Рішення

від 19.02.2024 по справі 320/45431/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 року справа №320/45431/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛВЕСТ ПРОДАКТ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

у с т а н о в и в:

07.12.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІЛВЕСТ ПРОДАКТ" із позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 18.08.2023 року №540960413, винесене відносно ТОВ ХІЛВЕСТ ПРОДАКТ (Код ЄДРПОУ 43965916);

- стягнути з ГУ ДПС у м. Києві на користь ТОВ ХІЛВЕСТ ПРОДАКТ (Код ЄДРПОУ 43965916) суму понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виявлення розбіжностей між даними податкової декларації та даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) є підставою для проведення контролюючими органами саме документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Натомість, після виявлення розбіжностей між даними податкової декларації та даними ЄРПН відповідач усупереч положенням Податкового кодексу України не провів документальну виїзну перевірку, а за наслідками камеральної перевірки прийняв спірне податкове повідомлення-рішення. Також, позивач звертає увагу, що Товариством були допущені технічні помилки у деклараціях з податку на додану вартість а саме: за серпень місяць 2022 року, у зв`язку з чим подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з показниками: «код рядка 11.1, «колонка А» 5 938 724 грн. «колонка Б» 1 187 745 грн., даний уточнений розрахунок було прийнято органом ДПС що підтверджується квитанцією №2; за квітень місяць 2022 року, у зв`язку з чим подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з показниками: «код рядка 11.1, «колонка А» 6 504 354 грн. «колонка Б» 1 300 871 грн., даний уточнений розрахунок було прийнято органом ДПС що підтверджується квитанцією №2; за травень місяць 2023 року, у зв`язку з чим подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з показниками: «код рядка 11.1, «колонка А» 3 875 346 грн. «колонка Б» 775 069 грн., даний уточнений розрахунок було прийнято органом ДПС що підтверджується квитанцією №2. Проте, при винесені податкового повідомлення-рішення контролюючим органом не було враховано поданий уточнюючий розрахунок, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, з підстав зазначених у письмовому відзиві на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що позивачем не було подано уточнюючої декларації в період проведення камеральної перевірки з моменту складання Акта камеральної перевірки до винесення податкового повідомлення-рішення 18.08.2023 р., тому подана уточнююча декларація 12.09.2023 року не могла бути врахована під час проведення перевірки, оскільки була подана після винесення ППР. На думку контролюючого органу ним правомірно винесено податкове повідомлення - рішення від 18.08.2023 № 540960413 виконавши обов`язок визначений статтею 19 Конституції України та законами України, а доводи, на які позивач посилається у своїй позовній заяві не спростовують виявленні порушення контролюючим органом та не можуть прийматися до судом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що співробітниками Головного управлінням ДПС м. Києві проведено камеральну перевірку з питань перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛВЕСТ ПРОДАКТ» (код ЄДРПОУ 43965916) за травень 2023 року.

За результатом перевірки складено Акт № 19.07.2023р. №49220/Ж5/26-15-04-13- 03/43965916 (надалі Акт перевірки).

В Акті перевірки контролюючим органом зазначено, що декларування рядка 11.1Б декларації (ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою) у сумі 1 702 680 грн. Проте, за даними інформаційних ресурсів ДПС України підприємством ТОВ «ХІЛВЕСТ ПРОДАКТ» сума ПДВ за операціями з ввезення товарів, необоротних активів на митну територію України з основною ставкою у травні 2023 року складає - 775069,17 гривень. Відхилення становить 927 611 гривень.

За результатом перевірки контролюючим органом зроблено висновок, що Товариством порушено п. 198.2 ст. 198, 200.1 ст.200 ПК України із змінами і доповненнями, що призвело до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету на суму ПДВ 927611 гривень.

На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом 18.08.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення №540960413, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1020372,00 грн, в тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями на суму 927611,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 92761,00 грн.

Не погоджуючись з спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункту 1.1 статті 1 ПК України).

