Постанова

від 07.02.2024 по справі 420/3745/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/3745/20

Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,

повний текст судового рішення

складено 15.10.2020, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Скрипченка В.О., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря: Мунтян С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Віво Технопарк на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Віво Технопарк до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

У С Т А Н О В И В :

04.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Віво Технопарк звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- від 23.12.2019 №0010383307 щодо збільшення суми грошового зобов`язання по військовому податку в загальному розмірі 138660грн. 45коп.,

- від 24.12.2019 №0010860506 щодо збільшення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 1843745грн.;

- від 23.12.2019 №0010353307 в частині збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1787473грн. 23коп.;

- від 24.12.2019 №0010910506 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 952245грн. 13коп.;

- від 24.12.2019 №0010920506 в частині застосування штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних в розмірі 476125грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Віво Технопарк вказує, що списання паливно мастильних матеріалів підтверджується наявними у матеріалах справи документами. Також, позивач уважає, що ним правильно сформовано витрати зі списання паливно мастильних матеріалів в результаті надання сільськогосподарських послуг (виконання робіт) за договорами, укладеними з ТОВ «Агрофірма Росава», ТОВ «АГРО-НИВА». Як наголошує платник податку, отримані ТОВ Віво Технопарк від ФОП ОСОБА_1 послуги пов`язані з господарською діяльністю Товариства позивача. До того ж, правильно відображено в бухгалтерському обліку послуги з харчування працівників ТОВ Віво Технопарк, які надано ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 . При цьому, керівник ТОВ Віво Технопарк ОСОБА_4 та інші працівники жодного доходу у вказаних випадках не отримували, а тому є безпідставним донарахування відповідних зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Крім того, на думку ТОВ Віво Технопарк податковий орган вийшов за межі предмету перевірки.

Відповідач Головне управління ДПС в Одеській області з позовними вимогами не погоджувалось з підстав викладених у відзиві на позовну заяву зазначаючи, що ТОВ Віво Технопарк необґрунтовано завищено витрати по послугах з організації харчування, не доведено безпосереднього зв`язку витрат по консультаційним послугам (ФОП ОСОБА_1 ) із господарською діяльністю позивача. До того ж, під час проведення перевірки податковим органом установлено нецільове використання ТОВ Віво Технопарк транспортних засобів, а також безпідставне списання паливно-мастильних матеріалів. Крім того, як стверджує ГУ ДПС в Одеській області, при виконанні сільськогосподарських робіт платником податку здійснюються перевитрати дизельного пального. Також, відповідач акцентує увагу на тому, що позивачем не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №420/3745/20 позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВО ТЕХНОПАРК» - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0010383307 від 23.12.2019 в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 54785,18 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0010353307 від 23.12.2019 в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 781498,36 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості зазначених ним витрат на пальне, здійснених під час виконання умов договорів з ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА», ТОВ «АГРО-НИВА» та ПП «УНІВЕРСАЛ». Також, окружний адміністративний суд вказав про неподання доказів на підтвердження узгодження ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» з ТОВ «АГРОФІРМА РОСАВА», ТОВ «АГРО-НИВА» та ПП «УНІВЕРСАЛ» необхідності складання технологічних карт. При цьому, власних земельних ділянок позивач не має. Не є підтвердженими, на думку суду першої інстанції, також витрати на харчування працівників, адже позивачем не надано відомостей щодо кількості працівників ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК», які харчувались. Між тим, адміністративним судом було встановлено, що в спірних податкових повідомленнях-рішеннях неправильно розраховано суми штрафних санкцій, а також неподання відповідачем доказів на підтвердження вчинення ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» повторно протягом 1095 днів дій, які передбачено п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржувану частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №420/3745/20 із прийняттям нового судового рішення про задоволення відповідних позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що податковий облік ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» ведеться у відповідності до законодавчих приписів, а відповідні витрати відображаються в податковій звітності з урахуванням складених документів. Між тим, такі витрати понесено платником податку здійснюючи власну господарську діяльність. Натомість, ані фахівці контролюючого органу під час проведення перевірки, ані суд першої інстанції під час розгляду справи відповідних документів у системному зв`язку із положеннями податкової дисципліни перевірено не було, що вплинуло на правильність вирішення даного спору.

Відповідач також не погодився із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на невідповідність висновків адміністративного суду обставинам справи, викладено прохання скасувати спірну частину судового акту із прийняттям у відповідній частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи апеляційну скаргу податковий орган вказує, що штрафні санкції розраховано правильно.

За наслідком розгляду апеляційних скарг сторін П`ятим апеляційним адміністративним судом 17.12.2020 у справі №420/3745/20 прийнято постанову.

Означеним судовим рішенням апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВО ТЕХНОПАРК» задоволено.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 скасовано.

Прийнято по справі нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВО ТЕХНОПАРК» задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 23.12.2019 №0010383307 та від 24.12.2019 №0010860506.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області:

- від 23.12.2019 №0010353307 в частині визначення до сплати 1 005 974грн. 87коп. податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій в розмірі 781 498грн. 36коп.;

- від 24.12.2019 №0010910506 в частині зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «ВІВО ТЕХНОПАРК» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 952 245грн. 13коп.;

- від 24.12.2019 №0010920506 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВО ТЕХНОПАРК» штрафних санкцій в сумі 476 125грн.

Приймаючи таке судове рішення суд апеляційної інстанції виходив із того, що наведені контролюючим органом в акті перевірки висновки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

У подальшому, постанову апеляційного адміністративного суду ГУ ДПС в Одеській області в касаційному порядку оскаржено до Верховного Суду.

