Рішення
від 19.02.2024 по справі 320/45133/23
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 року справа №320/45133/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЙМПЛАСТ" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06.12.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕЙМПЛАСТ" (далі позивач) із позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8707190/43819915 від 27.04.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 27.03.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеймпласт» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 05.04.2023 року.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що не дивлячись на подання позивачем до податкового органу підтверджуючих документів по здійснених операціях та надання пояснень і скарг, податкова накладна № 5 від 27.03.2023 року на момент звернення до суду не розблокована. Вважає дії та рішення податкового органу протизаконними, та такими, що порушують права позивача щодо податкового кредиту.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/45133/23 передана 08.12.2023 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 р. адміністративну справу №320/45133/23 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

11.01.2024 р. відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, згідно якого останній повідомляє суд, що Комісією ГУ ДПС у м. Києві було прийняте вмотивоване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, із вказаною конкретною причиною відмови у реєстрації, а саме надання платником податку до скарги в електронному вигляді копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні послуги), у тому числі рахунки-фактури/інвойси. За таких обставин, відповідач 1 просить відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Також 11.01.2024 відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, згідно якого останній повідомляє суд, що відповідач прийняв рішення за одних обставин та документів, а позивач просить скасувати вказане рішення обґрунтовуючи іншими обставинами та документами, а також, що зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

01.02.2022 року, між ТОВ «Хеймпласт», як продавцем/постачальником, та ТОВ «Торгово-виробниче підприємство «РОСЬ-ГУМА», як покупцем було укладено Договір № 14, згідно з яким позивач зобов?язався продати та поставити на склад покупця товар, кількість та номенклатура якого визначаються Специфікаціями або Рахунками (п. 2.1., 4.1. Договору № 14 від 01.02.2022 року), в тому числі такий товар Технічний вуглець №772.

Крім того, здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність, 03.02.2023 року ТОВ «Хеймпласт» було укладено Контракт № 0302 з резидентом Федеративної Республіки Німеччина PentaCarbon GmbH (Далі - ТОВ «ПентаКарбон») на поставку технічного вуглецю, відповідно до умов якого останній зобов?язувався продати та поставити позивачеві на умовах поставки DAP (Incoterms 2020) в м. Біла Церква, Україна технічний вуглець, а ТОВ «Хеймпласт» зобов' язувалось прийняти та оплатити замовлений товар.

В ході здійснення господарської діяльності, ТОВ «ТВП «РОСЬ-ГУМА» замовило в позивача Технічний вуглець 772 в обсязі 6520 кг за ціною 59,20 грн/кг, у зв?язку із чим позивачем виставлено Рахунок на оплату № 16 від 27.03.2023 року на загальну суму 463 180,80 грн, в т.ч. ПДВ 77 196,80 грн. Виставлений рахунок було сплачено покупцем 27.03.2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 22.

Після отримання оплати за товар, який тільки мав бути поставлений в майбутньому, ТОВ «Хеймпласт» було складено податкову накладну № 5 від 27.03.2023 року на загальну суму 463 180, 80 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 77 196,80 грн. з зазначенням в описі товару Технічний вуглець №772 в обсязі 6520 кг за ціною 59,20 грн/кг, код товару УКТЗЕД « 2803000000».

05.04.2023 року податкову накладну №5 від 27.03.2023 року було направлено на реєстрацію в ЕРПН, реєстраційний номер документу - 9069554396. Того ж дня, позивачем було отримано квитанцію, згідно якої реєстрація податкової накладної № 5 від 27.03.2023 року була зупинена та сказано, що обсяг постачання товару з кодом УКТЗЕД 2803 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; також запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації. зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрації/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Додатково повідомлено, що показники D=2,3732%, P=149467,5.

Реалізуючи своє право на надання пояснень, позивач подав пояснення щодо його діяльності загалом та щодо операції з поставки товарів при здійснені якої була складена податкова накладна № 5 від 27.03.2023 року. Разом з поясненнями були надані документи, що підтверджують реальність господарської операції та відомості про закупку товару, зазначеного у податковій накладній № 5 від 27.03.2023 року.

