Рішення
від 08.02.2024 по справі 500/7512/23
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7512/23

08 лютого 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Паряк Тетяни Дмитрівни

представника позивача Кренціль Б.О.

представника відповідача Свідинська В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛЛМОР" до Головного управління ДПС у Тернопільській області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕЛЛМОР" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 серпня 2023 року Товариству надійшло Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9292240/44734890. Вказаним рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 05 червня 2023 року. Зокрема, у вказаному рішенні зазначалося: «Прийнято рішення про:

X відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з:

X ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

02 серпня 2023 року Товариству надійшло Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9292241/44734890. Вказаним рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 09 червня 2023 року. Зокрема, у вказаному рішенні зазначалося: «Прийнято рішення про:

X відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з:

X ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної І розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

Вказані рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки ТОВ «СЕЛЛМОР» під час подання пояснень та скарги було надано всі необхідні та наявні документи, які відповідно до вимог законодавства, укладених договорів складалися на підтвердження господарських операцій та підтверджували інформацію наведену у податкових накладних. Позивачем було враховано всі пропозиції контролюючого органу та надано відповідну інформацію, проте її було проігноровано.

Відмова контролюючого органу у реєстрації податкової накладної є неконкретизованою та незрозумілою, адже не було надано жодних доказів чи аргументів на підтвердження факту порушення законодавства, встановлених процедур та вимог до первинних документів.

Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними, позов просив задовольнити.

Ухвалою суду від 27.11.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 12.12.2023. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Як вбачається із поданих позивачем документів, ТОВ «СЕЛЛМОР», в особі, директора Кренціля Богдана Олексійовича, та ТОВ «Епіцентр К» в особі директора направлення «Фуд Рітейл» Шкаровського Олега Станіславорвича, який діє на підставі довіреності від 29.12.2021, уклали Договір поставки № 31661 від 21.04.2023.

Відповідно до даного Договору постачальник зобов`язується поставляти покупцеві товар у встановлені строки, а покупець зобов`язується прийняти такий товар і сплачувати за нього в умовах даного договору.

Згідно з п. 3.2. загальна кількість товару, що постачається згідно даного договору складається з кількості товарів, вказаних у засовленнях покупця та постачальником протягом строку.

Пунктом 3.2 передбачено, що Специфікація після погодження сторонами ж невід`ємною частиною договору.

Крім того, відповідно до п. 8.1 ціна на товар вказуються у Специфікаціях, яка є невід`ємною частиною договору.

Суд звертає увагу, що жодної специфікації до договору позивачем на розгляд комісії не надавалось.

Відповідно до рахунку на оплату по замовленню № 7 від 30.05.2023 ТОВ «Епіцентр К» на підставі Договору поставки № 31661 від 21.04.2023, мав оплатити ТОВ «СЕЛЛМОР», 180 000 грн, за товар «сіль харчова йодована 100 г» у кількості 50 000 пачок.

Згідно із видатковою накладною № 32 від 09.06.2023 позивач мав поставити товар «сіль харчова йодована 100 г» ТОВ «Епіцентр К» на підставі замовлення № 7 від 30.05.2023 в кількості 50 000 пачок за суму 180 000 грн.

Зокрема, 05.06.2023 Позивач отримав оплату від Покупця за товар «сіль харчова йодована 100 г» у кількості 15 000 пачок в сумі 54 000,00 грн з ПДВ, про що свідчить платіжна інструкція № 1102893 від 05.06.2023.

У відповідності до Товарно транспортної накладної №16 від 09.06.2023 ТОВ «СЕЛЛМОР» поставив на адресу ТОВ «Епіцентр -К» замовлений товар в загальній кількості 50 000 пачок за суму 180 000,00 грн.

12.06.2023 Позивач отримав оплату від Покупця за товар «сіль харчова йодована 100 г» в сумі 170 000, 00 з ПДВ, про що свідчить платіжна інструкція № 101277 від 12.06.2023.

Відповідно до п.187.1ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/ послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/ послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

З огляду на положення цієї норми, у платника податку на додану вартість виникають податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а відтак і обов`язок зареєструвати податкові накладні, за першою із подій: датою зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок, або датою відвантаження товарів, а для послуг - датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Подібний підхід щодо необхідності реєстрації податкової накладної за першої, передбаченої пунктом 187.1 статті 187 ПК України, події був застосований Верховним Судом у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, а також у постанові від 01.12.2021 у справі №600/1878/20-а.

Щодо податкової накладної № 2 від 05.06.2023 на загальну суму 54 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ, можна встановити що першою подією стало оформлення документа, що засвідчує факт оплата за товар (дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок) про що свідчить платіжна інструкція № 1102893 від 05.06.2023.

Однак, першу подію щодо податкової накладної № 5 від 09.06.2023 на загальну суму 126 000,00 грн, не можливо встановити, оскільки поставка у відповідності до Товаро транспортної накладної № 16 від 09.06.2023 відбулась по кількості 50 000 пачок за суму 180 000,00 грн, що не відповідає господарській операції відображеній в податковій накладній № 5 від 09.06.2023 .

Водночас, не можливо встановити за що була здійснена оплати за товар «сіль харчова йодована 100 г» в сумі 170 000, 00 з ПДВ, у відповідності до платіжної інструкції № 101277 від 12.06.2023.

Крім того, загальна сума оплати (54 000, 00 грн та 170 000, 00 грн) не збігається із сумою на яку сформовані податкові накладні.

На підставі аналізу норм законодавства, вважаємо за доцільно зазначити, що податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), тому складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою або у разі одноразової поставки товарів/послуг не відповідає нормам ПК України.

Відтак при складанні декількох податкових накладних постачальником у випадку поставки товару на одну суму покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам.

Такий правовий висновок застосований Верховним Судом у постанові від 15.06.2020 у справі №440/17/19.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Відповідач звертає увагу, що контролюючий орган при винесені оскаржуваних рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно та своєчасно, а оскаржувані рішення є такими, що не підлягають скасуванню.

Підсумовуючи викладене, відповідач вважає, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації ПН, було прийнято в межах, на підставі, у спосіб та у формі, що передбачені діючим законодавством.

18.12.2023 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 27.12.2023 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 24.01.2024 о 10:45 год.

Ухвалою суду від 24.01.2024 відкладено розгляд справи на 01.02.2024 о 11:30 год.

Ухвалою суду від 01.02.2024, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) оголошено перерву до 08.02.2024 о 11:45 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов, просила у його задоволенні відмовити повністю.

Суд, заслухавши сторін, розглянувши адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов і відповіді на відзив, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛЛМОР», код-44734890 (далі Товариство, ТОВ «СЕЛЛМОР») перебуває на обліку в ГУ ДПС У Тернопільській області, Тернопільська ДПІ. Товариство є платником податку на прибуток на загальних підставах та платником податку на додану вартість з 01.11.2022 р., ІПН - 447348919158 .

