Рішення

від 05.02.2024 по справі 237/7129/23

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 237/7129/23

Провадження № 2/237/456/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.24 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С.М.,

при секретарі Бахтіяровій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Курахове Мар`їнського району Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Курахівської МВА про визнання рішення Курахівської МВА протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою про визнання рішення Курахівської МВА протиправним та зобов`язання вчинити певні дії. Просить суд визнати Розпорядження № 526-р/МВА від 25.09.2023 року протиправним та зобов`язати Курахівську міську військову адміністрацію прийняти нове Розпорядження та надати дозвіл ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на розроблення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 1,81 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП «Новоселидівська ПФ» на території Сонцівської сільської ради Покровського району Донецької області згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ДН № 0237287 із масиву не витребуваних земельних часток паїв за кадастровим номером: 1422782300:06:000:0711, з урахуванням Викопіювання (графічних матеріалів) з публічної кадастрової карти.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 звернулась до Курахівської міської військової адміністрації із заявою щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж відповідної земельної ділянки в натурі та подальшого оформлення права власності на неї, але отримав відмову, тому Позивач звертається з вказаним позовом до суду.

Сторони у судове засідання не з`явились.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

14.09.2023 ОСОБА_1 звернулась до Курахівської міської військової адміністрації із заявою щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 1,81 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП «Новоселидівська ПФ» на території Сонцівської сільської ради Покровського району Донецької області згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ДН № 0237287, з метою відведення належної ОСОБА_1 земельної ділянки в натурі та подальшого оформлення права власності на неї, відповідно до норм чинного законодавства.

За результатами розгляду зазначеної заяви Курахівська міська військова адміністрація ухвалила Розпорядження № 526-р/МВА від 25.09.2023 року про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП «Новоселидівська ПФ» з наступних підстав: «в зв`язку з відсутністю Проекту землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) КСП «Новоселидівська ПФ», що унеможливлює уточнення місця розташування, меж і площі сільськогосподарських угідь, які підлягали розподілу між власниками земельних часток (паїв).»

У пункті 2 зазначеного розпорядження зазначається: «В разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах сільськогосподарського підприємства винести на розгляд сесії проект рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) КСП «Новоселидівська ПФ».»

Суд вважає Розпорядження начальника Курахівської міської військової адміністрації протиправним із наступних підстав:

Сонцівською сільською радою Покровського району Донецької області було видано Рішення № /VII53-2 від 24.11.2020 року, за яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) із земель не витребуваного пайового фонду колишнього КСП «Новоселидівська ПФ» що розташовані за межами населених пунктів на території Сонцівської сільської ради, Покровського району, Донецької області загальною площею 16,29 га ріллі, згідно Додатка № 1 до Рішення.

Зазначеним додатком (копія додається разом з Рішенням) визначено перелік громадян власників Сертифікатів на земельні частки (паї) із земель колишнього КСП «Новоселидівська ПФ», яким належить виділити в натурі земельні частки (паї) за Сертифікатам із зазначеної в рішенні земельної ділянки загальною площею 16,29 га.

Тобто, Рішення № /VII53-2 від 24.11.2020 року, видане Сонцівською сільською радою, яка на дату прийняття відповідного рішення була уповноваженим органом щодо розпорядження відповідним масивом земель не витребуваних земельних часток (паїв), фактично встановлює місцезнаходження земельних ділянок, належних до виділення відповідно до списку громадян-власників та за конкретними сертифікатам, перелік яких визначається Додатком № 1 Рішення.

У Додатку № 1 до Рішення № /VII53-2 від 24.11.2020 року до переліку включено і належний мені Сертифікат на право на земельні частку (пай) - серія ДН № 0237287.

Зазначена земельна ділянка площею 16,29 га є масивом не витребуваних паїв із земель колишнього КСП «Новоселидівська ПФ», за нею закріплено кадастровий номер: 1422782300:06:000:0711 та вона знаходиться в оренді ТОВ «АГРОФІРМА» СВІТАНОК» (ЄДРПОУ 30835414), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав про реєстрацію оренди.

Разом із Заявою щодо надання дозволу на розробку технічної документації мною також було подано Викопіювання (графічні матеріали) з публічної кадастрової карти із зазначенням місця розташування належної мені земельної ділянки.

Зазначені матеріали, а саме Рішення Сонцівської сільської ради, додаток до нього та графічні матеріали якими визначається підстава та конкретне місцезнаходження належної мені земельної ділянки, фактично були проігноровані Курахівською МВА при прийнятті оспорюваного Розпорядження.

Рішення № /VII53-2 від 24.11.2020 року, видане Сонцівською сільською радою, не було скасоване, оскаржене чи визнане не чинним збоку Відповідача ні на дату прийняття оспорюваного Рішення, ні на дату подання позовної заяви до суду.