За результатами розгляду пояснень та документів наданих платником податку, податковим органом було складено повідомлення № 8645421/43819915 від 18.04.2023 року.

Абзацом 6 п. 9 Порідку № 520 передбачено, що платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, проте документи про прибуття товару на митну територію України та його розмитнення, було оформлено митницею та передано митним брокером ТОВ «Хеймпласт» значно пізніше тож надати більше документів податковому органу, аніж було надано разом з поясненнями позивач можливості не мав, водночас на підтвердження реальності закупки та подальшої реалізації товару, платником податку було надано копії:

-Контракту № 0302 від 03.02.2023 року,

-Інвойсу на передплату (shipping after payment) № 21/03/23-202321031 від 21.03.2023 р. платіжної інструкції в іноземній валюті № 5 від 24.03.2023 року

-Договору № 14 від 01.02.2022 року

-Рахунку на оплату № 16 від 27.03.2023 року

-платіжної інструкції № 22 від 27.03.2023 року, -

Проте, зазначені пояснення та документи не були прийняті відповідачем до уваги, внаслідок чого 27.04.2023 року Комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийнято Рішення № 8707190/43819915 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 27.03.2023 року, підставою прийнятого рішення було ненадання Платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування

Не погоджуючись з відмовою у реєстрації спірної накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов?язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов?язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодексу України (далі - ПК).

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов?язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК визначено, що на дату виникнення податкових зобов?язань платник податку зобов?язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов?язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Судом встановлено, що реєстрації спірної податкової накладної передували наступні події.

01.02.2022 року, між ТОВ «Хеймпласт», як продавцем/постачальником, та ТОВ «Торгово-виробниче підприємство «РОСЬ-ГУМА», як покупцем було укладено Договір № 14, в ході здійснення господарської діяльності, ТОВ «ТВК «РОСЬ-ГУМА» замовило в позивача Технічний вуглець 772 в обсязі 6520 кг за ціною 59,20 грн/кг, у зв?язку із чим позивачем виставлено Рахунок на оплату № 16 від 27.03.2023 року на загальну суму 463 180, 80 грн, в т.ч. ПДВ 77 196,80 грн. Виставлений рахунок було сплачено Покупцем 27.03.2023 року. Після отримання оплати за товар, який тільки мав бути поставлений в майбутньому, ТОВ «Хеймпласт» було складено податкову накладну № 5 від 27.03.2023 року на загальну суму 463 180, 80 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 77 196,80 грн. з зазначенням в описі товару Технічний вуглець №772 в обсязі 6520 кг за ціною 59,20 грн/кг, код товару УКТЗЕД « 2803000000». 05.04.2023 року вищезгадану накладну було направлено на реєстрацію в ЄРПН.

Судом встановлено, що станом на дату подання податкової накладної №5 від 27.03.2023 року, позивач не мав залишків вказаного товару в обсязі необхідному для здійснення поставки ТОВ «ТВП «РОСЬ-ГУМА», оскільки для її здійснення позивач мав намір закупити замовлений товар у ТОВ «ПентаКарбон», для чого останнім було виставлено Інвойс на передплату (shipping after payment) № 21/03/23-202321031 від 21.03.2023 року, відповідно до якого ТОВ «ПентаКарбон» зобов?язувався поставити товар - Технічний вуглець №772 в обсязі 6520 кг у 8 окремих пелетах (код товару 28030000) за ціною 1290 євро за 1000 кг, а всього 8 410,80 євро, а також Технічний вуглець №772 в обсязі 5875 кг у 5 окремих пелетах (код товару 28030000) за ціною 1290 євро за 1000 кг, а всього 7 578,75 євро. Загальна вартість товару згідно Попереднього рахунку № 21/03/23-202321031 від 21.03.2023 року склала суму в розмірі 15 989,55 євро, які були сплачені ТОВ «ПентаКарбон» 24.03.2023 року, що підтверджується Платіжною інструкцією в іноземній валюті № 5.