За результатом касаційного перегляду справи Верховним Судом прийнято постанову від 11.11.2021, якою касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, задоволено частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Приймаючи таке судове рішення Верховний Суд вказав про необхідність ретельної перевірки руху пального, а також дослідження правовідносин, які склалися між ТОВ «ВІВО ТЕХНОПАРК» та ФОП ОСОБА_1 .

За наслідком нового апеляційного розгляду справи №420/3745/20 П`ятим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову від 17.05.2022.

Вказаним судовим рішенням апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Віво Технопарк» задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 скасовано в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 23.12.2019 №0010383307 в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 54785грн. 18коп.; №0010353307 в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 781498грн. 36коп.

Ухвалено в цій частині нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Віво Технопарк» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.12.2019 №0010383307 в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 54785грн. 18коп.; №0010353307 в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 781498грн. 36коп.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 залишено без змін.

Приймаючи означену постанову суд апеляційної інстанції виходив із того, що установлені податковим органом під час проведення порушення податкової дисципліни є підтвердженими та не спростовано платником податків у ході судового розгляду справи.

Не погодившись із постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі №420/3745/20 позивачем до Верховного Суду подано касаційну скаргу.

За результатом розгляду касаційної скарги Верховним Судом 26.07.2023 у справі №420/3745/20 прийнято постанову, якою касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Віво Технопарк» задоволено частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022 скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставою для прийняття такого судового рішення було ухвалення судом апеляційної інстанції постанови в порядку письмового провадження без участі представників позивача, які виявили бажання бути присутніми в судовому засіданні в період дії правового режиму воєнного стану.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку із положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги позивача та відповідача підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Зокрема, колегією суддів установлено, що у період з 31.10.2019 по 06.11.2019 фахівцями податкового органу відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Віво Технопарк» з питань правильності висновків акта документальної планової виїзної перевірки від 11.09.2019 №18/15-32-05-06/41180257, а саме щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток, податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, що стали предметом оскарження акта планової перевірки, за період з 28.02.2017 по 31.03.2019.

За наслідком такої складено акт від 13.11.2019 №346/15-32-05-06/41180257 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Віво Технопарк» з питань правильності висновків акта документальної планової виїзної перевірки від 11.09.2019 №18/15-32-05-06/41180257, а саме щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток, податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, що стали предметом оскарження акта планової перевірки, за період з 28.02.2017 по 31.03.2019, з 31.10.2019».

У висновках вказаного акта перевірки зазначено про виявлення наступних порушень ТОВ «Віво Технопарк» податкового законодавства, а саме:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 1 474 996грн. (у т.ч.: за 2017 рік - на 213 991грн., за 1 кв. 2018 року 208 305грн., за 1 півріччя 2018 року 183 920грн., за 9 міс. 2018 року 341 292грн., за 2018 рік 326 365грн., за 1 кв. 2019 рік 201 122грн.);

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації з податку на додану вартість), у сумі 1 017 580грн. (у т.ч. за березень 2019 року на суму 1 0175 80грн.);

- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, з огляду на не здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ у розмірі 1 010 202грн.;

- п.п.47.1.3 п.47.1 ст.47, п.119.12 ст.119 Податкового кодексу України внаслідок відображення у податкових розрахунках недостовірних відомостей щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку форми №1 ДФ за перевіряємий період з 28.02.2017 по 31.03.2019;

- пп.168.1.2, п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, пп. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, що полягає у порушенні повноти та строків сплати податку на доходи з фізичних осіб, утриманого з заробітної плати фізичним особам за перевіряємий період з 28.02.2017 по 31.03.2019, внаслідок чого занижено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 99 072грн. 46коп.;

- абз. «е» п.п.164.2.17 п.164.2, п.п.168.1.1, п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження бази оподаткування для податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5 588 751грн. 99коп, внаслідок чого занижено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 005 975грн. 34коп.;

- п.п.14.1.13, п.п.14.1.36., п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1 п.п.163.1.2 п.163.1 ст.163, абз.«е» п.п.164.2.17 п.164.2. ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст. 171, абз.«а» п.176.2 ст.176, п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4, п.п.1.5 п.16-1 Підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, у зв`язку з чим занижено базу оподаткування для податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5 588 751грн. 99коп., що призвело до заниження податкового зобов`язання з військового збору на загальну суму 83 831грн. 28коп.

На підставі акту перевірки від 13.11.2019 №346/15-32-05-06/41180257 Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 24.12.2019 №0010910506 щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 017 580грн.;

- від 24.12.2019 №0010920506 щодо застосування штрафу в сумі 505 101грн.;

- від 25.12.2019 №0010860506 щодо збільшення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 843 745грн., з яких 1 474 996грн. за податковими зобов`язаннями, 368 749грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- від 23.12.2019 №0010383307 щодо збільшення суми грошового зобов`язання по військовому податку на загальну суму 138 660грн. 45коп, з яких 83 831грн. 27коп. за податковим зобов`язанням, 54 785грн. 18коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- від 23.12.2019 №0010353307 щодо збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 1 886 546грн. 15коп., з яких 1 105 047грн. 79коп за податковим зобов`язанням, 781 498грн. 36коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

Частково не погодившись із вищеозначеними індивідуальними актами ТОВ «Віво Технопарк», після їх оскарження в адміністративному порядку, звернулось до суду з даною позовною заявою.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку, в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлено статтею 44 Податкового кодексу України.

Згідно із абз.абз.1, 2 п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до абз.1 п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно із ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням наведеного, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Колегія суддів зазначає, що реальність господарської операції пов`язується не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно із пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно із п.п.10, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться: вивченням виконаної роботи; визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані; визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв`язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату. Якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за визначений період часу, то дохід визначається шляхом рівномірного його нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг).

Пунктами 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, установлено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до абз.1 п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Згідно із п.15.4 п.15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Положеннями пункту 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Отже, як у бухгалтерському, так і у податковому обліку, понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І лише за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування та податковий кредит можуть вважатися не підтвердженими.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Тобто, право на формування податкової вигоди виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Відповідно до п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно із п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом «а» цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для осіб з інвалідністю, у тому числі які призначені для участі осіб з інвалідністю в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.

Також, не вважається додатковим благом платника податку сплачена суб`єктом кінематографії вартість товарів та послуг, а саме проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного обслуговування, тренування, навчання, що пов`язані з участю такого платника податку у виробництві аудіовізуальних творів, що виробляються (створюються) суб`єктами кінематографії України, якщо це передбачено умовами договору з такими платниками податку та/або режисерським сценарієм аудіовізуального твору;

в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув`язненими.

Під терміном «послуги домашнього обслуговуючого персоналу» розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім`ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об`єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними;

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;

ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу);

д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

За кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов`язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов`язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов`язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов`язання.

Суми розстрочених податкових зобов`язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов`язання;

е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об`єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.

Відповідно до п.16-1 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Як убачається з наявних у матеріалах справи документів, між ТОВ «Віво Технопарк» (Виконавець) та ТОВ «Агрофірма Росава», ТОВ «Агро-Нива» та ПП «Універсал» укладено договори про надання комплексу сільськогосподарських послуг №47 від 25.04.2017, №48 від 25.04.2017, №49 від 25.04.2017, №18ВТ1722 від 01.02.2018, №18ВТ000111 від 28.02.2018, №18ВТ000113 від 28.02.2018, №18ВТ1724 від 29.06.2018, №19ВТ000288 від 02.01.2019, №19ВТ000289 від 02.01.2019, №19ВТ000290 від 02.01.2019.

За умовами вищенаведених правочинів Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати в порядку і на умовах цих договорів комплекс сільськогосподарських послуг, які включають в себе послуги з: обробки землі, посіву і вирощування сільськогосподарських культур, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку і строки, передбачені договорами.

Також, між ТОВ «Віво Технопарк» (Виконавець) та ТОВ «Агрофірма Росава», ТОВ «Агро-Нива» та ПП «Універсал» укладено договори про надання сільськогосподарських послух від 26.06.2017 №58, №59, від 30.06.2017 №60, від 01.02.2018 №18ВТ1725, від 01.02.2018 №18ВТ1726, від 01.02.2018 №18ВТ1727, від 27.02.2019 №19ВТ000334.

Відповідно до умов означених правочинів, Замовник доручає, і Виконавець зобов`язується надати з використанням сільськогосподарських машин та техніки Виконавця сільськогосподарські послуги на земельних ділянках, які обробляються Замовником, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити послуги.

Апеляційним судом установлено, що найменування послуг, місце надання послуг та ціну послуг визначено у специфікаціях до вищевказаних договорів.

Виконуючи умови договорів, укладених з ТОВ «Агрофірма Росава», ТОВ «Агро-Нива», ПП «Універсал» з обробки сільськогосподарських угідь, ТОВ «Віво Технопарк» використовувало власну самохідну техніку сільськогосподарського призначення, а саме: трактори, вантажну техніку, а також легкові автомобілі, які працюють на дизельному та бензиновому паливі.

На підтвердження реальності умов вищевказаних договорів та обґрунтованості понесених ТОВ «Віво Технопарк» витрат на їх виконання, позивачем до суду подано:

- дорожні листи трактора;

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- балансові довідки з переліками сільськогосподарської техніки та обладнання, що знаходиться у використанні: ТОВ «Агро-Нива» станом на 31.12.2018 та станом на 01.01.2018р.; ТОВ «Агрофірма Росава» станом на 31.12.2018 та станом на 01.01.2018; ПП «Універсал» станом на 31.12.2018 та станом на 01.01.2018;

- подорожні листи службового легкового автомобіля та подорожні листи вантажного автомобіля;

- довідки ТОВ «Віво Технопарк» №79 від 10.07.2020 про кількість сільськогосподарської техніки на підприємстві станом на 01.01.2018, №80 від 10.07.2020 про кількість сільськогосподарської техніки на підприємстві станом на 01.01.2019, №81 від 10.07.2020 про кількість сільськогосподарської техніки на підприємстві станом на 31.05.2018;

- довідку ТОВ «Віво Технопарк» від 10.07.2020 №82 щодо здійснення підприємством допоміжної діяльності у рослинництві протягом 2018р. на земельних ділянках загальною площею 10447,72 га.;

- специфікації;

- наказ ТОВ «Віво Технопарк» №25-О від 26.04.2017 «Про затвердження норм витрат палива сільськогосподарської техніки при виконанні польових робіт»;

- наказ ТОВ «Віво Технопарк» №25/1-О від 26.04.2017 «Про затвердження норм витрат палива легкових та вантажних автомобілів»;

- наказ ТОВ «Віво Технопарк» №6/2-О від 25.04.2018 «Про затвердження норм витрат палива легкових та вантажних автомобілів»;

- договір №50 від 26.06.2017, укладений між ТОВ «Віво Технопарк» (експедитор) та ТОВ «Агро-Нива» (замовник) про надання послуг транспортного експедирування із додатком Замовлення №1;