У користуванні ТОВ «СЕЛЛМОР», на момент здійснення операцій, перебувало складське приміщення загальною площею 66,3 кв. м., за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н., с. Острів, вул. Промислова, 1, відповідно до Договору суборенди №20/05-7 від 20.05.2023. Договору з іншим суб`єктом індустріального парку «Західноукраїнський промисловий ХАБ» б/н від 20.05.23 р., Акту приймання-передачі приміщення в оренду від 20.05.23 р., яке відображено в Повідомленні про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП.

Факт перебування вказаного складського приміщення в користуванні також підтверджується такими документами:

Акт виконання робіт (надання послуг) № 84 від 30.06.23 р.;

- Акт виконання робіт (надання послуг) № 85 від 30.06.23 р.; Платіжна інструкція № 174 від 05.06.23 р.; Платіжна інструкція № 171 від 05.06.23 р.

Станом на момент здійснення операцій на ТОВ «СЕЛЛМОР» працювало 5 осіб, що підтверджується штатним розписом від 18.05.20223 року.

21 квітня 2023 року Позивачем було укладено з ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» Договір поставки № 31661 від 21.04.2023 р., згідно умов якого Постачальник (ТОВ «СЕЛЛМОР») зобов`язується поставляти Покупцеві (ТОВ «ЕПІЦЕНТР К») Товар у встановлені строки, а Покупець зобов`язується приймати такий Товар і сплачувати за нього на умовах даного договору.

09 червня 2023 року ТОВ «СЕЛЛМОР» поставило ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» товар - сіль харчову, йодовану в пачках 100 г, загальною кількістю 50 000,00 пачок. Загальну вартість товару становила сума у розмірі 180 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 30 000,00 грн. Факт здійснення поставки товару, транспортування та оплати товару підтверджуються такими документами:

Видатковою накладною № 32 від 09.06.2023 року, відповідно до якої право власності на товар перейшло до ТОВ «ЕПІЦЕНТР К»;

Рахунком на оплату № 7 від 30.05.2023 року;

Платіжною інструкцією № 102893 від 05.06.2023 року, відповідно до якої ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» сплатило на рахунок ТОВ «СЕЛЛМОР» попередню оплату за товар на суму 54 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 9 000,00 грн;

Банківською випискою за 05.06.2023 року, сформованої за контрагентом ТОВ «ЕПІЦЕНТР К»;

Платіжною інструкцією № 101277 від 12.06.2023 року, відповідно до якої ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» сплатило на рахунок ТОВ «СЕЛЛМОР» суму 170 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 28 333,33 грн за товар;

Товарно-транспортною накладною № 16 від 09.06.2023 року, відповідно до змісту якої перевізник - ФОП ОСОБА_1 здійснював доставку товару;

Договором-заявкою № 1 від 05.06.2023 року, укладеним між ТОВ «СЕЛЛМОР» та ФОП ОСОБА_1 , відповідно до якого здійснювалося перевезення товару;

-Актом виконаних робіт № 94 від 10.06.2023 року, яким підтверджується факт приймання-передачі послуг перевезення вантажу на суму 18 000,00 грн;

-Платіжною інструкцією № 183 від 12.06.2023 року, згідно якої ТОВ «СЕЛЛМОР» заплатив на користь ФОП ОСОБА_1 за перевезення товару суму у розмірі 18 000,00 грн.

05 червня 2023 року за вказану партію товару ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» сплатило попередню оплату в сумі 54 000,00 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією № 102893 від 05.06.2023 року.

На підставі отриманої передоплати Позивачем було складено Податкову накладну № 2 від 05.06.2023 р. на загальну суму 54 000,00 грн., в тому числі ПДВ 9 000,00 грн., щодо товару - сіль харчова, йодована, маса - 100 г, кількість - 15 000,00 пачок.

09.06.2023 року відбулося відвантаження партії товару у кількості 50 000 пачок на загальну суму 180 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 30 000,00 грн.

Оскільки, на частину товару вже було складено податкову накладну за фактом попередньої оплати, Позивачем було складено Податкову накладну № 5 від 09.06.2023 р. за фактом поставки, на загальну суму 126 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 21 000,00 грн.

Отже, загальна вартість товару, яка була поставлена покупцю 09.06.2023 року, становить суму 180 000,00 грн., в тому числі ПДВ -30 000,00 грн. Загальна кількість товару - солі харчової, йодованої у пачках 100 г - 50 000 пачок. Щодо вказаного товару було складено дві податкові накладні - № 2 від 05.06.2023 р., № 5 від 09.06.2023 р.

27.06.2023 року реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено, про що отримано дві Квитанції від 27.06.2023 року. Причиною зупинення реєстрації накладної в квитанціях вказано: «ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку... Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

При цьому, суд звертає увагу, що контролюючим органом не вказується подання якої саме інформації може мати наслідком реєстрації податкової накладної. Контролюючий орган цю інформацію не конкретизує, вживаючи лише загальне формулювання.

Вказана господарська операція була реальною і була наслідком кількох господарсько- виробничих процесів, а саме: придбання товару; фасування його у пачки ємністю 100 г; відвантаження товару для ТОВ «ЕПІЦЕНТР К».

01.06.2023 р. між ТОВ «СЕЛЛМОР» та ТОВ «АБСОЛЮТ 5» було укладено Договір поставки № 02-06 від 01.06.2023 р. Відповідно до змісту цього договору постачальник (ТОВ «АБСОЛЮТ 5») зобов`язується передати товар у власність покупцеві (ТОВ «СЕЛЛМОР»), а останній прийняти та оплатити його на умовах, визначених в цьому договорі.

Згідно умов вказаного Договору Позивачу було поставлено товар - сіль кухонну, йодовану в кількості 23 000,00 кг на загальну суму 236 900,00 грн, в тому числі ПДВ 39 483,33 грн. Факт поставки, транспортування та оплати товару підтверджується такими документами:

Видатковою накладною № 03 від 02.06.2023 року, яка підтверджує факт переходу права власності на товар до ТОВ «СЕЛЛМОР;

Рахунком на оплату № 03 від 01.06.2023 року;

- Платіжною інструкцією № 168 від 02.06.2023 року, якою підтверджується факт здійснення оплати на користь ТОВ «АБСОЛЮТ 5» в сумі 236 900,00 грн, в тому числі ПДВ 39 483,33 грн;

Банківською випискою від 02.06.2023 року, сформованою за контрагентом ТОВ «АБСОЛЮТ 5»;

ТТН № 02/06 від 02.06.2023 року. Транспортування замовлялося та оплачувалося ТОВ «АБСОЛЮТ 5». ТОВ «СЕЛЛМОР» договору перевезення, актів приймання перевезення не підписувало, так як не було стороною договору.

