додатками, які є невід?ємною частиною цього контракту.

На виконання умов Контракту сторонами було підписано специфікацію №5 від 25.04.2023, специфікацію №6 від 04.05.2023, специфікацію №7 від 10.08.2023 та специфікацію №8 від 31.08.2023 про поставку товару - Е-скловолокна прямого ровінгу (E-GLASS FIBER DIRECT ROVING FOR FILAMENT WINDING) у кількості, по ціні, на умовах поставки і оплати визначених специфікаціями, проформами-інвойсами (підтвердження замовлення) - (далі - проформа інвойс) щодо кожної, окремої партії Товару.

У липні 2023 року під час імпорту та митного оформлення товару - Е-скловолокна прямого ровінгу (E-GLASS FIBER DIRECT ROVING FOR FILAMENT WINDING) по контракту з виробником товару №WAL-CNBM/1 від 10.12.2021 та специфікаціями №5 від 25.04.2023, та №6 від 04.05.2023, проформами-інвойсами №SAAH20423080 від 25.04.2023 та №SAAH20423087 від 04.05.2023 та комерційним інвойсом №SAAH20423080/087 від 12.05.2023, електронною митною декларацією (далі - ЕМД) №23UA100180510181U0 від 06.07.2023, Київською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100180/2023/000033/2 від 06.07.2023, яким збільшено митну вартість товарів з 36 921,06 доларів США до 98 976,54 доларів США та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2023/000259 від 06.07.2023.

Як наслідок, позивачеві донараховано (збільшено) митні платежі на суму 619 043 (шістсот дев?ятнадцять тисяч сорок три) гривні 80 коп.

У жовтні 2023 року під час імпорту та митного оформлення товару - Е-скловолокна прямого ровінгу (E-GLASS FIBER DIRECT ROVING FOR FILAMENT WINDING) по контракту з виробником товару №WAL-CNBM/1 від 10.12.2021, специфікацією №7 від 10.08.2023, проформою-інвойсом №SAAH20423159 від 10.08.2023 та загального комерційного інвойсу №SAAH20423159 від 18.08.2023, ЕМД №23UA100180516934U5 від 20.10.2023, Київською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів UA100180/2023/000047/2 від 20.10.2023, яким збільшено митну вартість товарів з 21 868,80 доларів США до 66 665,54 доларів США та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№UA100180/2023/000373 від 20.10.2023.

Як наслідок, позивачеві донараховано (збільшено) митні платежі на суму 446 927 (чотириста сорок шість тисяч дев?ятсот двадцять сім) гривень 46 коп.

У листопаді 2023 року під час імпорту та митного оформлення товару - Е-скловолокна прямого ровінгу (E-GLASS FIBER DIRECT ROVING FOR FILAMENT WINDING) по контракту з виробником товару №WAL-CNBM/1 від 10.12.2021, специфікацією №8 від 31.08.2023, проформою-інвойсом №SAAH20423170 від 31.08.2023 та загального комерційного інвойсу №SAAH20423170 від 15.09.2023, ЕМД №23UA100180518831U8 від 27.11.2023, Київською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів UA100180/2023/000059/2 від 27.11.2023, яким збільшено митну вартість товарів з 21 360,50 доларів США до 66 418,54 доларів США та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2023/000426 від 27.11.2023.

Як наслідок, позивачеві донараховано (збільшено) митні платежі на суму 420 140 (чотириста двадцять тисяч сто сорок) гривень 44 коп.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст. 52 Митного кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно п.1 ч.3 ст. 52 Митного кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Частини перша-шоста статті 53 встановлює, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Пункт 1 частини четвертої, частина п`ята статті 54.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Частина перша-третя статті 58.

1. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини між пов`язаними особами вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Виходячи з вищезазначеного, витребування додаткових документів без зазначення розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також в подальшому прийняття спірного рішення є протиправним.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі №200/6413/20-а.

Щодо ЕМД №23UA100180510181U0 від 06.07.2023, Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100180/2023/000033/2 від 06.07.2023, яким збільшено митну вартість товарів з 36 921,06 доларів США до 98 976,54 доларів США та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2023/000259 від 06.07.2023.

Судом встановлено, що на виконання умов Контракту сторонами 25.04.2023 було підписано Специфікацію № 5 та 04.05.2023 Специфікацію № 6.

Фактична кількість та вартість поставленого за специфікаціями №5 та №6 товару склала - 63 657,00 кг, по ціні 0,58 доларів США за 1 кг, на загальну суму - 36 921 (тридцять шість тисяч дев?ятсот двадцять один) долар США 06 центів.