- договір №51 від 26.06.2017, укладений між ТОВ «Віво Технопарк» (експедитор) та ПП «Універсал» (замовник) про надання послуг транспортного експедирування із додатком Замовлення №1 та Замовлення №2;

- договір №52 від 26.06.2017, укладений між ТОВ «Віво Технопарк» (експедитор) та ТОВ «Агрофірма Росава» (замовник) про надання послуг транспортного експедирування із додатком Замовлення №1;

- договір №19РС000110 від 02.01.2019, укладений між ТОВ «Віво Технопарк» (експедитор) та ТОВ «Агрофірма Росава» (замовник) про надання послуг транспортного експедирування із додатком Замовлення №1;

- договір №19АН000223 від 02.01.2019, укладений між ТОВ «Віво Технопарк» (експедитор) та ТОВ «Агро-Нива» (замовник) про надання послуг транспортного експедирування із додатком Замовлення №1;

- договір №19ВТ000291 від 02.02.2019, укладений між ТОВ «Віво Технопарк» (експедитор) та ТОВ «Агро-Нива» (замовник) про надання послуг транспортного експедирування із додатком Замовлення №1.

З урахуванням установлених фактичних обставин справи, колегія суддів відмічає, що реальність виконання правочинів, які укладено між ТОВ «Віво Технопарк» та ТОВ «Агрофірма Росава», ТОВ «Агро-Нива» та ПП «Універсал», податковим органом не заперечується.

У якості податкового правопорушення контролюючий орган вказує, що ТОВ «Віво Технопарк» без достатніх підстав (не відображаючи в бухгалтерському обліку) на надання послуг здійснює списання палива.

Так, відповідно до акту надання послуг від 30.06.2017 №22, ТОВ «Віво Технопарк» надано послугу з внесення засобів захисту рослин у кількості 2887,9 га., а згідно подорожніх листів тракториста за період з квітень червень 2017 року, виконано послуг з внесення ЗЗР н/в 50-100 л/га ширина захвата 18м. та внесення ЗЗР н/в 50-100 л/га ширина захвата 28м. у кількості 4255,124га. та списано паливо-мастильні матеріали (дизельне пальне) у кількості 2641,4л., яке відображено в бухгалтерському обліку 203 «Паливо» (оборот по кредиту), №231 «витрати на виробництво» (оборот по дебету) та списання до витрат по бухгалтерському рахунку №903 (оборот по дебету).

Тобто, «Віво Технопарк» безпідставно здійснено списання паливо-мастильних матеріалів (дизельне пальне) по роботам з внесення ЗЗР на об`єм 1367,22га., кількістю 827л. по подорожних листах тракториста, роботи по яким не узгоджено з ТОВ «Агрофірма Росава».

Згідно акту надання послуг від 31.07.2017 № 31, ТОВ «Віво Технопарк» надано послугу із збирання с/г культур у кількості 985,85га., а згідно подорожніх листів тракториста за період червень-липень 2017 року виконано послуг з збирання с/г культур у кількості 1104,25га. та списано паливо-мастильні матеріали (дизельне пальне) у кількості 16832л., яке відображено в бухгалтерському обліку 203 «Паливо» (оборот по кредиту) , №231 «витрати на виробництво» (оборот по дебету) та списання до витрат по бухгалтерському рахунку №903 (оборот по дебету).

Означене свідчить, що ТОВ «Віво Технопарк» безпідставно здійснено списання паливо-мастильних матеріалів (дизельне пальне) по роботам з збирання с/г культур на об`єм 118,645га. у кількості 1734л. по подорожних листах тракториста, роботи по яким не узгоджено з ТОВ «Агрофірма Росава».

Відповідно до актів надання послуг від 30.04.2018 №97 та від 31.05.2018 №149, ТОВ «Віво Технопарк» надано послугу з культивації у кількості 1781,73га., а згідно подорожніх листів тракториста за період квітень-травень 2018 року виконано послуг з культивації у кількості 2176,78га. та списано паливо-мастильні матеріали (дизельне пальне) у кількості 15628л., яке відображено в бухгалтерському обліку 203 «Паливо» (оборот по кредиту), №231 «витрати на виробництво» (оборот по дебету) та списання до витрат по бухгалтерському рахунку №903 (оборот по дебету).

Отже, ТОВ «Віво Технопарк» безпідставно здійснено списання паливо-мастильних матеріалів (дизельне пальне) по роботам з культивації на об`єм 395,17га. у кількості 3414л. по подорожних листах тракториста, роботи по яким не узгоджено з ТОВ «Агрофірма Росава».

Згідно актів надання послуг від 30.04.2018 №97 та від 31.05.2018 №149 ТОВ «Віво Технопарк» надано послугу з посіву ярих культур з внесенням добрив у кількості 116,78га., а згідно подорожніх листів тракториста за період за березень-травень 2018 року виконано послуг з посіву ярих культур з внесенням добрив у кількості 1029,28га. та списано паливо-мастильні матеріали (дизельне пальне) у кількості 3956л., яке відображено в бухгалтерському обліку 203 «Паливо» (оборот по кредиту), №231 «витрати на виробництво» (оборот по дебету) та списання до витрат по бухгалтерському рахунку №903 (оборот по дебету).

Тобто, ТОВ «Віво Технопарк» безпідставно здійснено списання паливо-мастильних матеріалів (дизельне пальне) по роботам з посіву ярих культур з внесенням добрив на об`єм 913,10га. у кількості 3628л. по подорожних листах тракториста, роботи по яким є неузгодженими з ТОВ «Агрофірма Росава».