Відповідно до домовленостей з ТОВ «ЕПІЦЕНТР К», сіль харчова, йодована повинна бути поставлена запакована (розфасована) у пачки вагою 100 г. Для виконання цього замовлення ТОВ «СЕЛЛМОР» звернулося до підрядної організації - ТОВ «ТІКПАК» (код ЄДРПОУ - 44593711). Між Позивачем та ТОВ «ТІКПАК» раніше було укладено Договір про надання послуг пакування № 01/112023 від 11.11.2022 року. Предметом цього договору є надання послуг/виконання робіт пакування (фасування) харчових продуктів.

Факт здійснення господарської операції між ТОВ «СЕЛЛМОР» та ТОВ «ТІКПАК» щодо товару, на який було складено Податкові накладні № 2 від 05.06.2023 р., № 5 від 09.06.2023 р. підтверджується такими документами:

Видатковою накладною (у переробку) № 21 від 02.06.2023 р. (копія додається), якими було передано у переробку 5 000 кг солі кухонної йодованої;

Звітом виробництва за зміну № 72 від 02.06.2023 року;

Звітом виробництва за зміну № 74 від 05.06.2023 року ;

Звітом про продукцію № 43 від 05.06.2023 року;

Звітом про перероблену сировину № 43 від 05.06.2023 року, відповідно до якої було перероблено 5 000 кг солі кухонної йодованої;

Актом надання послуг № 43 від 05.06.2023 року, яким підтверджується факт приймання-передачі пакувальних послуг на 50 000,00 пачок;

ТОВ «СЕЛЛМОР» та ТОВ «ТІКПАК» знаходяться за однією адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н., с. Острів, вул. Промислова, 1 на території Індустріального парку «Західноукраїнський промисловий ХАБ», а тому можуть швидко взаємодіяти з питань здійснення господарських операцій.

Враховуючи необхідність взаємодії з контролюючими органами, 21 липня 2023 року ТОВ «СЕЛЛМОР» було подано щодо податкових накладних № 2 від 05.06.2023 року, № 5 від 09.06.2023 року Пояснення на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 2. У вказаних поясненнях детально розкривається суть господарської операції, алгоритми дій щодо товару. До пояснення також додавалися документи, що стосувалися господарської операції, зокрема:

1.Податкова накладна № 2 від 05.06.23 р.; Податкова накладна № 9 від 09.06.23 р.;

2.Договір суборенди №20/05-7 від 20.05.2023; Договору з іншим суб`єктом індустріального парку «Західноукраїнський промисловий ХАБ» б/н від 20.05.2Акту приймання-передачі приміщення в оренду від 07.11.2022 р.;

3.Акт приймання-передачі приміщення в оренду від 20.05.23 р.

4.Форма 20-ОПП;

5.Акт № 84 від 30.06.23 р.;

6.Акт № 85 від 30.06.23 р.;

7.Платіжна інструкція № 174 від 05.06.23 р.;

8.Платіжна інструкція № 171 від 05.06.23 р.;

9.Штатний розпис станом на 30.06.23 р.;

10.Договір поставки №31661 від 21.04.2023 р.;

11.Видаткова накладна № 32 від 09.06.2023 р.;

12.ТТН № 16 від 09.06.2023 р.;

13.Платіжна інструкція № 102893 від 05.06.2023 р.;

14.Платіжна інструкція № 101277 від 12.06.2023 р

15.Виписка з рахунку ТОВ «СЕЛЛМОР» за контрагентом ТОВ «ЕПІЦЕНТР К»;

16.Договір поставки № 02-06 від 01.06.2023 р.;

17.Рахунок на оплату № 03 від 01.06.2023 р.;

18.Накладна на придбання товару № 03 від 02.06.2023 р.;

19.Платіжна інструкція № 168 від 02.06.2023 р.;

20.Виписка з рахунку ТОВ «СЕЛЛМОР» відкритому у AT «УКРСИББАНК» за контрагентом ТОВ «АБСОЛЮТ 5»;

21.ТТН № 02/06 від 02.06.23 р.

22.Договір про надання послуг пакування № 01/112023 від 11.11.23 р.

23.Додаток до Договору від 11.11.2022 р.

24.Видаткова накладна (у переробку) № 21 від 02.06.2023 р

25.Звіт з виробництва за зміну № 72 від 02.06.23 р.;

26.Звіт виробництва за зміну № 74 від 05.06.23 р.;

27.Звіт про продукцію, що вироблена з сировини замовника № 43 від 05.06.23 р.;

28.Звіт про перероблену сировину № 43 від 05.06.23 р

29.Акт надання послуг з переробки № 43 від 05.06.23 р.

30.Договір заявка № 1 від 05.06.2023;

31.Акт виконаних робіт № 94 від 10 червня 2023 року;

32.Платіжна інструкція № 183 від 12 червня 2023;

33.Пояснення № 21.07.2023 року .

25 липня 2023 року контролюючим органом було надіслано Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9243039/44734890 щодо податкової накладної № 5 від 09.06.2023 року та № 9243042/44734890 щодо податкової накладної № 2 від 05.06.2023 року.

Вказані повідомлення були ідентичні і у них контролюючий орган пропонував надати:

«X копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування:

X первинних документів щодо постача/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіка, накладних (документи, які не надано, підкреслити) (документи, які не надано позначити)

X інвентаризаційні описи у тому числі

X рахунків-фактури.

Додаткова інформація - «табелів обліку робочого часу».

При цьому, щодо яких конкретно операцій потрібно надати документи контролюючим органом не вказується.

31 липня 2023 року Товариством було подано Додаткові пояснення на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 1. У цьому документі було повторно надано інформацію щодо суті господарської операції, а також надано інформацію відповідно до пропозиції контролюючого органу. До вказаного пояснення було додано:

1.Податкова накладна № 2 від 05.06.23 р.; Податкова накладна № 9 від 09.06.23 р.;

2.Договір суборенди №20/05-7 від 20.05.2023; Договору з іншим суб`єктом індустріального парку «Західноукраїнський промисловий ХАБ» б/н від 20.05.2Акту приймання-передачі приміщення в оренду від 07.11.2022 р.;

3.Акт приймання-передачі приміщення в оренду від 20.05.23 р.