Під час митного оформлення позивачем був наданий пакет документів, що у повній мірі відповідає вимогам ст. ст. 53, 335 Митного кодексу України та містить всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Щодо ЕМД №23UA100180516934U5 від 20.10.2023, Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100180/2023/000047/2 від 20.10.2023, та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2023/000373 від 20.10.2023.

Судом встановлено, що на виконання умов Контракту сторонами 10.08.2023 було підписано Специфікацію № 7.

Фактична кількість та вартість поставленого за специфікацією №7 товару склала -

42 880,00 кг, по ціні 0,51 доларів США за 1 кг, на загальну суму - 21 868 (дванадцять одна тисяча вісімсот шістдесят вісім) доларів США 80 центів.

Під час митного оформлення позивачем був наданий пакет документів, що у повній мірі відповідає вимогам ст. ст. 53, 335 Митного кодексу України та містить всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Щодо ЕМД №23UA100180518831U8 від 27.11.2023, Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100180/2023/000059/2 від 27.11.2023 та Картку відмови в прийнятті митно декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2023/000426 від 27.11.2023.

Судом встановлено, що на виконання умов Контракту сторонами 31.08.2023 було підписано Специфікацію №8.

Фактична кількість та вартість поставленого за специфікацією №8 товару склала - 42 721,00 кг, по ціні 0,50 доларів США за 1 кг, на загальну суму - 21 360 (дванадцять одна тисяча триста шістдесят) доларів США 50 центів.

Під час митного оформлення позивачем був наданий пакет документів, що у повній мірі відповідає вимогам ст. ст. 53, 335 Митного кодексу України та містить всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем був наданий відповідачу повний пакет документів, що передбачений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України для цілей здійснення митного оформлення, в тому числі для визначення митної вартості товару за першим методом (ціна договору).

Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України у Відповідача виникає обов?язок надсилати Декларанту письмову вимогу про надання додаткових документів, лише у наступних випадках:

- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;

- наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв?язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Як вбачається із змісту оскаржуваних рішень, а саме, графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» підставою для запиту у декларанта додаткових документів, а у подальшому прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів стало наступне:

На думку митного органу надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, митний орган зазначає, що частиною 1 контракту від 10.12.2021 № WAL-CNBM/1 передбачено, що (мовою оригіналу) «Продавец обязуется продать, а Покупатель принять и оплатить товары согласно Приложениям, являющимися неотьемлемой частью настоящего контракта».

Відповідно до рахунків-проформ, що подані до митного оформлення, та наявні в графі №44 митних декларацій - передплати вноситься покупцем на протязі 7 днів від дати підписання договору, але дати та номеру самого договору у рахунках-проформах не зазначено. Таким чином, рахунки-проформи неможливо однозначно ідентифікувати з даною поставкою, у відповідності до умов контракту від 10.12.2021 №WAL-CNBM/1. Подані декларантом до митного оформлення платіжні доручення в іноземній валюті не відповідають Специфікаціям та умовам контракту від 10.12.2021 №WAL-CNBM/1. B графі 70 «призначення платежу» платіжних доручень в іноземній валюті зазначено, що попередня оплата за товар здійснюється відповідно до контракту від 10.12.2021 №WAL-CNBM/1 та інвойсів, тоді як контрактом передбачено, що покупець зобов?язується прийняти та оплатити товари відповідно до специфікації. В графі 16 автотранспортних накладних (CMR - 3 шт.) зазначено перевізника, а відповідно до статті 9 Закону Украйни від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб?єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Декларантом до митного оформлення не подано для підтвердженням витрат експедитора документи (рахунки, накладні тощо), видані суб?єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування. Документи, надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів проводився з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 (далі - Методичні рекомендації). Відповідно до пункту 2.2.14 Методичних рекомендацій перевірка правильності визначення митної вартості товарів здійснювалась шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. При здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, встановлено, що у максимально наближеному до митного оформлення оцінюваних товарів часі наявна інформація про митні оформлення товарів з ідентичними характеристиками за вищими рівнями митної вартості. Так, за митними деклараціями від 23.04.2022 №UA209140/2022/032051 та від 28.04.2022 №UA209140/2022/033306 здійснено митне оформлення ідентичних товарів, імпортером яких було ТОВ «ВАЛЬТЕР ХЕМІ», з рівнем митної вартості 1,5761 USD/кг та 1,5547 USD/кг відповідно.