Замовлений Позивачем товар 19.04.2023 року було ввезено на митну територію України, 20.04.2023 року розмитнено шляхом сплати мита за ставкою 2% відповідно до ЗУ «Про митний тариф» та ПІДВ за ставкою 20% відповідно до ч. 8 ст. 374 Митного кодексу України, що підтверджується митною декларацією, та вже 20.04.2023 року напряму поставлено покупцю ТОВ «ТВП «Рось-Гума», що підтверджується Видатковою накладною № 19 від 20.04.2023 року.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246).

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов?язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Згідно з положеннями пункту 3 Порядку №1165 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг 1х постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень. Значення показників D та Р розраховується згідно вказаних формул та відображаються в електронному кабінеті платнику податку.

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом;

5) у податковій накладній/розрахунку коригування відображені виключно операції з продукцією/товарами, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТЗЕД (крім підакцизних товарів), за умови, що такі накладна/розрахунок складені платником податку, який належить до мікропідприємства або малого підприємства відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та основним видом діяльності якого є хоча б один з таких видів економічної діяльності відповідно до КВЕД (згідно переліку).

Ознаки безумовної реєстрації, зазначені у цьому підпункті, застосовуються протягом періоду дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 "Про введення воєнного стану в Україні";

6) обсяг постачання, зазначений у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній, яка підлягає наданню отримувачу (покупцю), не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку;

7) загальна сума абсолютних значень коригування на зменшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику та/або загальна сума абсолютних значень коригування на збільшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику, зазначених у поданому для реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування до податкової накладної, не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку.

Обсяг операцій у поточному місяці, зазначених у зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування відповідно до підпунктів 6 і 7 цього пункту, 3 урахуванням обсягу операцій у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній/розрахунку коригування не перевищує 500 тис. гривень.

Як зазначено у пункті 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Таким чином, нормами податкового законодавства встановлено обов`язок платника податку на додану вартість скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов?язань та зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН. Направлена податкова накладна в автоматичному режимі перевіряється на відповідність ознакам безумовної реєстрації, і якщо такі ознаки наявні, реєстрація такої податкової накладної (або розрахунку коригування) не зупиняється. У випадку ж подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування), що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган наділений повноваженнями на здійснення автоматизованого моніторингу такої податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. У разі коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції (за виключенням випадку, коли податкова накладна направлена на реєстрацію платником податку, який відповідає хоча 6 одному показнику позитивної податкової історії), реєстрація податкової накладної (розрахунку коригування) зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) платнику податків надсилається квитанція, у якій в обов?язковому порядку зазначається, крім іншого, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація податкової накладної зупинена у зв?язку з її відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Додатком №3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 1 вказаного порядку, Критерієм ризиковості здійснення операцій визначено: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов?язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Проте, вказаний відповідачем критерій ризикованості стосовно податкової накладної № 5 від 27.03.2023 року р. відсутній, позивач виконав свій обов?язок, передбачений п. 201.1 ст. 201 ПК, щодо реєстрації податкової накладної з урахуванням положень п. 198.2 ст.198 ПК.

Судом встановлено, що позивачем здійснювалась поставка продукції, та документом первинного обліку, що підтверджує продаж/поставку товару є Інвойс (в частині закупки) та Видаткова накладна (в частині поставки), які були складені одразу після закінчення здійснення господарської операції та надані відповідачу 1.

Відповідачу було подано копії:

-Контракту № 0302 від 03.02.2023 року,

-Інвойсу на передплату (shipping after payment) № 21/03/23-202321031 від 21.03.2023 р.

-платіжної інструкції в іноземній валюті № 5 від 24.03.2023 року

-Інвойсу № 112884 від 17.04.2023 року, який відповідає видатковій накладній митної декларації

-міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 23513726

-Договору № 14 від 01.02.2022 року

-Рахунку на оплату № 16 від 27.03.2023 року

-платіжної інструкції № 22 від 27.03.2023 року

-Видаткової накладної № 19 від 20.04.2023 року

В той же час з матеріалів справи встановлено, що запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.

Загальне посилання на вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.

Згідно загальних вимогам, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб?єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Наведене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, постанові від 14.05.2019 по справі №817/1356/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, від 14.12.2022 у справі №560/11825/21.