4.Форма 20-ОПП;

5.Акт № 84 від 30.06.23 р.;

6.Акт № 85 від 30.06.23 р.;

7.Платіжна інструкція № 174 від 05.06.23 р.;

8.Платіжна інструкція № 171 від 05.06.23 р.;

9.Штатний розпис станом на 30.06.23 р.;

10.Договір поставки №31661 від 21.04.2023 р.;

11.Видаткова накладна № 32 від 09.06.2023 р.;

12.ТТН № 16 від 09.06.2023 р. ;

13.Платіжна інструкція № 102893 від 05.06.2023 р.;

14.Платіжна інструкція № 101277 від 12.06.2023 р

15.Виписка з рахунку ТОВ «СЕЛЛМОР» за контрагентом ТОВ «ЕПІЦЕНТР К»;

16.Договір поставки № 02-06 від 01.06.2023 р.;

17.Рахунок на оплату № 03 від 01.06.2023 р.;

18.Накладна на придбання товару № 03 від 02.06.2023 р.;

19.Платіжна інструкція № 168 від 02.06.2023 р.;

20.Виписка з рахунку ТОВ «СЕЛЛМОР» відкритому у АТ «УКРСИББАНК» за контрагентом ТОВ «АБСОЛЮТ 5»;

21.ТТН № 02/06 від 02.06.23 р.

22.Договір про надання послуг пакування № 01/112023 від 11.11.23 р.

23.Додаток до Договору від 11.11.2022 р.

24.Видаткова накладна (у переробку) № 21 від 02.06.2023 р

25.Звіт з виробництва за зміну № 72 від 02.06.23 р.;

26.Звіт виробництва за зміну № 74 від 05.06.23 р.;

27.Звіт про продукцію, що вироблена з сировини замовника № 43 від 05.06.23 р.;

28.Звіт про перероблену сировину № 43 від 05.06.23 р

29.Акт надання послуг з переробки № 43 від 05.06.23 р.

30.Договір заявка № 1 від 05.06.2023;

31.Акт виконаних робіт № 94 від 10 червня 2023 року;

32.Платіжна інструкція № 183 від 12 червня 2023;

33.Інвентаризаційний опис товарів на складі № 3 від 05 червня 2023 року;

34.Інвентаризаційний опис товарів на складі № 4 від 09 червня 2023 року;

35.Оборотно-сальдову відомість по рахунку 26 за 05 червня 2023 року;

36.Оборотно-сальдову відомість по рахунку 26 за 09 червня 2023 року;

37.Рахунок-фактура № 07 від 30 травня 2023 року;

38.Табель обліку використаного робочого часу за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 року;

39.Додаткові пояснення № 1 від 31 липня 2023 року.

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що Товариством було подано такі документи згідно Наказу Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 р. «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування» як: Оборотно- сальдову відомість по рахунку 26 («Готова продукція») за 05.06.2023 р. та за 09.06.2023 року, де було відображену інформацію про інвентаризацію активів Товариства на час здійснення господарських операцій.

Також було надано інвентаризаційний опис товарів на складі № 3 від 05.06.2023 року, інвентаризаційний опис товарів на складі № 4 від 09.06.2023 року. У вказаних описах наявна інформація про наявність на складі Товариства товару - солі харчової, йодованої 100 г у кількості 50 000 пачок.

Також Товариством було надано табель обліку використання робочого часу від 30.06.2023 року за період з 01.06.2023 року по 30.06.2023 року.

Тобто, Товариством було виконано всі вимоги щодо надання первинних документів, що ставилися контролюючим органом.

02 серпня 2023 року Товариству надійшло Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9292240/44734890 (копія додається). Вказаним рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 05 червня 2023 року. Зокрема, у вказаному рішенні зазначалося: «Прийнято рішення про:

X відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з:

X ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

02 серпня 2023 року Товариству надійшло Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9292241/44734890 (копія додається). Вказаним рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 09 червня 2023 року. Зокрема, у вказаному рішенні зазначалося: «Прийнято рішення про:

X відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з:

X ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної І розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

Вказані рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки ТОВ «СЕЛЛМОР» під час подання пояснень та скарги було надано всі необхідні та наявні документи, які відповідно до вимог законодавства, укладених договорів складалися на підтвердження господарських операцій та підтверджували інформацію наведену у податкових накладних. Позивачем було враховано всі пропозиції контролюючого органу та надано відповідну інформацію, проте її було проігноровано.

Відмова контролюючого органу у реєстрації податкової накладної є неконкретизованою та незрозумілою, адже не було надано жодних доказів чи аргументів на підтвердження факту порушення законодавства, встановлених процедур та вимог до первинних документів.

10 серпня 2023 року Позивачем було подано скаргу з реєстраційним № 9201461159, до вказаної скарги також додавалися Пояснення до скарги № 1 від 10 серпня 2023 року, а також такі документи на підтвердження законності вимог ТОВ «СЕЛЛМОР»:

1.Податкова накладна № 2 від 05.06.23 р.; Податкова накладна № 9 від 09.06.23 р.;

2.Договір суборенди №20/05-7 від 20.05.2023;

3.Акт приймання-передачі приміщення в оренду від 20.05.23 р.

4.Форма 20-ОПП;

5.Акт № 84 від 30.06.23 р.;

6.Акт № 85 від 30.06.23 р.;

7.Платіжна інструкція № 174 від 05.06.23 р.;

8.Платіжна інструкція № 171 від 05.06.23 р.;

9.Штатний розпис станом на 18.05.23 р.;

10.Договір поставки №31661 від 21.04.2023 р.;

11.Видаткова накладна № 32 від 09.06.2023 р.;

12.ТТН № 16 від 09.06.2023 р.;

13.Платіжна інструкція № 102893 від 05.06.2023 р.;

14.Платіжна інструкція № 101277 від 12.06.2023 р

15.Виписка з рахунку ТОВ «СЕЛЛМОР» за контрагентом ТОВ «ЕПІЦЕНТР К»;

16.Договір поставки № 02-06 від 01.06.2023 р.;

17.Рахунок на оплату № 03 від 01.06.2023 р.;

18.Накладна на придбання товару № 03 від 02.06.2023 р.;

19.Платіжна інструкція № 168 від 02.06.2023 р.;

20.Виписка з рахунку ТОВ «СЕЛЛМОР» відкритому у АТ «УКРСИББАНК» за контрагентом ТОВ «АБСОЛЮТ 5»;

21.ТТН № 02/06 від 02.06.23 р.

22.Договір про надання послуг пакування № 01/112023 від 11.11.23 р.

23.Додаток до Договору від 11.11.2022 р.

24.Видаткова накладна (у переробку) № 21 від 02.06.2023 р

25.Звіт з виробництва за зміну № 72 від 02.06.23 р.;

26.Звіт виробництва за зміну № 74 від 05.06.23 р.;

27.Звіт про продукцію, що вироблена з сировини замовника № 43 від 05.06.23 р.;

28.Звіт про перероблену сировину № 43 від 05.06.23 р

29.Акт надання послуг з переробки № 43 від 05.06.23 р.

30.Договір заявка № 1 від 05.06.2023;

31.Акт виконаних робіт № 94 від 10 червня 2023 року;

32.Платіжна інструкція № 183 від 12 червня 2023;

33.Інвентаризаційний опис товарів на складі № 3 від 05 червня 2023 року;

34.Інвентаризаційний опис товарів на складі № 4 від 09 червня 2023 року;

35.Оборотно-сальдову відомість по рахунку 26 за 05 червня 2023 року;

36.Оборотно-сальдову відомість по рахунку 26 за 09 червня 2023 року;

37.Рахунок-фактура № 07 від 30 травня 2023 року;

38.Табель обліку використаного робочого часу за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 року;

39.Пояснення до скарги № 1 від 10.08.2023 року.

10 серпня 2023 року Позивачем було подано скаргу з реєстраційним № 9201764389 (копія додається), до вказаної скарги також додавалися Пояснення до скарги № 2 від 10 серпня 2023 року, а також такі документи на підтвердження законності вимог ТОВ «СЕЛЛМОР»:

1.Податкова накладна № 2 від 05.06.23 р.; Податкова накладна № 9 від 09.06.23 р.;

2.Договір суборенди №20/05-7 від 20.05.2023;

3.Акт приймання-передачі приміщення в оренду від 20.05.23 р.

4.Форма 20-ОПП;

5.Акт № 84 від 30.06.23 р.;

6.Акт № 85 від 30.06.23 р.;

7.Платіжна інструкція № 174 від 05.06.23 р.;

8.Платіжна інструкція № 171 від 05.06.23 р.;

9.Штатний розпис станом на 18.05.23 р.;

10.Договір поставки №31661 від 21.04.2023 р.;

11.Видаткова накладна № 32 від 09.06.2023 р.;

12.ТТН № 16 від 09.06.2023 р.;

13.Платіжна інструкція № 102893 від 05.06.2023 р.;

14.Платіжна інструкція № 101277 від 12.06.2023 р

15.Виписка з рахунку ТОВ «СЕЛЛМОР» за контрагентом ТОВ «ЕПІЦЕНТР К»;

16.Договір поставки № 02-06 від 01.06.2023 р.;

17.Рахунок на оплату № 03 від 01.06.2023 р.;

18.Накладна на придбання товару № 03 від 02.06.2023 р.;

19.Платіжна інструкція № 168 від 02.06.2023 р.;

20.Виписка з рахунку ТОВ «СЕЛЛМОР» відкритому у АТ «УКРСИББАНК» за контрагентом ТОВ «АБСОЛЮТ 5»;

21.ТТН № 02/06 від 02.06.23 р.

22.Договір про надання послуг пакування № 01/112023 від 11.11.23 р.

23.Додаток до Договору від 11.11.2022 р.

24.Видаткова накладна (у переробку) № 21 від 02.06.2023 р

25.Звіт з виробництва за зміну № 72 від 02.06.23 р.;

26.Звіт виробництва за зміну № 74 від 05.06.23 р.;

27.Звіт про продукцію, що вироблена з сировини замовника № 43 від 05.06.23 р.;

28.Звіт про перероблену сировину № 43 від 05.06.23 р

29.Акт надання послуг з переробки № 43 від 05.06.23 р.

30.Договір заявка № 1 від 05.06.2023;

31.Акт виконаних робіт № 94 від 10 червня 2023 року;

32.Платіжна інструкція № 183 від 12 червня 2023;

33.Інвентаризаційний опис товарів на складі № 3 від 05 червня 2023 року;

34.Інвентаризаційний опис товарів на складі № 4 від 09 червня 2023 року;

35.Оборотно-сальдову відомість по рахунку 26 за 05 червня 2023 року;

36.Оборотно-сальдову відомість по рахунку 26 за 09 червня 2023 року;

37.Рахунок-фактура № 07 від 30 травня 2023 року;

38.Табель обліку використаного робочого часу за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 року;

39.Пояснення до скарги № 1 від 10.08.2023 року.

У поясненнях до скарг, зокрема, зазначалося, що у рішеннях № 9292241/44734890 від 02.08.2023 року та № 9292240/44734890 від 02.08.2023 року відсутня інформація про зазначення конкретних документів, які не надано, що стало наслідком прийняття незаконного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Також Товариством наголошувалося, що на вимогу контролюючого органу вже надавалися і Пояснення, і копії документів, що були складені під час здійснення господарської операції. Зверталася увага на той факт, що комісією регіонального рівня було зроблено хибний висновок про ненадання Товариством додаткових пояснень чи копій документів, що підтверджують здійснення господарської операції.

Також зазначено, що в оскаржуваних рішеннях відсутня інформація щодо документів, відсутність чи невідповідність яких стала підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. При цьому на вимогу контролюючого органу Товариством надавались всі необхідні пояснення та копії документів, що були складені під час здійснення господарських операцій і які підтверджують їх реальність, а також додаткові пояснення та документи.

Не зважаючи на вчинені Товариством заходи, 18 серпня 2023 року Відповідачем 2 було прийнято Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 63912/44734890/2 та 63846/44734890/2, які містять ідентичні формулювання щодо причин відмови у задоволенні скарг Позивача: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

Вказані рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки ТОВ «СЕЛЛМОР» під час подання пояснень, додаткових пояснень та скарги було надано всі необхідні та наявні документи, які відповідно до вимог законодавства, укладених договорів складалися на підтвердження господарських операцій та підтверджували інформацію наведену у податковій накладній. Позивачем було враховано всі пропозиції контролюючого органу та надано відповідну інформацію, проте її було проігноровано.

Рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних є незаконними, необґрунтованими, прийнятими без врахування реальних обставин господарської операції та такими, що порушують права ТОВ «СЕЛЛМОР», перешкоджають його законній господарській діяльності.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Пункт 201.8 ст. 201 ПКУ передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ в разі здійснення операцій із постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню - керуючись цією нормою Товариством було складено податкову накладну № 2 від 05.06.2023 року;

б)дата відвантаження товарів - керуючись цією нормою Товариством було складено податкову накладну № 5 від 09.06.2023 року.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.99 р. № 996-ХІ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон № 996). Зі змісту ст. 1 Закону № 996 випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію. Згідно цієї ж статті господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно наказу № 88 24.05.1995 Міністерства Фінансів України:

« 2.1. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів».

Податкові рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02 серпня 2023 року № 9292240/44734890 та № 9292241/44734890 є протиправними і такими, що підлягають скасуванню з тих підстав, що вказані рішення не містять доказів факту порушення норм податкового законодавства та не містить фактів та обставин, які підтверджують законодавчо встановлені причини для відмови у реєстрації податкової накладної.

Рішення від 02 серпня 2023 року № 9292240/44734890 та № 9292241/44734890 порушує право позивача, оскільки погіршує його податкову історію в очах контрагента, не дозволяє в повній мірі виконати умови договору, перешкоджає дотриманню податкового законодавства. Крім того, вказане рішення перешкоджає контрагентам Позивача у формуванні отриманого на законних підставах податкового кредиту, що є підставою для накладення на ТОВ «СЕЛЛМОР» фінансових стягнень з боку контрагентів та притримання оплати за відвантажені товари.

