Постанова

від 19.02.2024 по справі 620/10289/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/10289/23 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівертекс» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівертекс» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «Сівертекс» звернулось з позовом до Державної податкової служби України, у якому просило суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкової накладної №22 від 18.01.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати в операційні дні, коли було надіслано засобами електронного зв`язку, в Єдиному реєстрі податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівертекс» №22 від 18.01.2023 року, а саме 26.04.2023 року;

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівертекс» судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року позов залишено без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Доводи апелянта, обґрунтовані зокрема тим, що за наслідками господарської діяльності по операціях із контрагентами, на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Сівертекс» було складено податкову накладну №22 від 18.01.2023. Спірна податкова накладна була складена генеральним директором Товариства ОСОБА_2. Втім, згідно із рішенням учасників позивача №1 від 07.02.2023, повноваження останньої припинені з 07.02.2023, а з 08.02.2023 виконуючим обов`язки генерального директора ТОВ «Сівертекс» призначено ОСОБА_1 .

Податкова накладна від 18.01.2023 була подана на реєстрацію в ЄРПН у встановлені ПК України строки - 26.04.2023, а тому підпис КЕП документу здійснено керівником підприємства ОСОБА_1..

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Сівертекс» (код ЄДРПОУ 39076229) зареєстроване в якості юридичної особи та взято на податковий облік до Головного управління ДПС у Чернігівській області з 03.02.2014. З 04.04.2016 керівником товариства значилась ОСОБА_2 (а.с. 11-12).

Згідно із протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Сівертекс» №2 від 31.01.2018 прийнято рішення щодо переведення ОСОБА_2 з 01.02.2018 на посаду генерального директора ТОВ «Сівертекс» (а.с. 14-15), яка відповідно до наказу від 01.02.2018 №11-4/тр вступила на зазначену посаду (а.с. 13).

Наказом від 08.02.2023 №15 к/тр виконуючим обов`язки генерального директора ТОВ «Сівертекс» призначено ОСОБА_1 (а.с. 20).

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за сформованим станом на 11.05.2023 запитом, керівником юридичної особи значиться з 08.02.2023 ОСОБА_1 (а.с. 16-19).

Рішенням учасника ТОВ «Сівертекс» №2 від 29.03.2023 прийнято рішення про затвердження статуту товариства в новій редакції та уповноважено виконуючого обов`язки генерального директора ТОВ «Сівертекс» ОСОБА_1 на підписання та подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (а.с. 21).

З огляду на матеріали справи ТОВ «Сівертекс» в межах господарської діяльності складено податкову накладну №22 від 18.01.2023 (а.с. 29), що була сформована ОСОБА_2, яка була керівником Товариства на час складення спірної податкової накладної.

26.04.2023 податкова накладна №22 від 18.01.2023 була направлена на реєстрацію в Єдиний державний реєстр податкових накладних кваліфікований електронний підпис якої здійснено ОСОБА_1 .

Вказана податкова накладна не була прийнята, про що відправник отримав квитанцію від 26.04.2023, в якій вказано, що підставою для такого не прийняття є те, що відомості про особу, яка склала податкову накладну, не відповідають КЕП особи, що підписала даний документ (а.с. 28).

Вважаючи дії відповідача, які полягають в неприйнятті на реєстрацію податкової накладної протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 12 Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Тобто, причинами відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: невідповідність податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); нечинність електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; відсутність реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; недотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п. 201.10 ст. 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України; відсутності суми податку на додану вартість відповідно до п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 p.); відсутності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; наявності факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; недотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

З матеріалів справи убачається, що підставою для неприйняття податковим органом до реєстрації поданої накладної ТОВ «Сівертекс» № 22 від 18.01.2023 року, є та обставина, що відомості про особу, яка склала податкову накладну, не відповідають КЕП особи, що підписала вказаний документ.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Так, станом на час формування податкової накладної № 22 від 18.01.2023 року, станом на 18.01.2023 посаду директора ТОВ «Сівертекс» займала ОСОБА_2 .

Згідно з рішенням учасника ТОВ «Сівертекс» від 07.02.2023 №1 звільнено з посади генерального директора товариства ОСОБА_2 з 07.02.2023 та призначено виконуючим обов`язки генерального директора товариства ОСОБА_1 з 08.02.2023, а також на підставі наказу ТОВ «Сівертекс» від 08.02.2023 №15 к/тр ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків генерального директора товариства з 08.02.2023.

У зв`язку із зміною керівника ТОВ «Сівертекс» внесені зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації врегульовані Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до пунктів 12, 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07.11.2018, електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

У частині 2 статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» законодавцем передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Разом з тим пунктами 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом. Електронні дані з накладеним електронним цифровим підписом, який підтверджено з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа, визнаються після набрання чинності Законом України «Про електронні довірчі послуги» електронними даними із створеним кваліфікованим електронним підписом, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, з наведеного вбачається, що Закон України «Про електронні довірчі послуги» (частина 2 статті 17) вимагає від суб`єктів господарювання використовувати лише кваліфіковані електронні довірчі послуги при здійсненні електронної взаємодії, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 (надалі - Порядок №557).