З урахуванням актів надання послуг від 30.04.2018 № 97, від 31.05.2018 №149 та від 30.06.2018 №168 ТОВ «Віво Технопарк» надано послуги з внесення ЗЗР у кількості 4546,4га., а згідно подорожніх листів тракториста за період березень-червень 2018 року виконано послуг з внесення ЗЗР у кількості 5320,21га. та списано паливо-мастильні матеріали (дизельне пальне) у кількості 3669,161л., яке відображено в бухгалтерському обліку 203 «Паливо» (оборот по кредиту), №231 «витрати на виробництво» (оборот по дебету) та списання до витрат по бухгалтерському рахунку №903 (оборот по дебету).

Таким чином, ТОВ «Віво Технопарк» безпідставно здійснено списання паливо-мастильних матеріалів (дизельне пальне) по роботам з посіву ярих культур з внесенням добрив на об`єм 773,92га. у кількості 617,10л. по подорожних листах тракториста, роботи по яким не узгоджено з ТОВ «Агрофірма Росава».

Відповідно до актів надання послуг від 30.09.2018 №315 та від 31.10.2018 №351 ТОВ «Віво Технопарк» надано послугу з лущення і дискування у кількості 949,31га., а згідно подорожніх листів тракториста за період вересень-жовтень 2018 року виконано послуг з лущення і дискування у кількості 1790,43га. та списано паливо-мастильні матеріали (дизельне пальне) у кількості 18255,70л., яке відображено в бухгалтерському обліку 203 «Паливо» (оборот по кредиту), №231 «витрати на виробництво» (оборот по дебету) та списання до витрат по бухгалтерському рахунку №903 (оборот по дебету).

Отже, ТОВ «Віво Технопарк» безпідставно здійснено списання паливо-мастильних матеріалів (дизельне пальне) по роботам з лущення і дискування на об`єм 841,51га. у кількості 8662л. по подорожних листах тракториста, роботи по яким не узгоджено з ТОВ «Агрофірма Росава».

Згідно актів надання послуг від 30.09.2018 №287 та від 31.10.2018 №350 ТОВ «Віво Технопарк» надано послугу з збирання соняшника у кількості 849,53га., а згідно подорожніх листів тракториста за період вересень-жовтень 2018 року виконано послуги з збирання соняшника у кількості 1020,67га. та списано паливо-мастильні матеріали (дизельне пальне) у кількості 10168,40л., яке відображено в бухгалтерському обліку 203 «Паливо» ( оборот по кредиту), №231 «витрати на виробництво» (оборот по дебету) та списання до витрат по бухгалтерському рахунку №903 (оборот по дебету).

З огляду на наведене, ТОВ «Віво Технопарк» безпідставно здійснено списання паливо-мастильних матеріалів (дизельне пальне) по роботам з збирання соняшника на об`єм 171,23га. у кількості 1674л. по подорожних листах тракториста, роботи по яким не узгоджено з ТОВ «Агрофірма Росава».

Відповідно до акту надання послуг від 30.06.2017 №21 ТОВ «Віво Технопарк» надано послугу з внесення добрив у кількості 401,95га., а з гідно подорожніх листів тракториста за період квітень червень 2017 року виконано послуг з внесення добрив у кількості 1114,684га. та списано паливо-мастильні матеріали (дизельне пальне) у кількості 745л., яке відображено в бухгалтерському обліку 203 «Паливо» ( оборот по кредиту), №231 «витрати на виробництво» (оборот по дебету) та списання до витрат по бухгалтерському рахунку №903 (оборот по дебету).

Тобто, ТОВ «Віво Технопарк» безпідставно здійснено списання паливо-мастильних матеріалів (дизельне пальне) по роботам з внесення добрив на об`єм 712,73га. у кількості 438л. по подорожних листах тракториста, роботи по яким не узгоджено з ТОВ «Агро-Нива».

З урахуванням акту надання послуг від 30.06.2017 №21 ТОВ «Віво Технопарк» надано послугу з внесення засобів захисту рослин у кількості 8616,8га., а згідно подорожніх листів тракториста за період квітень-червень 2017 року виконано послуг з внесення засобів захисту рослин у кількості 12495,76га та списано паливо-мастильні матеріали (дизельне пальне) у кількості 7618,05л., яке відображено в бухгалтерському обліку 203 «Паливо» (оборот по кредиту), №231 «витрати на виробництво» (оборот по дебету) та списання до витрат по бухгалтерському рахунку №903 (оборот по дебету).

Таким чином, ТОВ «Віво Технопарк» безпідставно здійснено списання паливо-мастильних матеріалів (дизельне пальне) по роботам з посіву ярих культур з внесенням добрив на об`єм 3878,88га. у кількості 2233л. по подорожних листах тракториста, роботи по яким не узгоджено з ТОВ «Агро-Нива».

Згідно акту надання послуг від 31.07.2017 №30 ТОВ «Віво Технопарк» надано послугу з збирання с/г культур у кількості 3292,31га., а згідно подорожніх листів тракториста за липень 2017 року виконано послуг з збирання с/г культур у кількості 4215,57га. та списано паливо-мастильні матеріали (дизельне пальне) у кількості 59384л., яке відображено в бухгалтерському обліку 203 «Паливо» (оборот по кредиту), №231 «витрати на виробництво» (оборот по дебету) та списання до витрат по бухгалтерському рахунку №903 (оборот по дебету).

Отже, «Віво Технопарк» безпідставно здійснено списання паливо-мастильних матеріалів (дизельне пальне) по роботам з збирання с/г культур на об`єм 923,21га. у кількості 13092л. по подорожних листах тракториста, роботи по яким не узгоджено з ТОВ «Агро-Нива».