Товариством було надано документи, які підтверджують придбання товару, його переміщення, переробку та продаж товару. При цьому, перелік документів, що був виготовлений в процесі здійснення цієї господарської діяльності, відповідає їх змісту і вимогам законодавства.

У цьому контексті звертаємо увагу на позицію Верховного суду України, викладену у постановах від 18.12.2019 у справі № 560/435/19, від 01.12.2021 у справі № 600/1878/20-а, згідно якої в залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова накладна для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним, залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

З цієї точки зору безпідставним та необгрунтованим є посилання контролюючого органу у рішеннях № 63912/44734890/2 та № 63846/44734890/2 від 18.08.2023 року за результатами розгляду скарг Позивача на відсутність:

рахунків-фактур. Поняття рахунку-фактури відсутнє в чинному законодавстві України, окрім того, сама Державна податкова служба у листі № 9062/Б/99-99-17-02-02-14 від 28.09.2015 зазначила, що: «Рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а має лише інформаційний характер. Факт отримання товарів (послуг) повинен бути підтверджений видатковою накладною постачальника або актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг)».

Також, звертаємо увагу, що згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України зазначається, що рахунок фактура є лише одним з документів, що підтверджує митну вартість товарів. Проте в межах господарських операцій, щодо яких була складені податкові накладні не відбувалося жодних переміщень товарів через митний кордон України. Тобто контролюючий орган пропонував Позивачу надати документ, який той взагалі не повинен складатися в межах його господарських операцій.

При цьому, звертаємо увагу, що Товариством у складі пояснень неодноразово надавалися документи із назвою «Рахунок», в тому числі, і Рахунок № 07 від 30 травня 2023 року згідно якого ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» проводило оплату за придбаний товар.

інвойсів, який відповідно до міжнародної комерційної практики та Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є документом, який застосовується у зовнішньоекономічних договорах. При цьому, у господарських операціях, що стосуються справи жодна зовнішньоекономічна діяльність не здійснювалася. Слід звернути увагу на те, що Позивач у внутрішніх торгівельних операціях ніколи не зустрічав можливості використання інвойсів;

накладних, що абсолютно не відповідає дійсності, оскільки Товариством на всіх стадіях взаємовідносин із Відповідачами надавалися накладні на придбання, продаж товару, передання товару у переробку тощо;

акти-приймання передачі товарів (робіт, послуг). Товариством надавалися акти приймання-передачі послуг, робіт, зокрема надавався Акт № 43 від 05 червня 2023 року, за яким Позивачу було надано пакувальні послуги. Передача всіх товарів здійснювалася за накладними, відповідно до умов укладених договорів; копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи). З цього приводу зазначаємо, що така вимога є максимально абстрактною і незрозуміло чи це є загальне твердження, яке потім уточнюється, чи мається на увазі ненадання якихось конкретних документів. При цьому, видаткові накладні, акти, інвентаризаційні описи, оборотно-сальдові відомості та інші документи щодо одних і тих самих податкових накладних подавалися кілька раз.

У рішеннях Відповідача 1 взагалі відсутня інформація про те, які документи не було подано Позивачем, а також не вказано які саме обставини можуть свідчити про те, що господарська операція не відбувалася.

Всі проведені господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Товари, придбані та надані контрагентам, мали реальний характер. Надані ТОВ «СЕЛЛМОР» первинні документи не мають жодних дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу 187,198, 201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Надані Позивачем документи свідчать про факт реального існування та виконання ТОВ «СЕЛЛМОР» та його контрагентами господарських зобов`язань, а реєстрація податкової накладної та виникнення податкових зобов`язань у Позивача має відбуватись саме в силу вимог ст. 187 Податкового кодексу України.

Проте контролюючим органом не було досліджено суті господарської операції, а відмовлено у реєстрації податкової накладної з необґрунтованих причин, керуючись виключно формальними міркуваннями. Такі дії завдають матеріальної шкоди ТОВ «СЕЛЛМОР» та його контрагентам, створюючи перешкоди у здійсненні законної діяльності.

Також, Відповідачами не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності вчиненого підприємствами правочинів. Взагалі не досліджувались фактичні обставини щодо змісту та умов угоди, зобов`язань сторін за договором та специфіки виробничої діяльності.

При цьому будь-яких доказів на підтвердження того, що Позивач або контрагенти Позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірних операціях та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання зобов`язань, Відповідачами не надано.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності (пункт 63 постанови Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №420/9924/20).

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

У цьому контексті звертаємо увагу на той факт, що контролюючим органом як підставу для зупинення податкової накладної визначено: «ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку».

Постановою КМУ № 1165 від 11 грудня 2019 року «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджуються Критерії ризиковості платника податку на додану вартість. П. 8 вказаних критеріїв визначає: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що отримана контролюючим інформація повинна свідчити про ризиковість здійснення господарської інформації. Постанова КМУ № 1165, серед іншої, затверджує також Критерії ризиковості здійснення операції. Операція, щодо якої Позивачем була складена податкова накладна, не підпадає під жоден критерій ризиковості. Більше того, про жоден конкретний критерій ризиковості самої операції не згадують Відповідачі.

У разі спору щодо правомірності рішення суб`єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підставу його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації ПН не відповідає критерію обґрунтованості.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 826/9457/18 зазначено, що надаючи правову оцінку прийнятим податковим органом рішенням, суди також повинні з`ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначена Порядком.

У рішеннях № 9292241/44734890 від 02.08.2023 року та № 9292240/44734890 від 02.08.2023 року відсутнє будь-яке обґрунтування причин для їх прийняття. Вказані причини залишаються повністю незрозумілими для Позивача, адже ним вживалося всіх необхідних заходів для проведення реєстрації податкової накладної. Господарські операції, які стали підставою для реєстрації податкової накладної були законними, реальними, спрямованими на досягнення цілей підприємницької діяльності. Вважаємо, що рішення, які оскаржуються, не відповідає ознакам акту індивідуальної дії і є незаконним.

У постанові Верховного суду від 29.07.2022 року у справі № 1940/1804/18 зазначається: «Відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Посилання на вказану підставу в обгрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення».

Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №1740/2004/18, від 21.05.2020 у справі № 0940/1240/18, від 25.10.2019 у справі №0340/1834/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини.

У справі Рисовський проти України Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-1, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-ХІІ, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Так, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трго проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року)».

Дії Відповідачів не відповідають принципу "належного урядування" у розумінні практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, надсилаючи Позивачу квитанцію про зупинення реєстрації податкових накладних, Відповідачі не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб. Про вказане свідчить те, що пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної носить загальний характер, а із її змісту неможливо встановити які саме документи слід надати платнику (у квитанціях вказано "пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної...").

У рішеннях № 9292241/44734890 від 02.08.2023 року та № 9292240/44734890 від 02.08.2023 року взагалі відсутні причини та мотиви їх прийняття. Відповідач 1 не вказує які саме документи не були надані Позивачем, вживаючи лише загальне формулювання: «ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній».

