Ухвала

від 20.02.2024 по справі 382/1461/23

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1461/23

Провадження № 2/382/81/24

У Х В А Л А

20 лютого 2024 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі головуючого судді Нарольського М. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід у справі № 382/1461/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Бориспільська районна рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Яготинського районного суду Київської області Нарольського М. М. перебуває зазначена цивільна справа.

В судовому засіданні 20.02.2024 року позивачкою подано заяву про відвід з посиланням на п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, яка мотивовна необґрунтованим, на думку позивачки, залишенням позовної заяви без руху до відкриття провадження у справі, а також тим, що у підготовчому засіданні 17.01.2024 суддя запитував, чи не бажає позивачка відкликати свій позов. Вказані дії, на думку позивачки, суперечать вимогам закону та викликають сумнів в неупередженості і об`єктивності судді.

Положення ч. ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України передбачають, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки заява про відвід судді надійшла до суду у засіданні, себто пізніше, ніж за три робочі дні до засідання, відтак така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді та питання про відвід вирішується головуючим суддею у даній справі.

Вивчивши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений позивачкою відвід у справі не підлягає задоволенню, оскільки доводи заявниці не свідчать, що існують обставини, які б вказували на упередженість та необ`єктивність судді. При цьому, ч. 4 ст. 36 ЦПК України передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Не може бути такою підставою і роз`яснення учасникам процесу їх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ст. ст. 43, 49 ЦПК України. Крім цього, заява містить посилання на обставини 2023 року та 17.01.2024 року, що не узгоджується із положеннями ч. 3 ст. 39 ЦПК України.

За таких обставин із заяви про відвід не вбачається підстав для відводу судді та наявності сумнівів у його неупередженості або об`єктивності, а тому суд доходить до висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Нарольського М. М. у справі №382/1461/23 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Нарольський