Також, слід зазначити, що фактурна вартість товарів за митними деклараціями від 23.04.2022 №UA209140/2022/032051 та від 28.04.2022 №UA209140/2022/033306 на умовах поставки FOB-SHANGHAI становила 0,935 USD/кг, тоді як фактурна вартість товарів за митною декларацією від 03.04.2023 №UA100180/2023/504755 становить 0,60 USD/кг. У митного органу виникли підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не грунтується на дійсній вартості імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно умов специфікацій та проформ-інвойсів передплата від загальної вартості товару підлягає оплаті до початку його виробництва. У зв?язку з цим, покупцем на рахунок продавця були здійснені передоплати у сумах, що у повній мірі відповідають умовам, визначеним у конкретній специфікації. Банківські платіжні документи містять посилання на контракт та проформи-інвойси, що дає можливість здійснити ідентифікацію з ввезеним товаром та перевірити числовий розрахунок. Відсутність у платіжному банківському документі посилання безпосередньо на конкретну специфікацію не впливає на перевірку числового обрахунку за наявності інших даних, які дозволяють здійснити ідентифікацію товару.

В подальшому продавцем було повідомлено про фактичне виробництво товару в більшій кількості, ніж погоджено сторонами в специфікаціях (проте в межах визначеного проформами-інвойсами відхилень). Покупцем, на виконання умов контракту, специфікацій та проформ-інвойсів, у подальшому, було перераховано продавцю доплату за фактичну кількість виготовленого та відвантаженого товару, що підтверджується комерційними інвойсами продавця та банківськими платіжними дорученнями продавця.

Загальна вартість та вага товару, за який були здійснені передоплати підтверджується даними ЕМД, товарно транспортними та супровідними документами на вантаж.

Товар - Е-скловолокно прямого ровінгу (E-GLASS FIBER DIRECT ROVING FOR FILAMENT WINDING) поставлявся на умовах FOB Шанхай, Китай. На виконання умов контракту з поставки товару на умовах FOB Шанхай, Китай, декларантом, на підставі договорів транспортно-експедиційних послуг (про які було зазначено вище, та які подавалися до митного органу при митному оформленні товарів), залучалися експедитори, за якими останні надавали декларанту послуги з організації міжнародних та внутрішніх перевезень товарів.

На підтвердження транспортних витрат з місця завантаження до митного кордону

України до ЕМД відповідно до п.6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України були надані транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: міжнародні товаротранспортні накладні (CMR), коносаменти, довідки про транспортно-експедиційні витрати від експедиторів, в яких міститься маршрут перевезення, вартість морського фрахту, транспортно-експедиційні послуги, перевезення до пунктів-пропуску на митну територію України.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.03.2020 року по справі №480/4423/18, неподання декларантом документів, зазначених у частині другій - четвертій статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків.

Неподання таких документів може тягнути аз собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у митного органу будуть обгрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та або недостовірність відомостей про митну вартість.

Слід зазначити, що винесені рішення про коригування заявленої митної вартості товарів не містять вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, а в основу коригування покладена митна декларація імпортера, оформлена у квітні 2022 року.

Відповідно до ст. 59 Митного кодексу України відповідно до якої здійснювалось коригування визначено, що цей метод застосовується у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з. часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість (ч. 7 ст. 59 Митного кодексу України).

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.08.2020 по справі №814/694/16 та в постанові від 25.02.2020 у справі №260/718/19: «Крім того, обґрунтовано відхилене і посилання Миколаївської митниці ДФС на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.»

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 07.04.2020 по справі №160/5506/19: «Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів зі застосуванням другорядних методів.»

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов?язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування

Відповідно до п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості. заявленої декларантом, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом. та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено, що в разі здійснення коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічний висновок викладений у правовій позиції Верховного Суду, зазначеною у постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, а тому зазначення у графі 33 оскаржуваного рішення лише дати та номера митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, не є мотивованим у контексті положень п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено, що декларантом проведений невірний розрахунок митної вартості, або подані документи не містять відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 30 343,69 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальтер Хемі" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів UA100180/2023/000033/2 від 06.07.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА100180/2023/000259 від 06.07.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів UA100180/2023/000047/2 від 20.10.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA100180/2023/000373 від 20.10.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів UA100180/2023/000059/2 від 27.11.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA100180/2023/000426 від 27.11.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальтер Хемі" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 30343,69 (тридцять тисяч триста сорок три гривні) 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.