Відповідно до ст.1ЗУ «Пропорядок виділенняв натурі(намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)» «Право на земельну частку (пай) мають:

колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;

громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;

громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);»

Відповідно до ст.2ЗУ «Пропорядок виділенняв натурі(намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)» «Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:

свідоцтво про право на спадщину;

посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);

рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).»

Згідно з частиною 2та 3ст.3ЗУ «Пропорядок виділенняв натурі(намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)» «Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).»

Ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»визначає розуміння терміну не витребуваної земельної частки (паю) «Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).»

Зазначені вище норми однозначно та конкретно визначають як підстави для отримання права на земельну частку (пай) так і порядок виділення такої земельної ділянки її власнику.

Частиною 2пункту 8Розділу Х«Перехідні положення»Земельного КодексуУкраїни передбачено: «Члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.»

За ч.1ст.25ЗК України «При приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).»

За ч.2ст.25ЗК України «Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

За ч. 3 ст. 25 ЗК України «Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно.»

Згідно ч.5ст.25ЗК України «Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).»

Вище перераховані норми Земельного кодексу України встановлюють гарантії отримання належної мені земельної ділянки, а також порядок виділення земельної частки (паю) в натурі, визначений в статтях 25 та 118 Кодексу.

Аналіз норм права, якими врегульовано процедуру відведення земельних часток (паїв), свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

За такого правового регулювання очевидним є те, що відмова органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою фактично створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь власника земельної ділянки, а тому може бути предметом судового оскарження.

Ч. 7 ст. 118 ЗК України визначає чіткий перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а саме:

«Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.»

Як виходить зі змісту наведеної статті Кодексу, відмова Курахівської міської військової адміністрації не ґрунтується на чинних нормах законодавства, а вочевидь на власному баченні ситуації.

Зазначене підкреслює ще й п. 2 оспорюваного Розпорядження Курахівської МВА, де відмовивши мені в наданні дозволу на розроблення проектної документації щодо відведення земельної ділянки, міська адміністрація зазначає: «В разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах сільськогосподарського підприємства винести на розгляд сесії проект рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) КСП «Новоселидівська ПФ».»

Тобто, Відповідач, фактично встановлює, що для реалізації мого особистого приватного права на відведення земельної ділянки у власність, необхідно щоб аналогічне волевиявлення було заявлене від якоїсь не встановленої кількості інших (невідомих мені) власників Сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земель «Новоселидівської ПФ».

За такої позиції Відповідач де-факто перекладає на Позивача, як на фізичну особу власника земельної ділянки, відповідальність за належне виконання повноважень та обов`язків у сфері землекористування, які законодавчо покладені саме на Відповідача, як на орган місцевого самоврядування, при повній відсутності у Позивача визначених законом інструментів та механізмів для реалізації відведення земельної частки (паю) шляхом колективного звернення більшості власників земельних сертифікатів (врахорвуючи, що зазначені особи Позивачу не відомі).

Рішення Відповідача призводить до затягування та відстрочення можливості реалізації свого права на земельну ділянку Позивачем та створює загрозу настання вкрай негативних наслідків аж до втрати права власності на зазначену земельну ділянку з боку Позивача.

Такі ризики опосередковуються положеннями ч.4 ст. 13 ЗУ «Пропорядок виділенняв натурі(намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)» «У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.».

Відповідно до ст.78ЗК України «Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.»

Відповідно до ст.152ЗК України «1. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. 2. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.»

Відповідно до ст.4ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

З огляду на наведене вище, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання рішення Курахівської МВА № 526-р/МВАвід 25.09.2023року провідмову унаданні дозволуна розробленнятехнічної документаціїіз землеустрою,щодо встановлення(відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості)для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва ізземель колишньогоКСП «НовоселидівськаПФ» протиправним є ґрунтовними та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 2, 3, 5, 13 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. ст. 25, 78, 118, 152, ч.2 п. 8 Розділу Х Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 5, ч.2 ст. 47, 175, 184 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доКурахівської МВАпро визнаннярішення КурахівськоїМВА протиправнимта зобов`язаннявчинити певнідії задовольнити у повному обсязі.

Визнати Розпорядження № 526-р/МВА від 25.09.2023 року протиправним.

Зобов`язати Курахівську міську військову адміністрацію прийняти нове Розпорядження та надати дозвіл ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на розроблення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 1,81 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП «Новоселидівська ПФ» на території Сонцівської сільської ради Покровського району Донецької області згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ДН № 0237287 із масиву невитребуваних земельних часток паїв за кадастровим номером: 1422782300:06:000:0711, з урахуванням Викопіювання (графічних матеріалів) з публічної кадастрової карти.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідачапротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів.

Суддя С. М. Ліпчанський

Дата документу 05.02.24 року