Рішення, яке оскаржується, окрім того, що характеризуються як необґрунтоване, ще й фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку контролюючого органу, ризиків.

Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Аналізуючи зазначене слід прийти до висновку, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної може бути наявність об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку. Тобто, господарська операція має бути реальною, впливати на активи підприємства та породжувати податкові зобов`язання.

Операція, щодо якої складені податкові накладні № 2 від 05.06.2023 року, № 5 від 09.06.2023 року була реальною, впливала на активи підприємства та породжувала податкові зобов`язання, що підтверджується первинними господарськими документами, що додаються.

Верховний суд у постанові по справі № 280/3196/19 від 19 грудня 2022 року зазначає, серед іншого, що лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27 серпня 2019 року у справі № 540/2077/18.

Отже, враховуючи наведене звертаємо увагу на той факт, що Позивачем під час проведення процедури реєстрації податкових накладних разом із поясненнями та додатковими поясненнями було надано всі документи, які підтверджують реальність циклу господарських операцій, що мали своїм результатом складення податкової накладної. В тому числі, ТОВ «СЕЛЛМОР» було надано документи щодо придбання товару, його фасування і поставки покупцю. Всі вказані операції підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, які відповідають положенням законодавства України щодо їх форми та змісту.

Більше того, Позивачем було враховано всі пропозиції щодо необхідності надання документів, як то вимагалося контролюючим органом.

Натомість, контролюючим органом не було взято до уваги поданих документів та пояснень, не було досліджено суті та змісту господарських операцій і, як наслідок, прийнято формальне рішення, яке не відповідає вимогам законодавства, що ставляться до актів індивідуальної дії.

Тому рішення про відмову у реєстрацію податкових накладних є необґрунтованими та невмотивованими. Стороні Позивача взагалі є взагалі не зрозумілими мотиви та підстави для його прийняття, оскільки вони не вказані в жодному документі, який контролюючим органом надсилався Позивачу.

Таке рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Пункт 201.8 ст. 201 ПКУ передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ в разі здійснення операцій із постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню - керуючись цією нормою Товариством було складено податкову накладну № 2 від 05.06.2023 року;

б)дата відвантаження товарів - керуючись цією нормою Товариством було складено податкову накладну № 5 від 09.06.2023 року.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.99 р. № 996-ХІ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон № 996). Зі змісту ст. 1 Закону № 996 випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію. Згідно цієї ж статті господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно наказу № 88 24.05.1995 Міністерства Фінансів України:

« 2.1. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів».

Податкові рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02 серпня 2023 року № 9292240/44734890 та № 9292241/44734890 є протиправними і такими, що підлягають скасуванню з тих підстав, що вказані рішення не містять доказів факту порушення норм податкового законодавства та не містить фактів та обставин, які підтверджують законодавчо встановлені причини для відмови у реєстрації податкової накладної.

Рішення від 02 серпня 2023 року № 9292240/44734890 та № 9292241/44734890 порушує право позивача, оскільки погіршує його податкову історію в очах контрагента, не дозволяє в повній мірі виконати умови договору, перешкоджає дотриманню податкового законодавства. Крім того, вказане рішення перешкоджає контрагентам Позивача у формуванні отриманого на законних підставах податкового кредиту, що є підставою для накладення на ТОВ «СЕЛЛМОР» фінансових стягнень з боку контрагентів та притримання оплати за відвантажені товари.

Товариством було надано документи, які підтверджують придбання товару, його переміщення, переробку та продаж товару. При цьому, перелік документів, що був виготовлений в процесі здійснення цієї господарської діяльності, відповідає їх змісту і вимогам законодавства.

У цьому контексті звертаємо увагу на позицію Верховного суду України, викладену у постановах від 18.12.2019 у справі № 560/435/19, від 01.12.2021 у справі № 600/1878/20-а, згідно якої в залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова накладна для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним, залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

З цієї точки зору безпідставним та необґрунтованим є посилання контролюючого органу у рішеннях № 63912/44734890/2 та № 63846/44734890/2 від 18.08.2023 року за результатами розгляду скарг Позивача на відсутність:

рахунків-фактур. Поняття рахунку-фактури відсутнє в чинному законодавстві України, окрім того, сама Державна податкова служба у листі № 9062/Б/99-99-17-02-02-14 від 28.09.2015 зазначила, що: «Рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а має лише інформаційний характер. Факт отримання товарів (послуг) повинен бути підтверджений видатковою накладною постачальника або актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг)».

Також, звертаємо увагу, що згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України зазначається, що рахунок фактура є лише одним з документів, що підтверджує митну вартість товарів. Проте в межах господарських операцій, щодо яких була складені податкові накладні не відбувалося жодних переміщень товарів через митний кордон України. Тобто контролюючий орган пропонував Позивачу надати документ, який той взагалі не повинен складатися в межах його господарських операцій.

При цьому, звертаємо увагу, що Товариством у складі пояснень неодноразово надавалися документи із назвою «Рахунок», в тому числі, і Рахунок № 07 від 30 травня 2023 року згідно якого ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» проводило оплату за придбаний товар.

інвойсів, який відповідно до міжнародної комерційної практики та Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є документом, який застосовується у зовнішньоекономічних договорах. При цьому, у господарських операціях, що стосуються справи жодна зовнішньоекономічна діяльність не здійснювалася. Слід звернути увагу на те, що Позивач у внутрішніх торгівельних операціях ніколи не зустрічав можливості використання інвойсів;

накладних, що абсолютно не відповідає дійсності, оскільки Товариством на всіх стадіях взаємовідносин із Відповідачами надавалися накладні на придбання, продаж товару, передання товару у переробку тощо;

акти-приймання передачі товарів (робіт, послуг). Товариством надавалися акти приймання-передачі послуг, робіт, зокрема надавався Акт № 43 від 05 червня 2023 року, за яким Позивачу було надано пакувальні послуги. Передача всіх товарів здійснювалася за накладними, відповідно до умов укладених договорів; копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи). З цього приводу зазначаємо, що така вимога є максимально абстрактною і незрозуміло чи це є загальне твердження, яке потім уточнюється, чи мається на увазі ненадання якихось конкретних документів. При цьому, видаткові накладні, акти, інвентаризаційні описи, оборотно-сальдові відомості та інші документи щодо одних і тих самих податкових накладних подавалися кілька раз.

У рішеннях Відповідача 1 взагалі відсутня інформація про те, які документи не було подано Позивачем, а також не вказано які саме обставини можуть свідчити про те, що господарська операція не відбувалася.