Відповідно до акту надання послуг від 30.09.2017 №60 ТОВ «Віво Технопарк» надано послугу з збирання ранніх зернових культур у кількості у кількості 830,68га., а згідно подорожніх листів тракториста за вересень 2017 року виконано послуг з збирання с/г культур у кількості 1317,32га. та списано паливо-мастильні матеріали (дизельне пальне) у кількості 13997л., яке відображено в бухгалтерському обліку 203 «Паливо» (оборот по кредиту), №231 «витрати на виробництво» (оборот по дебету) та списання до витрат по бухгалтерському рахунку №903 (оборот по дебету).

Тобто, ТОВ «Віво Технопарк» безпідставно здійснено списання паливо-мастильних матеріалів (дизельне пальне) по роботам з збирання с/г культур на об`єм 486,64га. у кількості 4391л. по подорожних листах тракториста, роботи по яким не узгоджено з ТОВ «Агро-Нива».

Беручи до уваги установлені фактичні обставини справи, слід відмітити, що зазначені в актах наданих послуг обробки площ сільськогосподарських угідь не відповідають площам, які відображено в подорожніх листах, що свідчить про завищення обсягів використаного пального.

До того апеляційний адміністративний суд уважає за доцільне зауважити, що матеріали справи не містять доказів, які б засвідчували рух пального від місця зберігання до місця виконання сільськогосподарських робіт. На думку колегії суддів, такі документи могли б підтвердити/спростувати доводи позивача про використання пального в обсягах, якого стосується спір, в операціях в межах господарської діяльності.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції уважає, що ТОВ «Віво Технопарк» безпідставно списано паливо-мастильні матеріали (дизельне пальне) по роботам з надання с/г послуг по подорожних листах тракториста, роботи по яких не узгоджено з контрагентами-замовниками таких послуг та не передані відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, П(С)БО 16, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, оскільки не підтверджено формування відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій. Тобто, не підтверджено господарської операції як певної дії або події у визначенні абз.5 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Таким чином, в порушення п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.6, п.7, п.11, пп.9.4 п.9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ТОВ «Віво Технопарк» завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 423 93грн., у т.ч.: за ІІ квартал 2017р. на суму 55 443грн., за ІІІ квартал 2017р. на суму 295 304грн., за ІІ квартал 2018р. на суму 150 197 грн., за IV квартал 2018р. на суму 241 449грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському обліку 10 «Основні засоби» у ТОВ «Віво Технопарк» рахуються транспортні засоби, у тому числі, ВАЗ 21043 д.н. НОМЕР_1 , ВАЗ 21213 д.н. НОМЕР_2 , ГАЗ 31105-120 д.н. НОМЕР_3 , TOYOTA LAND CRUISER 150 д.н. НОМЕР_4 , ВАЗ 21214 д.н. НОМЕР_5 , ВАЗ 211440 д.н. НОМЕР_6 , Renault Logan д.н. НОМЕР_7 , Renault Logan АА6207TO, ВАЗ 212140-120-40 д.н. НОМЕР_8 , Renault daster д.н. НОМЕР_9 , ВАЗ 212140-120-40 д.н. НОМЕР_10 , які товариство використовує у господарській діяльності та як наслідок списує паливно-мастильні матеріали (бензин марки А-92, А-95 та дизельне пальне).

Заправка зазначених вище транспортних засобів здійснюється на авто-заправочних станціях «АМІС» ПП «АМІК УКРАЇНА» у відповідності до паливних - карток (лімітно - забірних карт).

Списання здійснюється на підставі актів звірки в розрізі паливних - карток (лімітно - забірних карт), складених ПП «Амік Україна» з ТОВ «Віво Технопарк».

У бухгалтерському обліку списання паливо-мастильних матеріалів на зазначені транспортні засоби відображено наступним чином: Дт.91/92 Кт.203 за ІV квартал 2017 року - І квартал 2019 року на загальну суму 491 827грн. 40коп. без ПДВ.

На підтвердження списання паливно-мастильних матеріалів на транспортні засоби матеріали справи містять подорожні листи службового легкового автомобіля.

У зазначених подорожніх листах службового легкового автомобіля ТОВ «Віво Технопарк» внесено відомості щодо марки автомобіля, прізвища водія, загальної кількості пального за місяць, загально пройденого кілометражу автомобіля за місяць, узагальнені дані по місцях перебування за місяць, а також завдання водієві, а саме: службові/службові роз`їзди.

Натомість, суд апеляційної інстанції відмічає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження використання паливних - карток (лімітно - забірних карт) водіями, таких як: наказ по підприємству чи розпорядження щодо закріплення карток за водієм чи автомобілем, акту приймання-передачі паливних карток (лімітно - забірних карт) складених підприємством з водіями, та/або інших документів що фіксують використання паливних карток (лімітно - забірних карт) водієм/працівником підприємства, а також не надано наказ про порядок використання автомобіля на підприємстві, у якому визначено, хто із працівників підприємства та на які цілі може його використовувати, накази про відрядження працівників підприємства, документи, що підтверджують експлуатацію (пробіг) автомобіля у яких відображається маршрут руху, мета, кілометраж.

Також, згідно з табелями обліку використаного робочого часу ОСОБА_5 (прізвище зазначене у подорожніх листах) працював начальником дільниці виробничої 1 годину в день, ОСОБА_6 (прізвище зазначене у подорожніх листах) працював начальником дільниці виробничої 1 годину в день, ОСОБА_7 (прізвище зазначене у подорожніх листах) працював начальником дільниці виробничої 1 годину в день, ОСОБА_8 (прізвище зазначене у подорожніх листах) працювала начальником структурного підрозділу (відокремленого) 1 годину в день.