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; Порядку; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, вищенаведені норми містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач подав до податкового органу пояснення та копії документів щодо господарських операцій, реєстрацію податкових накладних по яким зупинено. Разом з тим, комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м.Києві, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Верховний Суд у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

В постанові Верховного Суду від 02.07.2019 по справі №140/2160/18, зазначено, про те, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення про реєстрацію можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Протилежний підхід зумовлює зловживання відповідачем щодо своїх реєстраційних повноважень та суперечить вже згаданому вище принципу правової визначеності.

Таким чином, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим не обмеженої дискреції.

Зазначений висновок підтверджується практикою Верховного Суду з аналогічних справ. Так, постановою ВС від 10.06.2021 у справі №822/1886/18, якою було відмовлено у задоволенні касаційної скарги та підтримано висновки судів першої та апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції вказав, що рішення Комісії повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.

Вказане, призвело до прояву суб?єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов?язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 10.04.2020 у справі №819/330/18.

Позивачем надані до контролюючого органу документи та пояснення у сукупності з наявними доказами в матеріалах справи підтверджують здійснення господарських операцій, за наслідками виконання яких складено спірну податкову накладну.

Водночас, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Порядок реєстрації податкових накладних не передбачає право контролюючого органу діяти на власний розсуд, адже Порядком №1246 унормовано підстави відмови в реєстрації податкової накладної, і якщо такі підстави відсутні, контролюючий орган повинен зареєструвати подану платником податкову накладну.

Отже, такі повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки контролюючого органу зареєструвати податкову накладну або вмотивованим рішенням відмовити в її реєстрації, за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Отже, такі повноваження контролюючого органу не є дискреційними.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що зобов?язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права (постанови Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 2684,00 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень пропорційно до задоволених частин позову.

Стосовно розподілу судових витрат на правничу допомогу.

В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ордером від 12.06.2023 серії А1 №1408016, договором від 12.06.2023 №1408016/104/2/23 підтверджується залучення позивачем для вирішення його спору судом професійної правничої допомоги адвоката Котенко Ю.Ю.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі №820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16, зокрема зазначив, що на підтвердження витрат на правничу допомогу повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відсутність договору про надання правової допомоги, розрахунку витрат на професійну правничу допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18.

Заявником не надано ні розрахунку витрат на правничу допомогу, ні акту виконаних робіт.

КАС України не передбачає можливості подання замість детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, якогось іншого документу, зокрема акту виконаних робіт чи наданих послуг. За відсутності такого опису підстави для розподілу судових витрат в частині професійної правничої допомоги відсутні.

Крім того, визначення розміру вартості послуг адвоката безпосередньо в договорі у фіксованій сумі також не виключає обов`язку подання суду детального опису, оскільки протилежна ситуація знову ж таки буде суперечити приписам ст. 134 КАС України. Зазначена вимога чинного законодавства пов`язана з тим, що розмір вартості послуг адвоката, визначений в договорі, що фактично є гонораром адвоката, та розмір суми, який підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, не є тотожними. Особа може сплатити адвокату в якості гонорару будь-яку фіксовану суму, але відшкодуванню за нормами КАС України підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які доведені належними доказами, зокрема, безпосередньо договором про надання правової допомоги та детальним описом робіт (наданих послуг), який в цій справі позивачем суду не подавався.

У зв`язку з вищевказаним, суд дійшов висновку про відсутність підстав у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЙМПЛАСТ" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8707190/43819915 від 27.04.2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 27.03.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеймпласт» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 05.04.2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЙМПЛАСТ» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1342,00 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС та у розмірі 1342,00 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення19.02.2024
Оприлюднено21.02.2024
Номер документу117080238
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —320/45133/23

Ухвала від 19.06.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 14.05.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Грибан Інна Олександрівна

Ухвала від 25.04.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Грибан Інна Олександрівна

Ухвала від 25.04.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Грибан Інна Олександрівна

Ухвала від 22.04.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Грибан Інна Олександрівна

Ухвала від 02.04.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Грибан Інна Олександрівна

Ухвала від 18.03.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Грибан Інна Олександрівна

Ухвала від 18.03.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Грибан Інна Олександрівна

Рішення від 19.02.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Парненко В.С.

Ухвала від 13.12.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Парненко В.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні