Постанова

від 19.02.2024 по справі 440/5586/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 р. Справа № 440/5586/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2023, (головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова) по справі № 440/5586/23

за позовом ОСОБА_1

до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (далі також - відповідач, УДМС України в Полтавській області) в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби в Полтавській області № 10 від 28 березня 2023 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянки російської федерації ОСОБА_1 .

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Державної міграційної служби в Полтавській області № 10 від 28 березня 2023 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 .

Додатковим рішенням від 31.10.2023 стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області.

В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що судом не в повному обсязі досліджено докази щодо суми відшкодування на правничу допомогу.

Вказав, що дана справа є справою незначної складності, обсяг обставин які є предметом доказування та доказів якими підтверджуються ці обставини є не значним, що свідчить про завищення розміру витрат за надані адвокатом послуги.

Позивачка надала відзив на апеляційну, в якому вказала, що насправді вона понесла вдвічі більше витрат, але сплатила лише частину коштів через скрутне матеріальне становище. Витрати на правничу допомогу позивачки на час постановлення рішення судом першої інстанції досягли 3000 грн, але сплатила вона лише 1500 грн. Саме тому судом було постановлено дане додаткове рішення, з яким вона не згодна, проте вирішила його не оскаржувати, оскільки витрати на його оскарження не виправдовували б очікуваний результат. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення без змін.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Перцової Т.С., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Жигилій С.П., Присяжнюк О.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши додаткове рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково заяву позивачки про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що відшкодуванню підлягають документально підтверджені судові витрати, а тому дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивачки 1500 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною 3 ст. 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-5 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, ч. 7 ст. 139 КАС України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи. Водночас, дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.01.2022 по справі № 813/2241/18.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат позивачка надала суду: договір про надання правничої допомоги № 9 від 28.04.2023, акт про надання правничої допомоги від 03.05.2023 з детальним описом виконаних адвокатом послуг, рахунок-фактуру № 1 від 03.05.2023, платіжну інструкцію на 1500 грн №@2PL148404 від 03.05.2023 (а.с.55-62).

Судом встановлено, що представництво інтересів позивачки здійснювалося адвокатом Савченком О.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 9 від 28.04.2023.

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що предметом цього договору є:

- надання усних та (або) письмових роз`яснень (консультацій) правових норм чинного законодавства України, що стосуються захисту прав, свобод і законних інтересів у зв`язку з винесенням Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області рішення про скасування дозволу на іміграцію в Україну від 28.03.2023 року, але не обмежуючись тільки цією справою;

- підготовка необхідних документів (позовів, клопотань, відзивів, заперечень, заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру) для звернення Клієнта в суд та (або) підприємств, установ та організацій, їхніх службових і посадових осіб з питань захисту майнових прав і законних інтересів Клієнта, а також сприяння їх відновленню в разі порушення;

- представництво прав, свобод і законних інтересів Клієнта в суді та інша правнича допомога, пов`язана зі справою, включаючи підготовку до її судового розгляду, збір доказів, участь в окремих процесуальних діях, ознайомлення з необхідними документами та матеріалами справи в суді;

- забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта та його членів у будь-якому статусі: підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого; заявника; потерпілого; особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особи, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом; цивільного позивача чи цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію); заставодаця; особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

- надання правової допомоги Клієнту у статусі свідка у кримінальному провадженні;

- надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на Забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

- представництво інтересів Клієнта у судах всіх інстанцій під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

- представництво інтересів Клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Клієнт зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість отриманих послуг за Договором (п. 2.9 Договору) відповідно до Додатку 1 - тарифи на послуги.

Адвокатом в межах договору від 28.04.2023 надано позивачу наступні послуги:

- складання та направлення адвокатських запитів - 300 грн;

- підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень - 1200 грн.

Позивачем сплачено адвокату кошти у загальній сумі 1500 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №@2PL148404 від 03.05.2023.

Так, позивачка просила суд відшкодувати витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн, проте судом першої інстанції заява задоволена частково та стягнуто на користь позивачки 1500 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що платіжною інструкцією підтверджено сплату позивачкою рахунку фактури №1 від 03.05.2023 у розмірі 1500 грн, при цьому доказів оплати наявного в матеріалах справи рахунку №2 від 13.06.2023 матеріали справи не містять.

В апеляційній скарзі відповідач зазначав про те, що справа незначної складності, а тому розмір заявлених витрат за надані послуги є завищеним.

Колегія суддів вказує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. При цьому, мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до акту наданих послуг адвоката від 03.05.2023 (а.с. 59) та детального опису виконаних адвокатом робіт від 03.05.2023 (а.с. 60) на складання адвокатських запитів витрачено 1 годину, що складає 300 грн, а також складання позову, обґрунтування його посиланням на норми права та на наявні докази, набір тексту позову, його перевірку на відповідність нормам чинного законодавства витрачено 4 години, що складає 1200 грн.

Колегія суддів зауважує, що надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинні бути доведені стороною справі.

Крім того, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.08.2022 у справі № 640/14930/20.

Отже, враховуючи складність справи, кількість затраченого часу для підготовки процесуальних документів адвокатом, одночасне поєднання таких факторів як: нерозумність об`єктивної необхідності судових витрат у такій сумі для конкретної справи та часткове задоволення позовних вимог позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відшкодування на користь позивачки суми витрат у розмірі 1500 грн.

Доводи апеляційної скарги висновок суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 440/5586/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій О.В. Присяжнюк