Рішення

від 19.02.2024 по справі 520/34953/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 лютого 2024 р. справа № 520/34953/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Київської митниці (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ 43997555) , Київської митниці Держмитслужби (бульв. Вацлава Гавела, буд. 8-а,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці, Київської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Київської митниці Держмитслужби у формі Листа № 7.8-1/7.8-15-01/13/19867 від 03.11.2023 щодо відмови у поверненні ФОП ОСОБА_1 надмірно сплачених митних платежів зі сплати ПДВ у розмірі 470 366 грн. 89 коп. за МД від 28.06.2022 № UА 100340/2022/513402, внаслідок зобов`язання Позивача розмитнювати товар зі сплати ПДВ 470 366 грн. 89 коп. за МД від 04.07.2022 №UА 100340/2022/513607 (графа 40 наведеної декларації, де зазначена МД від 26.08.2022);

- зобов`язати Київську митницю як правонаступника Київської митниці Держмитслужби повернути ФОП ОСОБА_1 надмірно нараховану та сплачену суму ПДВ у розмірі 470 366 грн. 89 коп. шляхом складення відповідного Висновку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування позову, у відповіді на відзив та у додаткових поясненнях позивач зазначив, що 22.12.2022 Харківським окружним адміністративним судом було винесено рішення по справі № 520/5901/22, яким позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби задоволено частково, визнано протиправним дії Київської митниці Держмитслужби, що полягають у неврахуванні наявності пільгового розміннення ФОП ОСОБА_1 без сплати ПДВ за МД від 28.06.2022 № UА 100340/2022/513402 внаслідок зобов`язання останнього розмінювати товар зі сплати ПДВ 470 366 грн 89 коп. за МД від 04.07.2022 року №UА 100340/2022/ 513607 (графа 40 наведеної декларації, де зазначена МД від 26.08.2022 року) та відмовлено позивачу у зобов`язанні Київської митниці Держмитслужби повернути ФОП ОСОБА_1 надмірно нараховану суму ПДВ у розмірі 470 366 грн. 89 коп. У наведеному судовому рішенні по справі № 520/5901/22 від 22.12.2022 зазначено, що позивачем до посадових осіб відповідача заява про повернення надмірно сплачених митних платежів зі сплати ПДВ не подавалася, а отже вимога щодо зобов`язання Київської митниці Держмитслужби повернути ФОП ОСОБА_1 надмірно нараховану суму ПДВ у розмірі 470 366 грн 89 коп. є передчасною.

На виконання наведених вимог судового рішенні по справі № 520/5901/22 від 22.12.2022 позивач звернувся до Київської митниці Держмитслужби із заявою від 26.10.2023 про виконання судового рішення та повернення надмірно сплаченої суми, де зазначив про необхідність повернення надмірно сплаченої суми зі сплати ПДВ 470 366 грн. 89 коп. за МД від 04.07,2022 року №UА 100340/2022/ 513607 та формування відповідного висновку про повернення коштів. 21.11.2023 позивачем отримано Рішення у формі листа № 7.8-1/7.8-15- 01/13/19867 від 03.11.2023 щодо відмови у поверненні надмірно сплачених митних платежів зі сплати ПДВ. Позивач вважає, що відповідач взагалі невілює інститут судочинства України, оскільки зазначає про неналежність дослідження судом доказів та більш того, не бажає виконувати наведене судове Рішення, яким встановлено незаконність його дій.

У відзиві та у запереченнях на відповідь на відзив відповідач, Київська митниця, вказав, що 04.07.2022 представником позивача - митним брокером ФОП ОСОБА_2 (код ДРФО НОМЕР_2 ) було подано до митного оформлення додаткову митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ, заповнену в звичайному порядку, якій було присвоєно № UA100340/2022/513607 та за якою здійснено митне оформлення товарів, які надійшли на адресу ФОП ОСОБА_1 за попередньою митною декларацією № UA100340/2022/513402 від 28.06.2022. Отже, попередня МД від 28.06.2022 №UA100340/2022/513402 жодним чином не може свідчити про факт наявності пільгового розмитнення, про яке зазначено в резолютивній частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 520/5901/22, оскільки вона не є самостійним документом та за нею не здійснено випуск товарів позивача у вільний обіг. Дана попередня декларація по суті є документом контролю за доставкою товарів до митниці призначення для здійснення їх подальшого митного оформлення. В додатковій митній декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA100340/2022/513607 від 04.07.2022, декларантом не застосовано звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів при їх ввезенні на митну територію України.