Всі проведені господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Товари, придбані та надані контрагентам, мали реальний характер. Надані ТОВ «СЕЛЛМОР» первинні документи не мають жодних дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу 187,198, 201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Надані Позивачем документи свідчать про факт реального існування та виконання ТОВ «СЕЛЛМОР» та його контрагентами господарських зобов`язань, а реєстрація податкової накладної та виникнення податкових зобов`язань у Позивача має відбуватись саме в силу вимог ст. 187 Податкового кодексу України.

Проте контролюючим органом не було досліджено суті господарської операції, а відмовлено у реєстрації податкової накладної з необґрунтованих причин, керуючись виключно формальними міркуваннями. Такі дії завдають матеріальної шкоди ТОВ «СЕЛЛМОР» та його контрагентам, створюючи перешкоди у здійсненні законної діяльності.

Також, Відповідачами не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності вчиненого підприємствами правочинів. Взагалі не досліджувались фактичні обставини щодо змісту та умов угоди, зобов`язань сторін за договором та специфіки виробничої діяльності.

При цьому будь-яких доказів на підтвердження того, що Позивач або контрагенти Позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірних операціях та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання зобов`язань, Відповідачами не надано.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необгрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності (пункт 63 постанови Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №420/9924/20).

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

У цьому контексті звертаємо увагу на той факт, що контролюючим органом як підставу для зупинення податкової накладної визначено: «ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку».

Постановою КМУ № 1165 від 11 грудня 2019 року «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджуються Критерії ризиковості платника податку на додану вартість. П. 8 вказаних критеріїв визначає: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що отримана контролюючим інформація повинна свідчити про ризиковість здійснення господарської інформації. Постанова КМУ № 1165, серед іншої, затверджує також Критерії ризиковості здійснення операції. Операція, щодо якої Позивачем була складена податкова накладна, не підпадає під жоден критерій ризиковості. Більше того, про жоден конкретний критерій ризиковості самої операції не згадують Відповідачі.

У разі спору щодо правомірності рішення суб`єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підставу його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації ПН не відповідає критерію обґрунтованості.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 826/9457/18 зазначено, що надаючи правову оцінку прийнятим податковим органом рішенням, суди також повинні з`ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначена Порядком.

У рішеннях № 9292241/44734890 від 02.08.2023 року та № 9292240/44734890 від 02.08.2023 року відсутнє будь-яке обґрунтування причин для їх прийняття. Вказані причини залишаються повністю незрозумілими для Позивача, адже ним вживалося всіх необхідних заходів для проведення реєстрації податкової накладної. Господарські операції, які стали підставою для реєстрації податкової накладної були законними, реальними, спрямованими на досягнення цілей підприємницької діяльності. Вважаємо, що рішення, які оскаржуються, не відповідає ознакам акту індивідуальної дії і є незаконним.

У постанові Верховного суду від 29.07.2022 року у справі № 1940/1804/18 зазначається: «Відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення».

Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №1740/2004/18, від 21.05.2020 у справі № 0940/1240/18, від 25.10.2019 у справі №0340/1834/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини.

У справі Рисовський проти України Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-1, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-ХІІ, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Так, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трго проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року)».

Дії Відповідачів не відповідають принципу "належного урядування" у розумінні практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, надсилаючи Позивачу квитанцію про зупинення реєстрації податкових накладних, Відповідачі не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб. Про вказане свідчить те, що пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної носить загальний характер, а із її змісту неможливо встановити які саме документи слід надати платнику (у квитанціях вказано "пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної...").

У рішеннях № 9292241/44734890 від 02.08.2023 року та № 9292240/44734890 від 02.08.2023 року взагалі відсутні причини та мотиви їх прийняття. Відповідач 1 не вказує які саме документи не були надані Позивачем, вживаючи лише загальне формулювання: «ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній».

Рішення, яке оскаржується, окрім того, що характеризуються як необґрунтоване, ще й фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку контролюючого органу, ризиків.

Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Аналізуючи зазначене слід прийти до висновку, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної може бути наявність об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку. Тобто, господарська операція має бути реальною, впливати на активи підприємства та породжувати податкові зобов`язання.

Операція, щодо якої складені податкові накладні № 2 від 05.06.2023 року, № 5 від 09.06.2023 року була реальною, впливала на активи підприємства та породжувала податкові зобов`язання, що підтверджується первинними господарськими документами, що додаються.

Верховний суд у постанові по справі № 280/3196/19 від 19 грудня 2022 року зазначає, серед іншого, що лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27 серпня 2019 року у справі № 540/2077/18.

Отже, враховуючи наведене звертаємо увагу на той факт, що Позивачем під час проведення процедури реєстрації податкових накладних разом із поясненнями та додатковими поясненнями було надано всі документи, які підтверджують реальність циклу господарських операцій, що мали своїм результатом складення податкової накладної. В тому числі, ТОВ «СЕЛЛМОР» було надано документи щодо придбання товару, його фасування і поставки покупцю. Всі вказані операції підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, які відповідають положенням законодавства України щодо їх форми та змісту.

Більше того, Позивачем було враховано всі пропозиції щодо необхідності надання документів, як то вимагалося контролюючим органом.

Натомість, контролюючим органом не було взято до уваги поданих документів та пояснень, не було досліджено суті та змісту господарських операцій і, як наслідок, прийнято формальне рішення, яке не відповідає вимогам законодавства, що ставляться до актів індивідуальної дії.

Тому рішення про відмову у реєстрацію податкових накладних є необгрунтованими та невмотивованими. Стороні Позивача взагалі є взагалі не зрозумілими мотиви та підстави для його прийняття, оскільки вони не вказані в жодному документі, який контролюючим органом надсилався Позивачу.

Таке рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №5 від 09.06.2023 і №2 від 05.06.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її направлення, суд зазначає наступне.

У відповідності до п.28 Порядку №117, за яким податкова накладна/ розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати зазначені податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

Оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, сплачений судовий збір підлягає до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень, у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.08.2023 року №9292240/44734890 та від 02.08.2023 року №9292241/44734890 Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Зобов`язати Державну податкову службу Українизареєструвати податкові накладні №2 від 05.06.2023 року та №5 від 09.06.2023 року подані Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕЛЛМОР" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛЛМОР" понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 10 736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 13 лютого 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕЛЛМОР" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Промислова, 1,с. Острів,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,47728 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44734890);

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637).

- Державна податкова служба України (місцезнаходження/місце проживання: площа Львівська, 8,м. Київ,04053 код ЄДРПОУ 43005393).

Головуючий суддяПодлісна І.М.

СудТернопільський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення08.02.2024
Оприлюднено21.02.2024
Номер документу117081158
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —500/7512/23

Ухвала від 11.07.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Постанова від 05.06.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 13.05.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 13.05.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 13.05.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 18.04.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 18.04.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 13.03.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Рішення від 08.02.2024

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Подлісна Ірина Миколаївна

Рішення від 08.02.2024

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Подлісна Ірина Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні