Постанова

від 08.02.2024 по справі 480/5330/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 р.Справа № 480/5330/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Веліток Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2023, суддя Є.Д. Кравченко, повний текст складено 14.09.23 по справі № 480/5330/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління поліції охорони в Сумській області (далі - відповідач), в якій просив визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони Сумської області від 30.04.2023 року № 153 "Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників УПО Сумської області та вжиття додаткових заходів щодо профілактики порушень службової дисципліни" в частині, що стосується ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Сумській області від 30.04.2023 року № 89 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; поновити ОСОБА_1 на службі на посаді поліцейського взводу № 2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки батальйону Управління поліції охорони в Сумській області з 01.05.2023; стягнути з Управління поліції охорони Сумської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що службове розслідування розпочато на підставі наказу від 30.04.2022 № 152 "Про призначення службового розслідування" з урахуванням інформації про керування капралом поліції ОСОБА_1 , поліцейським взводу № 2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки батальйону УПО Сумської області 30.04.2023 автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. При цьому, матеріали службового розслідування не містять інформації, які саме ознаки алкогольного сп`яніння були виявлені у ОСОБА_1 , хто саме їх виявив і за яких обставин. Також звертає увагу суду, що під час проведення службового розслідування не було враховано, що ОСОБА_1 мав право та висловив бажання на проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, про що поліцейські оформили відповідне направлення, але до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 не доставили. Вищевказані обставини було встановлено постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.05.2023, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, оскільки постановою суду, що набрала законної сили, провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а також встановлено порушення процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, визначену чинним законодавством, на момент винесення оскаржуваних постанов жодних підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності з накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у відповідача не було. Звертає увагу суду, що дисциплінарною комісією наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування не встановлена, адже згідно із наказом начальника Управління поліції охорони в Сумській області від 30.04.2022 № 152 "Про призначення службового розслідування", підставою для проведення службового розслідування стала інформація про керування капралом поліції ОСОБА_1 , поліцейським взводу № 2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки батальйону УПО Сумської області 30.04.2023 автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, однак згідно висновку проведеного службового розслідування, комісією з`ясовувались факти щодо дій ОСОБА_1 29.04.2022, що свідчить про вихід комісії за межі наданих повноважень, визначених наказом.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Стверджує, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що наказом Управління поліції охорони в Сумській області від 06.12.2021 року № 270 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 було прийнято на службу в поліцію та призначено на посаду поліцейського взводу охорони об`єктів та публічної безпеки № 2 батальйону Управління поліції охорони в Сумській області, з присвоєнням йому спеціального звання «рядовий поліції» (а.с. 125).

З метою проведення перевірки інформації про керування капралом поліції ОСОБА_1 , поліцейським взводу № 2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки батальйону УПО Сумської області 30.04.2023 автомобілем в стані алкогольного сп`яніння призначено службове розслідування відповідно до наказу Управління поліції охорони в Сумській області від 30.04.2023 № 152 "Про призначення службового розслідування" (а.с. 99).

За результатами проведеного службового розслідування начальником Управління поліції охорони в Сумській області було затверджено висновок службового розслідування (далі - висновок) (а.с.100-124).

В описовій частині висновку службового розслідування зазначено, що "в ході службового розслідування достатньою мірою викладені обставини скоєного дисциплінарного проступку, котрий охоплював сукупність реально існуючих фізичних вчинків, котрі явно та очевидно суперечать інтересам служби, об`єктивно не могли перебувати поза волею та усвідомленням капрала поліції ОСОБА_1 , а саме:

1. ст. 16 Закону України "Про дорожній рух", в якому зазначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, виконувати Правила дорожнього руху, (підтверджується рапортом поліцейського УПП, копією матеріалів, записами з портативних відео реєстраторів поліцейських УПП); За вказаний дисциплінарний проступок капрал поліції ОСОБА_1 підлягає на застосування стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

2. Авторитет поліції багато в чому пов`язується з авторитетом поліцейського, оцінкою його поведінки як у професійній сфері, так і поза межами його професійної (службової) діяльності. Поліцейський повинен докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. Капрал поліції ОСОБА_1 не утримався від протиправних дій, які підривають авторитет Національної поліції України, невиконання зобов`язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, що є порушенням п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (підтверджується рапортом поліцейського УПП та записами з портативних відео реєстраторів поліцейських УПП). За вказаний дисциплінарний проступок останній підлягає на застосування стягнення у вигляді звільнення із служби із поліції.

3. Недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, що передбачено ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» (підтверджується інформацією поліцейського УПП, копією матеріалів, записами з портативних відео реєстраторів поліцейських УПП). За вказаний дисциплінарний проступок капрал поліції ОСОБА_1 підлягає на застосування стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

4. Відповідно до абзаців І пункту І розділу II, пункту 3 розділу IV наказу МВС України від 09.11.2016 № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; за будь-яких обставин і відносин будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики, але капралом поліції ОСОБА_1 були проігноровані та не виконані вищевказані вимоги (підтверджується інформацією поліцейського УПП, копією матеріалів, записами з портативних відео реєстраторів поліцейських УПП). За вказаний дисциплінарний проступок останній підлягає на застосування стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції."

Відповідно до наказу Управління поліції охорони в Сумській області від 30.04.2023 № 153 від 30.04.2023 № 153 «Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників УПО Сумської області та вжиття додаткових заходів щодо профілактики порушень службової дисципліни» на підставі результатів службового розслідування за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у неналежному виконанні положень п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 1 п. 1 розд. II п. 3 розд. IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.09.2016 року № 1179, ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», п. 2.9. Правил дорожнього руху України, та Присяги поліцейського на підставі ст.ст. 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції (а.с. 90-93).

Наказом начальника Управління поліції охорони в Сумській області від 30.04.2023 № 89/ос "По особовому складу" капрала поліції поліцейського взводу № 2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки батальйону Управління поліції охорони в Сумській області ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 30.04.2023 (а.с. 89).

Незгода позивача з вказаними наказами стала підставою для звернення останнього до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні вимог позову, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на встановлені судом фактичні обставини щодо скоєного позивачем під час дії воєнного стану дисциплінарного проступку, доведеним є недотримання позивачем службової дисципліни та є співмірним обраний вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон № 580-VIII.

Частиною 1 ст. 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Статтею 19 Закону № 580-VІІІ встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Частиною 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з п.п. 1, 4, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VІІІ, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Відповідно до п.2.5, пп.а) п. 2.9. та пп. д) п. 2.10 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.

Абзацами 2 та 3 п.1 розділу ІІ (з урахуванням п. 3 розділу IV) Правил №1179 передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Згідно з п. 6 розділу ІІ Порядку МВС №100 поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Згідно з приписами ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначається Порядком №893.

Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

За приписами п.4 вказаного Розділу цього Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з п.2 розділу VI цього Порядку підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Пунктом 7 Порядку № 893 визначено, що висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.

У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п.1 Розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Пунктом 4 Розділу VII цього Порядку поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 7 цією статті Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Вирішуючи питання про обґрунтованість вимог поданої апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Як встановлено судом першої інстанції, наказом начальника Управління поліції охорони в Сумській області від 30.04.2023 № 89/ос "По особовому складу" капрала поліції поліцейського взводу № 2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки батальйону Управління поліції охорони в Сумській області ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 30.04.2023

Перевіряючи обґрунтованість звільнення ОСОБА_1 , у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, суд виходить з такого.

Дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.

Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції слугував Висновок від 21.01.2022, складений за наслідком проведення службового розслідування, яким встановлено порушення позивачем службової дисципліни.

Згідно з цим Висновком, дисциплінарною комісією встановлено допущення ОСОБА_1 порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні Присяги працівника поліції, невиконанні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII, п.п. 1, 4, 6 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п.2.5, пп.а п.2.9, пу. 2.10 ПДР України, абз.2, 3 п.1 розділу ІІ (з урахуванням п. 3 розділу IV) Правил №1179 та п. 6 розділу ІІ Порядку МВС №100, та прийнято рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у ст. 64 Закону № 580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

За приписами п.1,2 ч.1 ст.18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Так, згідно з п.п. 1, 4, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VІІІ, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Відповідно до п.2.5, пп.а) п. 2.9. та пп. д) п. 2.10 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Абзацами 2 та 3 п.1 розділу ІІ (з урахуванням п. 3 розділу IV) Правил №1179 передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Згідно з п. 6 розділу ІІ Порядку МВС №100 поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Як зазначив судом першої інстанції, за наслідком проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що від старшого інспектора-чергового відділу чергової служби УПП в Сумській області майора поліції Руслана Голика надійшла інформація про те, що під час патрулювання по проспекту Перемоги, в р-ні буд. 18 за порушення комендантської години нарядом УПП «Руно-0252» було зупинено Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_1 , 2001 р.н. (поліцейський, департамент поліції охорони), під час спілкування з яким в останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Вищевказаному громадянину було запропоновано пройти огляд на встановлення наявності чи відсутності стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою технічного засобу газоаналізатора Аlcotest Drager, на що останній погодився. Результат огляду за допомогою технічного приладу газоаналізатор Drager 1,39%. З вказаним результатом ОСОБА_1 не погодився та забажав повторно пройти огляд. Результат повторного огляду на місці події за допомогою технічного приладу газоаналізатор Drager 1,27%.

У подальшому за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), (Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції) відносно капрала поліції ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 30.04.2023 серії ААД № 046729 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції) та відсторонено від керування автомобілем. У ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія серія НОМЕР_2 . В подальшому близько 02.00 год. ОСОБА_1 було доставлено до УПО Сумської області. Відеофіксація велась на мобільні пристрої НОМЕР_3 та 471137.

Також, під час складання адміністративних матеріалів за даним фактом свідки даної події не залучалися (комендантська година), велася відеофіксація.

