Рішення

від 19.02.2024 по справі 283/3067/23

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/3067/23

Провадження №2/283/188/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

19 лютого 2024 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді Тимошенка А.О.,

за участю:

секретаря Рябченко Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Малинської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Комунальне некомерційне підприємство «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,-

встановив:

Прокурор звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі Малинської міської ради до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на користь Малинської міської ради витрати Комунального некомерційного підприємства «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в розмірі 15787 гривень 04 копійки.

Свої вимоги прокурор обґрунтував тим, що 10.11.2020 року в с. Юрівка Коростенського району Житомирської області ОСОБА_1 скоїв дорожньо-транспортну пригоду внаслідок якої пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження.

У зв?язкуз отриманнямтілесних ушкоджень ОСОБА_2 перебувала настаціонарному лікуваннів Комунальномунекомерційному підприємстві«Малинська міськалікарня» Малинськоїміської ради 16ліжко-днів. Вартість її лікування становить 15787 гривень 04 копійки. Оскільки ОСОБА_1 винен у вчиненні кримінального правопорушення внаслідок якого потерпілій були заподіяні тілесні ушкодження, то він повинен відшкодувати витрати закладу охорони здоров?я на лікування потерпілої.

Представники Малинської міської ради та Комунального некомерційного підприємства «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради в судове засідання також не з?явились та подали заяви про розгляд справи без їх участі (а.с. 33-35).

Відповідач також не з`явився в судове засідання. Про дату, час, та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не надав. У зв?язку з цим справа розглядається в порядку ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 21.03.2023 року ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченоїч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку з його примиренням з потерпілою ОСОБА_2 . Кримінальне провадження №12020060080000510 закрите (а.с. 5-6).

Із змісту даної ухвали вбачається, що 10.11.2020 року близько 19 години водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «MAZDA 2», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у с. Юрівка Коростенського району Житомирської області по вулиці Гагаріна, рухаючись від автозаправка ANP у напрямку вулиці Заводська у м. Малин зі швидкістю 45 км/год з увімкненим ближнім світлом фар, на освітленій вуличним освітленням ділянці дороги виявив пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які прямували по узбіччю лівої смуги руху на зустріч ОСОБА_4 .

Так, ОСОБА_1 під час руху вказаним вище автомобілем, виявивши, що пішохід ОСОБА_2 почала перетинати проїзну частину дороги зліва на право по відношенню до його руху, в порушення вимог пунктів 12.3 Правил дорожнього руху України, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року,не вжив заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, продовжив свій рух через траєкторію руху пішохода ОСОБА_2 , в результаті чого здійснив на неї наїзд.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому медіальної кістки та розриву міжгомілкового синдесмозу правого гомілково-ступеневого суглобу, гематоми потиличної ділянки голови, струсу головного мозку, які по своїй категорії відносяться до середнього ступеню тяжкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров`я.

Порушення ОСОБА_1 вимог пункту 12.3 Правил дорожнього рухуУкраїни, знаходиться в прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її негативними наслідками, тобто отриманням потерпілою ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Таким чином, вчинення відповідачем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 286 КК України, знаходиться в прямому причинному зв`язку з виникненням у потерпілої середньої тяжкості тілесних ушкоджень та їх наслідків.

Як видно із довідки № 489 від 25.03.2021 року, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради (а.с. 7), ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні 16 ліжко-днів. Загальна вартість її лікування становила 15787 гривень 04 копійки.

За роз`ясненнями п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 рокуіз змінами та доповненнями «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до вiдповiдного бюджету i їх використання, затвердженим постановою Кабінету Мiнiстрiв України N545 від 16 липня 1993 року. Зазначеним Порядком передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лiкуваннi потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарi, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Відповідно до змісту ч. 1ст. 1206 ЦК Україниособа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Такі витрати не підлягають стягненню лише при вчиненні злочинів у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, або при перевищенні меж необхідної оборони.

Відповідальність за відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, може покладатися на засуджених та відшкодуванню підлягають витрати на стаціонарне лікування.

Відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

Тобто, законодавець покладає обов`язок відшкодувати кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, саме на особу, яка вчинила злочин та у відповідному порядку визнана винною у вчиненні злочину.

Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженимпостановою КМУ від 16.07.1993 р. № 545.

Пунктом 4 вказаногоПорядку закріплено, що стягнені в установленому порядку кошти, залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, в якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету.

Таким чином судом встановлено, що внаслідок протиправних винних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження і у зв?язку з цим вона лікувалися в Комунальному некомерційному підприємстві «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради. Також судом встановлено, що на лікування ОСОБА_2 . Комунальне некомерційне підприємство «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради обґрунтовано витратило 15787 гривень 04 копійки.

Оскільки згідно статуту Комунальне некомерційне підприємство «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради засноване Малинською міською радою і фінансується за кошти місцевого бюджету (а.с. 17-26), то суд стягує з ОСОБА_1 на користь Малинської міської ради витрати Комунального некомерційного підприємства «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в розмірі 15787 гривень 04 копійки.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується пунктом 6 частини 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до якого прокурор звільнений від сплати судового збору.

У зв`язку з цим суд стягує судовий збір з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 207-270, 280-283 ЦПК України, на підставі ст. 1206 ЦК України,-

вирішив:

Позов прокурора в інтересах держави в особі Малинської міської ради до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Малинської міської ради витрати Комунального некомерційного підприємства «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення злочину ОСОБА_2 в розмірі 15787 гривень 04 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 2684 гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: А. О. Тимошенко