Пунктом 2 Розділу І Порядку № 557 визначено, що електронний документообіг - це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберіганая, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів; електронні документи - це документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, та/або пов`язане з реалізацією прав та обов`язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами цього Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Пунктом 2 Розділу II Порядку № 557 встановлено, що автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності). Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Згідно із пунктами 5-7 Розділу II Порядку №557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

- перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»;

- перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

- перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

- перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

- перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі (пункт 8 Розділу II Порядку №557).

У спірному випадку встановлено, що ТОВ «Сівертекс» в особі генерального директора ОСОБА_1 подано 13.02.2023 та 15.02.2023 на реєстрацію у ЄРПН податкові накладні № 17 від 31.01.2023 року, однак за результатами обробки її не було прийнято на реєстрацію у зв`язку з тим, що відомості про особу, яка склала податкову накладну (генеральним директором ТОВ «Сівертекс» до 07.02.2023 була ОСОБА_2 ) не відповідають КЕП особи, що підписала вказаний документ.

Наразі, згідно із пунктом 1 Розділу III Порядку №557 приєднання до Договору здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства. Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа.

Керуючись Розділом III Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, що затверджений наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017, позивачем до контролюючого органу необхідно було подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису.

Отже, платником податків не були здійснені всі необхідні та належні заходи з метою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, колегія суддів зазначає, що фактично позиція відповідача полягає у тому, що новий керівник не може підписати такий документ, оскільки діє в рамках іншого договору (договорів про електронний документообіг), дата набрання чинності якого відрізняється від дати створення електронного документа (податкових накладних), та ніяким чином не ідентифікує посадову (уповноважену) особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто, фактично позиція відповідача полягає у тому, що створити та подати електронний документ (податкову накладну) має право лише той керівник платника податку, за участі якого відбувалась господарська операція.

Однак, з такою позицією відповідача колегія суддів не може погодитися з огляду на те, що Податковий кодекс України відрізняє подію виникнення обов`язку скласти податкову накладну від події зареєструвати податкову накладну. Такі події не збігаються в часі їх виникнення. Так, у першому випадку момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну виникає за першою подією у відповідності до вимог положень ст.187 ПК України, а подія зареєструвати податкову накладну протягом часу, зазначено в абз.14-18 п.201.10 ст.201 ПК України.

Протягом проміжку часу між вказаними подіями можуть відбуватися зміни як в структурі організації роботи платника податку так і в особі, яка є керівником платника податку. При цьому, такі зміни не можуть звільняти або позбавляти платника податку обов`язку та права зареєструвати податкову накладну у встановленому законом порядку.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови прийняті до реєстрації податкової накладної.

В той же час, щодо позовної вимоги позивача про прийняття та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну датою її подання на реєстрацію, а саме: - 26.04.2023 року, колегія суддів зазначає наступне.

Так, Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 №1246.

Вказаним Порядок визначено критерії за якими контролюючий орган повинен перевірити подані для реєстрації ПН.

Наразі, у спірному випадку контролюючий орган взагалі не здійснював перевірку податкової накладної на відповідність усім визначеним критеріям, оскільки ним було відмовлено у прийнятті до реєстрації податкової накладної, а не відмовлено в реєстрації ПН в ЄРПН.

Таким чином, оскільки фактично податковим органом не було прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, то зобов`язання відповідача зареєструвати вказану податкову накладну є передчасним, так як повноваженнями щодо вирішення питання про реєстрацію ПН в ЄРПН, у відповідності до положень податкового законодавства, наділені саме податкові органи, а вже їх рішення щодо вказаного питання, можуть бути предметом судового контролю та за наслідками оцінки яких суд може вирішити питання про зобов`язання відповідача вчинити дії, які узгоджуються з повноваженнями податкових органів.

Отже, такий спосіб захисту права як зобов`язання відповідача зареєструвати ПН в ЄРПН не може бути застосований у спірних відносинах, які фактично виникли з приводу відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних, а не у відмові в реєстрації ПН в ЄРПН.

В той же час, оскільки встановлені обставини справи свідчать про неправомірність дій відповідача щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкової накладної, колегія суддів вважає, що належним способом захисту права позивача у спірних відносинах є зобов`язання відповідача прийняти податкову накладну для вирішення питання про її реєстрацію в ЄРПН.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення, згідно з яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівертекс» підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з положень ст. 139 далі - КАС України.

Відповідно до ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3).

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 6).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до квитанції від 11 липня 2023 року №846 позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції в розмірі 2684,00 грн., відповідно до квитанції від 24 листопада 2023 року №1533 позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4026,00 грн.

За вказаних обставин, зважаючи на скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, про задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 6710,00 грн.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівертекс» задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівертекс» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкової накладної №22 від 18.01.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України прийняти податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівертекс» №22 від 18.01.2023 року для вирішення питання щодо її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівертекс» (код ЄДРПОУ 39076229) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6710,00 грн (шість тисяч сімсот десять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 19.02.2024р.)