Митне оформлення завершено саме за додатковою митною декларацією від 04.07.2022 № UA100340/2022/513607, за якою відсутній факт переплати митних платежів, оскільки будь-які пільги з їх сплати відсутні, митні платежі нараховано та сплачено відповідно до діючого законодавства у належному розмірі.

Інші заяви по суті спору до суду не надходили.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 21.03.2022 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) та Contunental Opony Polska Sp. Z.o.o. (продавець) було укладено договір поставки товару.

Відповідно до приписів п. 1 зазначеного договору, продавець зобов`язаний на підставі індивідуальних замовлень покупця і відповідно до додатків (інвойсів), які є невід`ємною частиною договору, поставити покупцю товар (шини). Покупець зобов`язаний купити товар, оплатити його вартість.

Скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 298.2 Податкового кодексу України (відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку 1-3 групи здійснюється в порядку визначеному пп. 298.2.1 298.2.3 ст. 298.2 Податкового кодексу України) позивач 12.04.2022 перейшов із загальної системи оподаткування на платника єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування за ставкою 2%, що підтверджується витягом платника єдиного податку з особового кабінету позивача.

Позивачем 28.06.2022 подано до Головного управління у Харківській області (Київська ДПС) заяву про відмову від 3-ї групи єдиного податку за ставкою 2% з 01.07.2022.

Зазначена вище заява позивача була прийнята посадовими особами контролюючого органу, що підтверджується квитанцією № 2 від 28.06.2022.

Позивач 30.06.2022 ще не перебував на ставці єдиного податку 3-ї групи 2%, внаслідок чого міг скористатися всіма пільгами, що підтверджується витягом з особового кабінету, де зазначено період перебування позивача на зазначеній групі оподаткування з 12.04.2022 року по 30.06.2022 включно.

З моменту переходу позивача на 3-тю групу єдиного податку за ставкою 2%, останній неодноразово поставляв на територію України та розмитнював за пільгою без сплати ПДВ в Київській митниці наведений товар (гумові шини) продавця, що підтверджується митними деклараціями.

Вантажний транспортний засіб днз. НОМЕР_3 / НОМЕР_4 30.06.2022 з придбаним майном позивача (шини пневматичні гумові автомобільні) заїхав до Київської митниці Держмитслужби з метою здійснення митного оформлення товару за митною декларацією від 28.06.2022 року UA100340/2022/513402.

Замість митного оформлення за пільговим розмитненням, позивач отримав лист від відповідача, в якому зазначено, що відповідно до вимог ст. 259 Митного кодексу України товари за даною митною декларацією необхідно доставити та пред`явити митному органу, яким оформлена ця попередня митна декларація.

Позивач 04.07.2022 повторно звернувся до відповідача з метою здійснення митного оформлення товару за митною декларацією від 28.06.2022 року №UA100340/2022/513402.

Посадовими особами відповідача було проведено розмитнення товару без передбаченої 30.06.2022 пільги та видано митну декларацію від 04.07.2022 №UA100340/2022/513607 і нараховано 470366,89 грн сплати ПДВ (графа 28 наведеної декларації). В графі 40 митної декларації від 04.07.2022 року №UA100340/2022/513607 зазначено посилання на митну декларацію від 28.06.2022 №UA100340/2022/513402, яку позивач подав на реєстрацію ще 30.06.2022, в останній день перебування на 3-й групі єдиного податку за ставкою 2%, що надає пільгу не сплачувати йому ПДВ за розмитнення даного товару.

Вищевказані обставини є преюдиційними, оскільки встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/5901/22 від 22.12.2022, що набрало законної сили.

Досліджені у справі № 520/5901/22 обставини передують виникнення правовідносин у цьому спорі.

Так, позивач звернувся до Київської митниці Держмитслужби із заявою від 26.10.2023 про виконання судового рішення та повернення надмірно сплаченої суми, де зазначив про необхідність повернення надмірно сплаченої суми зі сплати ПДВ 470 366 грн. 89 коп. за МД від 04.07,2022 року №UА 100340/2022/ 513607 та формування відповідного висновку про повернення коштів.

21.11.2023 позивачем отримано Рішення у формі листа № 7.8-1/7.8-15- 01/13/19867 від 03.11.2023 щодо відмови у поверненні надмірно сплачених митних платежів зі сплати ПДВ.

Відповідач, Київська митниця, при розгляді заяви позивача у листі вказав, що з урахуванням наданого разом із заявою рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 520/5901/22 митницею встановлено, що вказаним рішенням суд визнав неправомірними дії Київської митниці Держмитслужби, які «полягають у неврахуванні наявності пільгового розмитнення без сплати ПДВ за МД від 28.06.2022 № UA100340/2022/513402 внаслідок зобов`язання останнього розмитнювати товар зі сплати ПДВ 470 366 грн. 89 коп. за МД від 04.07.2022 № UA100340/2022/513607 (графа 40 наведеної декларації, де зазначена МД від 26.08.2022 року)». Київська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) не здійснювала митного оформлення товару, оскільки на час митного оформлення перебувала в стадії реорганізації, а з 01.07.2021 всі митні оформлення здійснювала Київська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555).

Будь які дії Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби

України (код ЄДРПОУ 43997555) протиправними судом не визнані.

30.06.2022 посадовою особою митниці, уповноваженою на виконання митних формальностей, встановлено, що за попередньою митною декларацією типу ІМ 40 ЕА від 28.06.2022 № UA100340/2022/513402 не може бути здійснено випуск відповідно до заявленого митного режиму без пред`явлення митному органу товарів з причини наявності критичних помилок при проведенні формато-логічного контролю, а саме наявності застереження «Товар № 1 та Товар № 2 (гр. 36) Преференція застосовано невірно: особа, указана в графі 9, не є платником єдиного податку 1-3 груп». Зазначене навіть технічно (фізично) унеможливлює завершити митне оформлення за вказаною митною декларацією в повному обсязі.

04.07.2022 представником позивача - митним брокером ФОП ОСОБА_2 (код ДРФО НОМЕР_2 ) було подано до митного оформлення додаткову митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ, заповнену в звичайному порядку, якій було присвоєно № UA100340/2022/513607 та за якою здійснено митне оформлення товарів, які надійшли на адресу ФОП

ОСОБА_1 за попередньою митною декларацією № UA100340/2022/513402 від 28.06.2022.

Відповідачем у листі вказано, що попередня МД від 28.06.2022 №UA100340/2022/513402 жодним чином не може свідчити про факт наявності пільгового розмитнення, про яке зазначено в резолютивній частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 520/5901/22, оскільки вона не є самостійним документом та за нею не здійснено випуск товарів позивача у вільний обіг. Дана попередня декларація по суті є документом контролю за доставкою товарів до митниці призначення для здійснення їх подальшого митного оформлення. В додатковій митній декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA100340/2022/513607 від 04.07.2022 декларантом не застосовано звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів при їх ввезенні на митну територію України, тобто в графі 36 митної декларації не застосовано преференцію « 224» по податку на додану вартість, з причини того, що на момент подання митної декларації ІМ 40 ДЕ від 04.07.2022 № UA100340/2022/513607 набрав чинності Закон України від 21.06.2022 № 2325-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» яким було внесено зміни до Податкового та Митного кодексів України. Згідно з вказаними змінами з 01.07.2022 втратили чинність: пункт 69.23 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, абзац другий підпункту 1 та підпункти 2 та 4 пункту 911 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, пункти 69.24 та 69.25 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та абзаци перший, третій та четвертий підпункту 1 пункту 911 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.

Зокрема, Законом України від 21.06.2022 № 2325-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування», який набрав чинності з 01.07.2022, виключено підпункт 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо тимчасового, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту суб`єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи (крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 Податкового Кодексу України).

Разом з тим, дані обставини судом першої інстанції не досліджувалися, документи митного оформлення за митною декларацією від 28.06.2022 № UA100340/2022/513402, які підтверджують дані обставини та є доказами у справі, не враховано.

Відповідач зазначає, що єдине, що досліджено судом, але неналежним чином, то це приналежність позивача до певної групи оподаткування. При цьому висновок щодо приналежності до певної групи зроблено на підставі пояснень ФОП ОСОБА_1 та витягу з особистого кабінету останнього. При цьому інформація органу, до компетенції якого входить віднесення суб`єкта господарювання до певної групи оподаткування та період, на який встановлюється така група, в матеріалах справи відсутня.