Апеляційний адміністративний суд вказує, що кількість відпрацьованого часу (1 година у день) протягом перевіряємого періоду, фактичний загальний пробіг автомобілів та кількість використаного палива не відповідає дійсності, а тому не має можливості встановити використання ТОВ «Віво Технопарк» перелічених вище транспортних засобів безпосередньо у власній господарській діяльності.

Означене, свідчить про використання зазначених транспортних засобів водіями/працівниками підприємства у власних цілях.

Отже, підприємством необґрунтовано завищено витрати по списанню паливно-мастильних матеріалів по вищезазначених транспортних засобах на суму 491 827грн. 40коп.

Між тим, факт отримання палива та здійснення заправки не підтверджено належними документами установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт отримання ТОВ «Віво Технопарк» відповідного обсягу пального, яке ним використовувалась як під час обробки с/г угідь, так і допоміжних робіт, необхідність яких є визначальною.

До таких робіт ТОВ «Віво Технопарк» віднесено роботи по облаштуванню відповідних с/г угідь, доставки туди працівників та інше, що зумовило останнього у використанні легкових автомобілів та вантажної техніки, які безпосередньо в обробітку земель с/г призначення участі не брали.

За наслідком співставлення даних, які відображені в розрахункових відомостях щодо нарахування та виплати заробітної плати директору ТОВ «Віво Технопарк» ОСОБА_4 , установлено значні перевитрати дизельного палива понад встановлених норм на суму 289 762грн., за рахунок TOB «Віво Технопарк», що визначається як додаткове благо у вигляді безпідставно витраченого пального.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Віво Технопарк» в особі директора ОСОБА_4 , який є відповідальною особою за облік товарно-матеріальних цінностей та їх списання, укладено договори з ФОП ОСОБА_9 від 25.04.2017 №26/04/17/2, ФОП ОСОБА_3 від 20.02.2018 №18ВТ1606, ФОП ОСОБА_10 від 26.04.2017 № 26/04/17, ФОП ОСОБА_11 від 01.10.2018 №18ВТ-000215 на придбання продуктів харчування та організації пільгового харчування працівників, задіяних в польових роботах.

Господарські операції по отриманих послугах з організації харчування ТОВ «Віво Технопарк» відобразило в бухгалтерському обліку наступним чином: Дт.631 Кт.311/371, Дт. 91 Кт.631. Розрахунки між ТОВ «Віво Технопарк» та ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_2 здійснювались у безготівковій формі.

Під час проведення перевірки ТОВ «Віво Технопарк» надано видаткові накладні, проте не надано первинні документи щодо оприбуткування продуктів харчування та їх списання по зазначених вище договорах, у бухгалтерському обліку не відображено оприбуткування продуктів харчування, не надано наказу по підприємству або положення про порядок використання продуктів на підприємстві, не надано інформацію по працівниках для яких отримувались послуги з харчування.

Означене, унеможливлює ідентифікувати найманих працівників, яким фактично надавалась послуга по організації харчування.

З огляду на те, що підприємством необґрунтовано завищено витрати по послугах з організації харчування, то сума таких витрат є доходом керівника ТОВ «Віво Технопарк» ОСОБА_4 , що є відповідальною особою за фінансову діяльність, у вигляді додаткового блага, у вигляді безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) та підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Також, з матеріалів справи убачається, що між ТОВ «Віво Технопарк» (замовник) в особі директора ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено договори про надання консультаційних послуг з проведення маркетингових досліджень, надання консультацій в сфері господарського, цивільного, податкового законодавства та інших послуг №2 від 26.02.2018, №2/2 від 25.05.2018, № 3/3 від 15.08.2018, №4 від 03.09.2018, №5 від 26.10.2018, №6 від 14.12.2018, №7 від 31.12.2018, №1 від 18.01.2019, за умовами яких замовник доручає, а виконавець у свою чергу зобов`язується надати замовнику інформаційно-консультаційні послуги, консультації, маркетингові дослідження.

На підтвердження реальності вказаних договорів матеріали справи місять наступні документи: акти виконаних робіт до договору про надання консультаційних послуг щодо розробки і удосконалення технологічних карт з вирощування сільськогосподарських культур та надання консультацій у сфері маркетингових досліджень, пов`язаних з виробничою діяльністю замовника; платіжні доручення; технологічні карти з вирощування тефу, гороху, ріпаку, соняшнику, пшениці, сої; листи ТОВ «Агрофірма Росава», ТОВ «Агро-Нива» та ПП «Універсал» від 08.10.2019, в яких підприємства повідомляють, що не надавали ТОВ «Віво Технопарк» технологічні карти для обробки посівних площ під відповідні с/г культури; звіти до актів виконаних робіт; експертний висновок щодо доцільності застосування технологічних карт з вирощування сільськогосподарських культур у господарській діяльності ТОВ «Віво Технопарк» національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Згідно з матеріалами справи, ФОП ОСОБА_1 виписано (оформлено) для ТОВ «Віво Технопарк» акти про надання консультаційних послуг на загальну суму 2 402 000грн.

Із змісту таких актів виконаних робіт убачається, що ФОП ОСОБА_1 виконував роботи, які характерні для сільськогосподарських підприємств виробників у сфері рослинництва, такі як: створення технологічних карт по видах культур, використання та/або визначення (коригування) норм внесення добрив/підкормки/препаратів, формування структури посівних площ, калькуляція собівартості послуг з обробки ґрунту та вирощування сільгоспкультур, надання рекомендацій щодо складу технологічного парку для вирощування культур 2019 року, та інші послуги (маркетингові дослідження, а також аналіз та роз`яснення нормативних документів, регулюючих діяльність в сільськогосподарській галузі; пояснення норм законодавства та особливостей оподаткування в сільськогосподарській галузі).

Будь-які інші документи щодо використання ТОВ «Віво Технопарк» отриманих від ФОП ОСОБА_1 послуг матеріли справи не містять.

Згідно із письмовим поясненням головного бухгалтера ТОВ «Віво Технопарк» від 02.09.2018 №78, основним видом діяльності підприємства є допоміжна діяльність у рослинництві, а саме обробіток ґрунту та вирощування сільськогосподарських рослин. Для забезпечення отримання високих врожаїв, необхідно дотримуватись технологій вирощування відповідних культур, зокрема, правильного сівообігу, норм і періодів внесення добрив, засобів захисту рослин, технологій і періодичності обробки ґрунту. Вищезазначені послуги не пов`язані з діяльністю підприємства та не приймають участь у формуванні фінансового результату.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що понесені ТОВ «Віво Технопарк» витрати з отримання від ФОП ОСОБА_1 послуг не пов`язанні з безпосередньою господарською діяльністю позивача.

Беручи до уваги вказане, колегія суддів погоджується, що в межах спірних правовідносин ТОВ «Віво Технопарк» не дотримано таких приписів податкової дисципліни, а саме:

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації з податку на додану вартість), у сумі 1 017 580 грн. (у т.ч. за березень 2019 року на суму 1 017 580 грн.);

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього в сумі 1 474 996 грн. (у т.ч.: за 2017 рік - на суму 213 991грн., за 1 кв. 2018 року на суму 208 305 грн., за 1 півріччя 2018 року на суму 183 920 грн., за 9 міс. 2018 року на суму 341 292 грн., за 2018 рік на суму 326 365 грн., за 1 кв. 2019 рік на суму 201 122грн.);

- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України щодо нездійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ у розмірі 1 010 202грн.;

- пп.168.1.2, п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, пп. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим занижено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 99 072грн. 46коп., внаслідок порушення повноти та строків сплати податку на доходи з фізичних осіб, утриманого з заробітної плати фізичним особам за перевіряємий період з 28.02.2017 по 31.03.2019;

- абз. «е» п.п.164.2.17 п.164.2, п.п.168.1.1, п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України України, що призвело до заниження бази оподаткування по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5 588 751грн. 99коп. та заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 005 975грн. 34коп.;

- п.п.14.1.13, п.п.14.1.36., п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1 п.п.163.1.2 п.163.1 ст.163, абз. «е» п.п.164.2.17 п.164.2. ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст. 171, абз. «а» п.176.2 ст.176, п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4, п.п.1.5 п.16-1 Підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено базу оподаткування податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5 588 751грн. 99коп., що призвело до заниження податкового зобов`язання з військового збору на загальну суму 83 831грн. 28коп.

Відповідно до п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Колегією суддів досліджено наявний у матеріалах справи розрахунок штрафних санкцій по донарахованим сумам за результатами перевірки податкового законодавства ТОВ «Віво Технопарк».

За наслідком такого дослідження апеляційним адміністративним судом установлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області в досліджуваній ситуації цілком правомірно застосовано положення абз.3-4 п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що оскаржувані ТОВ «Віво Технопарк» податкові-повідомлення рішення від 23.12.2019 №0010383307, від 24.12.2019 №0010860506, від 23.12.2019 №0010353307, від 24.12.2019 №0010910506, від 24.12.2019 №0010920506 Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено правомірно.

Перегляд даної справи в апеляційному порядку колегією суддів здійснено з урахуванням акцентів Верховного Суду, які зазначено в постановах від 11.11.2021, від 26.07.2023 у справі №420/3745/20.

Відтак, установлені під час розгляду даної справи фактичні обставини та зроблені судом апеляційної інстанції висновки у повному обсязі спростовують доводи позивача та позицію суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог.

Крім того, слід відмітити, що судом апеляційної інстанції не надається оцінка податковим порушенням за податковими повідомленнями-рішення від 23.12.2019 №0010353307 в частині збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 99 072грн. 92коп., від 24.12.2019 №0010910506 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 65 334грн. 87коп., від 24.12.2019 №0010920506 в частині застосування штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних в розмірі 28 976грн., адже такі порушення податкової дисципліни ТОВ «Віво Технопарк» визнаються.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.

Межі перегляду судом апеляційної інстанції справи визначено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 2 якої суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відтак, у зв`язку із тим, що викладені в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №420/3745/20 висновки в частині задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи, суд апеляційної інстанції уважає за необхідне скасувати відповідну частину такого судового акту та ухвалити у вказаній частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

З огляду на результат розгляду справи, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Віво Технопарк» задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №420/3745/20 скасувати в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 23.12.2019 №0010383307 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 54785грн. 18коп.; №0010353307 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 781498грн. 36коп.

Прийняти у вказаній частині нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Віво Технопарк» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.12.2019 №0010383307 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 54785грн. 18коп.; №0010353307 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 781498грн. 36коп. відмовити.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №420/3745/20 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано колегією суддів 19.02.2024 (з урахування перебування судді Скрипченка В.О. у відпустці у період з 12.02.2024 по 16.02.2024 включно).

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді В.О. Скрипченко Ю.В. Осіпов