Вивченням протоколу про адміністративне правопорушення від 30.04.2023 серії ААД №046729 за ч.1 ст. 130 КУпАП встановлено, що капрал поліції ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 , який належить його батьку, о 23.47 год. по проспекту Перемоги в м. Суми в стані алкогольного сп`яніння. А саме під час проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки було встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Також вивченням інших матеріалів зібраних під час оформлення правопорушення, зокрема відеофіксації, встановлено, що зазначена поведінка, а також сам факт ознак алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом вказують на порушення етичних норм, які підтверджуються відеозаписами з портативних відео реєстраторів, одночасно ОСОБА_1 не заперечив, що вживав пиво та перед цим він перебував зі знайомими в районі АДРЕСА_1 . Додатковим вивченням записів портативних відеореєстраторів було встановлено, що ОСОБА_1 в автомобілі перебував сам. Зазначена поведінка ОСОБА_1 вказує на зухвалу зневагу до виконання вимог нормативних документів МВС України, НП України, а особливо наказу МВС України від 09.11.2016 № 1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських».

За висновками службового розслідування, причиною порушення службової дисципліни капралом поліції ОСОБА_1 є особиста недисциплінованість та безвідповідальне ставлення до вимог Законів України, наказів Національної поліції України та організаційно-розпорядчих актів Департаменту поліції охорони, грубе ігнорування ПДР України та Присяги поліцейського.

Отже, за наслідком системного аналізу матеріалів службового розслідування, суд дійшов висновку, що дисциплінарною комісією підтверджено порушення позивачем службової дисципліни.

Як наслідок, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного виснвоку про те, що матеріалами службового розслідування встановлено (доведено) наявності в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Суд вважає, що відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, і такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.

Крім того, матеріали службового розслідування містять матеріали відеозйомки, що підтверджують надані пояснення, про що правильно зазначено судом першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.05.2023 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.

Суд зауважує, що відсутність адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі №816/1534/16; від 13.10.2020 у справі №805/3079/17-а, від 06.03.2019 у справі №816/1534/16, від 26.11.2020 у справі №580/1415/19, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17, від 24.09.2020 у справі №420/602/19, від 28.11.2019 у справі №120/860/19-а, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17.

Однак, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Для спростування преюдиційних обставин, учасник процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази.

Подібна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 серпня 2022 року у справі №904/1427/21.

Суд також вважає помилковими аргументи апелянта щодо безпідставного твердження суду першої інстанції про те, що у межах розгляду цієї справи не повинно досліджуватися питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративних правопорушень, та зазначає, що у вимірі обставин цієї справи не досліджуються питання наявності або відсутності вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни.

При цьому, наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за відповідних підстав.

Аналогічна правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 12 грудня 2019 року у справа №816/70/16, від 01 квітня 2020 року у справа №806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18.

При цьому слід враховувати, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов`язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування.

Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19 травня 2022 року у справі № 480/4079/18.

Колегія суддів відхиляє доводи заявника в апеляційній скарзі про наявність процедурних порушень, які полягають у тому, що вчинення дисциплінарного проступку та службове розслідування, як накладення дисциплінарного стягнення, так і його реалізація були встановлені та здійснені в один день - 30.04.2023, оскільки відповідно до вимог ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником, тобто, в свою чергу, встановлює граничні строки проведення службового розслідування та не забороняє проведення службового розслідування в більш короткі строки, особливо в умовах воєнного стану. Так само, законодавцем не встановлено обмежень щодо проведення службового розслідування, накладення дисциплінарного стягнення у вихідний день.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що позивач скористався правом на надання пояснень при проведенні службового розслідування, таким чином оскаржувані накази, прийняті за наслідками службового розслідування, відповідають критеріям щодо обґрунтованості та права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що згідно із наказом начальника Управління поліції охорони в Сумській області від 30.04.2022 № 152 "Про призначення службового розслідування", підставою для проведення службового розслідування стала інформація про керування капралом поліції ОСОБА_1 , поліцейським взводу № 2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки батальйону УПО Сумської області 30.04.2023 автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, однак згідно висновку проведеного службового розслідування, комісією з`ясовувались факти щодо дій ОСОБА_1 29.04.2022, що, на переконання представника, свідчить про вихід комісії за межі наданих повноважень, визначених наказом, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення. Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Застосовуючи наведений підхід при вирішенні цієї адміністративної справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невідповідність дати керування транспортним засобом ОСОБА_1 , що зазначена у висновку службового розслідування і в інформації, що стала підставою для проведення такого розслідування, по суті є формальним порушенням та опискою, і не може впливати на досліджувані правовідносини та кінцевий висновок про наявність достатніх підстав для звільнення позивача із займаної ним посади за вчинення дисциплінарного проступку. Тобто, формальне порушення, на яке посилається позивач, не може мати наслідком скасування правильних по своїй суті оскаржуваних наказів.

На підставі викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність порушень прав позивача, які б потребували судового захисту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 по справі № 480/5330/23 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді І.М. Ральченко В.В. Катунов Повний текст постанови складено 19.02.2024.