Таким чином, з огляду на зміст та обсяг досліджених судом обставин та доказів по справі № 520/5901/22 і відсутність відповідних висновків суду, незрозуміло, які саме дії митного органу є неправомірними, та які правові наслідки для митного органу та ФОП ОСОБА_1 можуть випливати з даного рішення суду.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правові оцінку спірних правовідносинам з урахуванням преюдиційності обставин, встановлених судовим рішенням в іншій справі, суд зазначає, що статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За змістом частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Постановою КМ України від 30.09.2020 № 895 "Деякі питання територіальних органів Державної митної служби" реорганізовано територіальні органи Державної митної служби (за переліком згідно з додатком до постанови, в тому числі й Київську митницю Держмитслужби) шляхом приєднання до Державної митної служби. Наказом Держмитслужби від 19.10.2020 № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» утворено Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

Згідно з п. 2 вказаної постанови КМ територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються.

Відповідно до наказу Держмитслужби від 30.06.2021 № 472 «Про початок здійснення

митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи» Київська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України розпочала свою діяльність з 01.07.2021.

Важливим аспектом для вирішення цього спору є той факт, що суд, вирішуючи цей спір, не перевіряє правильність виконання судового рішення у іншій справі, оскільки не є судом, встановленим законом, для здійснення цієї процедури (ст.383 КАС України), водночас, висновки судового рішення у справі №520/5901/22 мають преюдиційне значення в силу приписів ч.4 ст.78 КАС України.

Також суд не може надавати правову оцінку правильності висновків рішення у справі №520/5901/22, у тому числі і щодо належності відповідача, оскільки це належить до компетенції апеляційного суду, а тому аргументи відповідача у відзиві щодо поверхневої оцінки судом у справі №520/5901/22 обставин заповнення попередньої МД від 28.06.2022 №UA100340/2022/513402, є неприйнятними.

Так само суд не може враховувати аргументи щодо обставин неможливості оскарження митницею рішення суду у справі №520/5901/22.

Судом у справі №520/5901/22 встановлено, що на день подання 30.06.2022 посадовим особам відповідача митної декларації від 28.06.2022 року №UA100340/2022/513402 така декларація була розмитнена без пільг та видано митну декларацію від 04.07.2022 року №UA100340/2022/513607 і нараховано 470366,89 грн сплати ПДВ (графа 28 наведеної декларації), в той час як позивач перебував на ставці єдиного податку 3-ї групи 2%. Суд дійшов висновку про протиправність дій Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ43337359) щодо неприйняття митної декларації від 28.06.2022 №UA100340/2022/513402.

Тобто, питання щодо перебування позивача на ставці єдиного податку 3-ї групи 2% на день подання 30.06.2022 митної декларації від 28.06.2022 року №UA100340/2022/513402, яку митницею протиправно не прийнято, є встановленим фактом та переоцінці не підлягає.

У справі, що розглядається, підлягає вирішенню питання наявності у відповідача обов`язку повернути ФОП ОСОБА_1 надмірно нараховану та сплачену суму ПДВ у розмірі 470 366 грн. 89 коп. шляхом складення відповідного Висновку внаслідок визнання протиправними дій Київської митниці Держмитслужби, що полягають у неврахуванні наявності пільгового розмитнення без сплати ПДВ за МД від 28.06.2022 № UA 100340/2022/513402 внаслідок зобов`язання позивача розмитнювати товар зі сплати ПДВ 470 366 грн. 89 коп. за МД від 04.07.2022 №UA 100340/2022/ 513607 (графа 40 наведеної декларації, де зазначена МД від 26.08.2022).

Частиною 2 статті 1 Митного кодексу України (далі - МКУ) передбачено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ч. 7 статті 298 МКУ, порядок нарахування, обліку та перерахування до державного бюджету сум митних платежів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до приписів ч.1 ст.305 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Пункт 6 ч.5 цієї статті передбачає, що повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів (далі - Порядок № 643) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643. Цей Порядок визначає процедури під час повернення суб`єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев`ятій, десятій статті 55, частині шостій статті 244, частині п`ятій статті 299, частинах третій, п`ятій статті 301 Митного кодексу України (п. 1 розділу 1 Порядку № 643).

Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені врегульовано розділом III Порядку № 643. Зокрема, пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 643 обумовлено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Згідно з пунктами 4-7 розділу ІІІ Порядку 643 після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО. Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці (далі Підрозділ).

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.

Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.

Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 643 передбачено, що у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.