За правилами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення камеральної перевірки позивача та винесення спірного ППР) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 393 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 393 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 441.2 статті 441 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 442 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 441.3 статті 441, підпунктів 6 - 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

Отже, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 09 серпня 2022 у справі №640/23486/21, від 06 березні 2019 у справі №809/911/17 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Згідно з пунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У постанові від 23 листопада 2023 року у справі № 640/7643/21 Верховний Суд вказав, що у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати позивачем податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

У цьому аспекті важливо відзначити, що камеральна перевірка є способом контролю за належним здійсненням реєстраційно-облікової функції органу податкового контролю, у той час, як винятково за наслідками документальної перевірки здійснюється безпосередньо визначення правильності й донарахування усіх видів податкових зобов`язань.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що в акті перевірки контролюючий орган зазначив наступну інформацію «В ході проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2023 року платника ПДВ ТОВ «ХІЛВЕСТ ПРОДАКТ» (податковий номер - 43965916) встановлено декларування рядка 11.1 Б декларації (ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою) у сумі 1 702 680 грн. За даними інформаційних ресурсів ДПС України підприємством ТОВ «ХІЛВЕСТ ПРОДАКТ» (податковий номер - 43965916) сума ПДВ за операціями з ввезення товарів, необоротних активів на митну територію України з основною ставкою у травні 2023 року складає - 775 069,17 гривень. Відхилення становить 927 611 гривень. Відповідно до п. 198.2. ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку на за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8. статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умов реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з п. 187.8, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд доходить висновку, що під час проведення камеральної перевірки контролюючим органом вчинено дії, які є предметом документальної перевірки.

Враховуючи, що перевірка позивача проведена з порушенням процедурних вимог Податкового кодексу України, така перевірка відсутня, як юридичний факт, що свідчить про відсутність в контролюючого органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками здійснення цієї перевірки.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, послідовно викладеною у численних судових рішеннях. Зокрема, у постановах від 16 січня 2024 року по справі №440/2547/22, від 09 серпня 2022 року у справі №640/23486/21, від 06 березня 2019 року у справі №809/911/17, від 10 квітня 2018 року у справі №826/13195/16, від 17 квітня 2018 року у справі №812/872/17. У цих постановах Верховний Суд зробив висновок про те, що камеральна перевірка за своїм цільовим призначенням та сутністю взагалі не передбачає здійснення аналізу достовірності сформованих платником податків показників податкової звітності. Виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних інтегрованої картки платника податків не є доказом складу податкового правопорушення, яке може бути встановлене виключно на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Згідно зі встановленими у таких справах обставинами контролюючі органи під час проведення камеральних перевірок або встановили нереальність господарських операцій, або ж використали додаткові документи, в тому числі здійснили оцінку первинних документів. Верховний Суд зазначив, що під час камеральної перевірки контролюючий орган не наділений правом перевіряти достовірність, повноту нарахування та сплати, зокрема ПДВ. Такі питання є предметом виключно документальної перевірки.

За таких обставин, суд доходить висновку, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Також, суд звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено виключно норми прави, при цьому не спростовує тверджень позивача, які викладені у позовній заві щодо порушення порядку проведення перевірки (камеральної).

Щодо посилання відповідача про те, що позивач не був позбавлений права подати уточнюючі розрахунки до податкових декларацій, суд звертає увагу, що позивач у відповідності до вимог ст. ст. 50, 102 ПК України скористався своїм правом на подання уточнюючих розрахунків, а останні прийняті контролюючим органом без зауваження.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки позов задоволено повністю на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15305,58 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІЛВЕСТ ПРОДАКТ" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 18.08.2023 року №540960413 винесеного відносно ТОВ ХІЛВЕСТ ПРОДАКТ (Код ЄДРПОУ 43965916).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІЛВЕСТ ПРОДАКТ" (адреса: 02154, місто Київ, Русанівська набережна, буд.7; код ЄДРПОУ 43965916) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДРПОУ: 44116011) суму сплаченого судового збору в розмірі 15305 (п`ятнадцять тисяч триста п`ять) гривень 58 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.