Як вже встановлено судом, Київською митницею розглянуто заяву ФОП ОСОБА_1 від 26.10.2023 № 26-10/23_002 щодо повернення митних платежів з Державного бюджету України, сплачених за митною декларацією (далі - МД) № UA100340/2022/513607 від 04.07.2022 та прийнято рішення про відмову у поверненні сум митних платежів.

Позивачем одночасно із заявою подано до митного органу рішення суду у справі №520/5901/22, в якому судом встановлено, що на день подання 30.06.2022 посадовим особам відповідача митної декларації від 28.06.2022 року №UA100340/2022/513402 така декларація була розмитнена без пільг та видано митну декларацію від 04.07.2022 року №UA100340/2022/513607 і нараховано 470366,89 грн сплати ПДВ (графа 28 наведеної декларації), в той час як позивач перебував на ставці єдиного податку 3-ї групи 2%, що свідчить про протиправність дій митниці щодо неприйняття митної декларації від 28.06.2022 №UA100340/2022/513402.

У листі від 03.11.2023 митниця також зазначає про те, що за митною декларацією типу ІМ 40 ЕА від 28.06.2022 № UA100340/2022/513402 не може бути здійснено випуск відповідно до заявленого митного режиму без пред`явлення митному органу товарів з причини наявності критичних помилок при проведенні формато-логічного контролю, а саме наявності застереження «Товар № 1 та Товар № 2 (гр. 36) Преференція застосовано невірно: особа, указана в графі 9, не є платником єдиного податку 1-3 груп».

Саме такі протиправні висновки митного органу (що встановлено рішенням у справі №520/5901/22) зумовили подання позивачем додаткової митної декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA100340/2022/513607 з метою митного оформлення товарів та їх випуску у вільний обіг.

Відтак, посилання митниці на те, що попередня МД від 28.06.2022 №UA100340/2022/513402 жодним чином не може свідчити про факт наявності пільгового розмитнення, про яке зазначено в резолютивній частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 520/5901/22, оскільки вона не є самостійним документом та за нею не здійснено випуск товарів позивача у вільний обіг, є неприйнятними.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування.

Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Нівелювання висновків рішення суду, що набрало законної сили, стосовно протиправності дій митниці при розмитненні товарів, у тому числі і шляхом зобов`язання позивача подати нову митну декларацію у липні 2022 року, зумовили необґрунтоване порушення майнових прав позивача.

Суд приходить до висновку про те, що надана позивачем заява з документами, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів (судовим рішенням) є достатньою підставою для вирішення митним органом питання про повернення позивачу сум митних платежів, а наведене у листі від 03.11.2023 обґрунтування відмови у такому поверненні є протиправним.

Утім, як вище зазначено судом, процедура повернення сум митних платежів передбачає виконання відповідачем перевірки додаткових аспектів, як-от відсутності податкового боргу, дотримання строку звернення із заявою, тощо, про що у спірному рішенні не зазначено, тобто, наявність дискреції в цій частині, а тому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Київської митниці повторно розглянути заяву позивача від 26.10.2023 з урахуванням висновків суду у цій справі та вирішити питання про повернення ФОП ОСОБА_1 надмірно нарахованої та сплаченої суми ПДВ у розмірі 470 366 грн 89 коп. шляхом складення відповідного Висновку.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують та по суті на них не впливають.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Частково задовольнити позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Київської митниці (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ 43997555) , Київської митниці Держмитслужби (бульв. Вацлава Гавела, буд. 8-а,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним рішення Київської митниці у формі Листа № 7.8-1/7.8-15-01/13/19867 від 03.11.2023 щодо відмови у поверненні ФОП ОСОБА_1 надмірно сплачених митних платежів зі сплати ПДВ у розмірі 470 366 грн 89 коп. за МД від 28.06.2022 № UА 100340/2022/513402 внаслідок зобов`язання позивача розмитнювати товар зі сплати ПДВ 470 366 грн 89 коп. за МД від 04.07.2022 №UА 100340/2022/513607 (графа 40 наведеної декларації, де зазначена МД від 26.08.2022).

Зобов`язати Київську митницю (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ 43997555) повторно розглянути заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) від 26.10.2023 з урахуванням висновків суду у цій справі та вирішити питання про повернення Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) надмірно нарахованої та сплаченої суми ПДВ у розмірі 470 366 грн 89 коп. шляхом складення відповідного Висновку.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ 43997555) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 4703 (чотири тисячі сімсот три) грн 67 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 19 лютого 2024 року.

СуддяОлексій КОТЕНЬОВ